Рішення № 86598156, 24.12.2019, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 622/988/19 р.

2/622/403/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2019 року смт. Золочів

Золочівський районний суд Харківської області у складі:

Головуючого судді Шабас О.С.,

за участю секретаря Бойко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні в залі суду у смт. Золочів Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), третя особа Золочівська селищна рада (код ЄДРПОУ 25175462, адреса: Харківська обл., Золочівський р-н, смт Золочів, вул. Центральна, буд. 13-А) про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, -

ВСТАНОВИВ:

21.08.2019 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить визнати відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , таким, що втратив право користування належним на праві власності позивачу житловим будинком АДРЕСА_2 .

Свої вимоги позивач мотивує тим, що їй на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_2 . У вказаному будинку зареєстрований її племінник відповідач по справі ОСОБА_2 , який з 2014 року за адресою реєстрації не проживав та не з`являвся, але залишається там прописаним. Останній раз позивач бачилася з відповідачем на похоронах своєї матері, де просила його добровільно знятися з реєстрації у вказаному будинку, проте відповідач відмовився, обґрунтувавши свою відмову тим, що у нього немає на це часу та це йому не потрібно, що порушує право позивача вільно розпоряджатися своєю власністю, та позбавляє її можливості оформити житлову субсидію, через що вона була змушена звернутися до суду зі вказаним позовом.

В судове засідання 24.12.2019 року позивач ОСОБА_1 не з`явилася, через канцелярію суду завчасно надала письмову заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити позов, розгляд справи просила здійснювати без її участі.

Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання 24.09.2019 року, 12.11.2019 року, 12.12.2019 року та 24.12.2019 року не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, а саме: за останнім відомим місцем проживання та реєстрації і через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, про причини неявки суд не повідомив.

Будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Представник третьої особи Золочівський селищний голова Канівець Л.В. у судове засідання також не з`явився, подав до канцелярії суду письмову заяву, в якій просив суд розглянути вказану справу без участі їх представника, рішення прийняти на розсуд суду.

У зв`язку з неявкою у судове засідання усіх учасників справи фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_2 належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18.09.2018 року, посвідченого державним нотаріусом Четвертої Харківської державної нотаріальної контори, виконуючої обов`язки державного нотаріуса Золочівської державної нотаріальної контори Харківської області Козелько Т.М., зареєстрованого в реєстрі за № 1-513, спадкова справа № 58/2018, та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 138152801 від 18.09.2018 року.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 07.04.2004 року зареєстрований у будинку АДРЕСА_2 , що підтверджується відомостями з виконавчого комітету Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області та копією будинкової книги за вказаною адресою.

Як вбачається з довідки секретаря Золочівської селищної ради Колодько О.С. від 25.07.2019 року № 02-19/4950 згідно довідки депутата Золочівської селищної ради ОСОБА_3 , у домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрований ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , але фактично не проживає з 2014 року.

Ухвалою суду від 24.09.2019 року судом було направлено запити до Золочівського відділення поліції, КНП ЗРР «Золочівська ЦРЛ» та Золочівського 3 міського відділення поштового зв`язку про те чи звертався ОСОБА_2 за допомогою та чи отримував поштову кореспонденцію за адресою місця реєстрації.

Згідно інформації директора КНП ЗРР «Золочівська ЦРЛ» Лавриненка Р ОСОБА_4 М. від 28.10.2019 року № 1234 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , протягом останнього року по теперішній час за медичною допомогою не звертався.

Як вбачається з рапорту ДОП Золочівського ВП Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області Заворотнього І.Є., направленого до суду від 15.11.2019 року вих.№ 5319/119-80/03/20-2019 під час виконання вказаної ухвали суду та згідно довідки «Армор» будь-яких заяв від ОСОБА_2 з будь-якого приводу до Золочівського ВП не надходило.

Допитана у судовому засіданні від 12.12.2019 року у якості свідка ОСОБА_5 пояснила суду, що вона є сусідкою ОСОБА_1 та проживає у будинку АДРЕСА_3 . Також свідок підтвердила, що племінник ОСОБА_1 дійсно не проживає у її будинку близько десяти років.

При вирішенні спору суд виходить з того, що спірні правовідносини врегульовані положеннями Конституції України та ст.ст.15, 23,405 ЦК України. Крім того основоположні принципи здійснення правомочностей власника сформульовані у статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04 листопада 1950 року), що набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та є складовою її правової системи відповідно до вимог статті 9 Конституції України.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Згідно положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Глава 23 Цивільного кодексу України встановлює, що громадянин, який став власником житла, має право розпоряджатися ним на свій розсуд. Однак, як зазначено в ст. 13 ч. 3 Конституції України, власність зобов`язує, вона не повинна використовуватись на шкоду людині, суспільству.

Статтею 405 ЦК України окреслено право членів сім`ї власника житла на користування цим житлом. Так, члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Положеннями ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 № 1382-IV прокоментовано порядок та підстави зняття з реєстрації місця проживання. Зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі в тому числі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Таким чином судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , як племінник позивача ОСОБА_1 , зареєстрований за вказаною адресою, проте є відсутнім за місцем реєстрації понад 1 рік. Проживаючи за іншою адресою, спірним житлом не цікавиться, не несе витрати на його утримання, чим порушує права власника будинку ОСОБА_1 . Доказів наявності домовленості між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стосовно відсутності останнього у будинку, суду не надано, в зв`язку з чим, в розумінні положень ч. 2 ст. 405 ЦК України суд вважає, що ОСОБА_2 втратив право користування вказаним житлом. Відтак, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, у повному обсязі, шляхом визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 .

На підставі викладеного, та керуючись вказаними положеннями матеріального закону та положеннями та ст., ст. 12, 19, 81, 141, 247, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-283 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом – задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням – житловим будинком АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржено через суд першої інстанції у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О. С.Шабас