Ухвала суду № 86588757, 23.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

23 грудня 2019 року м. Київ№ 640/18608/19 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шевченко Н.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін заяву представника позивача про відмову від позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної організації «Військова частина А1302» про визнання протиправними та скасування наказів,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної організації «Військова частина А1302» (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування наказів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

17.12.2019 до відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярії) суду від представника позивача надійшла заява про відмову від позову та розподіл судових витрат на користь позивача.

Вказане клопотання обґрунтовано тим, що вимоги позивача щодо скасування оскаржуваних наказів виконано в позасудовому порядку, а відтак необхідність розглядати справу по суті відпала.

У судове засідання представники сторін не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про дату та час розгляду заяви про відмову від позову.

Суд, дослідивши матеріали справи та розглянувши клопотання представника позивача про відмову від позову та розподіл судових витрат на користь позивача, вважає, що воно підлягає задоволенню, а провадження у справі підлягає закриттю, зважаючи на таке.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 в період з 29.06.2014 по 29.05.2018 проходив військову службу у військовій частині А1302 на різних посадах, в тому числі на посаді командира розвідувальної роти.

Наказом командира військової частини від 01.03.2017 №700 «Про результати службового розслідування» позивача притягнуто до повної матеріальної відповідальності.

Наказом командира військової частини від 18.07.2017 №84 «Про внесення змін та доповнень до деяких наказів командира військової частини польова пошта В2830» пункт 2 наказової частини наказу № 700 скасовано та викладено в новій редакції, яка передбачала занесення загальної суми нестачі 5 052 523,76 грн до книги обліку втрат та нестач військової частини, та до книги обліку стягнень та нарахувань військової частини відносно позивача, а також подальше утримання вказаної суми з його грошового забезпечення.

Крім цього, наказову частину наказу №700 було доповнено пунктом, в якому містилися вказівки начальникам служб забезпечення списати з обліку окремі види втраченого майна та внести його вартість до відповідних книг обліку та нестач.

Наказом командира військової частини від 13.10.2017 №1048 «Про внесення змін до наказу командира військової частини від 18.07.2017 №84» пункт 2 наказу №84 викладено в новій редакції, яка передбачала занесення суми 748 257,88 грн до книги витрат та нестач по службі паливно-мастильних матеріалів та занесення суми 2 244 733,64 грн згідно довідки-розрахунку з урахуванням кратності « 3» (три) до книги стягнень та нарахувань відносно позивача.

Крім того, начальника служби паливно-мастильних матеріалів зобов`язано списати з обліку майно та занести в книгу обліку витрат по вказаній службі суму в розмірі 748 257,88 гривні.

Наказом командира військової частини від 26.03.2018 №722 «Про внесення змін до наказу командира військової частини від 13.10.2017 №1048» пункт 2 наказу №1048 викладено в новій редакції, яка передбачала занесення суми 357 233,28 грн до книги витрат та нестач по службі паливно-мастильних матеріалів, та занесення суми 1 071 699,84 грн згідно довідки-розрахунку з урахуванням кратності « 3» (три) до книги стягнень та нарахувань відносно позивача.

Крім того, начальника служби паливно-мастильних матеріалів зобов`язано списати з обліку майно та занести в книгу обліку витрат по вказаній службі суму в розмірі 357 233,28 гривні.

Не погоджуючись із наказами відповідача №№ 700, 84, 1048 та 722, ОСОБА_1 , звернувся із позовною заявою до суду в якій просить суд визнати їх протиправними та скасувати.

При цьому, як зазначалося вище, 17.12.2019 до відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярії) суду від представника позивача надійшла заява про відмову від позову та розподіл судових витрат на користь позивача у зв`язку із скасуванням відповідачем оскаржуваних наказів та, як наслідок, вирішення спору в позасудовому порядку.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши обставини, викладені у клопотанні, суд вважає що клопотання представника позивача підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.

Так, позивач, скориставшись своїм процесуальним правом, подав заяву про відмову від позову.

Відповідно до статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.

Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Враховуючи, що відмова позивача від позову не суперечить закону, не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси, а також зважаючи на те, що відповідач задовольнив вимоги позивача у повному обсязі у позасудовому порядку, суд приймає відмову від адміністративного позову та закриває провадження у даній справі.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Частиною другою статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Так, згідно частини 1 статті 140 КАС у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

Таким чином, нормами КАС України чітко передбачено, що у разі відмови позивача від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви всі понесені позивачем у справі витрати присуджуються йому із відповідача.

Приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду заяви немайнового характеру фізичною особою, судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1921 гривні.

Як убачається з матеріалів справи, при звернені до суду, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1572, 00 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.1477555727.1 від 26.09.2019.

При цьому, позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини від 01.03.2017 №700 «Про результати службового розслідування», яким його притягнуто до повної матеріальної відповідальності та накази про подальше внесення змін до основного наказу, а отже, заявлено одну вимогу немайнового характеру.

З огляду на викладене, позивачу належить присудити з відповідача 768,40 грн судового бору відповідно до частини 1 статті 140 КАС.

У той же час, суд для належного захисту порушених прав позивача зазначає, що відповідно до абзацу першого пункту 5 «Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) відбувається за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

У разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до органу Казначейства подається оригінал або належним чином засвідчена копія ухвали суду.

Ухвала суду подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету (у разі знаходження оригіналу документа на переказ, який підтверджує зарахування судового збору до бюджету, в матеріалах судової справи та зазначення про це в ухвалі суду).

Суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення надміру сплаченого судового збору у розмірі 803,60 (вісімсот три) гривні 60 копійок (1571,00 грн - 768,40 грн (сплачений судовий збір за вимогу немайнового характеру).

Керуючись статтями 47, 139, 140, п. 2 ч. 1 ст. 238, 239, 241-243, 248, 256, 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

1. Прийняти відмову ОСОБА_1 від позову.

2. Провадження у справі №640/18608/19 за позовом ОСОБА_1 до Державної організації «Військова частина А1302» про визнання протиправними та скасування наказів закрити.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної організації «Військова частина А1302» (51272, Дніпропетровська обл., смт. Черкаське, Новомосковський район, код ЄДРПОУ: 07946341) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) надміру сплачений судовий збір у розмірі 803,60 (вісімсот три) гривні 60 копійок, сплачений на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва, згідно платіжного доручення №0.0.1477555727.1 від 26 вересня 2019 року, оригінал якого міститься в матеріалах справи.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко