Рішення № 86588849, 12.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 грудня 2019 року №640/14099/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., при секретарі судового засідання Шуст Н.А., за участі: позивача - ОСОБА_1 , представників відповідачів: Байдаченко О.І., Караченцевої Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Офісу Президента України

Національного агентства з питань державної служби

третя особа ОСОБА_2

про скасування результатів конкурсу, -

На підставі ч. 1 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12 грудня 2019 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз`яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Офісу Президента України (01220, м. Київ, вул. Банкова, 11), Національного агентства України з питань державної служби (01601, м. Київ, вул. Прорізна, 15, код ЄДРПОУ 37819430), третя особа - ОСОБА_2 , в якому просить суд:

- скасувати рішення Конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття вакантних посад державної служби в Адміністрації Президента України та Координаційному центрі забезпечення взаємодії з Кабінетом Міністрів України під час проведення конкурсу на зайняття вакантної посади координатора групи координаторів з питань вдосконалення соціальної політики у Координаційному центрі забезпечення взаємодії з Кабінетом Міністрів України, що проводився згідно наказу Керівника Апарату Адміністрації Президента України від 22 квітня 2019 року;

- скасувати наказ про призначення ОСОБА_2 посаду координатора групи координаторів з питань вдосконалення соціальної політики у Координаційному центрі забезпечення взаємодії з Кабінетом Міністрів України (у разі прийняття);

- скасувати результати оцінювання розв`язання ситуаційного завдання та результати оцінювання співбесіди під час проведення цього конкурсу;

- зобов`язати керівника Офісу Президента України (голову Адміністрації Президента України) вжити заходи щодо усунення проявів дискримінації в Офісі Президента України (Адміністрації Президента України ) та Координаційному центрі забезпечення взаємодії з Кабінетом Міністрів України;

- зобов`язати керівника Апарату Офісу Президента України (Адміністрації Президента України) створити конкурсну комісію у новому складі з неупереджених представників. Зобов`язати комісію у новому складі повторно оцінити результати розв`язання ситуаційного завдання під час проведення цього конкурсу;

- зобов`язати комісію у новому складі повторно неупереджено оцінити результати співбесіди;

- зобов`язати комісію у новому складі визначити переможця конкурсу та другого за результатами конкурсу кандидата;

- визнати протиправним та скасувати підпункт 5 пункту 7 Наказу Національного агентства України з питань державної служби від 19.06.2018 № 149, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 липня 2018 року за №811/32263 "Про затвердження порядку розгляду Національним агентством України з питань державної служби або його територіальним органами скарг державних службовців категорії "Б" і "В" щодо прийняття, проходження і припинення державної служби, відповідно до Закону України "Про державну службу" або учасника конкурсу, який не пройшов конкурсний відбір на зайняття вакантної посади державної служби категорії "Б" і "В", як такий, що не відповідає Конституції та законодавству.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проведення конкурсу на зайняття вакантної посади координатора групи координаторів з питань вдосконалення соціальної політики у Координаційному центрі забезпечення взаємодії з Кабінетом Міністрів України посадові особи Адміністрації Президента України допускали прояви дискримінації щодо позивача. Позивач зазначає, що другому кандидату - ОСОБА_2 під час розв`язання ситуаційних завдань надавались безпідставні переваги, оскільки у позивача виникли проблеми під час запуску програми Microsoft Word, проте у другого кандидата таких проблем не виникало у зв`язку з чим вона змогла раніше розпочати виконання завдання. Позивач зазначає, що під час проведення співбесіди він надав відповіді на всі питання, проте за результатами такої співбесіди отримав бал нижче 0,5, при цьому інший кандидат набрав більшу кількість балів. На переконання позивача. Члени Комісії безпідставно оцінили його ділові якості, як особи, яка має багаторічний досвід роботи на керівних посадах нижчою оцінкою, ніж ОСОБА_2 . Що свідчить по явну дискримінацію відносно позивача. Позивач наполягає на ому. Що з ним поводились менш прихильно ніж з іншим кандидатом, оцінка його якостей. Надана Комісією є не доброчесною а упередженою, а всі зазначені вище факти свідчать про порушення його права на державну службу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.08.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання по справі.

