Вирок № 86603523, 24.12.2019, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

____________

Справа № 299/1543/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.12.2019 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі :

головуючого В. В. Леньо

секретар судового засідання Казимірська Н.В.,

за участю прокурора Дорошевича Р.Р.,

представника потерпілого - адвоката Нечаєв В.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Гетик О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів кримінальне провадження №12014070080000721 від 01.09.2014 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця с.Сускове, Свалявського району, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , громадянин України, освіта середня спеціальна, працюючий КЕВ м.Мукачево, одружений, на утриманні один малолітній син, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 30.08.2014 р., близько 19.30 годин, знаходячись між присадибними ділянками дворогосподарств № АДРЕСА_2 та № АДРЕСА_5, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх карність, підійшов з-заді до ОСОБА_2 , який знаходився в цей час біля сусіда ОСОБА_3 та тримав його за руки, намагаючись перешкодити з його боку вчинити протиправні дії, та передпліччям правої руки схопив його за шию, а кінцівку лівої руки засунув йому до ротової порожнини, притис до себе, внаслідок чого останній втратив свідомість та впав на землю.

В результаті протиправних дій ОСОБА_1 заподіяв потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді: саден шкірних покровів шиї в нижній третині по задньо-боковій поверхні справа та в середній третині по боковій поверхні з ліва, посттравматичний набряк слизової оболонки гортані (згідно даних МРТ обстежень), які згідно висновку судово-медичної експертизи №318 від 16.09.2014р., кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний термін розладу здоров`я.

У відповідності до висновку комісійної судово-медичної експертизи №76 від 08.12.2014р., встановлено, що згідно висновку експерта №318 Виноградівської СМЕ від 16.09.2014 року заповненого на імя ОСОБА_2 при зовнішньому обстеженні виявлені тілесні ушкодження у вигляді саден шкірних покровів шиї в нижній третині по задньо - боковій поверхні справа та в середній третині по боковій поверхні з ліва, посттравматичний набряк слизової оболонки гортані (згідно даних МРТ обстежень), які виникли по механізму стиснення, що згідно п. 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечив свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та пояснив, що вечером 30.08.2014 р. він чистив паркан перед будинком в АДРЕСА_6 . В цей час до нього підбігла його дружина і повідомила, що між її батьком, а його тестем ОСОБА_3 та їх сусідом ОСОБА_2 відбувається сварка. Він відразу побіг на город і побачив, як ОСОБА_2 схопив тестя ОСОБА_3 і вони впали в рів між ділянками. ОСОБА_2 опинився на тілі ОСОБА_3 зверху. Побачивши, як набагато молодший ОСОБА_2 притис до землі його тестя він вирішив відтягнути останнього і взяв його за верхній одяг і потягнув, однак кодяг в його руках порвався. Після цього він схопив обома руками ОСОБА_2 і почав відтягувати його від тестя і таким чином декілька хвилин утримував його.

ОСОБА_1 зазначив, що не хотів умисно зашкодити ОСОБА_2 , тілесних ушкоджень йому не наносив. Рукою можливо задів ОСОБА_2 в роті, однак руку йому в рот не засовував. ОСОБА_2 свідомості не втрачав.

Зазначив, що виключно розбороняв сварку. Просив його виправдати.

Не дивлячись на заперечення вини обвинуваченим, його вина доводиться показаннями потерпілого та свідків.

