Рішення № 86586953, 23.12.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

23.12.2019 р. справа №520/12494/19 Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст. 263 КАС України справу за позовом

ОСОБА_1 до УПтаСЗН адміністрації Слобідського району Харківської міської ради прозобов`язання вчинити певні дії, -встановив:

Матеріали позову одержані судом 21.11.2019 р. Рішення про прийняття справи до розгляду було прийнято 25.11.2019 р. Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті може бути розпочатий з 11.12.2019 р.

Позивач, ОСОБА_1 (далі за текстом - заявник, громадянка), у порядку адміністративного судочинства заявила вимогу про зобов`язання УПСЗН адміністрації Слобідського району Харківської міської ради поновити житлову субсидію за квітень 2017 та призначити житлову субсидію з травня 2017 по квітень 2018 при доходах, які не виконували та не виконують функцію соціальних гарантій, з коштів Держбюджету (при відсутності механізму призначення житлової субсидії з коштів місцевого бюджету), звернувшись до відповідних структур (при необхідності) для позитивного вирішення питання, що є обов`язком чиновників УПСЗН.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що адміністративний орган вчинив протиправну відмову у поновленні субсидії.

Відповідач, Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради (далі за текстом - адміністративний орган, владний суб"єкт, Управління УПтаСЗН), з поданим позовом не погодився.

Підставами заперечень проти позову є доводи про те, що позовні вимоги по даній справі є ідентичними вимогам у справі №520/1730/19, яка була розглянута Харківським окружним адміністративним судом, а також про те, що субсидія заявнику була припинена у зв`язку із несплатою вартості фактично спожитої послуги. Також зазначив, що позивачем не було подано нову заяву та декларацію на призначення субсидії у спірному періоді, а при формуванні бюджету на 2017 рік кошти на фінансування субсидій у виняткових випадках не були передбачені.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Заявник зареєстрована та проживає у м. Харкові за адресою: АДРЕСА_1 .

З травня 2016 р. по квітень 2017 р. заявнику була призначена житлова субсидія у порядку Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (затверджено постановою КМУ від 21.10.1995р. №848 із змінами та доповненнями; далі за текстом - Положення №848).

За поданням КП “Харківські теплові мережі” від 27.03.2017 року № 36/Т-277 з 01.04.2017р. надання субсидії заявнику було припинено у зв`язку з несплатою вартості фактично спожитої послуги з урахуванням розміру призначеної субсидії за період отримання субсидії.

Так, станом на 01.05.2017р. борг заявника складав: перед КП "Харківські теплові мережі" - 15.497,00грн., перед ТОВ "Харківзбут" - 1.292,22грн., перед КП "Комплекс вивозу побутових відходів" - 252,21грн., перед КП "Харківводоканал" - 11.163,03грн.

Питання про поновлення заявнику житлової субсидії з 01.04.2017р. і призначення заявнику житлової субсидії за період 01.05.2017р.-квітень 2018р. у виключному порядку було предметом судової справи №520/1730/19.

По цій справі судом були установлені обставини того, що 20.11.2017р. заявник подав до Управління звернення установленого формуляру про призначення житлової субсидії.

Рішенням Управління №4287 від 26.12.2017р. було відмовлено у задоволенні цього звернення.

05.04.2018р. заявник подав звернення про призначення житлової субсидії, яке було вирішено на засіданні комісії по вирішенню спірних питань щодо надання населенню державних соціальних допомог, субсидій та пільг адміністрації Слобідського району Харківської міської ради від 19.04.2018р. №4 у спосіб відмови.

21.12.2018р. заявник звернувся до Управління з приводу поновлення житлової субсидії з квітня 2017р. і призначенні житлової субсидії за період травень 2017р.-квітень 2018р.

Листом Управління №В-01-49/787/5/18 від 03.01.2019р. заявника було повідомлено про відсутність підстав для призначення субсидій за період 01.04.2017р.-30.04.2018р., а також про відмову у призначенні субсидії у виключному порядку районною комісією.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2019р. по справі №520/1730/19 було зобов`язано Управління розглянути питання поновлення субсидії ОСОБА_1 за квітень 2017 року та призначення субсидії з 01.05.2017р. по квітень 2018р. в виключному порядку, тобто за умови неоплати обов`язкового платежу за період користування субсидією, за рахунок коштів місцевого бюджету відповідно до норм діючого на момент звернення ОСОБА_1 законодавства з урахуванням висновків суду у даній справі.

При цьому, суд чітко та однозначно зазначив, що звернення заявника фактично залишились не розглянутими по суті, а тому зобов"язав вирішити порушені заявником питання з урахуванням того законодавства, котре діяло на момент звернення.

За твердженням Управління, рішення суду по справі №520/1730/19 (а відтак, і питання поновлення заявнику житлової субсидії з 01.04.2017р. та призначення заявнику житлової субсидії за період 01.05.2017р.-квітень 2018р.) було вирішено на засіданні комісії по вирішенню спірних питань щодо надання населенню державних соціальних допомог, субсидій та пільг адміністрації Слобідського району Харківської міської ради від 17.07.2019р. №14 із прийняттям рішення про відмову у поновленні субсидії з квітня 2017 р. та про відмову у призначенні субсидії за період травень 2017р.-квітень 2018р.

Як з`ясовано судом, юридичною підставою для видання оскарженого рішення владним суб`єктом обрано приписи п. 5, 14, 20 Положення про порядок призначення житлових субсидій (затверджено постановою КМУ від 21.10.1995р. №848 у редакції постанови КМУ від 27.04.2018р. №329; далі за текстом - Положенням №848).

При цьому, жодних фактичних мотивів у тексті оскарженого рішення владним суб`єктом не наведено.

Не погодившись із такою поведінкою владного суб`єкта у спірних правовідносинах, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених судом обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, унормовані, насамперед, приписами Закону України “Про житлово-комунальні послуги”.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.4 вищевказаного Закону до повноважень Кабінету Міністрів України належить, зокрема, встановлення порядку надання пільг та житлових субсидій населенню в частині забезпечення надання житлових субсидій як частки вартості житлово-комунальних послуг, у тому числі їх виплати у грошовій формі.

Отже, з аналізу наведених норм спеціального Закону, яким врегульовано правові відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг, вбачається, що єдиним органом, який може визначати умови призначення та порядок надання громадянам житлових субсидій є Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995р. №848 було затверджено Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (далі за текстом - Положення №848), котре визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінсоцполітики для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі, умови призначення та порядок надання громадянам житлових субсидій.

За визначенням п.1 Положення №848 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України №329 від 27.04.2018р.) житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою громадянам - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком.

Згідно з п.4 Положення №848 житлові субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо, внеску/платежу об`єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком у межах соціальної норми житла, соціальних нормативів житлово-комунальних послуг, скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, витрат на управління багатоквартирним будинком (далі - соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування) і розміром обов`язкового відсотка платежу, визначеного в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У рішенні по справі №520/1730/19 суд прямо зазначив, що з 01.05.2017р. почав діяти механізм призначення житлових субсидій у порядку п.5-1 Порядку №848 у редакції постанови КМУ від 26.04.2017р. №300.

Згаданий порядок передбачає певну хронологічну послідовність управлінських рішень, коли фінансування видатків здійснюється вже відносно прийнятого рішення про призначення житлової субсидії.

Між тим, у спірних правовідносинах нове рішення було прийнято Управлінням без застосування п.5-1 Порядку №848 у редакції постанови КМУ від 26.04.2017р. №300.

Прийняття владним суб"єктом нового рішення як самостійного правового акту індивідуальної дії і покладення у справі №520/1730/19 на владний суб"єкт обов"язку повторного звернення приватної особи (а не обов"язку нарахувати і виплати) засвідчують відсутність тотожності у предметах справ №520/12494/19 та №520/1730/19.

Продовжуючи розгляд справи суд відзначає, що критерії законності рішення (діяння, тобто управлінського волевиявлення як такого) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України і обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта ч.2 ст.77 КАС України.

З положень наведеної норми закону слідує, що фактичні та юридичні мотиви владного суб`єкта мають бути обов`язково викладені у тексті управлінського рішення, задля забезпечення правила юридичної визначеності як невід`ємної складової запровадженого ст.8 Конституції України принципу верховенства права та проголошеного ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція) права на суд.

Указане повністю кореспондує правовому висновку п. 75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018р. по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18), у силу якого адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання») свого рішення.

Окрім того, з положень наведеної норми процесуального закону слідує, що владний суб`єкт повинен доводити обставини фактичної дійсності за стандартом доказування - «поза будь-яким розумним сумнівом», у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування - «баланс вірогідностей».

Суд констатує, що у ході розгляду справи владним суб`єктом не подано доказів відповідності закону оскарженого рішення (діяння), а обсяг використаних доказів та обрані мотиви не дозволяють визнати юридично правильними та фактично обґрунтованими ті підстави, які покладені адміністративним органом в основу оскарженого рішення.

Беручи до уваги викладені вище міркування, суд доходить до переконання, що оскаржене рішення владного суб`єкта має явний та нездоланний дефект у вмотивованості та винесено без урахування п.5-1 Порядку №848 у редакції постанови КМУ від 26.04.2017р. №300, хоча саме такий обов"язок на Управління було покладено рішенням суду.

З огляду на викладене, суд доходить до переконання, що владне управлінське діяння УПтаСЗН не може бути визнано правомірним і підлягає скасуванню із застосуванням процедури виходу за межі позову згідно з ч.2 ст.9 КАС України.

Оскільки владним суб`єктом при розгляді звернення громадянина не вирішено усіх питань, що мають юридичне значення для прийняття рішення у процедурі призначення субсидії, то суд не знаходить підстав для застосування правила абз. 1 ч. 4 ст. 245 КАС України.

Тому у порядку абз. 2 ч. 4 ст. 245 КАС України суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та обтяжити райУПСЗН обов`язком повторно вирішити по суті питання з приводу поновлення житлової субсидії з квітня 2017 р. та питання з приводу призначення житлової субсидії за період травень 2017р.-квітень 2018р.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб`єкт не повною мірою забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, адже у тексті оскарженого рішення не зазначив жодних фактичних мотивів вчиненого волевиявлення управлінського характеру та не застосував п.5-1 Порядку №848 у редакції постанови КМУ від 26.04.2017р. №300.

У цій частині позову факт наявності порушеного суб`єктивного права заявника знайшов своє підтвердження за результатами судового розгляду, що є визначеною процесуальним законом підставою для задоволення позову.

Решта вимог позову задоволенню не підлягає як заявлена передчасно, до моменту з`ясування владним суб`єктом усіх обставин, котрі мають юридичне значення для вирішення порушеного заявником питання.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом – Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі “Гарсія Руїз проти Іспанії”, від 22.02.2007р. у справі “Красуля проти Росії”, від 05.05.2011р. у справі “Ільяді проти Росії”, від 28.10.2010р. у справі “Трофимчук проти України”, від 09.12.1994р. у справі “Хіро Балані проти Іспанії”, від 01.07.2003р. у справі “Суомінен проти Фінляндії”, від 07.06.2008р. у справі “Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії”) і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України “Про судовий збір”.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов - задовольнити частково.

Вийти за межі позову.

Визнати протиправним і скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради в особі комісії по вирішенню спірних питань щодо надання населенню державних соціальних допомог, субсидій та пільг адміністрації Слобідського району Харківської міської ради від 17.07.2019р. №14 в частині відмови у поновленні ОСОБА_1 житлової субсидії з 01.04.2017р. та з приводу відмови у призначенні ОСОБА_1 житлової субсидії за період 01.05.2017р.-травень 2018р.

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради повторно вирішити по суті питання з приводу поновлення ОСОБА_1 житлової субсидії з 01.04.2017р. та з приводу призначення ОСОБА_1 житлової субсидії за період 01.05.2017р.-травень 2018р. у виключному порядку, тобто за умови неоплати обов"язкового платежу за період користування житловою субсидією за рахунок коштів місцевого бюджету відповідно до норм діючого на момент звернення ОСОБА_1 законодавства з урахуванням висновків суду у даній справі.

Позов у решті вимог - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення; набирає законної сили після завершення процедури апеляційного перегляду чи строку її ініціювання.

Суддя Сліденко А.В.

.