Ухвала суду № 86601341, 24.12.2019, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

24.12.2019

1кп/642/28/19

642/3230/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 року м. Харків

Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Гримайло А.М.

секретаря судового засідання Сорокіної Ю.В.

прокурорів Хірного В.О., Караченцева Д..Ю.

захисника Ярмак С.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ташкент республіки Узбекістан, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз: 17.012.2015 Московським райсудом м. Харкова за ч.3 ст.185 КК України до 3-х років 1 місяця позбавлення волі, звільнився 07.04.2017 року з Харківської УВП № 27 за відбуттям строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ленінського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження за №1201822051001420 від 09.06.2018 року у відношенні ОСОБА_1 , який обвинувачується за ч. 3 ст. 185 КК України.

Термін дії строку продовженого запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою спливає 27.12.2019 року.

Судом в порядку ч. 3 ст. 331 КПК України посталено на обговорення питання доцільності продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 .

Прокурори вважали доцільним продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Захисник обвинуваченого адвокат Ярмак С.В. та обвинувачений заперечували проти продовження строку тримання під вартою, посилаючись на те, що у ОСОБА_1 є постійне місце проживання, та він може прийняти міри для працевлаштування, вважали можливим змінити запобіжний захід на більш м`який.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжити злочину діяльність.

Суд враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, раніше неодноразово судимий, в тому числі за корисливі злочини проти власності, неодружений, не зареєстрований, постійного доходу не має, ризики встановлені під час обрання запобіжного заходу на даний час не зменшилися та продовжують існувати.

У суду відсутні об`єктивні підстави для зміни запобіжного заходу на більш м`який.

Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

Враховуючи те, що з дня надходження до суду обвинувального акту судове провадження не завершене, тяжкість покарання, що може загрожувати обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який раніше неодноразово судимий, в тому числі за корисливі злочини проти власності, неодружений, не має реєстрації, суд приходить до переконання, що наведені обставини у своєму взаємозв`язку дають підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст.177 КПК України, а саме переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. Продовжуючи строк тримання під вартою, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Встановлені під час обрання запобіжного заходу ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають, на даний час, можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який, обраний відносно ОСОБА_1 запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, а тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу як тримання під вартою, продовживши строк застосованого запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою до 22 лютого 2020 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 331, 369 КПК України,

У Х В А Л И В:

Продовжити відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч.3 ст. 185 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державної установі Харківський слідчий ізолятор м. Харкова строком на 60 днів, до 22 лютого 2020 року включно.

Відкласти розгляд кримінального провадження на 14 лютого 2020 р. до 11 год.

Строк дії ухвали до 22 лютого 2020 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова протягом 7 днів, а обвинуваченим - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлений 24.12.2019 р. в 16 год.

Суддя ОСОБА_2 ОСОБА_3