Так, потерпілий ОСОБА_2 показав, що по сусідству з ним проживає сімя ОСОБА_4 , з якими тривають неприязні відносини з приводу межі земельних ділянок. З обвинуваченим до того часу були нормальні відносини. Так, 30.08.2014р., близько 19 години, він знаходячись вдома по місцю проживання і вирішив піти викосити траву. Коли він косив траву до нього підбіг ОСОБА_5 , який почав погрожувати, і між ними почалася сварка, в ході якої ОСОБА_5 наніс йому дерев`яною палкою удар в область лівої руки. Після чого він захищаючись, схопив його за руки, внаслідок чого вони обоє впали в канаву, і лежачи в канаві, він зверху сів на ОСОБА_14. В цей час підбіг зять ОСОБА_3 – ОСОБА_1 , який ззаду рукою схопив його за шию, а іншою рукою схопив за нижню щелепу, притис сильно до себе, внаслідок чого він почув різкий біль в області нижньої щелепи, і йому запаморочилося в голові. Потім, коли він прийшов до свідомості, ОСОБА_1 ще тримав його за шию та щелепу, і біля них стояла його жінка ОСОБА_7 , яка просила останнього щоб він відпустив його, але він не реагував на це. В подальшому до них з двору підбіг його тесть ОСОБА_8 , який почав кричати на ОСОБА_1 , на що останній відпустив його і конфлікт закінчився.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показала, що потерпілий її чоловік. Того дня, 30.08.2014 р. вечером її чоловік пішов на город косити траву і через декілька хвилин почула крики і побігла на город, де побачила, як зять сусіда ОСОБА_1 взяв чоловіка правою рукою за шию, а ліву засунув у рот чоловіку, від чого той втратив свідомість.

Неповнолітній свідок ОСОБА_2 показав, що потерпілий його батько. П`ять років тому 30.08.2014 р. вони з батьком та братом йшли косити траву. Батько йшов попереду, а вони по заду. Прийшла сусідка ОСОБА_11 і почала кричати. Потім прийшов ОСОБА_5 , який вдарив батька дерев`яною палицею. Після прийшов ОСОБА_1 , який схопив батька ззаду і засунув в рот батьку руку. Потім прийшов їх покійний дід і ОСОБА_12 відпустив батька. Після цього батька відвезли в лікарню.

Свідок ОСОБА_3 показав, що він тесть обвинуваченого. 30.08.2014 р. ввечері ОСОБА_2 косив на городі його траву і він йому зробив зауваження. Палицею його не бив, а можливо бадиллям кукурудзи. Однак після ОСОБА_2 його схопив і повалив на землю і почав душити. Потім підбіг зять ОСОБА_12 і відтягнув ОСОБА_2. ОСОБА_12 ОСОБА_2. не бив.

Свідок ОСОБА_13 показала, вона дружина обвинуваченого. Подія відбулася 30.08.2014 р. у суботу вечером. Прийшов батько і сказав, що ОСОБА_2 косить іх траву. З цього приводу між батьком та ОСОБА_2 стався конфлікт і ОСОБА_2 повалив на землю батька. На це прийшов ОСОБА_12 і відтягнув сусіда ОСОБА_2 від батька. ОСОБА_12 ОСОБА_2 не бив.

Крім показів потерпілго та свідків, вина обвинуваченого у скоєному підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:

- заявою ОСОБА_10 , яка просить прийняти міри до ОСОБА_14 та його зятя ОСОБА_12 , які 30.08.2014 р. близько 19.30 год. на земельній ділянці побили її чоловіка ОСОБА_2 (а.п.6);

- заявою про вчинення злочину від 04.09.2014 р. згідно якої ОСОБА_2 вказує, що 30.08.2014 р. о 19.30 год. на нього ззаду напав зять ОСОБА_14 - ОСОБА_12 , який одною рукою його душив, а іншою проникнувши в ротову порожнину відтягував до низу (а.с.26-27);

- висновком експерта № 318 від 01.09.2014 р. року, згідно якого тілесні ушкодження у виді саден, забійної рани слизової оболонки, посттравматичного набряку гортані не спричинили розладу здоров`я і кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я (а.с.29-31);

- Протоколом проведення слідчого експерименту з фототаблицею за участі потепілого ОСОБА_2 , від 09.10.2014 р. під час проведення якого потерпілий ОСОБА_2 детально розповів та показав механізм нанесення йому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень 30.08.2014 р. на земельній ділянці в с. В.Ком`яти (а.с. 78-84);

- протоколом проведення слідчого експерименту з фототаблицею за участі свідка ОСОБА_10 , від 09.10.2014 р. під час проведення якого свідок ОСОБА_10 розповіла та показала механізм нанесення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень ОСОБА_2 30.08.2014 р. на земельній ділянці в с. В.Ком`яти (а.с. 86-90);

- висновком комісійної експертизи № 76 від 08.12.2014 р., згідно якого тілесні ушкодження у виді саден, забійної рани слизової оболонки, посттравматичного набряку гортані не спричинили розладу здоров`я і кваліфікуються, як легті тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я (а.с.130-135).

