Рішення № 86601874, 11.12.2019, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/7181/18

Провадження № 2/645/612/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2019 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді Шарка О.П., секретаря судових засідань – Христенко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові у цивільну справу за позовом Акціонерна компанія « Харківобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості спожитої електроенергії,

Встановив:

Позивач Акціонерна компанія «Харківобленерго» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути суму заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 14883,18 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії проводяться згідно з «Правилами роздрібного ринку електричної енергії» (далі ПРРЕЕ ), які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у. сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312. За адресою АДРЕСА_1 проживає боржник ОСОБА_1 , яка є споживачем електричної енергії згідно договору про користування електричної енергії від 16.01.2012 № 4283140 (копія додається). Порядок розрахунків на роздрібному ринку електричної енергії регулює розділ IV Правил. Відповідно до п. 4.1. Правил розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів. Згідно з п. 4.7 Правил оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії. У відповідності з п. 5.5.5 “ ПРРЕЕ “ споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів. Згідно п. 16 Договору про користування електричною енергією розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі фактичних показань приладів обліку. 24.10.2018 року при огляді електроустановки квартири по АДРЕСА_1 , де мешкає відповідач, представниками АТ “Харківобленерго” було виявлено розкрадання електричної енергії, у разі самовільного підключення до електромереж споживання електричної енергії поза приладом обліку. Підключення фазного проводу поза приладом обліку № НОМЕР_1 . Підключення виконано в місці виявити представником постачальника під час проведення контрольного огляду не мали можливості. Самовільне підключення було виявлено за допомогою спеціального засобу “Дятел” Е-121. Вказане є порушенням п. З ч. З ст. 58 Закону, п.п. 4, 5, 9,10 п. 5.5.5 Правил, а саме: не дотримання вимог нормативно-технічних документів та договору, обов`язку невідкладно повідомляти енергопостачальника про недоліки в роботі засобу вимірювання, неузгодження з енергопостачальником нових підключень та переобладнання електропроводки. Виявлені порушення згідно п. 8.2.5 “ ПРРЕЕ “ були зафіксовані в акті № 220909 від 24.10.2018. У відповідності до п. 8.2.6 “ ПРРЕЕ “ на підставі акту № 220909 від 24.10.2018 року було проведено засідання комісії з розгляду актів порушення, за результатами якої складено протокол № 81 від 31.10.2018. Відповідальність за вказані порушення передбачена п. 4 ч. 2 ст. 77 Закону та.п. 5.5.5, “ ПРРЕЕ “ у вигляді обчислення та подальшого відшкодування збитків порушником. Обчислення завданих збитків згідно до п. 8.2.4 “ ПРРЕЕ “ проводиться у відповідності з Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами-фізичною особою ПРРЕЕ затвердженої Постановою НКРЕ № 1338 від 14.10.2010, яка застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення правил. Нарахування за актом № 220909 складає 14883,18 грн. на даний час відповідачем не сплачено. Також позивач зазначив, що несплата громадянами вартості використаної електроенергії шкодить інтересам компанії та не дає можливості безперебійно та якісно постачати електроенергію іншому населенню.

У судовому засіданні представник позивача позовні підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити, надала суду пояснення, аналогічні викладеним вище.

