Рішення № 86587406, 24.12.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/1374/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – позивач або ФОП ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області (далі – відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 11.03.2019 року №4420-56.

1.2. Ухвалою суду від 18.11.2019 року відкрито спрощене провадження без повідомлення учасників справи.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2.1. 24.01.2019 року посадовими особами ГУ ДФС у Чернівецькій області винесено податкову вимогу форми “Ф” від 11.03.2019 року №4420-56 щодо сплати ФОП ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі 17000,00 грн.

2.2. Зазначена вимога сформована відповідачем на підставі того, що станом на 10.03.2019 року за відповідачем рахується податковий борг, який утворився у зв`язку із несплатою штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну.

2.3. З даною вимогою відповідача позивач не згідна повністю та вважає, що вона підлягає скасуванню.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

3.1. У поданій до суду позовній заяві представник позивача стверджує, що Чернівецькою об`єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Чернівецькій області 22.04.2016 року проведено перевірку дотримання позивачем вимог законодавства під час провадження діяльності, пов`язаної виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв тютюнових виробів.

3.2. За наслідками проведеної перевірки посадовими особами відповідача складено Акт від 22.04.2016 року, в якому зроблено висновок про порушення позивачем абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” та пункту 20 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1251 “Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів”, в частині порушення зберігання та реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка України.

3.3. 21.03.2019 року позивачем отримано від Відповідача податкову вимогу №4420-56 від 11.03.2019р., якою позивача повідомлено про наявність податкового боргу в розмірі 17000,00 грн. за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну.

3.4. Представник позивача вважає, що оскаржувана податкова вимога є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки позивачем не допущено порушень у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну, а відтак між сторонами існує спір щодо маркування акцизники марками алкогольних напоїв, ввезених на митну територію України в ємностях місткістю більш як 5 літрів.

3.5. Обґрунтовуючи таку позицію представник позивача вказує, що не підлягають маркуванню марками акцизного податку алкогольні напої, які ввозяться в Україну з метою продажу або обміну на митній території України, в автомобільних і залізничних цистернах, а також у баках, бачках та інших ємностях місткістю більше ніж 5, оскільки податок сплачується до або під час митного оформлення. В даному випадку позивач є продавцем алкогольної продукції, на якого закон не покладає обов`язок зі сплати акцизного збору та реалізацію продукції з акцизними марками.

3.6. Таким чином, податкова вимога №4420-56 від 11.03.2019 року, якою позивача повідомлено про наявність податкового боргу в розмірі 17000,00 грн., за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну є протиправною та підлягає скасуванню.

3.7. Представник позивача окремо звертала увагу суду на те, що відсутність порушень у діях позивача щодо зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного збору підтверджується також і постановою Садгірського районного суду м. Чернівців від 11.05.2016 року у справі №726/675/16-п, відповідно до якої судом встановлено відсутність події та складу адміністративного правопорушення в діях позивача, а також повернуто вилучені алкогольні напої за належністю.

Позиція відповідача

3.8. 09.12.2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому позивач заперечує щодо позову та просить суд відмовити у його задоволенні. Зокрема вказує, що 22.04.2016 року Чернівецькою ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області проведено фактичну перевірку магазину продовольчих та промислових товарів суб`єкта господарської діяльності ОСОБА_1 .

3.9. За результатами проведеної перевірки, відповідачем зроблено висновки про реалізацію позивачем алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка України, чим порушено статтю 11 Закону України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” та частину 4 абзацу 3 вимог Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1251.

3.10. На підставі висновків викладених в акті перевірки, керуючись абзацом 15 частини 2 статті 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, 29.04.2016 року Чернівецькою ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області винесено рішення №000029 про застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за зберігання та реалізацію напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка України.

3.11. Разом з цим, відповідач стверджує, що не погоджуючись з висновками контролюючого органу позивач оскаржив дане рішення в судовому порядку.

3.12. При цьому зазначає, що колегія суддів Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду за результатами розгляду справи №824/349/16-а дійшла висновку що контролюючий орган при прийнятті оскаржуваного рішення від 29.04.2016 року № 000029 про застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. діяв у межах та у відповідності до положень податкового законодавства та законодавства в сфері державного регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

3.13. Доводи позивача щодо відсутності законодавчої вимоги маркування алкогольних напоїв, які ввезені на територію України у ємностях більше як п`ять літрів посилаючись на положення підпункту “в” пункту 227.1 статті 227 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), колегією суддів не взято до уваги, оскільки ця норма застосовуються лише до суб`єктів господарювання, які уклали з іноземними виробниками або іншими нерезидентами контракт (договір) про постачання в Україну алкогольних напоїв, мають право ввозити на митну територію України імпортні алкогольні напої. Крім того, відповідно до положень підпункту “в” пункту 227.1 статті 227 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), податок сплачується до або під час митного оформлення, а контроль за його сплатою здійснюється контролюючими органами. У справі, що розглядається, позивачем не було надано, ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції жодних документів, митних декларацій, журналів реєстрації імпортерів (замовників) марок чи будь-яких інших доказів, які б свідчили про проведення процедури митного оформлення і, що така взагалі відбувалася.

3.14. Відповідно до висновків викладених в постанові Верховного Суду від 13.11.2018 року по справі №824/349/16-а зберігання та реалізація позивачем алкогольних напоїв без їх маркування акцизними марками згідно з вимогами чинного законодавства встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами. Крім того, факт здійснення ОСОБА_2 зберігання та реалізації алкогольних напоїв без їх відповідного маркування акцизними марками, позивачем не заперечувався. Таким чином рішення від 29.04.2016 року № 000029 про застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. є законним та обґрунтованим.

Дана постанова набрала законної сили 13.11.2018 року.

IV. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4.1. 15.11.2019 року представником позивача подано заяву про долучення до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору.

4.2. Заяв та клопотань іншого характеру від учасників справи до суду не надходило.

V. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

5.1. Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 10.06.2011 року зареєстрована виконавчим комітетом Чернівецької міської ради як фізична особа-підприємець. Основними видами діяльності позивача є: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (а.с. 11-13).

5.2. 04.08.2015 р. позивач отримала ліцензію серії НОМЕР_2 667182 на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, строком дії з 05.08.2015 року по 05.08.2016 року (а.с. 14). Згідно вказаної ліцензії місце торгівлі визначено за адресою: АДРЕСА_2 . АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 Александрі, АДРЕСА_5 , магазин продовольчих та промислових товарів.

5.3. У матеріалах справи наявні первинні документи щодо купівлі ФОП ОСОБА_1 у ТОВ “ТД Український продукт” алкогольних напоїв. Так, згідно товарно-транспортних накладних про переміщення алкогольних напоїв від 18.04.2016 року, та видаткових накладних №4009, №4098, №4011 від 18.04.2016 року ФОП ОСОБА_1 закуплено 30 літрів горілки “Діамант” та 10 літрів коньяку грузинського 3* (а.с. 17-19). При цьому, у позовній заяві підтверджено факт зберігання вказаного товару у складських приміщеннях у скляній тарі ємністю по 10 літрів.

5.4. Вказані алкогольні напої імпортовані ТОВ “Сімферопольський вино-коньячний завод”, що підтверджується вантажно-митними деклараціями №1101000000/2014/234093 від 05.12.204 року та №901030000/2015/000801 від 13.10.2015 року (а.с. 21, 24).

5.5. Поряд з цим, згідно інформації із системи “Діловодство спеціалізованого суду” судом встановлено, що у провадженні Чернівецького окружного адміністративного суду, Вінницького апеляційного адміністративного суду та Верховного Суду перебувала справа №824/349/16-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Чернівецької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, в якому позивач просила визнати незаконним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 29.04.2016 р., № 000029.

З матеріалів справи №824/1374/19-а вбачається, що оскаржувана податкова вимога сформована у зв`язку із не сплатою позивачем фінансових санкцій, які нараховані рішенням про застосування фінансових санкцій від 29.04.2016 р. № 000029, яке є узгодженим.

Таким чином, суд, з урахуванням положень частини 4 статті 78 КАС України, враховує при розгляді даної справи встановлені судами обставини при розгляді справи №824/369/16-а.

5.6. Так, в постанові Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.06.2016 року у справі №824/349/16-а судом встановлено наступне:

“В ході перевірки встановлено, що на момент проведення перевірки в магазині за адресою м. Чернівці, вул. Александрі, 4 діяльність у сфері роздрібної торгівлі здійснювалась, споживачі обслуговувались. В асортименті магазину тютюнові вироби та алкогольні напої. На момент перевірки в магазині в реалізації знаходились:

- горілка “Діамант” в бутлях зі скла, ємністю 10 л. міцністю 40% в кількості 3 бутля, виробник Республіка Молдова, імпортер ТОВ “Александра Бліг” (м. Александрі Кіровоградської області), ціна за 1 л. 109,80 грн. на загальну суму 3294 грн.;

- коньяк “Мілада” три зірки, 1 бутиль зі скла, ємністю 10 л, міцність 40%, виробництво Грузія, імпортер ТОВ “Сімферопольський виноконьячний завод” (м. Дніпропетровськ) за ціною 168 грн. за 1 л. на загальну суму 1680 грн.

Дані алкогольні напої зберігались та реалізовувались без марок акцизного податку встановленого зразка України. Накладні на даний товар на момент перевірки не надано.

20.04.2016 р. позивачем додатково надано відповідачу накладну №4009 від 18.04.2016р. на горілку “Діамант” ємністю 10 л. в кількості 2 бутля на загальну суму 1730,0 грн. (постачальник ТОВ “ТД Український продукт”) та накладну № 4011 від 18.04.2016 р. на коньяк Грузинський три зірки ємністю 10 л. в кількості 1 бутиль на суму 1465,00 грн. (постачальник ТОВ “ДТ Український продукт”).

Факт наявності перелічених у акті перевірки алкогольних напоїв та реалізацію їх без марок акцизного податку в магазині продовольчих та промислових товарів за адресою м. Чернівці, вул. Александрі, 4 позивачем підтверджено у своєму письмовому поясненні від 19.04.2016 р.

Зокрема, у даному поясненні підтверджується реалізація та зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку і пояснюється позивачем дана обставина тим, що підакцизні товари були отримані в такому вигляді від фірми постачальника - “ТД Український продукт”.

За результатами проведеної перевірки, відповідачем зроблено висновки про реалізацію позивачем алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка України, чим порушено ст. 11 Закону України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” та ч. 4 абз. 3 вимог Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. №1251.

На підставі висновків викладених в акті перевірки, керуючись абз. 15 ч. 2 ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, 29.04.2016 р. відповідачем винесено рішення № 000029 про застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за зберігання та реалізацію напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка України”.

5.7. За результатами розгляду справи №824/349/16-а постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.06.2016 року у задоволенні позову відмовлено повністю, рішення №000029 про застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. - залишено в силі.

5.8. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду 01.09.2016 року у справі №824/349/16-а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.06.2016 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Чернівецької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення - скасовано. Визнано протиправним та скасовано рішення Чернівецької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій від 29.04.2016 року №000029.

5.9. Однак, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.11.2018 року у справі №824/349/16-а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.09.2016 року у справі № 824/349/16-а скасовано, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.06.2016 року в даній справі залишено в силі.

5.10. Оскільки ФОП ОСОБА_1 в строки встановлені законом фінансові санкції, які нараховані рішенням про застосування фінансових санкцій від 29.04.2016 р. №000029, не сплачені, останні перейшли в категорію боргу, внаслідок чого 11.03.2019 року ГУ ДФС у Чернівецькій області сформовано податкову вимогу №4420-56 (а.с.15).

VІ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

6.1. Предметом цього позову є податкова вимога ГУ ДФС у Чернівецькій області форми “Ф” від 11.03.2019 року №4420-56 щодо сплати ФОП ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі 17000,00 грн., а тому суд має надати оцінку на предмет її правомірності та безпосередньо наявності підстав для її формування.

6.2. Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

6.3. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755- IV (далі – ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

6.4. Статтею 16 ПК України визначені обов`язки платника податку, серед яких сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1).

6.5. Пункт 31.1 статті 31 ПК України визначає, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

6.6. Згідно підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

6.7. Відповідно до підпункту 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) – плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

6.8. Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

6.9. Згідно зі статтею 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

6.10. Відповідальність платника податків за правопорушення, пов`язане із обігом підакцизних товарів, як іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи передбачена Законом України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” № 481/95-ВР від 19.12.1995 р. (далі – Закон №481/95-ВР в редакції чинній на час проведення перевірки позивача).

6.11. Відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону № 481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

6.12. Так, при розгляді справи №824/349/16-а Чернівецьким окружним адміністративним судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 алкогольні напої зберігались та реалізовувались без марок акцизного податку встановленого зразка України. При цьому, позивач здійснювала реалізацію та зберігання алкогольних напоїв без додержання порядку маркування, оскільки саме вона є продавцем вказаної продукції. Жодних доказів, що підтверджують внесення плати за марки та сплату податку до відповідного бюджету вказаними імпортерами за ввезені алкогольних напоїв, суду надано не було.

