
Справа № 560/3803/19
РІШЕННЯ
іменем України
24 грудня 2019 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перерахувати та виплачувати пенсію з моменту призначення з урахуванням індексації та щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, зазначених у довідці ГУНП в Хмельницькій області від 17.05.2019 №70, невідкладно здійснивши виплату суми перерахунку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в травні 2019 року ознайомлюючись з судовою практикою Верховного Суду, дізнався з рішення Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року справа №638/9697/17 (адміністративне провадження №К/9901/30616/18), щодо врахування індексації при перерахунку пенсії військовослужбовцям. 28 травня 2019 року звернувся до відповідача із заявою в якій просив здійснити перерахунок пенсії з урахуванням індексації грошового забезпечення, надавши довідку із складовими індексації та компенсації податку, проте відповідач протиправно відмовив у задоволенні заяви зазначивши, що ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 не містить положень про включення до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, сум індексації грошового забезпечення та компенсації податку з доходів фізичних осіб.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.11.2019 відкрито провадження у адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
16 грудня 2019 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній просив відмовити в задоволенні позовних вимог, аргументуючи свою позицію тим, що пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахована позивачу та виплачується відповідно до вимог діючого законодавства, підстав для включення до складу грошового забезпечення сум нарахованих індексацій грошового забезпечення та компенсацій податку з доходів фізичних осіб у головного управління немає.
Також відповідачем подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в зв`язку із пропущенням позивачем строку звернення до суду.
Відповідачем 16.12.2019 подано до суду клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ліквідаційну комісію управління МВС України в Хмельницькій області, для надання пояснень у даній справі.
Оцінивши подане клопотання, надаючи йому правову оцінку суд зазначає, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі (ч. 4 ст. 49 КАС України).
Із аналізу вказаних норм слідує, що необхідною умовою залучення третіх осіб є той факт, що судове рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов`язки осіб, які не є стороною у справі.
Разом з тим, обґрунтовуючи клопотання про залучення третьої особи, відповідач жодним чином не вказує та не конкретизує яким чином та на які права, свободи, інтереси або обов`язки ліквідаційної комісії управління МВС України в Хмельницькій області може вплинути рішення у даній адміністративній справі.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що в даному випадку відсутні правові підстави для задоволення клопотання відповідача про залучення третьої особи.
Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, а також оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що ОСОБА_1 з 2014 року перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
У травні 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо проведення перерахунку пенсії надавши довідку із складовими індексації та компенсації податку.
10 червня 2019 року відповідач листом №1520/С-8 повідомив позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії.
Не погодившись із наданою відповіддю, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.
Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» №2017-ІІІ (далі - Закон №2017-ІІІ) визначено, що Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо: - рівня життя населення, що постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС; - стипендій учням професійно-технічних та студентам вищих державних навчальних закладів; - індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін; - надання гарантованих обсягів соціально-культурного, житлово-комунального, транспортного, побутового обслуговування та обслуговування у сфері освіти, охорони здоров`я, фізичної культури та спорту, торгівлі та громадського харчування; - забезпечення пільгових умов задоволення потреб у товарах та послугах окремим категоріям громадян, які потребують соціальної підтримки.
Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (ч. 2 ст. 19 Закону №2017-ІІІ).
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України врегульовано Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ).
Згідно статті 1 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Статтею 6 Закону №1282-ХІІ встановлено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі статтею 4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Необхідно зазначити, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
Незважаючи на наявність відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема, Закону №2262-ХІІ, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, останні не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, а відтак, при вирішенні цього питання необхідно субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема, Закону №2017-ІІІ, Закону №1282-ХІІ та Порядку №1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення поліцейського для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених зі служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Такий висновок не суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій в постанові від 06.02.2019 у справі №522/2738/17, оскільки Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 10.03.2015 (справа №21-70а15) щодо наявності підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та сформулювала критерії включення до нього саме тих складових, які передбачені Законом №2262-ХІІ.
Разом з тим, питання включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманої індексації грошового забезпечення, не було предметом розгляду Великою Палатою Верховного Суду у справі №522/2738/17.
Таке питання було розглянуто Верховним Судом у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі №638/9697/17, який виклав правову позицію з цього приводу у постанові від 03.04.2019.
Висновки суду у даній справі повністю узгоджуються з вказаною правовою позицією Верховного Суду у справі №638/9697/17.
Відповідно до частин 1, 2 статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Аналіз вказаної норми свідчить про те, що перерахунок відбувається лише при наявності такого права.
Оскільки суд дійшов висновку про те, що індексація має бути врахована у складі грошового забезпечення позивача для розрахунку пенсії, позивач згідно положень частини 1 та 2 Закону №2262-XII має право на перерахунок пенсії з урахування суми індексації з 28 травня 2018 року.
Не здійснивши такий перерахунок, відповідач порушив права позивача, які підлягають відновленню шляхом зобов`язання ГУПФУ в Хмельницькій області провести перерахунок та виплату позивачу призначеної пенсії із урахуванням індексації зазначеної в довідці від 17.05.2019 №70 за дванадцять місяців з дня звернення позивача за перерахунком пенсії.
Щодо щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб суд зазначає наступне.
Згідно із ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Оскільки компенсація податку з доходів фізичних осіб не зазначена в статті 43 Закону та у пункті 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393, її не може бути враховано до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії відповідно до Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Щодо клопотання відповідача про залишення без розгляду по причині пропуску позивачем строку звернення до суду, суд звертає увагу відповідача на те, що відмова про перерахунок пенсії датована 28.05.2019, а позивач звернувся з позовною заявою 25.11.2019, тобто в межах строку передбаченого ч.2 ст.122 КАС України, а тому вказане клопотання відповідача задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 28 травня 2018 року з урахуванням індексації зазначеної у довідці від 17.05.2019 №70.
В задоволені інших позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 384 (триста вісімдесят чотири) грн 20 коп., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя О.П. Шевчук
Судове рішення № 86587307, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 24.12.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 560/3803/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: