Ухвала суду № 86599179, 22.12.2019, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/21672/19

Провадження № 1-кс/234/9287/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2019 року м. Краматорськ

Слідчий суддя Краматорського міського суду Ткачова С.М., за участю секретаря Аксеніної В.М., прокурора Лапченко П.П., слідчого Петрової Ю.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Васильєва Ю.Ф. (доручення № 028-0011234 від 21.12.2019 року)

розглянув клопотання слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Краматорську Петрової Ю.В., погоджене прокурором відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, що поширює свою діяльність на Донецьку область прокуратури Донецької області Лапченко П.П., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мерефа Харківського району Харківської області, громадянина України, розлученого, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого, який працює поліцейським взводу № 2 роти № 1 батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області ДПП, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 2, проживає за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 ч.3 КК України

Клопотання надійшло до суду 22.12.2019 року.

Слідчий суддя перевірив надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 62019050000001971 від 18.12.2019 року, у рамках якого було подано клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника,-

ВСТАНОВИВ:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62019050000001971 від 18.12.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КПК України, відповідає вимогам ст. 184 КПК України.

21.12.2019 року о 13:05 год. ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Підозрюваний та захисник отримали копію клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання – 21.12.2019 року о 13:27 год., підтвердженням вручення є: особисті розписи в наданому суду клопотанні.

20.12.2019 року о 14:04 годині ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Прокурор та слідчий довели: у провадженні Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорськ знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019050000001971 від 18.12.2019, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України за матеріалами Донецького управління ДВБ НПУ, згідно яких службова особа правоохоронного органу Донецької області вимагає неправомірну вигоду у громадянки ОСОБА_2 за сприяння у вирішенні кадрових питань.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на підставі наказу начальника Департаменту патрульної поліції НПУ від 24.06.2019 № 462 о/с ОСОБА_1 , призначено на посаду поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції.

Відповідно до ст.ст. 1, 17, 62 Закону України «Про Національну поліцію» та п.1 примітки до ст. 364 КК України ОСОБА_1 , перебуваючи на займаній посаді, є службовою особою та постійно виконує функції офіційного представника державного органу виконавчої влади.

Згідно з вимогами ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ОСОБА_1 є працівником правоохоронного органу, на якого відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 8, 18 Закону України «Про Національну поліцію» покладено обов`язки діяти лише відповідно до положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Проте, ОСОБА_1 свої повноваження працівника поліції використав у злочинних цілях, вчинивши корупційний злочин за наступних обставин.

ОСОБА_1 та поліцейська взводу 2 роти 4 батальйону патрульної поліції м. Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області ДПП ОСОБА_2 відповідно до наказу начальника ДПП НПУ від 05.12.2019 № 2284 перебували у відрядженні у Маріупольському центрі первинної професійної підготовки «Академія поліції» Донецького юридичного інституту МВС України (м. Маріуполь) у період з 08.12.2019 до 21.12.2019 з метою підвищення кваліфікації.

18 грудня 2019 року, поліцейський ОСОБА_1 , будучи службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_2 повідомив останній, що вирішено питання про її депреміювання у грудні 2019 року та вона має передати 2000 гривень безпосередньо йому, після чого ним буде вирішено питання про не депреміювання останньої.

Перебуваючи у безвихідних обставинах ОСОБА_2 вимушено погодилась надати неправомірну вигоду.

В подальшому, 20.12.2019 о 13 год. 30 хв., перебуваючи у приміщенні Маріупольського центру первинної професійної підготовки «Академія поліції» Донецького юридичного інституту МВС України (м. Маріуполь) за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, проспект Будівельників, буд. 145, ОСОБА_1 , будучи службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, отримав від ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 2000 гривень у якості неправомірної вигоди за вирішення кадрових питань та не депреміювання ОСОБА_2 .

Так, під час досудового розслідування кримінального провадження допитана в якості потерпілого ОСОБА_2 показала, що 16.12.2019 співробітник батальйону патрульної поліції ОСОБА_1 звернувся до неї та повідомив, що він особисто спілкувався з т.в.о. командира батальйону ОСОБА_3 та від нього дізнався що її звільняють. Після чого, ОСОБА_1 повідомив їй, що може посприяти у вирішенні питання про її не звільнення з лав Національної поліції. Через деякий час ОСОБА_1 повідомив їй що може посприяти у вирішенні питання про не притягнення її до дисциплінарної відповідальності та не звільнення з лав Національної поліції за грошову винагороду у розмірі 25000 гривень або 1000 доларів США. 17.12.2019 вона зателефонувала своїй матері ОСОБА_4 , розповіла їй ситуацію повністю. На що мати повідомила, що знайде відповідну суму та передасть кому вкаже ОСОБА_1 . Після чого останній наказав їй, щоб вона передала своїй матері що у м. Краматорську по вул. Хабарівській біля АТБ приблизно о 20.20 на неї буде чекати його брат, який нібито є працівником СБУ та має тісні дружні стосунки з ОСОБА_5 , та забере грошові кошти. 17.12.2019 її мати о 20 год. 30 хв. передала невідомій особі грошові кошти у сумі 1000 доларів США. 18.12.2019 до неї підійшов ОСОБА_6 та повідомив, що її не звільнять, але все одно стає питання про її депреміювання. За вирішення цього питання ОСОБА_6 вимагає з неї 2000 гривень, після передачі яких він може вирішити питання щодо її депреміювання. Таким чином працівник батальйону вимагав з неї неправомірну вигоду у сумі спочатку 1000 доларів США та отримав вказані кошти, а наразі вимагає 2000 гривень за вирішення питання щодо не звільнення її з лав Національної поліції та депреміювання за порушення службової дисципліни.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням.

20.12.2019 ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

21.12.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Правова кваліфікація дій підозрюваного ОСОБА_1 - ч. 3 ст. 368 КК України, а саме: одержання службовою особою, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Причетність ОСОБА_1 до скоєння інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, якими повністю обґрунтовується пред`явлена підозра, а саме: заявою ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення, протоколами допиту свідка ОСОБА_5 , допиту потерпілої ОСОБА_2 , допиту свідка ОСОБА_4 , протоколом огляду грошових коштів від 20.12.2019, протоколом проведення обшуку від 20.12.2019.

Так, під час досудового розслідування кримінального провадження допитана в якості потерпілого ОСОБА_2 показала, що 16.12.2019 співробітник батальйону патрульної поліції ОСОБА_1 звернувся до неї та повідомив, що він особисто спілкувався з т.в.о. командира батальйону ОСОБА_3 та від нього дізнався що її звільняють. Після чого, ОСОБА_1 повідомив їй, що може посприяти у вирішенні питання про її не звільнення з лав Національної поліції. Через деякий час ОСОБА_1 повідомив їй що може посприяти у вирішенні питання про не притягнення її до дисциплінарної відповідальності та не звільнення з лав Національної поліції за грошову винагороду у розмірі 25000 гривень або 1000 доларів США. 17.12.2019 вона зателефонувала своїй матері ОСОБА_4 , розповіла їй ситуацію повністю. На що мати повідомила, що знайде відповідну суму та передасть кому вкаже ОСОБА_1 . Після чого останній наказав їй, щоб вона передала своїй матері що у м. Краматорську по вул. Хабарівській біля АТБ приблизно о 20.20 на неї буде чекати його брат, який нібито є працівником СБУ та має тісні дружні стосунки з ОСОБА_5 , та забере грошові кошти. 17.12.2019 її мати о 20 год. 30 хв. передала невідомій особі грошові кошти у сумі 1000 доларів США. 18.12.2019 до неї підійшов ОСОБА_6 та повідомив, що її не звільнять, але все одно стає питання про її депреміювання. За вирішення цього питання ОСОБА_6 вимагає з неї 2000 гривень, після передачі яких він може вирішити питання щодо її депреміювання. Таким чином працівник батальйону вимагав з неї неправомірну вигоду у сумі спочатку 1000 доларів США та отримав вказані кошти, а наразі вимагає 2000 гривень за вирішення питання щодо не звільнення її з лав Національної поліції та депреміювання за порушення службової дисципліни.

Під час досудового розслідування кримінального провадження допитана в якості свідка ОСОБА_4 показала, що 17.12.2019 їй зателефонувала її донька ОСОБА_2 та розповіла всю ситуацію. Вона повідомила доньці, що в неї є така сума у 1000 доларів США та вона передасть її кому вкаже ОСОБА_6 . Після чого ОСОБА_6 сказав її доньці, щоб вона передала їй про необхідність зустрітися через півгодини з його братом, який нібито є працівником СБУ та має тісні дружні стосунки з Малооком, біля магазину «АТБ» на мкр «Лазурний» м. Краматорськ по вул. Хабарівській. Після чого вказану інформацію її донька повідомила їй, та вона разом із чоловіком швидко зібрались, взяли кошти у сумі 1000 доларів США та поїхали на власному автомобілі Chevrolet Aveo за вказаною вище адресою. Виїхали вони приблизно о 20 год. 00 хв. Під`їхавши до магазину «АТБ» зупинились на стоянці та через три хвилини до нашого автомобілю паралельно під`їхав автомобіль типу позашляховика темного кольору, модель не знає, номер 5252. У автомобілі на водійському сидінні був чоловік віком 40 років, ніс з горбинкою, волосся темного кольору, особливих прикмет не помітила, та з ним у автомобілі була жінка років 35 на вигляд. Вона сиділа на пасажирському сидінні, чоловік на водійському сидінні автомобілю поруч з нами також приспустив вікно та запитав в мене «А передачка с Мариуполя?», цей чоловік сказав «Что Вы там боитесь, там что сумма такая?! Если Вы сомневаетесь, то я наберу Юру», він почав телефонувати та розмовляти з чоловіком на ім`я ОСОБА_7 , вона просила назвати суму, на що чоловік сказав «Десятка», що вона зрозуміла як 10 купюр номіналом по 100 доларів США та передала через вікно вказаному чоловіку грошові кошти у сумі 1000 доларів США купюрами по 100 доларів.

Допитаний у якості свідка т.в.о. командира батальйону УПП ОСОБА_5 повідомив, що 17.12.2019 року йому від ОСОБА_2 стало відомо про те, що ОСОБА_1 вимагає у неї 1000 доларів США за сприяння у вирішенні питання про не притягнення її до дисциплінарної відповідальності та не звільнення з лав Національної поліції. Крім того ОСОБА_1 після отримання неправомірної вигоди у розмірі 1000 доларів США повідомив ОСОБА_2 ще 2000 грн. що її не звільнять, але все одно стає питання про її депреміювання, та вона може залишитись без Новорічної премії, та сприяння у вирішенні питання про її не де преміювання.

Окрім того, причетність ОСОБА_1 до інкримінованого йому злочину підтверджується матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, іншими доказами в їх сукупності.

Таким чином, з метою запобігання спробам ОСОБА_1 незаконно впливати на свідків, потерпілу та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема, використовувати вплив на свідків, потерпілу, як особисто, так і через своїх знайомих з числа працівників поліції, сторона обвинувачення вважає за доцільне застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Зазначена необхідність та неможливість обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_1 іншого менш суворого запобіжного заходу обґрунтовується тим, що він, перебуваючи на волі, використовуючи своє коло знайомих в системі правоохоронних органів та особисто, може чинити тиск на свідків, потерпілу, яка працює з останнім в одному правоохоронному органі, з метою змусити їх надати неправдиві свідчення, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню з метою уникнення покарання за скоєння ним кримінального правопорушення, а також його можливістю переховуватися від правоохоронних органів, побоюючись відповідальності за вчинений злочин.

Окрім того, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень. Зокрема санкція ч. 3 ст. 368 КК України передбачає основне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до 10 років, що в сукупності з іншими ризиками, дає достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 , усвідомлюючи міру покарання, яка йому загрожує за його протиправні діяння, будучи звільненим з-під варти, з метою уникнення покарання, буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

На даний час на території Донецької та Луганської областей продовжується збройний конфлікт між Збройними Силами України та незаконними військовими формуваннями, які тимчасово окупували частину території Донецької та Луганської областей, яка є непідконтрольною правоохоронним та іншим органам влади України, а відтак, перебуваючи на волі, з метою ухилення від слідства та суду, ОСОБА_1 матиме можливість виїхати на тимчасово окуповану частину території Донецької та Луганської областей або перетнути кордон з іншою державою. У зв`язку з цим, у правоохоронних органів України фактично не буде можливості затримати ОСОБА_1 та як наслідок, притягнути останнього до кримінальної відповідальності, існують ризики переховування останнього у такий спосіб від органів досудового розслідування та суду.

Крім цього, вищевказане свідчить про те, що підозрюваний ОСОБА_1 під важелем понесення кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого корупційного злочину зможе виїхати до тимчасово окупованої території України.

Враховуючи тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, існують обґрунтовані ризики, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого корупційного злочину.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Крім цього, у рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 відповідає суспільному інтересу. Крім того, гарантії того, що останній не вчинить інше кримінальне правопорушення, відсутні.

