Вирок № 86597459, 18.12.2019, Старобільський районний суд Луганської області

18.12.2019

ЄУН 431/3907/18

Провадження 1-кп/431/60/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року Старобільський районний суд Луганської області у складі:

Головуючого судді Колядова В.Ю.,

за участі секретаря Петренко К.С.,

прокурора Ісмаілова Е.Н.

представника потерпілої Чертенкова С.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Старобільська Луганської області кримінальне провадження № 12018130000000133 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Октябрьський, Мурашинського району, Кировської області, РФ, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

встановив:

30 травня 2018 року об 11 години 10 хвилини, за відсутності атмосферних опадів, в умовах достатньої видимості, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ГАЗ KG3302-003, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі Т-1302 по вул. Луговій с. Проїждже Старобільського району Луганської області, яка позначена дорожнім знаком 2.3 "Головна дорога", зі швидкістю в межах 40-50 км/год, в напрямку руху від смт. Новопсков до м. Старобільськ Луганської області. В цей час по даній автодорозі в попутному з автомобілем напрямку по правому краю проїжджої частини, на відстані близько 0,5 метри від краю проїжджої частини рухався велосипедист ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рухаючи по вказаній автодорозі в районі домоволодіння № 16, водій ОСОБА_1 при обгоні велосипедиста ОСОБА_2 не обрав безпечного інтервалу, внаслідок чого скоїв зіткнення з велосипедистом ОСОБА_2 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, з якими останнього було госпіталізовано до КУ «Старобільське РТМО». 09.06.2018 р. ОСОБА_2 від отриманих тілесних ушкоджень помер.

Згідно висновку судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_2 № 41/1 від 11.07.2018 року смерть гр. ОСОБА_2 настала від тяжкої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалася лінійною тріщиною кісток зводу і основи черепу, масивними субарахноідальними і внутрішніми крововиливами з розвитком набряку-набухання і здавлюванням головного мозку. Згідно даних істрії хвороби смерть ОСОБА_2 настала 09.06.2018 в 10 годині 30 хвилин. Дослідженням трупа ОСОБА_2 встановлена лінійна тріщина кісток зводу і основи черепу, масивні субарахноідальні крововиливи обох півкуль головного мозку, набряк-набухання головного мозку, здавлювання головного мозку, забитті рани обличчя, правого ліктьового суглобу. Забиті рани обличчя, тріщина кісток зводу і основи черепа, крововилив під оболонку і в речовину головного мозку відносяться стосовно до живої особи, до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознаками небезпеки для життя в момент спричинення. Забита рана правого ліктьового суглоба стосовно до живої особи, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень. Ушкодження встановлені на трупі ОСОБА_2 утворилася від взаємодії з тупими твердими предметами, в даному випадку при наїзді автомобіля, з послідуючим падінням з велосипеду і ударі об нерівну тверду поверхню, в термін і при обставинах, які відповідають даті події, тобто 30.05.2018 р. Всі тілесні ушкодження, встановлені на трупі ОСОБА_2 , є прижиттєвими і утворилися в момент ДТП, 30.05.2018 р. Між ушкодженнями встановленими на трупі ОСОБА_2 і настанням його смерті мається прямий причинний зв`язок. Слідів характерних для автотравми на тілі трупу ОСОБА_2 не встановлено. При хіміко-токсичному дослідженні крові і сечі ОСОБА_2 етиловий алкоголь не виявлено.

Згідно висновку судової авто технічної експертизи № 2754 від 19.07.2018, встановлено, що в даній дорожній обстановці нормативні (належні) дії водія автомобіля ГАЗ KG3302-003, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 повинен був, залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, дотримуватися безпечного інтервалу. В даній дорожній обстановці нормативні (належні) дії велосипедиста ОСОБА_2 , регламентувалися вимогам п.п. 6.2, 6.6, 31.1, 31.14.3 ПДР України. Відповідно до вимог зазначених пунктів, водій ОСОБА_2 повинен був відмовитися від експлуатації велосипеда з відсутніми переднім та боковими світлоповертачами, а також відсутнім звуковим сигналом, а оскільки він продовжив рух, то в процесі розвитку даної дорожньо-транспортної пригоди в світлий час доби, в умовах необмежної видимості велосипедист рухався по правому краю проїжджої частини, на відстані 0,5 м. від краю проїжджої частини, то при зазначених обставинах даної події (рух велосипедиста в світлий час доби без переднього та бокових світлоповертачів, не створило необхідних умов для настання події, що не може бути розцінене як невідповідність вимогам ПДР України), настання події (зіткнення з автомобілем ГАЗ) діями водія велосипедиста ОСОБА_2 не визначалося.

В умовах даної події, водій автомобіля ГАЗ KG3302-003, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти даній дорожньо-транспортній пригоді шляхом належного виконання з його боку вимог п.п. 13.1, 13.3 ПДР України. Оскільки діями велосипедиста ОСОБА_2 настання даної події не визначалося. То в умовах місця події і при заданих вихідних даних у нього була відсутня технічна можливість запобігти зіткненню з автомобілем ГАЗ KG3302-003.

В даній дорожній обстановці дії водія ГАЗ KG3302-003, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 , що не відповідали вимогам п.п. 12.1, 13.3 ПДР України, перебували в причинному зв`язку з виникненням аварійної ситуації і настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

В даній дорожній обстановці дії велосипедиста ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.п. 6.2, 6.6, 31.1, 31.14.3 ПДР України, однак в його діях невідповідностей вимогам ПДР України, які б, з технічної точки зору, були умовою створення аварійної обстановки або перебували в причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, не вбачається.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та розповів про обставини вчиненого ним кримінального правопорушення. У вчиненому розкаявся, просив суворо не карати.

Враховуючи, що обвинувачений та інші учасники провадження вважають недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ними не оспорюються і судом встановлено, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку прокурора та роз`яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Суд дослідивши всі докази по справі окремо та в їх сукупності, приходить до висновку, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого. Згідно ст.12 КК України ОСОБА_1 вчинив злочин середньої тяжкості.

Представник потерпілої Чертенков С.О. в судовому засіданні просив суд задовольнити цивільний позов у повному обсязі, та призначити ОСОБА_1 покарання на розсуд суду.

Призначаючи обвинуваченому покарання, у відповідності до ст. ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Під час судового розгляду судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 працює ПП ОСОБА_3 , на обліку у лікарів нарколога, психіатра та фтизіатра не перебуває, раніше не судимий.

До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , передбачені ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання неповнолітнього, передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд, призначаючи обвинуваченому покарання, також враховує вимоги ч.2 ст.61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

З урахуванням викладених вище обставин у кримінальному провадженні, характеру вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, особи обвинуваченого, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченого та відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також враховуючи думку представника потерпілої, який просив призначити покарання на розсуд суду, суд вважає, що відповідно до вимог ст. 50 КК України, можливим виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та призначає йому покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування матеріального та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, у сумі 117 051 (сто сімнадцять тисяч п`ятдесят одна) гривня 90 копійок, з яких матеріальна шкода в сумі 15 210 (п`ятнадцять тисяч двісті десять) гривень 90 копійок, яка підтверджується чеками, моральної шкоди у сумі 100 000 (сто тисяч) гривень та сплачений судовий збір у сумі 1841 ( одна тисяча вісімсот сорок одна) гривня.

При розв`язанні зазначеного цивільного позову суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями, рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Цивільним судочинством закріплено принцип змагальності сторін.

Крім того, за загальними принципами цивільного судочинства кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи...

Позивачем в обґрунтування зазначеного в позові розміру суми спричиненої матеріальної шкоди, суду було надано чеки на загальну суму 15 210 ( п`ятнадцять тисяч двісті десять) грн. 90 (дев`яносто) копійок, що підтверджують розмір спричиненої матеріальної шкоди, а отже цивільний позов в частині матеріальної шкоди є обґрунтованим, та з урахуванням позиції обвинуваченого - цивільного відповідача, що визнав позов в частині матеріальної шкоди, підлягає задоволенню та стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілої від кримінального правопорушення ОСОБА_5 підлягає стягненню матеріальна шкода у розмірі 15 210 ( п`ятнадцять тисяч двісті десять) грн. 90 (дев`яносто) копійок, що є обґрунтованою та підтверджується матеріалами справи.

Щодо відшкодування моральної шкоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає, в тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Завдану моральну шкоду потерпілий мотивує тим, що він зазнав душевних страждань, не мав можливості повноцінно працювати на протязі двох тижнів, факт нападу спаплюжив його гідність, він довгий час не міг прийти до тями.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в заявах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.95 р., суд визначає розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав потерпілий, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Як роз`яснено в п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відшкодування моральної (немайнової) шкоди служить виключно меті захисту особистих немайнових прав, які є абсолютними, право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою.

Як роз`яснено в п. 3, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами від 25.05.2001 та від 27.02.2009), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема у порушенні права власності та інших цивільних прав, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими та при настанні інших негативних явищ. При вирішені спору про відшкодування моральної шкоди суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в який матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Суд зауважує, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної школи не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз, хоча у будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді.

Суд погоджується з тим, що потерпілій дійсно спричинено моральну шкоду в результаті протиправної дії обвинуваченого, потерпіла зазнала душевних страждань в результаті втрати батька.

Тому виходячи з вимог ст. ст. 23, 1167 ЦК України, засад розумності, виваженості та справедливості, а також характеру немайнових витрат і їх тривалості, суд вважає, що розмір заявленої моральної шкоди необхідно задовольнити частково в розмірі 60 000 (шестидесяти тисяч) гривень, вважаючи, що відшкодування шкоди в такому розмірі відповідає суті позовних вимог та характеру діяння обвинуваченого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, конкретних обставин справи. Визначаючи розмір цього відшкодування, суд виходить, з засад справедливості та розумності.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 ст. 69 КК України, суд не вбачає.

Процесуальні витрати покласти на обвинуваченого згідно до ст. 126 КПК України.

Питання про речові докази по справі вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбуття основного покарання з іспитовим строком 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти про зміну місця роботи або навчання органи кримінально-виконавчої інспекції, періодично з`являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди від кримінального правопорушення - задовольнити частково.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь потерпілої ОСОБА_4 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди у сумі 15 210 (п`ятнадцять тисяч двісті десять) гривень 90 копійок.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь потерпілої ОСОБА_4 у рахунок відшкодування моральної шкоди у сумі 60 000 (шестидесяти тисяч) гривень.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь потерпілої ОСОБА_4 у рахунок відшкодування суми сплаченої за подачу цивільного позову у кримінальному провадженні у сумі 1841 (одна тисяча вісімсот сорок одну) гривню.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь держави витрати за проведення судової авто-технічної експертизи від 17 липня 2018 року за № 2300 в розмірі 3432 гривень. Одержувач УК у Старобільському районі (Старобільський район) 24060300, рахунок № UA918999980000031111115012331, код отримувача (ЄДРПОУ): 37858396, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь держави витрати за проведення судової авто-технічної експертизи від 17 липня 2018 року за № 2301 в розмірі 3432 гривень. Одержувач УК у Старобільському районі (Старобільський район) 24060300, рахунок № UA918999980000031111115012331, код отримувача (ЄДРПОУ): 37858396, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь держави витрати за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи від 18 липня 2018 року за № 2299 в розмірі 4290 гривень. Одержувач УК у Старобільському районі (Старобільський район) 24060300, рахунок № UA918999980000031111115012331, код отримувача (ЄДРПОУ): 37858396, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь держави витрати за проведення судової авто-технічної експертизи від 19 липня 2018 року за № 2754 в розмірі 4290 гривень. Одержувач УК у Старобільському районі (Старобільський район) 24060300, рахунок № UA918999980000031111115012331, код отримувача (ЄДРПОУ): 37858396, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 31.05.2018 року (справа № 428/6159/18, провадження № 1-кс/428/3004/2018) на велосипед з рамою чоловічого типу синього кольору, вилучений під час проведення огляду місця події 30.05.2018 року на автодорозі Т-1302 по АДРЕСА_2 . Проїждже Старобільського району Луганської області, який належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , який фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_2 .

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 01.06.2018 року (справа № 428/6160/18, провадження № 1-кс/428/3005/2018) на автомобіль марки ГАЗ моделі KG3302-003, реєстраційний номер НОМЕР_1 , білого кольору, 2011 року випуску, який на праві власності належить ОСОБА_3 .

Речові докази: велосипед з рамою чоловічого типу синього кольору, вилучений під час проведення огляду місця події 30.05.2018 року на автодорозі Т-1302 по АДРЕСА_2 с. Проїждже Старобільського району Луганської області, який належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , автомобіль марки ГАЗ моделі KG3302-003, реєстраційний номер НОМЕР_1 , білого кольору, 2011 року випуску, який на праві власності належить ОСОБА_3 – повернути власникам.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання ОСОБА_1 залишити до набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Старобільський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя В.Ю. Колядов