У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав у повному обсязі, надав суду заперечення, в яких зазначив, що відповідно п. 8.2.1 «Правил роздрібного ринку електричної енергії» «У разі порушення учасником роздрібного ринку вимог цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, учасник роздрібного ринку, щодо якого було вчинено порушення, складає у довільній формі претензію та подає її учаснику роздрібного ринку, яким було вчинено порушення. У разі заподіяння учаснику роздрібного ринку електричної енергії збитків у претензії зазначаються підстави та розмір нарахованих збитків. До претензії можуть додаватися документи, які підтверджують вину оператора системи (електропостачальника електричної енергії або споживача) та розмір нарахованих збитків. Учасник роздрібного ринку протягом ЗО календарних днів з дати отримання претензії має усунути порушення та/або відшкодувати збитки, завдані учаснику роздрібного ринку, яким було подано претензію, про що повідомити іншу сторону, чи надати йому обгрунтовану відмову щодо задоволення його претензій повністю або частково. До відмови щодо задоволення претензії учасник роздрібного ринку може додати документи, які підтверджують вину іншої сторони або відсутність своєї вини», у зв`язку з зазначеним відповідач вважає, що за відсутності направленої на її адресу претензії у позивача не виникло право на звернення до суду із позовом. Відповідно до п. 13.1.9 Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКПвід 14.03.2018 за № 310. якщо користувач не згоден з рішенням, прийнятим за його зверненням/скаргою/претензією, він може оскаржити таке рішення шляхом направлення скарги протягом 1 року з моменту прийняття рішення Регулятору. Вілповідач скористалась цим правом. 18.11.2018 вона направила на електронну пошту НКРЕК11 скаргу на дії АТ “Харківобленерго” із вимогою скасувати рішення комісії позивача та підготувати новий розрахунок платежу. Копію скарги того ж дня вона направила до АТ “Харківобленерго”. Згідно п. 8.1.5 «Правил роздрібного ринку електричної енергії», затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312, рішення Регулятора, який розглядав звернення/скаргу/претензію, у разі незгоди з ним може бути оскаржено споживачем або учасником роздрібного ринку щодо рішення регулятора, шляхом звернення до суду у строки, передбачені законодавством ‘ України. Не чекаючи рішення НКРЕКП по її скарзі, позивач 29.11.2018 направив позов до суду. При цьому відповідач спілкувалась із юристом АТ “Харківобленерго”, якого в усному режимі повідомила про подання скарги. Як вбачається, в АТ “Харківобленерго” не прийнято дотримуватись вимог законодавства та чекати на рішення Регулятора. На думку відповідача, приведені норми надають їй право стверджувати, що позивач, на порушення вимог чинного законодавства, передчасно звернувся до суду із позовом до мене. Згідно п. 13 ч. 2 ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальник зобов`язаний розглядати відповідно до порядку, визначеного Регулятором, звернення, скарги та претензії споживачів щодо надання послуг з постачання електричної енергії та надавати вмотивовані відповіді. АТ “Харківобленерго” проігнорувало її звернення із скаргою до Регулятора та до позивача та замість розгляду питань, що викладено в скарзі, звернулось із позовом до суду. 24.10.2018 працівниками АТ “Харківобленерго” був складений Акт про порушення № 220909. За вимогою цих працівників вона зазначила в акті, що зауважень не має, оскільки в цьому акті вона нічого не зрозуміла. На порушення вимог ч. 2 п. 8.2.5 «Правил роздрібного ринку електричної енергії», затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 за № 312. позивачем не заповнено належним чином Акт про порушення. Згідно вимог п.п. 4.6 і 4.7 «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», затвердженої НКРЕ України постановою від 04.05.2006 за N 562 та зареєстрованої в Мінюсті України 04.07.2006 за N 782/12656, в акті про порушення зазначають всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами цієї Методики параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням меж балансової належності, перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення, фазування приладу обліку па дату оформлення акта про порушення. В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення. Незважаючи на приведені вимоги, на схемі, яка міститься в Акті, є незрозумілі позначки 1, 2, 3. 4, 5. З цієї схеми незрозуміло, де саме має місце самовільне підключення, до якого житлового приміщення прокладено проводку, хто користується самовільним підключенням. АТ «Харківобленерго», на порушення приведених вимог, в п. З Акту від 24.10.2018 не зазначило струм споживання (А) в кабелі, який нібито незаконно підключено нею. Відповідно в Акті не зазначено тип засобу вимірювальної техніки, яким вимірювався струм споживання (А), його інвентаризаційний номер та дата повірки. Дозволена потужність споживання відповідно до умов договору складає 5,1 кВт. Водночас в протоколі зазначено іншу потужність, яку нібито зафіксовано в договорі - 3,17 кВт. В таблиці «Результати проведення вимірів параметрів схеми електропостачання споживача на дату складання акту про порушення» Акту від 24.10.2018 приведено поперечну площу перерізу проводів, підключених до вихідних клем лічильника. Однак при цьому в таблиці не зазначено, яким засобом вимірювальної техніки було проведено ці вимірювання. В моєї присутності такі виміри не здійснювались. За вимогами Методики поперечна площа перерізу проводів, підключених до вихідних клем лічильника, визначається на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології. Розрахунок платежу комісією здійснено за період з 24.10.2017 по 24.10.2018 року. Згідно вимог ч. 4 п.п. "в" п. 2.5 Методики кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок, визначається від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення. Відповідно до підпункту 21 пункту 5.1.2 «Правил роздрібного ринку електричної енергії» оператор системи зобов`язаний проводити не рідше одного разу на 6 місяців контрольний огляд засобів комерційного обліку споживачів відповідно до затверджених графіків. Згідно змісту Довідки абоненту, складеної АТ “Харківобленерго” 13.11.2018, представники позивача щомісяця здійснювали контрольний огляд засобів обліку з метою перевірки їх технічного стану та наявності (відсутності) незаконних підключень. Останній контрольний огляд мого електрообладнання згідно інформації АТ “Харківобленерго” здійснювався 23.10.2018 року. На приведене порушення звернула увагу і НКРЕКП в листі від 14.12.2018 за №11147/20.3/9-18. Окрім того, в таблиці «Відомості про засоби обліку електричної енергії споживача на дату складання Акту від 16.08.2018 в графі «Дата повірки» зазначено незрозумілу інформацію: 1-81.