6.13. Згідно з частиною 1 статті 17 Закону №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирецем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягуються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

6.14. Частиною 2 статті 17 Закону №481/95-ВР встановлено, що до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкцій у вигляді штрафів у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200% вартості товару, але не менше 17000 грн.

6.15. Судом вище встановлено, що рішенням про застосування фінансових санкцій від 29.04.2016 р. № 000029 на позивача накладено фінансову санкцію у розмірі 17000,00 грн. за порушення законодавства у сфері виробництва обігу алкогольних напоїв та тютюну.

Зазначене рішення позивачем оскаржувалось до суду, однак постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.11.2018 року у справі №824/349/16-а, воно залишено в силі.

6.16. Таким чином, враховуючи вищевказане, суд зазначає, що при розгляді справи №824/349/16-а доведеним є правомірність винесення контролюючим органом рішення №000029 про застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за зберігання та реалізацію напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка України.

6.17. За таких обставин, суми грошового зобов`язання, визначені у рішення №000029 на момент розгляду цієї справи у суді, є узгодженими та не сплаченими відповідачем, а тому вони перейшли в категорію податкового боргу.

При цьому суд зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.175 ПК України під податковим боргом розуміється сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

6.18. Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (пункт 59.5 статті 59 ПК України).

6.19. Доводи позивача про те, що оскаржувана податкова вимога є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки позивачем не допущено порушень у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну, а відтак між сторонами існує спір щодо маркування акцизники марками алкогольних напоїв, ввезених на митну територію України в ємностях місткістю більш як 5 літрів, є безпідставними. Такі доводи не прийняті до уваги колегією суддів Верховного Суду у постанові від 13.11.2018 року у справі №824/349/16-а, оскільки положення підпункту “в” пункту 227.1 статті 227 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) застосовується лише до суб`єктів господарювання, які уклали з іноземними виробниками або іншими нерезидентами контракт (договір) про постачання в Україну алкогольних напоїв, мають право ввозити на митну територію України імпортні алкогольні напої. Крім того, відповідно до положень підпункту “в” пункту 227.1 статті 227 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), податок сплачується до або під час митного оформлення, а контроль за його сплатою здійснюється контролюючими органами.

6.20. Судом встановлено, що у зв`язку із несплатою ФОП ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі 17000,00 грн. 11.03.2019 року ГУ ДФС у Чернівецькій області сформовано податкову вимогу №4420-56, яка на день розгляду справи у суді є не відкликаною.

6.21. Правова природа податкової вимоги полягає у тому, що її формування можливе лише за наявності у платника податку податкового боргу. Такий борг у позивача виник на підставі рішення ГУ ДФС у Чернівецькій області від 29.04.2016 року №000029, правомірність якого встановлена судами при розгляді справи №824/349/16-а.

6.22. За таких обставин суд вважає, що при прийнятті оскаржуваної вимоги ГУ ДФС у Чернівецькій області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб встановлений Конституцією України та ПК України. При цьому права позивача не порушувались, а фактична наявність боргу у розмірі 17000,00 грн. підтверджується матеріалами справи.

6.23. Таким чином, суд зазначає, що підстав для визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 11.03.2019 року, №4420-56 року немає.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

7.1. Аналізуючи матеріали адміністративної справи у своїй сукупності, суд вважає, що відповідач при формуванні податкової вимоги №4420-56 від 11.03.2019 року, якою від позивача вимагається сплатити борг у розмірі 17000,00 грн. діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією та законами України, що відповідає положенням частини 2 статті 19 Конституції України та критеріям законності рішення суб`єкта владних повноважень, які наведені у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

7.2. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а згідно частини 2 цієї статті КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

7.3. Відповідачем доведено суду правомірність прийняття оскаржуваної позивачем вимоги, натомість останнім не доведено суду її протиправність, а тому, суд вважає, що позовні вимоги позивача є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

8.1. Статтею 139 КАС України вирішено питання розподілу судових витрат.

8.2. При поданні до суду цього позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп., що підтверджується квитанцією № 111 від 14.11.2019 року (а.с. 38), однак враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено повністю, суд не компенсує їй та не стягує на її користь ці витрати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги – відмовити у повному обсязі.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач – Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач – Головне управління Державної податкової служби у Чернівецькій області (58013, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 200-А, код ЄДРПОУ 43143196).

Суддя О.В. Анісімов