Вирок № 86598172, 24.12.2019, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1696/17

Номер провадження 1-кп/623/15/2019

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого – судді Винниченка П.П.,

з участю: секретаря Ткаченко Ю.Ю.,

прокурора Гузенко І.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Олійника О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюм Харківської області

об`єднане кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця: м. Полтава, Полтавської області, українця, громадянина України, з професійно- технічною освітою, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 16.08.2000 за ст. 212 КК України Ізюмським міськрайонним судом Харківської області до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки з іспитовим строком 1 рік;

- 02.01.2002 за ст. 309 ч. 1 КК України Барвінківським районним судом до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік з іспитовим строком 1 рік;

- 25.03.2005 за ст.ст. 309 ч.1, 296 ч. 1, 194 ч. 1 КК України Барвінківським районним судом до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки з іспитовим строком 2 роки;

- 07.04.2008 за ст. 121 ч. 2 КК України Барвінківським районним судом до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 років;

- 19.10.2016 за ст. 125 ч. 2 КК України Ізюмським міськрайонним судом до покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік з іспитовим строком 1 рік;

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В :

29 травня 2017 року, ОСОБА_3 , маючи намір на заволодіння чужим майном, проник на охоронювану територію промислової зони за адресою: АДРЕСА_3 область АДРЕСА_4 , де, впевнившись, що за його діями ніхто не слідкує, намагався вчинити крадіжку металевої решітки загальною вагою 119 кг 200 г, вартістю 476 грн. 80 коп., яка на праві приватної власності належить ТОВ «Наргус», але не довів свій злочинний намір до кінця, в зв`язку з тим, що його помітив ОСОБА_4 та викликав працівників Ізюмського відділу поліції ГУНП в Харківській області, які фактично припинили протиправні дії ОСОБА_1 з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця.

08 січня 2018 року, близько 22 год. 10 хв., ОСОБА_1 , знаходячись в автомобілі швидкої медичної допомоги «Peugeot Boxer», д.н. « НОМЕР_1 », який направлявся до Ізюмської центральної міської лікарні, в ході словесної сварки на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин із ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на той час перебував у салоні вказаного автомобіля, схопив останнього за кисть правої руки та, застосувавши силу, почав викручувати її назовні, спричинивши тим самим ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді пошкодження зв`язок правого ліктьового суглобу, які відносяться до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

28 травня 2018 року, приблизно о 12 годині, знаходячись у квартирі АДРЕСА_5 , в ході сварки з ОСОБА_6 , яка виникла на ґрунті неприязних особистих стосунків, з метою умисного заподіяння тілесних ушкоджень наніс останній один удар рукою по обличчю.

Потім, продовжуючи свій злочинний умисел, схопив її за руку, повалив на підлогу і наніс ОСОБА_6 , не менше шести ударів кулаком правої та лівої руки в область обличчя та один удар дерев`яним стільцем по голові, чим заподіяв ОСОБА_6 , тілесні ушкодження у вигляді забитої рани волосистої частини голови, верхньої губи, синці на лиці та лівій руці, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 125 КК України - визнав, підтвердив обставини вчинених ним злочинів, у скоєному розкаявся.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності його позиції немає, останньому роз`яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 125 КК України доведена.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України тобто незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаний з проникненням у сховище та за ч. 2 ст. 125 КК України, тобто умисні легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Злочини, у вчиненні яких обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесені: ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України - до тяжкого злочину, ч. 2 ст. 125 КК України - до злочинів невеликої тяжкості.

ОСОБА_1 раніше судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах Ізюмської ЦМЛ не перебуває.

Відповідно до висновку досудової доповіді Ізюмського МРВ з питань пробації, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого та його спосіб життя, історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного правопорушення, виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства ( у т.ч. окремих осіб).

При призначенні покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст. 66 КК України, суд враховує, що він щиро розкаюється у вчиненні злочинів та активно сприяв встановленню істини по справі, що є обставинами, які пом`якшують покарання.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд вважає рецидив злочинів.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання суд виходить із встановленої ст. 50 КК України мети кари, виправлення і запобігання вчиненню винними та іншими особами нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якого покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягненні справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи- воно має буду законним, пропорційним(не становити надмірного тягаря для особи) (справи Балканов проти Росії від 09.06.2005р., Ісмалова проти Росії від 29.11.2007 року).

На підставі викладеного, з врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого, обставин, які пом`якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкції обвинувачення, з застосуванням ст. 70,71,72 КК України.

Враховуючи, що злочин, передбачений ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_1 вчинив під час строку відстрочки покарання за попереднім вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 19.10.2016, то остаточне покарання повинно бути призначене на підставі ст. 71 КК України, з урахуванням вимог ст. 72 КК України.

Представник потерпілого ТОВ «Нагрус», Качур А.В. та потерпіла ОСОБА_6 на досудовому слідстві надали заяви про відмову від подання цивільного позову, потерпілий ОСОБА_5 , цивільного позову не заявляв.

Судові витрати по справі у розмірі 98 грн. 87 коп. за проведення судової товарознавчої експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 .

Питання про речові докази має бути вирішене згідно ст. 100 КПК України

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_2 , винним та призначити покарання:

- за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України - 3 /три/ роки позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 125 КК України - 1 /один/ рік обмеження волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі;

На підставі ст. 71 КК України, до призначеного покарання, частково, у вигляді 4 /чотирьох/ місяців обмеження волі, що становить 2/два/ місяці позбавлення волі, приєднати не відбуту частину покарання за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 19.10.2016 і остаточно ухвалити до відбування ОСОБА_8 3 /три/ роки і 2 /два/ місяці позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили, залишити тримання під вартою.

Строк відбування показання ОСОБА_8 рахувати з моменту фактичного затримання, 17 липня 2018 року.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 98 грн. 87 коп. на користь держави в особі НДЕКЦ МВС України, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 06.06.2017.

Речові докази: металеву кувалду з дерев`яною ручкою та ручну пилку по металу, які знаходяться на зберіганні в Ізюмському ВП ГУ НП в Харківській області - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя П.П.Винниченко