Допитані у судовому засіданні у якості свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які працюють на посаді електромонтерів Східного РВ кожен окремо пояснили, що 24.10.2018 року, в присутності ОСОБА_1 , ними було складено акт по порушення, оскільки при огляді електроустановки квартири виявлено розкрадання електричної енергії. Всі обставини, викладені в акті відповідають дійсності.

Суд вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, свідків, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що предявляється особі.

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Як вказує у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобовязаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.

Статтею 16 ЦК встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Особа вільна у виборі способу способі захисту цивільних прав судом.

Разом з тим, передбачені ст. ст. 12 і 13 ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.

Суд, згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.

З огляду на вказані норми закону позивач, обравши певний спосіб захисту цивільного права перед судом, має довести, шляхом подання належних та допустимих доказів, що надані підприємствами - виробниками/виконавцями житлово-комунальних послуг відомості про заборгованість є неправомірними , які порушують, не визнають або оспорюють охоронювані законом його цивільні права.

Відповідач, зі свого боку, зобов`язаний довести обставини, посилаючись на які він заперечує проти позову.

Згідно позиції Верхового Суду України, що викладена у постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2003 року «Про судове рішення у цивільній справі» вбачається, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи та інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Статтями 78, 81 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, статтями 24-27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення (ПКЕЕН), затвердженими 26 липня 1999 року (з наступними змінами та доповненнями) і Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики (НКРЕ) України від 04 травня 2006 року № 562 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04 липня 2006 року за № 782/12656 з наступними змінами та доповненнями.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про електроенергетику» споживачами енергії є суб`єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Як вбачається з положення пункту 3 Правил користування електричною енергією для населення , споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між побутовим споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором.

У ході судового розгляду встановлено, що а адресою АДРЕСА_1 проживає боржник ОСОБА_1 , яка є споживачем електричної енергії згідно договору про користування електричної енергії від 16.01.2012 № 4283140.

24.10.2018 р. представниками АТ «Харківобленерго» проведено огляд електроустановки квартири по АДРЕСА_1 , де, у присутності відповідача складено акт про порушення № 220909 від 24.10.2018, у якому зазначено про порушення ПРРЕЕ, виявлено розкрадання електричної енергії, у разі самовільного підключення до електромереж споживання електричної енергії поза приладом обліку. Підключення фазного проводу поза приладом обліку № НОМЕР_1 . Підключення виконано в місці виявити представником постачальника під час проведення контрольного огляду не мали можливості. Самовільне підключення було виявлено за допомогою спеціального засобу “Дятел” Е-121, що є порушенням п. З ч. З ст. 58 Закону, пп. 4, 5, 9,10 п. 5.5.5 Правил, а саме: не дотримання вимог нормативно-технічних документів та договору, обов`язку невідкладно повідомляти енергопостачальника про недоліки в роботі засобу вимірювання, неузгодження з енергопостачальником нових підключень та переобладнання електропроводки.

Статтею 27 Закону України «Про електроенергетику», встановлено відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику, визначен, що порушенням в електроенергетиці є зокрема: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, порушення правил користування енергією.

Згідно з п. 48 Правил споживач несе відповідальність, згідно з діючим законодавством за порушення правил користування електричною енергією та розкрадання електричної енергії у разі споживання електричної енергії без приладів обліку.

Відповідно до п. 53 Правил у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем.

Ст. 526 ЦК України передбачені загальні умови виконання зобов`язання, а саме те, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається згідно зі ст. 525 ЦК України.

Відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання передбачено ст. 623 ЦК України.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надати другій стороні (абонентові) енергетичні ресурси передбачені договором, а абонент зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання.

Відповідно до п. 13.1.9 Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКПвід 14.03.2018 за № 310. якщо користувач не згоден з рішенням, прийнятим за його зверненням/скаргою/претензією, він може оскаржити таке рішення шляхом направлення скарги протягом 1 року з моменту прийняття рішення Регулятору. Я скористалась цим правом. 18.11.2018 я направила на електронну пошту НКРЕК11 скаргу на дії АТ “Харківобленерго” із вимогою скасувати рішення комісії позивача та підготувати новий розрахунок платежу.

Не погодившись з актом про порушення № 220909 від 24.10.2018 року, відповідач 18 листопада 2018 року звернулася зі скаргою до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про невідповідність дій ї АТ «Харківобленерго» вимогам законодавства при проведенні перевірки 24.10.2018 року та складанні акту про порушення № 220909 від 24.10.2018 року.

Як вбачається з повідомлення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, акт про порушення № 220909 від 24.10.2018 року складений відповідно до вимог ПРРЕЕ. Враховуючи норми пункту 2.2.5 ПРЕЕЕ та інформацію , зображену на наведеній в Акті схемі електропостачання споживача, самовільне підключення було здійснено до електричних мереж іншого споживача, а тому, НКРЕКП вважає, що порушення, зазначене в Акті, відповідає порушенню, зазначеному у п. 5 п.3.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 року №562, а саме самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку.

Згідно з положеннями пункту 3.5 Методики у разі виявлення у споживача порушення, зокрема, зазначеного у підпункті 5 пункту 3.1 Методики, добовий обсяг споживання електричної енергії (кВттод) через проводи, якими здійснене самовільне підключення або підключення поза приладом обліку, визначається за формулою 2.7 Методики:

Wдоб.c.g. = Рс.g. tвик.с.п,,

де Рс.п. - потужність самовільного підключення (кВт), що визначається за формулою (у разі підключення до однієї фази):

Рс.п. = 1 Uном.фаз. cosф;

де І - сила струму, визначена виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до мережі, та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 Правил улаштування електроустановок, А;

Uном.фаз. - номінальна фазна напруга, кВ;

соsф - косинус кута між фазною напругою Uном.фаз та струмом навантаження, який протікає тією самою фазою, визначений на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни передбачені законодавством у сфері метрології. У разі відсутності у представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) відповідних засобів вимірювальної техніки соsф приймається рівним 0,9.

Час використання самовільного підключення протягом доби приймається рівним 8 год.

Згідно з положеннями пункту 1.1.2 ПРРЕЕ контрольний, огляд засобу комерційного обліку - це виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу комерційного обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, індикаторів впливу електричного/електромагнітного полей, зняття показів засобів комерційного обліку, а також з метою виявлення самовільних підключень без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів.

Слід зазначити, що Акт не містить інформації, що для виявлення вказаного в ньому порушення представники АТ «Харківобленерго» здійснювали частковий демонтаж будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів.

В Акті вказано, що для виявлення зазначеного в ньому порушення представники АТ «Харківобленерго» використовували засіб «Дятел Е -121».

Вказаний засіб вказує лише на наявність чи відсутність напруги в проводі, а не спосіб його прокладання (відкритий чи прихований), а тому НКРЕКП вважає, що в Акті відсутня інформація про спеціальні технічні засоби, без допомоги яких представники АТ «Харківобленерго» не мали можливості виявити порушення, зазначене в Акті.

Враховуючи зазначене та те, що згідно з Актом самовільне підключення було здійснено до ввідного автоматичного вимикача, НКРЕКП вважає, що представники АТ «Харківобленерго» мали можливість виявити вказане в Акті порушення під час проведення контрольного огляду приладу обліку, а тому період, за який має здійснюватися розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії ш підставі Акта, має визначатися відповідно до вимог абзацу третього підпункту «а> пункту 3.3 Методики, а саме: з дня останнього контрольного огляду приладу об дію до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості днів за тісті календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.

Згідно з інформацією, наданою Вами, останній контрольний огляд прилад; обліку (контрольне зняття показів приладу обліку) у побутового споживача до моменту виявлення порушення, зазначеного в Акті, проводився представниками А' «Харківобленерго» 23.І0.2018.

Враховуючи вищенаведене, НКРЕКП вважає, що розрахунок обсягу вартості необлікованої електричної енергії по Акту має проводитись за період 23.10.2018 по 24.10.2018року.

У зв`язку з вищевикладеним, суду приходить до висновку, про необхідність стягнення вартості необлікованої електричної енергії по Акту про порушення №220909 від 24.10.2018 року за період 23.10.2018 по 24.10.2018року, що складає 40 грн. 78 коп. (14883,18/365).

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, то відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд присуджує судові витрати позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (40,78 грн. х 1762 грн. /14448 грн. 83 коп. = 04,82 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,11-13,76-78,81,89,264-265,268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерна компанія «Харківобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості спожитої електроенергії - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн. НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерної компанії «Харківобленерго» на р/р НОМЕР_3 в ХОУ ВАТ “Ощадбанк” МФО 351823 ЄДОПОУ 00131954, суму заборгованості за спожиту електроенергію за період з 23 жовтня 2018 року по 24 жовтня 2018 року у розмірі 40 грн. 78 коп. (сорок гривень сімдесят вісім копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн. НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерної компанії «Харківобленерго» п/р НОМЕР_4 в АТ “Райфайзен Банк Аваль” МФО 380805 ЄДОПОУ 00131954 сплачений судовий збір у розмірі 04 грн. 82 коп. ( чотири гривні вісімдесят дві копійки).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Надруковано в нарадчій кімнаті.

Повний текст рішенян виготовлено 16 грудня 2019 року.

Головуючий-суддя: