Рішення № 86599757, 20.12.2019, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/14901/19

Провадження №2/521/4294/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2019 року

Малиновський районний суд м. Одеси в складі

головуючого – судді Тополевої Ю.В.,

за участю секретаря – Манюка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Міністерства оборони України, Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 про відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, –

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовною заявою, в якій просять стягнути з відповідача на користь Міністерства оборони України в особі Військової академії (м. Одеса) витрати, пов`язані із утриманням у вищому навчальному закладі в розмірі 67180,31 гривень та витрати по сплаті судового збору.

Позов обґрунтований такими обставинами. Наказом начальника Військової академії (м. Одеса) від 28.08.2017 року ОСОБА_1 призначено на посаду курсанта першого курсу навчання та зараховано на всі види забезпечення за курсантськими нормами. 20.07.2017 року між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України укладений контракт на час навчання до присвоєння військового звання «лейтенант». Згідно укладеного контракту ОСОБА_1 взяв на себе обов`язок відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу. Разом із цим, ОСОБА_1 звернувся до командування Військової академії з рапортом про його відрахування з числа курсантів через небажання продовжувати навчання. Наказом начальника Військової академії від 08.02.2018 року ОСОБА_1 відраховано з числа курсантів та розірвано контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України. 08.02.2018 року відповідача виключено із списків особового складу Військової академії, знято зі всіх видів забезпечення. Посилаючись на Положення про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ, позивачі зазначають, що в разі відрахування курсанта через небажання продовжувати навчання, відраховані курсанти відшкодовують Міністерству оборони України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до довідки-розрахунку Військової академії від 08.02.2018 року загальний розмір витрат, пов`язаних із утриманням курсанта ОСОБА_1 складає 67180,83 гривень. Добровільно вказані витрати відповідач не відшкодував, в зв`язку із чим позивачі звернулись до суду.

Судом розглянуто справу в порядку спрощеного позовного провадження в порядку ч. 1 ст. 274 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Представник Військової академії (м. Одеса) подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника Військової академії (м. Одеса), в якому позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Представник Міністерства оборони України про дату, час та місце судового засідання повідомлявся шляхом надсилання судових ухвал та повісток на адресу місцезнаходження Міністерства оборони України, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав.

Відповідач про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзив на позовну заяву не подавав.

16 грудня 2019 року представник відповідача подала до суду заяву, в якій вказала, що відповідач визнає позовні вимоги в повному обсязі, однак у зв`язку із скрутним матеріальним становищем просить позивачів погодитись на укладання мирової угоди на умовах розстрочення виплат вказаної суми на два роки. Разом із заявою подано проект мирової угоди, яка підписана представником відповідача.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

Враховуючи вищевказані норми, суд приходить до висновку, що у затвердженні мирової угоди потрібно відмовити, адже укладання мирової угоди та подання письмової заяви здійснюється спільно сторонами, як того вимагають норми ст. 207 ЦПК України, а не одноособово стороною у справі, як здійснено представником відповідача.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, вивчивши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, вивчивши нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, проаналізувавши і оцінивши докази в їх сукупності вважає, що позовні вимоги належить задовольнити, зважаючи на такі обставини.

20 липня 2017 року наказом начальника Військової академії (м. Одеса) № 40-РС ОСОБА_1 призначено на посаду «курсант» (а.с. 9).

20 липня 2017 року між Міністерством оборони України в особі начальника Військової академії та ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України (а.с. 17-18).

Наказом начальника Військової академії (м. Одеса) № 197 від 28 серпня 2017 року ОСОБА_1 поставлено на всі види забезпечення за курсантськими нормами, встановлено посадовий оклад у розмірі 760 гривень (а.с. 10).

16 січня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Військової академії із рапортом про його відрахування з навчання у Військовій академії (м. Одеса). Відповідно до рапорту, ОСОБА_1 попереджений про порядок відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі. (а.с. 14).

Наказом начальника Військової академії № 27 від 08 лютого 2018 року ОСОБА_1 відраховано з числа курсантів Військової академії (м. Одеса) (а.с. 12).

Із довідки-розрахунку № 1/55/158 від 08 лютого 2018 року вбачається, що грошове та продовольче забезпечення на ОСОБА_1 за період його навчання з 28 серпня 2017 року по 08 лютого 2018 року складає 67180,83 гривень (а.с. 13).

Отже, між сторонами виникли договірні зобов`язання у зв`язку із проходженням навчання та необхідністю відшкодування витрат, пов`язаних із навчанням, та регулюються спеціальними Законами «Про Збройні Сили України», «Про військовий обов`язок і військову службу», Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 та загальними положеннями про зобов`язання ЦК України.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад`юнктів і докторантів. Підготовка громадян України, прийнятих на військову службу за контрактом, може здійснюватися у вищих військових навчальних закладах, навчальних частинах (центрах), військових частинах шляхом навчання на спеціальних курсах підготовки. Порядок та умови направлення, проходження військової служби громадянами України під час такої підготовки визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України. Порядок проведення підготовки громадян України для проходження військової служби на посадах осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу встановлюється Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, спільно з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань. Громадяни України, які в установленому порядку зараховані до вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів для здобуття певних освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнів і не мають звань офіцерського складу, вважаються курсантами, а ті, що мають такі звання, слухачами. З громадянами України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами третім і п`ятим частини другої статті 23 цього Закону. Установлення правових відносин між курсантами, яким не виповнилося 18 років, і державою здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Порядок проходження ними військової служби (навчання) встановлюється положеннями про проходження військової служби громадянами України та іншими нормативно-правовими актами України. Курсанти з числа військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, після зарахування до вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладають новий контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Курсантам, які не мали військового звання до зарахування до вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, присвоюється військове звання рядового складу. За військовослужбовцями та військовозобов`язаними зберігаються військові звання, які вони отримали під час проходження військової служби. Військові звання випускникам вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів присвоюються в порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України. Курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів «е», «є», «ж», «і», «и» частини шостої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ч.1 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд дійшов висновку про те, що доводи позивачів ґрунтуються на вимогах закону, та знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому суд, враховуючи викладені обставини та визнання відповідачем позову, яке прийняте судом, вважає, що позов про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням відповідача під час навчання у Військовій академії (м. Одеса) підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Судовий збір по справі складає 1921,00 гривень, які сплачено позивачем при зверненні до суду.

Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи те, що відповідач до початку розгляду справи по суті повністю визнав позовні вимоги, суд вважає за необхідне повернути з державного бюджету на користь позивача 50% судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст. ст. 25, 26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 89, 141, 223,258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Міністерства оборони України, Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 про відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Міністерства оборони України в особі Військової академії (м. Одеса), адреса місцезнаходження: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 10, код ЄДРПОУ 24983020 витрати, пов`язані із утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 67180 (шістдесят сім тисяч сто вісімдесят) гривень 83 копійки.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області, адреса місцезнаходження: м. Одеса, вул. Черняховського 6, код ЄДРПОУ: 38016923, повернути Міністерству оборони України в особі Військової академії (м. Одеса), адреса місцезнаходження: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 10, код ЄДРПОУ 24983020 з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору у розмірі – 960 (дев`ятсот шістдесят) гривень 50 копійок, який було сплачено на р/р 31210206015007, код отримувача: 38016923, МФО 899998, згідно платіжного доручення № 1163 від 19 липня 2019 року.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд міста Одеси протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Ю.В. Тополева