Так, обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов`язків, попередження та своєчасне припинення вчинення ОСОБА_1 незаконного впливу на свідків, потерпілу та вчинення інших кримінальних правопорушень.

Все вищезазначене дає органу досудового розслідування достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 при застосуванні більш м`якого запобіжного заході ніж тримання під вартою, у подальшому може переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, я якому підозрюється, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Окрім того, органу досудового розслідування ще необхідно встановити ряд обставин вчинення кримінальних правопорушень та провести значний обсяг слідчих дій, направлених на пошук нових доказів протиправної діяльності ОСОБА_1 . У разі перебування ОСОБА_1 на волі виникає ризик вчинення ним дій, спрямованих на приховування та знищення речових доказів його протиправної діяльності.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання та просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував щодо застосовування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вважає, що не скоював дане кримінальне правопорушення.

Захисник Васильєв Ю.Ф. в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді покладення на підозрюваного особистого зобов`язання.

Заслухавши прокурора, слідчого, захисника, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, якими обґрунтовується необхідність застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначене клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів клопотання, ОСОБА_1 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 ч. 3 КК України.

Відповідно до протоколу затримання особи, ОСОБА_1 був затриманий 20.12.2019 року о 14:04 годині, що підтвердив у судовому засіданні підозрюваний.

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів і відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин.

Санкція ст. 368 ч. 3 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

21.12.2019 року о 13:05 годині ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором обґрунтовано наведений перелік ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до 10 років, що обґрунтовує та підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі – Браво проти Італії», затримання і тримання особи під вартою допустимі не лише у випадку доведеності факту скоєння злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягненню мети якого і є тримання під вартою. Факти, що викликали підозру, не обов`язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження, або навіть пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 слідчий суддя враховує також обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 раніше не судимий, розлучений, має на утриманні неповнолітню дитину, наявні вагомі докази про вчинення ним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, однак самі по собі ці обставини не є підставою для обрання більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а враховуються в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні.

Як видно, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до 10 років, раніше не судимий, а тому відповідно до п. 4 ч.2 ст. 183 КПК України до нього може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Таким чином, враховуючи ту обставину, що сторонами кримінального провадження не надані інші докази, які б свідчили про достатність застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання зазначеним вище ризикам, слідчий суддя дійшов висновку, що відносно ОСОБА_1 необхідно застосувати винятковий запобіжний захід – тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Як видно, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину вчиненого без застосування насильства або погрозою його застосування; злочину, що не спричинив загибель людей; стосовно ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні не обиралась застава, та не порушувалась ним.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного, наявних ризиків, майнового стану підозрюваного, слідчий суддя визначає ОСОБА_1 розмір застави в 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 38420 грн., з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що буде достатньою мірою гарантувати виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, передбачених КПК України, та не є завідомо непомірним для нього.

На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 194, 196, 309, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Краматорську Петрової Ю.В., погоджене прокурором відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, що поширює свою діяльність на Донецьку область прокуратури Донецької області Лапченко П.П., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)" підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для розслідування кримінального провадження № 62019050000001971 від 18.12.2019, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, до 17.02.2020 року.

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконання після її проголошення.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою становить шістдесят днів.

Ухвала втрачає силу 17.02.2020 року, якщо строк тримання під вартою не буде продовжено.

Розмір застава визначити у межах розмірів 30 прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 57630 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на Розрахунковий рахунок 37311047011792 Банк отримувача Держказначейська служба України, м. Київ Код банку 820172 Код ЄДРПОУ 26288796.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави, наступні обов`язки:

1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого або прокурора, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019050000001971 від 18.12.2019;

3) повідомляти слідчого, прокурора який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019050000001971 чи суд, про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватись від спілкування із свідками, потерпілою у кримінальному провадженні № 62019050000001971 від 18.12.2019

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 17.02.2020 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Краматорського міського суду Донецької області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Бахмутська установа покарань (№6)».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Бахмутська установа виконання покарань» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово ТУ ДБР, розташованого у місті Краматорську, прокурора прокуратури Донецької області та слідчого суддю Краматорського міського суду Донецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)».

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, слідчого.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені, проголошені та вручені 22.12.2019. Повний текст ухвали виготовлений 22.12.2019.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя С.М. Ткачова