Рішення № 86599746, 24.12.2019, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/20999/19

Провадження №2-о/521/504/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Мурзенко М.В.,

при секретарі – Корнієнко Л.В.,

за участю заявників ОСОБА_1 , ОСОБА_2

представника заявника ОСОБА_1 — адвоката Сухецької С. М.

заінтересованої особи ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису, заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Одеської міської ради, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до Малиновського районного суду м. Одеси з заявою про видачу обмежувального припису, заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Одеської міської ради, в якій просять суд видати обмежувальний припис стосовно громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , для забезпечення безпеки заявників та неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 шляхом вжиття на строк шість місяців наступних заходів: заборонити ОСОБА_3 перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та неповнолітньої ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , заборонити йому наближатися ближче ніж на 500 м. до місця проживання заявників та неповнолітньої ОСОБА_4 , за вказаною адресою, місця роботи ОСОБА_1 в КНП «Пологовий будинок АДРЕСА_2 ; місця навчання ОСОБА_2 в Одеському обласному базовому медичному училищі за адресою: м. Одеса, вул. Княжеська, 10 та м. Одеса. вул. Садова, 1, місця навчання ОСОБА_4 в Одеській ЗОШ І-Ш ступенів № 8 за адресою: АДРЕСА_3 59, заборонити ОСОБА_3 в будь-який спосіб спілкуватися з ОСОБА_2 та малолітньою ОСОБА_4 .

В обґрунтування своєї заяви заявники посилаються на те, що 10.10.1997 року між сторонами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений шлюб. У шлюбі у сторін народилося двоє дочок: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , за час шлюбу сторонами було набуто право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , рішенням Малиновського районного суду м. Одеси шлюб було розірвано, після розірвання шлюбу діти: ОСОБА_5 , 2001 р.н., та Ліза, 2008 р.н., залишилися проживати з ОСОБА_1 у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , окремо від ОСОБА_3 , зазначають, що з 2015 року заявник ОСОБА_1 та діти систематично страждають від домашнього насильства (фізичного, психологічного та економічного) з боку ОСОБА_3 , який неодноразово вривався у частину будинку та двору, де заявники та малолітня дитина проживаємо окремо від нього, вчиняв скандали, бив, ображав, висловлював погрози насильства, фізичної розправи та вбивства, виганяв ОСОБА_1 та дітей із будинку, відключав комунікації будинку: водопровід, теплопостачання, газопостачання та електрику, за комунальні послуги не сплачує, на своїй частині домоволодіння відкрив банний комплекс (сауну), яка працює щоденно та цілодобово, в провадженні Малиновського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа про поділ спільного домоволодіння, ОСОБА_3 притягується до кримінальної відповідальності за нанесення заявнику ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства.

В судовому засіданні заявники, представник заявника заяву підтримали, додатково пояснили суду, що ОСОБА_3 та його дружина створюють нестерпні умови проживання, постійно лаються, б`ються, ображають заявників.

Заінтересована особа ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував, посилаючись на її необґрунтованість. До суду було надано заперечення на заяву, в якій ОСОБА_3 вказав, що з 18.05.2005 року ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . В даному будинку ОСОБА_3 проживає зі своєю сім`єю: матір`ю ОСОБА_6 , своєю дружиною: ОСОБА_7 та її сином – ОСОБА_8 , ОСОБА_6 потребує постійної допомоги через хворобу та похилий вік.

Представник заінтересованої особи – Служби у справах дітей Одеської міської ради в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання заінтересована особа повідомлена належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження за копії заяви на офіційну електронну адресу служби, та шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про відмову в задоволенні заяви з огляду на наступне.

Основним нормативно-правовим актом, яким регулюються спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

Згідно з пунктами 3, 4, 14 та 17 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.

За пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Згідно з частиною третьою статті 26 цього Закону рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

У пункті 9 частини першої статті 1 згаданого Закону оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.

Зважаючи на наведені правила Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.

Вжиття судом відповідних заходів, про які просять заявники, є можливим виключно з метою запобіганню продовженню або повторному вчиненню домашнього насильства у разі наявності реальної небезпеки його вчинення.

Судом встановлено, що 10.10.1997 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений шлюб. Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 16.07.2015 року шлюб між сторонами був розірваний (а.с. 59-61)

У шлюбі у сторін народилося двоє дочок: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 ,(а.с.16) та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.15) Після розірвання шлюбу діти залишилися проживати з ОСОБА_1 у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , окремо від ОСОБА_3 .

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав вбачається, що ОСОБА_3 є власником Ѕ частини житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 88).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства на час розгляду справи не притягався.

Доводи заявників щодо наявності відповідних матеріалів щодо притягнення його до відповідальності на розгляді суду та щодо наявності кримінальних проваджень за заявами ОСОБА_1 щодо нанесення їй ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень не мають правового значення з огляду на відсутність судових рішень, що набрали законної сили.

Не свідчать про наявність підстав для винесення судом обмежувального припису відомості про винесення термінового заборонного припису відносно ОСОБА_3 в жовтні 2019 року (а.с. 23), оскільки суду не надано доказів, що свідчили б про вчинення ОСОБА_3 домашнього насильства протягом часу від винесення зазначеного припису до часу звернення до суду.

Також не мають правового значення для вирішення справи відомості про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КпАП України в 2017 році, оскільки не свідчать про наявність реальної небезпеки вчинення протиправної поведінки ОСОБА_3 на момент звернення заявників до суду.

Враховуючи викладене, оцінюючи ризики у їх сукупності, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 258,259, 263-265,268,273,350- 350-8, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису, заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Служби у справах дітей Одеської міської ради– відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяті днів з дня проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: