Рішення № 86588643, 11.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 грудня 2019 року №640/20199/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., при секретарі судового засідання Шуст Н.А., за участі: представника позивача - Дубенка В.П., представника відповідача - Ульяненко І.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Офісу великих платників податків ДПС

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Т.М.М"

про надання дозволу на реалізацію майна, -

На підставі ч. 1 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 грудня 2019 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз`яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся Офіс великих платників податків Державної податкової служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г, код ЄДРПОУ 43141471) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Т.М.М" (04116, м. Київ, вул. Провіантська.3, код ЄДРПОУ 14073675), в якому просить суд надати дозвіл на реалізацію майна Фірми "Т.М.М" Товариства з обмеженою відповідальністю, яке перебуває в податковій заставі у сумі 17 524 176,23 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що у відповідача обліковується податковий борг на загальну суму 17 524 176,23 грн. Заходи, які вживались щодо виконання рішення суду та стягнення боргу не дали очікуваного результату, а заборгованість перед бюджетом залишається не погашеною. На думку контролюючого органу, наявність зазначених обставин за приписами статті 95 ПК України є підставою для винесення судом рішення про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача під час судового розгляду справи проти позову заперечував та зазначив, що фірма Т.М. М" Товариства з обмеженою відповідальністю є добросовісним платником податків та має достатньо грошових коштів на банківських рахунках, проте постановою приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Білан С.В. від ВП№59118130 накладено арешт коштів боржника , що містяться на всіх відкритих рахунках, а також кошти, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів. При цьому наголосив, що інкасові доручення надіслані позивачем повернуто без виконання не у зв`язку з відсутністю грошових коштів. Просив у позові відмовити в повному обсязі з підстав викладених в відзиві на адміністративний позов.

У судовому засіданні 11.12.2019 року на підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Т.М.М" (04116, м. Київ, вул. Провіантська.3, код ЄДРПОУ 14073675) перебуває на обліку в Офісі великих платників податків ДПС, як платник податків.

З тексту позовної заяви, довідок Офісу великих платників податків ДПС розрахунку сум податкового боргу, а також витягів з інтегрованих карток платника податків (ТОВ "Фірма "Т.М.М" ) вбачається, що станом на 04.10.2019 за відповідачем обліковується податковий борг перед державним бюджетом на загальну суму 19 584 286,16 грн з них: 19 495 106,70 грн. - податок на додану вартість, 46923,62 грн. - з орендної плати з юридичних осіб, 42 255,84 грн. - з орендної плати з юридичних осіб.

Дані обставини щодо розміру та порядку виникнення податкової заборгованості відповідачем у тексті відзиву на позовну заяву та в судовому засіданні не заперечувались.

На виконання ст.59 Податкового кодексу України Офісом великих платників податків сформовано та виставило товариству податкову вимогу від 31.05.2019 №589-17 згідно якої станом на 30.05.2019 сума податкового боргу відповідача за узгодженим грошовим зобов`язанням за платежем становила 1 660583,26 грн..

В подальшому, позивач скористався своїм правом та прийняв рішення про опис майна у податкову заставу від 03.06.2019 №27946/10/28-10-17-01-23, відповідно до приписів ст. 89 Податкового Кодексу України.

Також, податковим керуючим на підставі рішення заступника начальника Офісу великих платників податків ДФС від 03.06.2019 №27946/10/28-10-17-01-23 складено акти опису майна від 12.06.2019 №10,від 05.07.2019 №18 від 21.08.2019 №21 та від 05.09.2019 №1, згідно з якими проведено опис майна у податкову заставу платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Т.М.М" - на загальну вартість у розмірі 17 524 176,23 грн.

З метою стягнення сум заборгованості заступником начальника Офісу великих платників податків ДФС Коротковою Іриною 28.08.2019 відповідно до п 95.5 ст. 95 Податкового кодексу України було прийнято рішення за №1 про стягнення коштів платника податків (Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Т.М.М") з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.

На виконання зазначеного рішення від 28.08.2019 до установ банків (АТ «Укрсоцбанк», ПАТ «Креді Агріколь Банк», АТ «ОТП Банк», АТ «Ощадбанк», АТ «Банк Альянс», ПАТ КБ «ПриватБанк») контролюючим органом направлялось близько 300 інкасових доручень - що повернуто без виконання (дані обставини засвідчуються копіями вказаних інкасових доручень, які містяться в матеріалах справи).

Посилаючись на наведені обставини, позивач у тексті своєї позовної заяви стверджував, що контролюючим органом було вжито всіх необхідних та вичерпних заходів з метою погашення суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Т.М.М" Проте, оскільки такі вжиті заходи відповідних результатів не дали, з метою реалізації права, наданого пунктом 95.1 статті 95 ПК України, податковий орган звернувся до суду з вимогою про надання дозволу на погашення податкового боргу товариства за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України(надалі ПК України) платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених вказаним Кодексом та законами з питань митної справи і подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт36.1статті36 ПК України).

Підпунктами 14.1.39, 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання; грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 88.1 ст. 88 ПК України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до п. 89.3 ст. 89 ПК України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Згідно з положеннями п.п. 95.1, 95.3 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).

Виходячи з системного аналізу наведених норм законодавства, звернення податковим органом до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку, і лише в разі недостатності коштів контролюючий орган має право звернутися до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Податковим кодексом України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності, погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 22.05.2018 у справі №П/811/1777/14.

Водночас, достатньою умовою для звернення до суду, за якої можливо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є наявність у платника податкового боргу та відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів, достатніх для погашення цього боргу.

Наведений висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладений в його постановах від 23.04.2019 у справі №820/5748/16, від 20.06.2019 у справі №813/1232/16, від 27.06.2019 у справі №810/2258/15.

Надаючи оцінку доводам позивача про те, що Офісом великих платників було вжито необхідних та вичерпних заходів для погашення податкового боргу платника до моменту звернення із цим позовом до суду, суд зазначає наступне.

Дослідивши надані позивачем документи суд встановив, що поданні Офісом великих платників податків ДПС на виконання до банку інкасові доручення від 28.08.2019, 02.09.2019, 06.09.2019 були відхилені банками з інших причин, ніж відсутність коштів на рахунку клієнта, зокрема: у зв`язку з оформленням інкасового доручення (розпорядження) за іншим виконавчим документом, ніж той, для забезпечення виконання якого накладено арешт, валюта рахунку не відповідає валюті інкасового доручення та не зазначено, що іноземна валюта підлягає продажу на МВРУ за національну валюту; у платіжній вимозі/інкасовому дорученні (розпорядженні) вказано реквізити іншого виконавчого документа, ніж той, для забезпечення виконання якого накладено арешт, і на рахунку немає інших (ніж арештованих) коштів.

Таким чином, надані позивачем докази на обгрунтування заявлених позовних вимог - інкасові доручення від 28.08.2019, 02.09.2019, 06.09.2019, що були повернуті банком контролюючому органу, не підтверджують обставину відсутності на рахунках Фірми "Т.М.М" Товариства з обмеженою відповідальністю коштів.

Окрім зазначеного, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, наявність інших банківських рахунків в АТ «Ощадбанк» та АТ «ОТП Банк» Фірми "Т.М.М" Товариства з обмеженою відповідальністю.

Так, згідно виписок АТ «Ощадбанк» по рахунку відповідача НОМЕР_1 вихідний залишок грошових коштів становить 9 994 489,76 грн, а в АТ «ОТП Банк» - 5 924 281,54 грн.

Тобто, контролюючим органом не було перевірено можливість стягнення безготівкових коштів з вказаних банківських рахунків платника.

При цьому, суд не бере до уваги надіслані податковим органом інкасові доручення від 06.11.2019,18.11.2019 та 26.11.2019, оскільки по -перше, вони надіслані після звернення до суду з вимогами про надання дозволу на реалізацію майна Фірми "Т.М.М" Товариства з обмеженою відповідальністю, яке перебуває в податковій заставі у сумі 17 524 176,23 грн., по-друге, відповідь від банків станом на момент розгляду справи по суті відсутня.

Офісом великих платників податків ДПС не підтверджено вчинення ним всіх необхідних дій щодо погашення податкового боргу відповідачем, які є безумовним обов`язком, а не правом контролюючого органу та які передують зверненню до суду в порядку, встановленому статтею 95 Податкового кодексу України, на законних підставах.

З огляду на встановлені судом фактичні обставини та оцінку наявних у справі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позивачем не надано суду достатніх документальних доказів, які б свідчили про неможливість погашення податкового боргу за рахунок коштів, наявних на розрахункових рахунках платника податку (відповідача), а тому, як наслідок, - про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Разом з тим, беручи до уваги те, що з матеріалів справи не вбачається факту недостатності (або відсутності) у платника податку (відповідача) коштів, які перебувають у його власності, суд приходить до висновку про передчасність поданого позову.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Контролюючий орган для доведення обставини відсутності коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, не надав достатніх документів, які б підтверджували відсутність грошових коштів на всіх без винятку рахунках, відкритих відповідачем у фінансових установах і органах казначейського обслуговування, та про які відомо контролюючому органу.

Враховуючи вищенаведене, суд робить висновок про не обґрунтованість адміністративного позову, а позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Офісу великих платників податків Державної податкової служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г, код ЄДРПОУ 43141471) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги).

Повний текст рішення виготовлено та підписано 23 грудня 2019 року.

Суддя Н.Г. Вєкуа