Суд критично сприймає покази обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_2 не спричиняв, оскільки його показання спростовуються встановленими та дослідженими в судовому засіданнями доказами.

Покази ОСОБА_3 та ОСОБА_13 про те, що ОСОБА_1 не насосив тілесних ушкоджень суд також оцінює критично, оскільки зазначені свідки давали суперечливі та плутані свідчення. Крім того, їх покази спростовуються даними про наявність тілесних ушкоджень у потерпілого. Ці свідки є родичами обвинуваченого, а відтак зацікавленими особами.

Показання потерпілого ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_2 є логічними, послідовними та такими, що узгоджуються з матеріалами справи, незважаючи на те, що вони є родичами ОСОБА_2 .

Заперечуючи свою причетність до вчиненого обвинувачений ОСОБА_1 реалізує своє конституційне право на захист.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв`язку та прийняв наступне рішення.

Діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 мало місце. Це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження. Обвинувачений винний у вчиненні цього кримінального правопорушення та підлягає покаранню.

Обставин, що пом`якшують відповідальність обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.

Обставинами, що обтяжують відповідальність обвинуваченого відсутні.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і дані особистості - на обліку у лікаря психіатра, лікаря нарколога та лікаря фтизіатра на "Д" обліку не перебуває, (а.п. 64), на роботі та пісцю проживання характеризується позитивно (а.п.747, 76), раніше не судимий (а. с. 55 зв.).

За таких обставин, беручи до уваги характеристику обвинуваченого та інші обставини справи, з урахуванням того, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів до нього необхідно обрати покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії у вигляді штрафу, і таке покарання буде справедливим, необхідним й достатнім для виправлення та попередження нових злочинів.

Разом з тим судом з обвинувачення виключається твердження, що ОСОБА_1 вчинив злочин на грунті неприязних відносин та затіяв сварку з ОСОБА_2 , оскільки такі не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Проте обвинувачений ОСОБА_1 підлягає звільненню від покарання з таких підстав.

Судом встановлено, що інкримінований обвинуваченому злочин, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, вчинено 30.08.2014 року.

Санкція ч. 1 ст. 125 КК України передбачає покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк до двохсот годин, або виправні роботами на строк до одного року.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України за ступенем тяжкості відносяться до категорії злочинів невеликої тяжкості.

Згідно пункту 1 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

Відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

Виходячи з часу вчинення злочину, який інкриміновано обвинуваченому, станом на час ухвалення вироку суду минуло п`ять років .

Даних проте, що за вказаний період ОСОБА_1 вчинив новий злочини середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий матеріали справи не містять. Тому обставини, які б зумовлювали переривання строку давності у відповідності до ч.3 ст.49 КК України - відсутні.

Також матеріали справи не містять даних, що перебіг строків давності у даній справі відповідно до ч.2 ст.49 КК України зупинявся.

Відтак, з огляду на те, що з часу вчинення злочину за ч.1 ст.125 КК України закінчився двохрічний строк давності, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 звільнення від покарання, передбачене ч. 5 ст. 74 КК України.

Речові докази не визнавалися.

Процесуальні витрати вирішити відповідно до ст. 124 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст.ст. 94, 370, 371, 373-376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят ) гривень.

На підставі п.1 ч.1 ст. 49, ч.5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

На вирок може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, через районний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.

ГоловуючийВ. В. Леньо