Рішення № 86587543, 24.12.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2019 року Чернігів Справа № 620/3192/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ткаченко О.Є., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 17.05.2019 № Ф-11392-17 на суму 21030,90 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно винесено оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки), оскільки 25.07.1996 його знято з державної реєстрації як фізичної особи-підприємця.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що станом на 17.05.2019 згідно даних ІТС «Податковий блок» та на момент винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) були відсутні відомості щодо проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності позивача, а стан платника значиться як «0 - платник податків за основним місцем обліку». Стверджує, що платники єдиного внеску зобов`язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З 22.06.1995 по 25.07.1996 позивач перебував на обліку як фізична особа-підприємець та здійснював підприємницьку діяльність.

Після прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності позивачем подано відповідну заяву та 25.07.1996 розпорядженням голови Деснянської районної Ради народних депутатів м. Чернігова та виконавчого комітету від 25.07.1996 № 70-р «Про підприємництво» державну реєстрацію підприємця ОСОБА_1 .т скасовано, про що свідчить архівна довідка від 10.05.2019 № 17-24/85-115 (а.с.9).

З моменту прийняття рішення про припинення здійснення підприємницької діяльності, позивач її не здійснює, дохід не отримує, звітність до органів доходів та зборів не подається.

17.05.2019 Головним управлінням ДФС у Чернігівській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування № Ф-11392-17, згідно якої станом на 30.04.2019 позивач має борг в розмірі 21030,90 грн. (а.с.8). Борг нараховано за 2017 рік, 2018 рік та 1 квартал 2019 року.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон).

До вказаного Закону Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017 були внесені зміни, які запровадили, серед іншого, сплату єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування) та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, у сумі, що не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску, незалежно від отримання доходу (прибутку) у місяці нарахування єдиного внеску.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 1 Закону єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Як визначено пунктом 4 частини першої статті 4 Закону платниками єдиного внеску, є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини першої статті 7 Закону).

Відповідно до частини 8 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Відповідно до підпункту 1 пункту 11.18 Порядку обліку платників податків та зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 № 1588, підставою для зняття фізичної особи - підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою, а також відомості відповідної реєстраційної картки.

Дата зняття з обліку фізичної особи - підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Дані про зняття з обліку платника податків фіксуються в журналі за формою № 6-ОПП.

Також, судом враховується, що із введенням в дію Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV було створено та розпочато формування Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців – це автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За правилами частини 1 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (редакції чинній станом на 2004 рік), відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до ЄДР шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Відповідно до частини 1 статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (редакції чинній станом на 2004 рік) державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі прийняття фізичною особою - підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності

Зі змісту положень ст. 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (редакції чинній станом на 2004 рік), що за відсутності підстав для залишення документів, які передбачені частиною тринадцятою цієї статті, без розгляду державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем повинен видати або надіслати заявнику копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця із спеціальною відміткою про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

За правилами частини 1 статті 51 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня від дати державної реєстрації припинення фізичної особи - підприємця у порядку, визначеному статтями 47-50 цього Закону, зобов`язаний надіслати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем та відомості реєстраційної картки про проведення державної реєстрації припинення фізичної особи – підприємця.

Перевіряючи матеріали справи, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у період, за який податковим органом нараховано спірну суму недоїмки, позивач не здійснював підприємницької діяльності, зокрема, як фізична особа-підприємець, доходу від такої діяльності не мав, що підтверджується розпорядженням голови Деснянської районної Ради народних депутатів м. Чернігова та виконавчого комітету від 25.07.1996 № 70-р «Про підприємництво».

Крім того, в архівній довідці виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 08.10.2019 № 17-24/195-225/1 зазначено, що розпорядження голови Деснянської районної Ради народних депутатів м. Чернігова та виконавчого комітету від 30.07.1996 про реєстрацію підприємця ОСОБА_1 не ухвалювалось (а.с.13). Також, за даними електронного кабінету платника податків ОСОБА_1 – дата зняття з обліку значиться 25.07.1996 (а.с.49).

Разом з тим, в матеріалах справи наявна копія постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019 у справі № 620/1904/19, якою скасовано аналогічну вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 07.11.2018 № ф-11392-17У про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 15819,54 грн. (а.с.39-46).

За таких обставин, суд дійшов до висновку про протиправність вимоги Чернігівського управління Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області від 17.05.2019 № ф-11392-17 про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 21030,90 грн. та наявність підстав для її скасування.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів справи слідує, що позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 768,40 грн. згідно квитанції від 30.10.2019 № 27.

Щодо вимоги про стягнення з Головного управління ДПС у Чернігівській області на витрат на оплату правової допомоги у сумі 4200,00 грн. суд зазначає таке.

Відповідно до вимог частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 132 КАС України).

Відповідно до частин 1-2 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною 4 статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 7 статті 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судом встановлено, що 03.05.2019 між адвокатом Серкіним Костянтином Юрійовичем (виконавець) та ОСОБА_1 (Замовник) укладено договір про надання правової допомоги (а.с.36).

Відповідно до акта прийому-передачі виконаних робіт від 13.12.2019 розрахунок витраченого адвокатом часу складає 6 годин; вартість години складає 700,00 грн.; загальна вартість послуг складає 4200,00 грн. (а.с.37).

Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордера від 13.12.2019 Серкіним К ОСОБА_2 . прийнято від ОСОБА_1 кошти у сумі 4200,00 грн. на підставі акта прийому-передачі виконаних робіт від 13.12.2019 (а.с.38).

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у сумі 4200,00 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю, тому на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Чернігівській області судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування вимоги – задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про сплату боргу (недоїмки) від 17.05.2019 № Ф-11392-17.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 43143966) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати в сумі 4968 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 24 грудня 2019 року.

Суддя О.Є. Ткаченко