Рішення № 86587064, 23.12.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

23 грудня 2019 р. справа № 520/9871/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Панченко О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 Ям АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл.Свободи, буд.5, Держпром, 3 під., 2 пов.,м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , викладене в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24.04.2019 року та рішенні №42 від 12.06.2019 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 26.03.2019 року (з дати першого звернення за призначенням пенсії) у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсації втрати частини доходів.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що при віці 63 роки і страховому стажі понад 25 років, позивач досяг необхідних умов призначення пенсії за віком на території України, однак, пенсія позивачу не призначалась, пенсійних виплат позивач не отримував. Позивач є громадянином України, що підтверджується паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а перед виїздом за кордон позивач мешкав за адресою: АДРЕСА_3 . Також зазначив, що виїхав з України до Ізраїлю на постійне місце проживання, де був прийнятий на консульський облік в консульському відділі посольства України в Державі Ізраїль. Позивач через свого представника звернувся до відповідача з заявою про призначенням пенсії за віком, проте рішенням відповідача їй було відмовлено. У зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2019 року відкрито спрощене провадження у справі за правилами ст.257-262 КАС України.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що позивачем всупереч вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, не надано документу, що підтверджує громадянство України, місце проживання (реєстрацію) особи, документів про стаж, вік в оригіналах.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виїхав з України до Ізраїлю на постійне місце проживання, де був прийнятий на консульський облік в консульському відділі посольства України в Державі Ізраїль.

05.03.2019 представник позивача звернувся до Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 , в якій просив Пенсійний фонд України визначити уповноважений територіальний орган, що має розглянути заяву по суті та направити її за належністю.

Пенсійний фонд України на заяву представника позивача надав відповідь №8960/С-11 від 05.04.2019, в якій повідомив, що управлінням визначеним для розгляду заяви позивача про призначення пенсії є Київське об`єднане управління Пенсійного фонду України м.Харкова (а.с.76).

14.02.2019 представник позивача, діючи на підставі нотаріальної довіреності, подав безпосередньо до Київського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова особисту заяву позивача про призначення пенсії нотаріально посвідчену та апостильовану (а.с.80-84). Заява позивача прийнята відповідачем разом із документами, які надані для огляду та засвідчення копій, що підтверджується штампом відповідача від 26.04.2019 на супровідному листі.

Листом Київського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова від 22.04.2019 №7985-47/02 Управління пенсійного фонду відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком, оскільки заявником для призначення пенсії за віком не надано всіх необхідних документів (а.с.85).

У відповідь на лист пенсійного фонду представник позивача надіслав на адресу Київського ОУПФУ в м.Харкові, в якому прийняти оригінали довідок про підтвердження трудового стажу, призначити та виплачувати ОСОБА_1 , пенсію за віком.

Рішенням відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №22 управління застосування пенсійного законодавства №42 від 12.06.2019 року відмовив представнику позивача за довіреністю у призначенні та нарахуванні пенсії ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що не надані документи (у тому числі паспорт або інший документ, що засвідчує особу, якій буде призначатися пенсія, місце її проживання (реєстрації) за місцем перебування на обліку на території України (а.с.91-92).

Не погоджуючись з такою відмовою управління пенсійного фонду, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд зазначає, що принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-IV (далі Закон №1058-IV).

Відповідно до статті 8 зазначеного Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: 1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; 2) особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України "Про пенсійне забезпечення" - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей. Право на отримання довічної пенсії та одноразової виплати за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування мають застраховані особи і члени їхніх сімей та/або спадкоємці на умовах та в порядку, визначених цим Законом.

Особи, які не підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, але добровільно сплачували страхові внески в порядку та розмірах, встановлених законом, до солідарної системи та/або накопичувальної системи пенсійного страхування, мають право на умовах, визначених цим Законом, на отримання пенсії і соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду та/або отримання довічної пенсії чи одноразової виплати за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування.

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Перелік документів для призначення, перерахунку пенсії визначений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846.

Відповідно до п.1.1 Порядку №22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі за місцем проживання (реєстрації).

Відповідно до п. 2.9 Порядку №22-1 особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік). Згідно п.2.22 Порядку за документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування.

До заяви про призначення пенсії від 26.03.2019 року та 22.04.2019 позивачем згідно до переліку додано наступні документи:

- особиста заява про призначення пенсії (оригінал);

- довіреність представників (оригінал);

- паспорт громадянина України для виїзду за кордон (оригінал для ознайомлення та нотаріально засвідчена копія);

- ІПН (оригінал для ознайомлення та нотаріально засвідчена копія);

- трудова книжка колгоспника №1317576 (оригінал для ознайомлення та нотаріально засвідчена копія);

- трудова книжка (оригінал для ознайомлення та нотаріально засвідчена копія);

- оригінал заяви ОСОБА_1 , про перерехування пенсії на банківський рахунок;

- оригінали довідок про підтвердження трудового стажу.

Документу, підтверджуючого громадянство України ОСОБА_1 до заяви про призначення пенсії надано не було, як і не надано вказаний документ до матеріалів справи, що є порушенням Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за № 1566/11846.

В матеріалах справи міститься лише копія паспорту громадянина України для виїзду за кордон тип Р НОМЕР_2 на прізвище та ім`я - ОСОБА_2 , який виданий 19.01.2000 року, дійсний до 19.01.2010 року.

Суд зазначає, що правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи, визначає Закон України від 20.11.2012 №5492-VI "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (далі Закон №5492-VI).

Згідно з абз.1 ч.1-3 ст. 22 Закону №5492-VI паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України особи, на яку він оформлений, і дає право цій особі на виїзд з України і в`їзд в Україну. Кожен громадянин України має право на отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон оформляється особам, які не досягли шістнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли шістнадцятирічного віку, - на 10 років.

Пунктом 14 частини сьомої статті 22 Закону №5492-VI визначено, що до паспорта громадянина України для виїзду за кордон вноситься така інформація: дата закінчення строку дії документа.

Пунктом 1 "Перехідних положень" Закону №5492-VI визначено, що документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, видані до дня набрання чинності цим Законом, є чинними до закінчення строку їх дії та не підлягають обов`язковій заміні.

Згідно з підпунктом 2 пункту 89 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 №152, паспорт для виїзду за кордон визнається недійсним, вилучається, анулюється та знищується у разі: закінчення строку його дії або прийняття рішення про його обмін до закінчення строку його дії.

З вищевикладеного слідує, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон є належним документом, що засвідчує особу, виключно протягом дії такого паспорта та втрачає чинність після закінчення строку його дії.

Проте, на момент подання заяви про призначення пенсії сплинув строк дії паспорту позивача для виїзду за кордон, доказів продовження строку дії паспорту до суду позивачем або уповноваженими представниками не надано.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про громадянство України" від 18 січня 2001 року №2235-III документами, що підтверджують громадянство України є: паспорт громадянина України, свідоцтво про належність до громадянства України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, тимчасове посвідчення громадянина України, проїзний документ дитини, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну.

З системного аналізу вказаних норм слідує, що при зверненні до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою при призначення пенсії за віком особа, передусім, повинна підтвердити громадянство України, а також подати документи, перелік яких визначено Порядком №22-1.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до УПФУ із заявою про призначення пенсії позивачем не було надано документу, підтверджуючого громадянство України, що є порушенням Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846.

Разом з тим, щодо підстави відмови в призначенні пенсії - не підтвердження реєстрації на території Харківської області, то суд вважає їх необґрунтованими, оскільки статтею 24 Конституції України передбачено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовним або іншими ознаками.

Частиною другою статті 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" визначено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Вирішуючи даний спір, суд, керуючись частиною другою статті 2 КАС України, зобов`язаний перевірити рішення суб`єктів владних повноважень, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Зважаючи на те, що заявником разом із заявою від 26.03.2019 та 22.04.2019 про призначення пенсії відповідачу не наданий паспорт (або іншій документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік), суд дійшов висновку, про обґрунтованість прийнятого рішення про відмову в призначені пенсії ОСОБА_1 .

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах відповідачем не було порушено прав позивача, оскільки, позивачем порушено процедуру звернення для здійснення призначення пенсії, яка передбачена Порядком №22-1.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку про відсутність факту існування порушеного суб`єктивного права позивача чи ущемленого інтересу у публічно-правових відносинах, що є визначеною процесуальним законом підставою для відмови у задоволенні заявлених вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Панченко