Вирок № 86601388, 23.12.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/4940/17

Номер провадження 1-кп/629/68/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді: Каращука Т.О., за участю: секретаря - Котяй А.Ю., прокурора – Іванчака А.О., обвинуваченого – ОСОБА_1 , захисника обвинуваченого – адвоката Цувіної О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження №12017220380002190 від 03.10.2017 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова, Харківської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 22.02.2012 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 307 КК України до 6 років позбавлення волі із конфіскацією майна,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч.2 ст. 309 КК України, -

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_1 в невстановлений судовим слідством час, за невстановлених судовим слідством обставин, незаконно придбав у невстановленої судовим слідством особи, особливо-небезпечний наркотичний засіб – опій ацетильований та незаконно зберігав його за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , з метою подальшого незаконного збуту іншим особам.

13 жовтня 2017 року, в період часу з 15-47 до 15-55 години, ОСОБА_2 , яка здійснювала оперативну закупку наркотичного засобу, знаходилась біля квартири, в якій мешкає ОСОБА_1 за вищевказаною адресою, де передала останньому гроші в сумі 200 гривень за продаж наркотичного засобу – опію ацетильованого.

Після цього, 14 жовтня 2017 року, в період часу з 14-02 до 14-07 години, ОСОБА_1 знаходився у квартирі АДРЕСА_2 , за місцем свого мешкання, де незаконно зберігав вказану наркотичну речовину, маючи прямий умисел на її незаконний збут.

Цього ж дня, близько 14-02 години, ОСОБА_2 , яка здійснювала оперативну закупку вказаного наркотичного засобу, зустрілася з ОСОБА_1 за вище вказаною адресою. ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливого мотиву та з метою наживи, діючи повторно, перебуваючи за вище вказаною адресою, передав ОСОБА_2 медичний шприц з рідиною темно – коричневого кольору, об`ємом 1,5 мл., тобто продав за 200 гривень, які він отримав від неї 13 жовтня 2017 року в період часу з 15-47 до 15-55 години.

Таким чином, ОСОБА_1 за 200 гривень продав ОСОБА_2 , тобто незаконно збув особливо-небезпечний наркотичний засіб – опій ацетильований, маса якого (у перерахунку на суху речовину) становить 0,0414 грам.

Крім цього, ОСОБА_1 у невстановлений в ході судового слідства час, за невстановлених в ході судового слідства обставин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою придбання та зберігання особливо-небезпечного наркотичного засобу – канабісу для особистого вживання, незаконно придбав та переніс його до своєї квартири АДРЕСА_2 , який зберігав до 28 жовтня 2017 року.

28 жовтня 2017 року в ході проведення обшуку за вищевказаною адресою, виявлено та вилучено паперовий згорток з речовиною рослинного походження, сіро – зеленого кольору, у висушеному та подрібненому стані, яка згідно висновку експерта № 2230 від 13.12.2017 року є особливо – небезпечним наркотичним засобом – канабісом, масою у перерахунку на суху речовину 11,8840 грам, який відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 770, віднесений до особливо – небезпечних наркотичних засобів та його вага перевищує розмір в 5 грам, який ОСОБА_1 незаконно придбав та зберігав без мети збуту.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в скоєнні вищезазначених злочинів визнав в повному обсязі, підтвердив факти і обставини, викладені в обвинувальному акті.

23.12.2019 року між прокурором Лозівської місцевої прокуратури Іванчаком А.О. та обвинуваченим ОСОБА_1 була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.472 КПК України.

Згідно даної угоди прокурор та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо призначення покарання ОСОБА_1 за ч.2 ст.307 КК України, з урахуванням ч.1 ст.69 КК України, у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі без конфіскації майна; за ч. 2 ст. 309 КК України призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш тяжкого покарання більш тяжким, остаточно призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням. Стягнути з обвинуваченого судові витрати на залучення експертів, у зв`язку з проведенням судової експертизи.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 ч.1 п.2 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, тобто незаконне зберігання з метою збуту, а також збут особливо – небезпечних наркотичних засобів, вчинений повторно та за ч. 2 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене повторно, особою, яка раніше вчиняла злочин, передбачений ст. 307 КК України.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 12 КК України ОСОБА_1 скоїв злочин середньої тяжкості та тяжкий злочин.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні даних кримінальних правопорушень визнав повністю, щиро кається.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє права визначені ст. 474 ч. 4 п .1 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 ч. 2 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.

Прокурор просить затвердити зазначену угоду.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що зміст, умови та порядок укладення угоди про визнання винуватості відповідають вимогам ст. ст. 469, 472 КПК України, міра покарання, узгоджена прокурором та обвинуваченим, визначена у межах санкції ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України та у межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України, а тому не суперечить інтересам суспільства. Підстав для відмови в затверджені угоди про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, не встановлено.

Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №13 від 11.12.2015 року «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» сторони угоди (незалежно від її виду) зобов`язані, крім іншого, узгоджувати міру покарання та звільнення від його відбування з випробуванням (якщо домовленості щодо такого звільнення мали місце та сторони дійшли згоди). Домовленості сторін угоди при узгодженні покарання не мають виходити за межі загальних та спеціальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність. Зокрема, сторони мають узгоджувати покарання, враховуючи зокрема, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання (п. 3 ч. 1 ст. 65 КК). За наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного сторони угоди з огляду на положення статей 65, 75 КК мають право, використовуючи положення ст. 69 КК, узгоджувати: а) основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК, або б) інше основне покарання, більш м`який його вид, не зазначений у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК за цей злочин; в) не визначати додаткове покарання, передбачене у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК як обов`язкове, за винятком випадків, встановлених ч. 2 ст. 69 КК.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, інтересам суспільства, а матеріали кримінального провадження свідчать про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_1 погоджується на призначення визначеного сторонами угоди покарання.

За таких обставин, враховуючи дані про особу обвинуваченого, ступінь тяжкості вчинених злочинів, щирого каяття обвинуваченого у скоєнні даних злочинів, активне сприяння розкриттю злочинів, співпраці з правоохоронними органами у викритті інших осіб, причетних до вчинення злочинів, пов`язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, суд вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Лозівської місцевої прокуратури Іванчаком А.О. та обвинуваченим ОСОБА_1 , та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами угоди покарання, оскільки в судовому засіданні не встановлено передбачених законом обставин, які б перешкоджали затвердженню судом даної угоди.

Запобіжний захід під час судового слідства обвинуваченому ОСОБА_1 було змінено з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, строк дії якого сплинув 10.09.2018 року.

Судові витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням судових експертиз матеріалів, речовин та виробів, за експертною спеціальністю 8.6 № 2005 від 19.10.2017 року в сумі 742,20 гривні та № 2230 від 13.12.2017 року в сумі 989,60 гривень, суд покладає на обвинуваченого.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.374-376, 475 КПК України, суд

у х в а л и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором Лозівської місцевої прокуратури Іванчаком Андрієм Олександровичем та обвинуваченим ОСОБА_1 , укладену 23.12.2019 року.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі без конфіскації майна,

за ч. 2 ст. 309 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не скоїть новий злочин та виконає покладені на нього судом обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Заходи забезпечення кримінального провадження не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова, Харківської області, громадянина України, непрацюючого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер 0 НОМЕР_1 на користь держави судові витрати в сумі 1731,80 гривень за проведення судових експертиз матеріалів, речовин та виробів, за експертною спеціальністю 8.6 № 2005 від 19.10.2017 року та № 2230 від 13.12.2017 року (код класифікації доходів бюджету - 24060300, номер рахунку UА548999980000031116115020005, код ЄДРПОУ 37999680, отримувач - УК Слобідсь/мХарСлобідськи/24060300, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), найменування коду класифікації доходів бюджету - інші надходження).

Речові докази: медичний шприц об`ємом 2 мл з речовиною коричневого кольору об`ємом 1,5 мл, яка згідно висновку експерта № 2005 від 19.10.2017 року є особливо – небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено – опієм ацетильованим. Маса опію оцетильованого (у перерахунку на суху речовину склала 0,0414 грам); речовину рослинного походження сіро – зеленого кольору, у подрібненому та висушеному стані, яка згідно висновку експерта № 2230 від 13.12.2017 року є особливо – небезпечним наркотичним засобом – канабіс. Маса канабісу (у перерахунку на суху речовину) становить 11,8840 грам; 17 полімерних флаконів та 5 полімерних ємностей, які передані на зберігання до управління логістики УМЗ ГУНП в Харківській області знищити.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку – після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Т.О.Каращук