Ухвала суду № 86595627, 24.12.2019, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/7491/19

1-кс/215/1840/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 року Слідчий суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Науменко Я.О.,

за участі: секретаря Махоні Н.Ю.,

прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 2 Сілкіна Д.Ю.,

слідчого СВ Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області Перекопського С.Ю.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши клопотання слідчого СВ Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області Перекопського С.Ю. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кайраккум Ленінобатської області Республіки Таджикистан, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога на обліку не перебуваючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , судимого:

- 02.08.2011 року Тернівським районним судом м. Кривого Рогу за ч.3 ст.185 КК України на строк до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від покарання з випробувальним терміном 2 роки. Вирок набрав законної сили 18.08.2011;

- 21.12.2015 року Тернівським районним судом м. Кривого Рогу за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік. Вирок набрав законної сили 21.01.2016;

- 10.06.2019 року Тернівським районним судом м. Кривого Рогу за ч.3 ст.185 КК України позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. ст. 75, 76 ч.1 п. 1-2, ч.3 п.2 КК України від відбуття покарання звільнений з випробуванням строком на 2 роки. Вирок набрав законної сили 11.07.2019,

ВСТАНОВИЛА:

23 грудня 2019 року слідчий СВ Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області Перекопський С.Ю., за погодженням з прокурором Криворізької місцевої прокуратури №2 Сілкіним Д.Ю., звернувся до суду в рамках кримінального провадження внесеного в ЄРДР за №12019040760001928 від 14.12.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 .

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи раніше неодноразово судимий, в тому числі за вчинення злочинів проти власності, відповідних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, маючи не зняту і не погашену, у встановленому законом порядку судимість, повторно вчинив кримінальне правопорушення проти власності за наступних обставин.

Так, 28.11.2019, приблизно о 19:00 годині ОСОБА_1 знаходився за місцем мешкання своєї колишньої дружини з метою привітання спільної доньки з Днем народження, за адресою: АДРЕСА_3 , де під час святкової вечері, ОСОБА_2 демонструвала світлини з відпочинку на фотоапараті EOS Canon 600D. Після привітання ОСОБА_1 лишився у своєї колишньої дружини у гостях.

29.11.2019 приблизно о 09:00, після ночівлі за адресою: Кривий Ріг, вул. Доватора АДРЕСА_4 / АДРЕСА_5 , збираючись до дому у ОСОБА_1 виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого повторно, а саме: фотоапарата EOS Canon 600D, що належать потерпілій ОСОБА_2 ..

Далі, у вказаний час та місці, ОСОБА_1 , реалізуючи свій раптово виниклий прямий умисел, діючи повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпеку та протиправність діяння, скориставшись тим, що потерпіла відійшла до іншої кімнати власної квартири, впевнившись у тому, що його дії носять таємний характер, взяв із поверхні батареї вказаний фотоапарат EOS Canon 600D та поклавши викрадене майно під куртку, в яку був одягнений, таким чином виніс з вказаної квартири вищезазначений фотоапарат «CANON» моделі «EOS 600D», який належить потерпілій – ОСОБА_2 , вартість якого, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 34/12.1/1151 від 20.12.2019 складає 6000гривень.

Потім ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, обернувши викрадене майно на свою користь та розпорядившись ним на свій розсуд, чим своїми протиправними діями, спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 6000гривень.

Причетність ОСОБА_1 до скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, у вчиненні якого йому пред`явлено підозру, об`єктивно підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, доданими до клопотання.

У зв`язку з цим 21.12.2019 йому повідомлено про підозру відповідно до ст. ст. 276-278 КПК України.

Слідчий у клопотанні зазначає, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину який відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 5 років, та маючи не зняту і не погашену в установленому порядку судимість, в період іспитового строку, продовжив свою злочинну діяльність, підозрюється у вчинені нового умисного злочину проти власності, що свідчить про небажання останнього стати на шлях виправлення.

Також слідчий зазначає, що зважаючи на те, що ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, отже, не має міцних соціальних зв`язків, які б могли стримати його не покидати постійного місця мешкання та не покидати межі м.Кривого Рогу або території України, наявна можливість того, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також незаконно впливати на потерпілу, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Прокурор у судовому засіданні підтримав заявлене клопотання та зазначив, що підозрюваний ОСОБА_1 , маючи не зняту і не погашену в установленому порядку судимість, в період іспитового строку, продовжив свою злочинну діяльність, підозрюється у вчинені нового умисного злочину проти власності, що свідчить про небажання останнього стати на шлях виправлення. З урахуванням вищевикладених ризиків прокурор просив задовольнити клопотання.

Підозрюваний причетність до скоєного визнав, та заперечував щодо обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, пояснивши, що не має наміру переховуватись.

Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, вислухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного, слідчий суддя приходить до наступного.

Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу в кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зазначеним ризикам.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі і зазначені в даній нормі закону.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про можливість застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Як зазначено в Рішенні ЄСПЛ «Клішин проти України» (№30671/04 від 23.02.2012) підстави для тримання під вартою мають бути підтверджені фактами.

В пункті 85 Рішення ЄСПЛ «Харченко проти України» (№40107/02 від 10.02.2011) вказано, що тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

В даному випадку особа підозрюється у скоєнні злочину середньої тяжкості у сфері злочинів проти власності, в цьому полягає суспільний інтерес, що виправдовує відповідний відступ. Враховуючи покарання, яке передбачено за вказане кримінальне правопорушення існує ризик того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування. Також наявний ризик незаконного впливу підозрюваного на потерпілу та свідків після ознайомлення його з матеріалами кримінального провадження. Крім того, існує ризик можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, зважаючи на відсутність у нього постійної роботи та вчинення ним кримінального правопорушення у період іспитового строку з метою відшукування грошових коштів.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій її переслідують та міжнародними контактами.

Крім того, суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Слідчий суддя ставить під сумнів можливість підозрюваного ОСОБА_1 забезпечити виконання ухвали суду у випадку встановлення йому запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, оскільки є всі підстави вважати, що останній, може вчинити інше кримінальне правопорушення. Так, ОСОБА_1 вже раніше вчиняв злочини проти власності, та маючи не зняту і не погашену, у встановленому законом порядку судимість, він знову підозрюється у вчиненні у період іспитового строку аналогічного кримінального правопорушення. Зазначене може свідчити про його схильність до вчинення нових злочинів проти власності.

Прокурор у судовому засіданні довів наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.

Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, постійного місця роботи не має, офіційні джерела доходів в останнього відсутні, запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, обґрунтовується наявністю таких ризиків як те, що він: - може вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілу та свідків, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим перешкоджати кримінальному провадженню шляхом неявки до слідчого, прокурора та суду, що відповідно до ст. 177 КПК України, є підставою застосування даного запобіжного заходу з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, та з урахуванням наявності суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості, так як більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти цим ризикам.

Виходячи з викладеного, в інтересах забезпечення ефективності кримінального провадження слідчий суддя може констатувати сукупність підстав для обрання відносно підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу.

Слідчий суддя вбачає необхідним відповідно до ч. 3 ст. 183, ч. 5 ст. 182 КПК України визначити підозрюваному розмір застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, достатній для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених КПК України.

Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя переконана, що тільки такий запобіжний захід, як тримання під вартою забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 197 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИЛА:

Застосувати щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, обчислюючи його з 24 грудня 2019 року по 21 лютого 2020 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 63060 (шістдесят три тисячі шістдесят) гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Тернівського районного суду м. Кривого Рогу (отримувач коштів: ТУ ДСА в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, Банк отримувача: Державна казначейська служба України в м. Київ, МФО 820172, рахунок 37312066017442, призначення платежу: зазначити інформацію про ухвалу судді, якій обрав заставу, та прізвище, ім`я, по – батькові підозрюваного).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії цієї ухвали.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного наступні обов`язки з моменту звільнення з-під варти:

- не відлучатися з м. Кривого Рогу Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання;

- утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим, прокурором, судом;

- здати на зберігання слідчому, прокурору, суду свій паспорт, інші документи, що дають право на виїзд за кордон України.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначається строком дії цієї ухвали.

У разі невиконання підозрюваним своїх обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до державного бюджету.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, з моменту вручення її копії, але підлягає негайному виконанню щодо застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя: