Рішення № 86588984, 17.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2019 року м. Київ № 640/1366/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., при секретарі судового засідання Палій Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовом Міністерства внутрішніх справ України (далі-позивач)

до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі-відповідач)

про визнання протиправними дій та скасування постанови,

за участю представників сторін:

від позивача: Отрода Т.Ю.

від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає дій відповідача протиправними в частині винесення повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та направлення такого повідомлення. Крім того, позивач зазначає, шо відповідачем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з інших підстав.

Відповідач надав суду відзиву на позовну заяву, в якому зазначив про правомірність своїх дій, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

В провадженні Соснівського районного суду м.Черкаси перебуває справа №712/6015/17 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління поліції охорони в Черкаській області про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні.

Постановою Соснівського районного суду м.Черкаси від 15.06.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії МВС України щодо повернення до Департаменту поліції охорони Національної поліції України документів, необхідних для призначення та виплати одноразової грошової в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності ОСОБА_1 та зобов`язано МВС України прийняти рішення (висновок) за заявою ОСОБА_1 від 09.03.2017 щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015.

30.11.2017 Соснівським районним судом м.Черкаси видано виконавчий лист.

На виконання постанови Соснівського районного суду м.Черкаси від 15.06.2017 №712/6015/17, МВС України затверджено висновок від 22.12.2017 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 від 09.03.2017 щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.

10.05.2018 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду.

16.07.2018 відповідачем винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 5100,00грн.

Листом від 26.07.2018 №15/2-2790 на адресу позивача направлено вимогу державного виконавця щодо надання пояснень, щодо невиконання постанови суду від 15.06.2017 про зобов`язання МВС України прийняти та виплатити одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ №850 від 21.10.2015.

Позивачем, листом від 28.09.2018 №12/6-4625 на адресу відповідача подано заяву про закінчення виконавчого провадження.

Актом державного виконавця від 23.10.2018 встановлено, що станом на 23.10.2018 боржником не повідомлено відділ про вчиненні дії щодо прийняття рішення (висновок) за заявою ОСОБА_1 від 09.03.2017 щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови КМУ №850 від 21.10.2015.

Постановою від 23.10.2018 на боржника - МВС України накладено штраф за невиконання рішення суду в розмірі 10200,00грн.

26.12.2018 постановою відповідача закінчено виконавче провадження.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-ХVІІІ.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом.

Пунктом 1 ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з п.1 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 5 цієї ж статті передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Підпунктом 2 п.1 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5, передбачено, що виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішень.

Відповідно до ч.1 ст.63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч.2 даної статті).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в добровільному порядку, 22.12.2017 затверджено висновок щодо виплати грошової допомоги, а постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 10.05.2018. Тобто, позивач в добровільному порядку, до відкриття виконавчого провадження виконано рішення суду.

Отже, державним виконавцем безпідставно направлено на адресу позивача повідомлення про вчинення посадовими особами МВС України кримінального правопорушення, а також винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.11 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження, оскільки позивач фактично, в добровільному поярку виконав рішення суду.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своїх дій та з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 26.04.2017 ВП №49574528 про стягнення виконавчого збору в розмірі 7303017,13грн.

Визнати протиправними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби виконавчої служби Міністерства юстиції України Валявського О.А. щодо направлення повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення від 26.12.218 №20.1/56360340/17 у ВП №56360340.

Скасувати повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення головного державного виконання відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Валявського О.А. від 26.11.2018 №20.1/56360340/17 у ВП №56360340.

Зобов`язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Валявського О.А. змінити підставі постанови про закінчення виконавчого провадження №56360340 з п.11 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» на п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».

Стягнути на користь Міністерства внутрішніх справ України понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 5763,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Міністерство внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 00032684).

Відповідач - Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622).

Повний текст виготовлено 23.12.2019.

Суддя І.В. Смолій