Ухвала суду № 86603696, 18.12.2019, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/1640/19

Номер провадження 1-кп/305/385/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2019 року. Рахівський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючої судді - Бліщ О.Б.

секретаря судових засідань - Вербещука В.А.

з участю: прокурора - Ластовичака В.Ю.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника обвинуваченого - адвоката Мотринця І.М.

потерпілої - ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Рахів, у режимі відеоконференції із Франківським районним судом м. Львова, обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, відомості про яке 23.05.2019 було внесено в ЄРДР за №12019070000000157,-

ВСТАНОВИВ:

30 серпня 2019 року до Рахівського районного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019070000000157 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Ухвалою Рахівського районного суду від 03.09.2019 у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Ластовичак В.Ю. просив суд призначити кримінальне провадження до судового розгляду, вважає, що обвинувальний акт наданий суду складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття справи, внесення подання про визначення підсудності немає.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Мотринець І.М. не заперечували щодо призначення справи до судового розгляду, а також просили вирішити заяву директора ТОВ «АТП-12629» ОСОБА_3 щодо повернення речового доказу у даному кримінальному провадженні, а саме: транспортного засобу марки «БАЗ ЕТАЛОН» моделі ВО 79.23, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Потерпіла ОСОБА_2 також не заперечила щодо призначення справи до судового розгляду.

За результатами проведення підготовчого судового засідання, суд, врахувавши думки всіх учасників судового провадження стосовно можливості призначення судового розгляду, вважає, що у призначенні справи до судового розгляду існують перешкоди, які неможливо усунути у ході судового розгляду, а тому обвинувальний акт необхідно повернути прокурору, виходячи з наступного.

Вимогами ст. 2 КПК України регламентовано, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

При цьому, ст. 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України: обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором. Такий перелік відомостей повинен бути перевірений судом у підготовчому судовому засіданні з точки зору можливості призначення судового розгляду.

Зокрема, згідно вимог ч. 2 ст. 291 КПК України, у обвинувальному акті мають міститись такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.

Разом з тим, вищезазначені вимоги кримінального процесуального закону при складанні та затвердженні обвинувального акту стосовно ОСОБА_1 , слідчим та прокурором не дотримані.

Так, у відповідності до вимог частин 1, 2 та 6 статті 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення частин першої - третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім`ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім`ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб.

Проте, як вбачається із наданого до суду обвинувального акту, потерпілими внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у вчиненні якої обвинувачується ОСОБА_1 , є ОСОБА_4 , який загинув, та ОСОБА_2 , яка отримала середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження. Проте у обвинувальному акті містяться відомості лише про потерпілу ОСОБА_2 . При цьому відомості про визнання потерпілими близьких родичів чи членів сім`ї ОСОБА_4 у обвинувальному акті відсутні.

При цьому, суд враховує лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.10.2012 № 223-1430/0/4-12 «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», у якому зазначено, що у підготовчому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам статей 291, 292 КПК: зокрема, якщо ці документи містять положення, що суперечать одне одному; у документах наведено недопустиму натуралізацію опису злочину; вони не підписані слідчим (крім випадків, коли прокурор склав їх самостійно) чи не затверджені прокурором. Крім цього, як наголошується судами вищих інстанцій, повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Таким чином суд вважає, що незазначення в обвинувальному акті анкетних даних усіх потерпілих є тим недоліком, без якого не може розпочатися судовий розгляд і вказаний недолік, згідно з нормами КПК України, може бути усунутий лише на стадії підготовчого судового засідання відповідно до процедури, визначеної ст. 314 КПК України.

Крім того, дослідженням змісту обвинувального акту встановлено, що він містить відомості, що не передбачені ч. 2 ст. 291 КПК України, яка визначає чіткий та вичерпний перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт.

Так, при формулюванні обвинувачення ОСОБА_1 в обвинувальному акті містяться посилання на висновки судово-медичних експертиз ОСОБА_4 та ОСОБА_2 із зазначенням їх реквізитів, які відповідно до ст. 84 КПК України є доказами у кримінальному провадженні, при цьому посилання на наявність будь-яких доказів у змісті обвинувачення, за загальними правилами КПК України є неприпустимим.

Таким чином, на думку суду, посилання в обвинувальному акті на докази, які можуть надаватись та досліджуватись виключно під час судового розгляду не відповідає та суттєво суперечить вимогам ч. 2 ст. 291 КПК України.

При цьому, слід зауважити на тому, що викладені обставини, а саме розкриття сутності доказів стороною обвинувачення до початку судового розгляду кримінального провадження по суті, фактично вже най цій стадії провадження ставить сторону захисту у нерівноправне у порівнянні зі стороною обвинувачення становище, що суперечить принципам рівноправності та змагальності сторін під час судового розгляду, практиці Європейського суду з прав людини, яка у відповідності до вимог ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України, підлягає обов`язковому застосуванню.

Так, Європейський суд з прав людини в п. 87 рішенні по справі "Салов проти України" від 06.09.2005, в якій були встановлені порушення статті 6 Конвенції, визначив, що принцип рівності сторін у процесі є однією зі складових широкого поняття справедливого суду, яке також включає основоположний принцип змагальності процесу. Крім того, принцип рівності сторін у процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону в суттєве більш невигідне становище порівняно з іншою стороною.

Отже, наведені вище недоліки обвинувального акту, складеного стосовно ОСОБА_1 , є перешкодою для призначення справи до судового розгляду, а тому, з метою дотримання прав та гарантій обвинуваченого, зазначених у Конвенції, суд, дійшов до висновку, що даний обвинувальний акт слід повернути прокурору, який його затвердив, для усунення вказаних в даній ухвалі недоліків.

Керуючись ст.ст.110, 291, 314, 369-372, 376, 395 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Повернути обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 23.05.2019 в ЄРДР за №12019070000000157 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, прокурору відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Закарпатської області, для усунення недоліків.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Рахівський районний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено 23.12.2019 року .

Головуюча: Бліщ О.Б.