Відповідач в особі Офісу Президента України надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає приписам Кодексу адміністративного судочинства України, що унеможливлює розгляд справи по суті, зокрема надання обґрунтованих заперечень проти доводів позовної заяви, а тому таку позовну заяву слід залишити без руху.

Відповідач в особі Національного агентства з питань державної служби також надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування підпункту 5 пункту 7 Наказу Національного агентства України з питань державної служби від 19.06.2018 № 149, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 липня 2018 року за №811/32263 "Про затвердження порядку розгляду Національним агентством України з питань державної служби або його територіальним органами скарг державних службовців категорії "Б" і "В" щодо прийняття, проходження і припинення державної служби, відповідно до Закону України "Про державну службу" або учасника конкурсу, який не пройшов конкурсний відбір на зайняття вакантної посади державної служби категорії "Б" і "В" є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки норма про подання інформації щодо розгляду судом аналогічної справи, не створює нового обов`язку для заявника, а лише визначає напрям реалізації його права на оскарження, а тим більше жодним чином не перешкоджає реалізації його права на оскарження до суду. На переконання відповідача. Вказана вимога є необґрунтованою та не підтвердженою, оскільки при прийнятті Наказу від 19.06.2018 №149 НАДС діяло в межах і у спосіб, визначених Законом.

У підготовчому судовому засіданні 03.10.2019. протокольною ухвалою суду було відмовлено в клопотаннях відповідачів про залишення без руху та без розгляду позовної заяви.

Протокольною ухвалою суду від 14.11.2019 закінчено підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 12 грудня 2019 року позивача позовні вимоги підтримав повністю, наголосив, що під час проведення конкурсу на зайняття вакантної посади його ділові якості були недостатньо з`ясовані та просив суд задовольнити позовні вимоги, враховуючи викладені доводи.

Відповідач в особі Національного агентства з питань державної служби в судовому засіданні 12 грудня 2019 року зазначив, що Наказ НАДС від 19.06.2018 №149 вже скасовано Наказом від 06.11.2019 №201-19.

Відповідач в особі Офісу Президента України в судовому засіданні 12 грудня 2019 року проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

У судовому засіданні 12 грудня 2019 року на підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Наказом керівника Апарату Адміністрації Президента України від 22.04.2019 №461-к було затверджено умови проведення конкурсу на зайняття вакантної посади координатора групи координаторів з питань вдосконалення соціальної політики у Координаційному центрі забезпечення взаємодії з Кабінетом міністрів України.

ОСОБА_1 виявивши своє бажання на зайняття вакантної посади подав необхідні документи для участі у конкурсі, проте, листом Департаменту управління персоналом адміністрації президента України від 03.05.2019 №07/1-58/352 позивача повідомлено, що подані ним документи не відповідають встановленим вимогам.

На усунення недоліків в поданих документах, зазначених у листі від 03.05.2019 №07/1-58/352, позивачем було додано відповідні документи для часті у конкурсі, проте листом від 08.05.2019 №07/1-58/367 позивача знову було повідомлено про наявність певних недоліків, на усунення яких позивачем знову було надано необхідні документи. В результаті чого ОСОБА_1 було допущено до участі у конкурсі на зайняття вакантної посади координатора групи координаторів з питань вдосконалення соціальної політики у Координаційному центрі забезпечення взаємодії з Кабінетом Міністрів України.

Листом Департаменту управління персоналом Адміністрації президента України від 16.05.2019 №07/1-58/396 позивача було повідомлено, що він не пройшов конкурс на посаду координатора групи координаторів з питань вдосконалення соціальної політики у Координаційному центрі забезпечення взаємодії з Кабінетом Міністрів України.

За результатами адміністративного оскарження рішення Конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття вакантних посад державної служби в Адміністрації Президента України та Координаційному центрі забезпечення взаємодії з Кабінетом Міністрів України, листом Національного агентства з питань державної служби від 12.06.2019 №3953/20-19 ОСОБА_1 повідомлено, що його скарга не підлягає розгляду, оскільки таку подано з порушенням вимог п. 7 Порядку розгляду Національним агентством України з питань державної служби або його територіальним органами скарг державних службовців категорії "Б" і "В" щодо прийняття, проходження і припинення державної служби, відповідно до Закону України "Про державну службу" або учасника конкурсу, який не пройшов конкурсний відбір на зайняття вакантної посади державної служби категорії "Б" і "В".

Враховуючи наведені обставини, позивач, вважаючи порушеним його право на державну службу, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України встановлено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 38 Конституції України громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначаються Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року за №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).

Даним Законом №889-VIII регулюються відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначається правовий статус державного службовця.

Відповідно до статті 1 Закону Державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Статтею 2 Закону визначено, що посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень.

Посадовими особами відповідно до цього Закону вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.

Право на державну службу мають громадяни України незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання, які одержали відповідну освіту і професійну підготовку та пройшли у встановленому порядку конкурсний відбір, або за іншою процедурою, передбаченою Кабінетом Міністрів України (стаття 4 Закону).

Частиною першою статті 6 вказаного Закону передбачено, що посади державної служби в державних органах поділяються на категорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень і необхідних для їх виконання кваліфікації та професійної компетентності державних службовців.

Конкурс на зайняття вакантних посад державної служби проводиться відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 за №246 (далі - Порядок №246).

Пунктом 2 Порядку №246 встановлено, що проведення конкурсу здійснюється відповідно до визначених в установленому законом порядку вимог до професійної компетентності кандидата на зайняття вакантної посади державної служби за результатами оцінювання його особистих досягнень, знань, умінь і навичок, моральних і ділових якостей для належного виконання посадових обов`язків.

Пунктом 3 Порядку №246 встановлено, що конкурс проводиться з дотриманням принципів: 1) забезпечення рівного доступу; 2) політичної неупередженості; 3) законності; 4) довіри суспільства; 5) недискримінації; 6) прозорості; 7) доброчесності; 8) надійності та відповідності методів тестування; 9) узгодженості застосування методів тестування; 10) ефективного і справедливого процесу відбору.

Згідно з п. 6 вказаного Порядку конкурс проводиться такими етапами: 1) прийняття рішення про оголошення конкурсу; 2) оприлюднення оголошення про проведення конкурсу; 3) прийняття та розгляд інформації від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі; 4) проведення тестування та визначення його результатів; 5) розв`язання ситуаційних завдань та визначення їх результатів (у разі визначення Комісією або конкурсною комісією необхідності розв`язання ситуаційних завдань); 6) проведення співбесіди та визначення її результатів; 7) складення загального рейтингу кандидатів; 8) визначення суб`єктом призначення або керівником державної служби переможця (переможців) конкурсу; 9) оприлюднення результатів конкурсу.

Відповідно до п. 41 Порядку №246 розв`язання ситуаційних завдань може здійснюватися кандидатами на зайняття посад державної служби категорій "А" і "Б" за рішенням Комісії або конкурсної комісії.

Розв`язання ситуаційних завдань проводиться з метою з`ясування спроможності кандидатів використовувати свої знання та досвід під час виконання посадових обов`язків шляхом оцінки відповідності компетентностей та професійних знань кандидата встановленим вимогам, зокрема на знання спеціального законодавства, що пов`язані із завданнями та змістом роботи державного службовця відповідно до посадової інструкції.

Пунктами 43-44 вказаного Порядку передбачено, що ситуаційні завдання для кандидатів на зайняття посад категорії "Б" розробляються у державному органі, в якому проводиться конкурс, з урахуванням специфіки та вимог до професійної компетентності кандидата, визначених в умовах проведення конкурсу, та затверджуються рішенням конкурсної комісії.

Під час затвердження ситуаційних завдань визначаються вимоги до професійної компетентності кандидата, які будуть оцінюватись за результатами їх розв`язання.

Під час розв`язання ситуаційних завдань з використанням комп`ютерної техніки забезпечується блокування доступу до Інтернету та інших джерел інформації, за винятком доступу до довідкових правових систем.

Кожен кандидат розв`язує від одного до трьох ситуаційних завдань залежно від встановлених вимог до професійної компетентності.

Кількість ситуаційних завдань для кандидатів визначається Комісією або конкурсною комісією.

Усі кандидати, які претендують на одну посаду, розв`язують однакові ситуаційні завдання.

