Рішення № 86596348, 24.12.2019, Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Гайворонський районний суд Кіровоградської області

м.Гайворон, вул.Великого Кобзаря, 3 Кіровоградської області, 26300

_____________________________

385/907/19

2/385/444/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.12.2019 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді – Панасюка І.В.,

з участю секретаря судового засідання – Шевченко Л.О.,

представника позивача адвоката Ковальчука С.Я.,

представника відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Заваллівський графіт" адвоката Геращенка М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Гайвороні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Заваллівський графіт", ОСОБА_2 та приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В:

До Гайворонського районного суду Кіровоградської області з позовом звернувся ОСОБА_1 до ТОВ «Заваллівський графіт», ОСОБА_2 та ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 26.04.2019 року о 10 годині 15 хвилин на перехресті вул.40-річчя Перемоги - вул. Лєрмонтова в смт. Завалля, Гайворонського району, Кіровоградської області, працівник TOB "Заваллівський графіт" ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки MAN TGA 33350 д.н.з. НОМЕР_1 , перед початком руху не переконався, що це буде безпечно, допустив зіткнення з автомобілем Chevrolet Aveo д.н.з. НОМЕР_2 , належного на праві власності ОСОБА_1 , чим пошкодив його та порушив вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху України. В результаті дорожньої-транспортної пригоди автомобіль позивача отримав механічні пошкодження лівої передньої дверки та лівої задньої дверки.

Постановою судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 29.05.2019 року у справі про адміністративне правопорушення за вказаною ДТП ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та його було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді штрафу розміром 340 грн. Зазначена постанова суду набрала законної сили.

Власником автомобіля марки MAN TGA 33350 д.н.з. НОМЕР_1 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Заваллівський графіт".

Між відповідачем ТОВ «Заваллівський графіт» та ПрАТ «Українською пожежно-страховою компанією» укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Діями відповідачів, позивачу було завдано майнову шкоду у розмірі 15170 гривень. Позивачем сплачена вартість експертного автотоварознавчого дослідження 2600 гривень. Таким чином загальна вартість майнової шкоди склала 17770 гривень.

Розмір душевних страждань і страждань родини позивач оцінює в 20000 гривень.

Просить суд стягнути на користь ОСОБА_1 , солідарно з ТОВ "Заваллівський графіт", ОСОБА_2 та ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» грошові кошти у сумі 15170 гривень на відшкодування завданої матеріальної шкоди, кошти у сумі 20000 гривень на відшкодування завданої моральної шкоди, 2600 гривень витрат на експертне дослідження, 4500 гривень витрат на правову допомогу, а всього стягнути грошових коштів на суму 42270 гривень та судові витрати у сумі 2689 гривень 40 коп.

Позивач та його представник в судовому засіданні, позовні вимоги підтримали повністю та просять суд їх задовольнити.

Представник відповідача ТОВ "Заваллівський графіт" в судовому засіданні підтримав наданий відзив та позовні вимоги в частині його довірителя не визнав, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надіслав.

Представник відповідача ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» в судове засідання не з`явився, надіслав до суду відзив я якому позовні вимоги не визнав, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю та розглянути справу без його участі.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача ТОВ "Заваллівський графіт", дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, з наступних підстав.

При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

26.04.2019 року о 10 годині 15 хвилин на перехресті вул.40-річчя Перемоги - вул. Лєрмонтова в смт. Завалля, Гайворонського району, Кіровоградської області, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки MAN TGA 33.350 д.н.з. НОМЕР_1 , перед початком руху не переконався, що це буде безпечно, допустив зіткнення з автомобілем Chevrolet Aveo д.н.з. НОМЕР_2 , належного на праві власності ОСОБА_1 (а.с. 21), чим пошкодив його та порушив вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху України. В результаті дорожньої-транспортної пригоди автомобіль позивача отримав механічні пошкодження лівої передньої дверки та лівої задньої дверки.

Постановою судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 29.05.2019 року у справі про адміністративне правопорушення за вказаною ДТП ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та його було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді штрафу розміром 340 грн. Зазначена постанова суду набрала законної сили (а.с. 30).

Власником автомобіля марки MAN TGA 33.350 д.н.з. НОМЕР_1 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Заваллівський графіт", що стверджується копією витягу з Єдиного реєстру МВС стосовно зареєстрованих транспортних засобів (а.с. 41) та не заперечується вказаним відповідачем.

Між ТОВ «Заваллівський графіт» та ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» 25.06.2018 року укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 65).

Діями відповідачів, позивачу було завдано майнову шкоду у розмірі 15170 гривень, що підтверджується копією звіту №25 від 20.06.2019 року автотоварознавчої експертизи автомобіля позивача (а.с. 13-29).

Позивачем сплачена вартість експертного автотоварознавчого дослідження 2600 гривень, що підтверджується копією квитанції до прибутково-касового ордеру від 20.06.2019 року (а.с. 35).

Порядок отримання страхового відшкодування за Договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачений Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 2 якого передбачає, що відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України. Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Відповідно до ст. 6 Закону, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та або майну потерпілого.

Згідно п.33.1.4 Закону, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний, невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Згідно з положеннями статті 11 ЦК України заподіяння внаслідок ДТП шкоди зумовлює виникнення правовідносин, у яких право потерпілого на отримання відшкодування завданої шкоди кореспондується з обов`язком винуватця відшкодувати таку шкоду, а за наявності у винуватця договору (полісу) ОСЦПВВНТЗ, яким застраховано його цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, такий обов`язок покладається також і на страховика у визначених законодавством межах його відповідальності, адже між винуватцем та його страховиком у такому випадку існують договірні відносини, в яких останній узяв на себе зобов`язання відшкодувати у визначених межах за винуватця завдану потерпілому шкоду з настанням обумовлених страхових випадків.

Пунктом 35.1. ст. 35 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що для отримання страхового відшкодування за шкоду, заподіяну внаслідок ДТП, особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву. Страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Судом встановлено, що ні позивач ні відповідач ТОВ «Заваллівський графіт» до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» з повідомленням про ДТП та заявою про виплату страхового відшкодування не зверталися, а заперечення представника відповідача ТОВ «Заваллівський графіт» з цього приводу не ґрунтуються на доказах.

Відповідно до пункту 37.1.4 статті 37 Закону № 1961-IV підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров’ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому зазначений у пункті 37.1.4 статті 37 Закону № 1961-IV строк є присічним і поновленню не підлягає.

Такий висновок щодо застосування норм права висловлений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 753/5293/16-ц (№ 14-310цс18).

Таким чином враховуючи, що з моменту скоєння ДТП, повідомлення про ДТП та заява про страхове відшкодування не подавалась до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», тому суд приходить до висновку, що підстави до задоволення позову в частині вимог до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» відсутні.

Правовідносини, що виникли між сторонами є деліктними та регулюються відповідними нормами ЦК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як передбачено ч. 2 ст. 87 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина 5 вказаної статті).

Згідно п. 10.9 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10 жовтня 2001 р., № 1306, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України N 6 від 27.03.92 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об`єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля). Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т.ін.).

Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість та достовірність наданих позивачем доказів, кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов в частині солідарного стягнення з ТОВ "Заваллівський графіт" та ОСОБА_2 15170 гривень на відшкодування завданої матеріальної шкоди та 2600 гривень витрат на експертне дослідження, підлягає задоволенню, оскільки достовірно встановлено що відповідач ОСОБА_2 внаслідок порушення Правил дорожнього руху заподіяв шкоду позивачу і дії відповідача знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв`язку із заподіянням шкоди, а також суду фактично не надано доказів про перебування ОСОБА_2 у трудових відносинах з володільцем джерела підвищеної небезпеки ТОВ "Заваллівський графіт".

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Частиною 1ст. 1167 ЦК України відповідальність за моральну шкоду, завдану фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю покладається на особу, яка її завдала, за загальним правилом за наявності її вини.

Тобто, ч. 1ст. 1167 ЦК України визначає: по-перше, відповідальну за моральну шкоду особу, а саме, особу, яка її завдала; по-друге, загальні умови відшкодування моральної шкоди - і серед інших, - наявність вини заподіювача, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року №4(Постанова), передбачено, що моральна шкода - це втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до абз. 2 п.5 Постанови, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення справи.

Пункт 9 Постанови вказує на те, що при визначенні судом розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Як зазначає позивач у позовні заяві, крім матеріальних збитків, йому було завдано моральної шкоди, яка полягає у завданні негативних наслідків в результаті ДТП. До негативних наслідків він відносить нервовий стрес, для відновлення нормального душевного стану йому потрібен був час. До того ж, відмова відповідача добровільно відшкодувати матеріальний збиток, призвела до необхідності додаткових витрат часу для захисту своїх інтересів.

На думку суду, безперечно, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивач зазнав моральної шкоди, яка полягає в моральних переживаннях через ушкодження автомобіля, занепокоєнні, моральному напруженні, витрати додаткового часу для захисту своїх інтересів. Вказані негативні наслідки ДТП призвели до порушення нормальних життєвих зв`язків позивача через неможливість продовження активного громадського життя.

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України N 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам слід мати на увазі, що у разі заподіяння особі моральної шкоди неправомірно вчиненими діями кількох осіб, розмір відшкодування визначається з урахуванням ступеня вини кожної з них. На осіб, які заподіяли моральну шкоду спільно (взаємопов`язаними, сукупними діями або діями з єдиним наміром), відповідно до статей 174, 451 ЦК (1540-06) покладається солідарна відповідальність по її відшкодуванню. При заподіянні особі моральної шкоди, обов`язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона. Відповідно до ст.454 ЦК (1540-06) розмір відшкодування моральної шкоди може бути зменшений судом з урахуванням ступеня вини заподіювача і потерпілого та майнового стану відповідача (громадянина).

Як вбачається з матеріалів справи дії відповідачів ТОВ "Заваллівський графіт" та ОСОБА_2 не є взаємопов`язаними, сукупними діями або діями з єдиним наміром, тому вони не можуть нести солідарну відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди.

При визначенні розміру моральної шкоди, завданої позивачу, суд виходить з того, що позов випливає з дорожньо-транспортної пригоди, що сталась з вини водія ОСОБА_2 в наслідок якої автомобіль позивача отримав механічні пошкодження, і враховує заподіяні позивачу моральні страждання та переживання. Крім того, суд також бере до уваги те, що були порушені нормальні життєві зв`язки що вимагало від позивача додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи викладене, суд вважає, що розмір заявленого відшкодування моральної шкоди відповідає тривалості та ступеню втрат немайнового характеру внаслідок моральних та фізичних страждань, яких зазнав позивач. Тому суд вважає, що враховуючи принцип розумності та справедливості моральну шкоду слід відшкодувати з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача в розмірі 2000 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволенню позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 280-288 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Заваллівський графіт", ОСОБА_2 та приватного акціонерного товариства «Української пожежно-страхової компанії» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити частково.

Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Заваллівський графіт" та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 15170 гривень на відшкодування завданої матеріальної шкоди та 2600 гривень витрат на експертне дослідження.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти у сумі 2000 гривень на відшкодування завданої моральної шкоди.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Заваллівський графіт" на користь ОСОБА_1 750 гривень витрат на правову допомогу та судові витрати по сплаті судового збору у сумі 384 гривень 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 900 гривень витрат на правову допомогу та судові витрати по сплаті судового збору у сумі 576 гривень 30 коп.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Української пожежно-страхової компанії» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди – відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І. В. Панасюк

Дата документу 24.12.2019