На розв`язання одного ситуаційного завдання кандидатові надається не більше однієї години. До визначеного часу для розв`язання ситуаційного завдання не враховується час перерви, наданої особам з інвалідністю як розумне пристосування, про що зазначається у протоколі засідання відповідної комісії.

Комісія або конкурсна комісія визначає результати розв`язання ситуаційного завдання згідно з установленими вимогами до професійної компетентності кандидата.

Пунктом 46 Порядку №246 встановлено, що під час оцінювання професійної компетентності кандидатів за результатами розв`язання ситуаційного завдання за кожною окремою вимогою виставляються такі бали:

2 бали - кандидатам, професійна компетентність яких відповідає вимозі та які виявили глибокі знання, уміння, компетенції, необхідні для ефективного виконання посадових обов`язків;

1 бал - кандидатам, професійна компетентність яких відповідає вимозі в обсязі, мінімально достатньому для виконання посадових обов`язків;

0 балів - кандидатам, професійна компетентність яких не відповідає вимозі.

Як свідчать надані позивачем пояснення під час судового розгляду справи, а також доводи, наведені у позовній заяві, під час виконання ним ситуаційного завдання за допомогою комп`ютерної техніки, у останнього виникли проблеми із запуском програми Microsoft Word, проте у другого кандидата таких проблем не виникало у зв`язку з чим ОСОБА_2 змогла раніше розпочати виконання завдання. Позивач наголошує, що на його прохання допомогти, адміністратор Конкурсної комісії ОСОБА_3. повідомила, що допомогти з вирішенням проблеми вона не може, оскільки це таке завдання.

У підготовчому судовому засіданні 14.11.2019 судом опитано в якості свідка по справі адміністратора Конкурсної комісії ОСОБА_3 . , яку під розпис було повідомлено про кримінальну відповідальність відповідно до ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

Так, вказана особа повідомила, що всі кандидати на зайняття вакантної посади подавали свої документи через поштову скриньку, особисто документи ні від кого з учасників не приймались, підготовку комп`ютерної техніки для вирішення ситуаційних завдань здійснював IT відділ. Свідок зазначила, що всі комп`ютери на яких здійснювали вирішення ситуаційних завдань учасники конкурсу не мали на робочому столі позначки Microsoft Word, оскільки створення документа відповідного змісту (включаючи власне створення документа Word на комп`ютері) входило у зміст ситуаційного завдання.

Таким чином, з наданих пояснень судом встановлено, що власне створення документу Word входило у зміст ситуаційного завдання з метою перевірки навичок кандидатів щодо рівня володіння комп`ютерною технікою та відповідними комп`ютерними прогарами, натомість, доказів того, що комп`ютер ОСОБА_1 під час виконання ним ситуаційного завдання був зламаний, матеріали справи не місять, водночас, суд бере до уваги пояснення свідка щодо неможливості допомогти позивачеві у вирішенні проблеми створення документа Word, оскільки саме створення такого документа і входило у зміст завдання в цілому.

Таким чином, на переконання суду, в даному випадку відсутні докази порушення прав позивача та ознак дискримінації щодо нього з боку Комісії, під час вирішення кандидатами ситуаційних завдань.

Згідно з пунктом 49 Порядку №246 результати розв`язання ситуаційного завдання відображаються у протоколі засідання Комісії або конкурсної комісії та повідомляються кандидатам.

Про результати розв`язання ситуаційних завдань та допущення/недопущення до наступного етапу конкурсу спеціальний структурний підрозділ НАДС або служба управління персоналом державного органу, в якому проводиться конкурс, повідомляє кандидатам в порядку, передбаченому абзацом восьмим пункту 17 цього Порядку.

За результатами розв`язання ситуаційних завдань ОСОБА_1 було допущено до наступного етапу проведення конкурсу на зайняття вакантної посади, а саме - проведення співбесіди, яка відбулась 14.05.2019.

Пунктами 50, 51, 52 Порядку №246 встановлено, що співбесіда проводиться з метою оцінки відповідності професійної компетентності кандидата встановленим вимогам, які не були оцінені на попередніх етапах конкурсу.

Час для проведення співбесіди з кандидатом визначає Комісія або конкурсна комісія. До визначеного часу для проходження співбесіди не враховується час перерви, наданої особам з інвалідністю як розумне пристосування, про що зазначається у протоколі засідання відповідної комісії.

Співбесіду проводить Комісія або конкурсна комісія, а також особи, які залучені до її роботи.

Під час оцінювання професійної компетентності кандидатів за кожною окремою вимогою на співбесіді виставляються такі бали:

2 бали - кандидатам, професійна компетентність яких відповідає вимозі та які виявили глибокі знання, уміння, компетенції, необхідні для ефективного виконання посадових обов`язків;

1 бал - кандидатам, професійна компетентність яких відповідає вимозі в обсязі, мінімально достатньому для виконання посадових обов`язків;

0 балів - кандидатам, професійна компетентність яких не відповідає вимозі.

Оцінювання професійної компетентності кандидатів за кожною окремою вимогою під час проведення співбесіди здійснюється кожним членом Комісії або конкурсної комісії індивідуально після обговорення відповідності професійної компетентності кандидата за кожною окремою вимогою на засіданні Комісії або конкурсної комісії за участю залучених до її роботи осіб шляхом виставлення балів, які вносяться до відомості про результати співбесіди за формою згідно з додатком 7.

Так, позивач не погоджуючись з висновками Комісії щодо оцінки його ділових та особистих якостей, зазначає, що Комісія необ`єктивно оцінила його ділові та особисті якості, в результаті чого безпідставно занизила їх оцінку.

Разом з тим, необхідно зазначити, що у суду відсутні повноваження щодо оцінки особистих та ділових якостей позивача, вказаними повноваженнями в даному випадку наділена виключно конкурсна Комісія, яка проводила співбесіду з позивачем, натомість, висновки Комісії з даного питання, також не підлягають оцінці судом, оскільки є суб`єктивними та складеними за результатами вивчення якостей позивача, як кандидата на вакантну посаду координатора групи координаторів з питань вдосконалення соціальної політики у Координаційному центрі забезпечення взаємодії з Кабінетом Міністрів України.

Натомість, доказів порушення процедури проведення співбесіди з позивачем матеріали справи не містять, позивачем зазначені доводи не наводились, а єдиною підставою обґрунтування дискримінації під час проходження конкурсу в цій частині (в частині проведення співбесіди) фактично є незгода позивача з думкою конкурсною Комісії відносно оцінки його ділових та особистих якостей, проте оцінку висновкам комісії в дані частині суд надати не може в силу її суб`єктивного характеру, про що судом зазначено вище.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відмовляючи позивачу у визнанні переможцем конкурсу на зайняття вакантної посади координатора групи координаторів з питань вдосконалення соціальної політики у Координаційному центрі забезпечення взаємодії з Кабінетом Міністрів України , Конкурсна Комісія з проведення конкурсу на зайняття вакантних посад державної служби в Адміністрації Президента України та Координаційному центрі забезпечення взаємодії з Кабінетом міністрів України

діяла відповідно до вимог чинного законодавства, у межах своєї компетенції та наданих повноважень, у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, виходячи з наявних обставин, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

Що стосується позовних вимог з приводу визнання протиправним та скасування підпункту 5 пункту 7 Наказу Національного агентства України з питань державної служби від 19.06.2018 № 149, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 липня 2018 року за №811/32263 "Про затвердження порядку розгляду Національним агентством України з питань державної служби або його територіальним органами скарг державних службовців категорії "Б" і "В" щодо прийняття, проходження і припинення державної служби, відповідно до Закону України "Про державну службу" або учасника конкурсу, який не пройшов конкурсний відбір на зайняття вакантної посади державної служби категорії "Б" і "В", то суд зазначає, що Наказом Національного агентства з питань державної служби від 06.11.2019 №201-19, Наказ від 19.06.2018 № 149 визнано таким, що втратив чинність, відтак, вказані вимоги втратили свою актуальність.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-ІV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд вважає за необхідне зазначити також, що, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), N 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої підлягають відшкодуванню або оплаті витрати позивача - не суб`єкта владних повноважень лише при задоволенні адміністративного позову, через що підстави для розподілу судових витрат у даній справі відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 23 грудня 2019 року.

Суддя Н.Г. Вєкуа