
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/2438/19
24 грудня 2019 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:головуючого судді Баб`юка П.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до Тернопільської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора Тернопільської міської ради про відмову у державній реєстрації від 16.08.2019 №48264624 та від 14.08.2019 №48232036 та зобов`язання Тернопільської міської ради вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Головне управління ДПС у Тернопільській області (далі – позивач, ГУ ДПС у Тернопільській області) звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської міської ради (далі, також, – відповідач) із вимогами:
визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора Тернопільської міської ради про відмову у державній реєстрації від 16.08.2019 №48264624 та від 14.08.2019 №48232036;
зобов`язати Тернопільську міську раду зареєструвати у податкову заставу майно ТОВ “Агрокомбінат-Тернопіль” згідно із актом опису майна від 05.09.2012 №18472/7/19-43, а саме, об`єкти нерухомого майна за адресами: м. Тернопіль, вул. Кардинала И. Сліпого, 1; м. Тернопіль, вул. Поліська, 14, та видати відповідне рішення.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 02.08.2019 позивач звернувся до відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради з заявою про реєстрацію у податкову заставу майна ТОВ “Агрокомбінат-Тернопіль” згідно з актом опису майна від 05.09.2012 №18472/7/19-43. Однак, рішенням державного реєстратора Тернопільської міської ради від 16.08.2019 №48264624 та від 14.08.2019 №48232036 відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Позивач вказує, що у рішеннях від 16.08.2019 №48264624 та від 14.08.2019 №48232036 не зазначено, яким саме вимогам закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” не відповідають заяви про реєстрацію обтяжень. Також, звертає увагу, що дана податкова застава на об`єкти нерухомого майна була зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, оскільки Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна почав діяти з 01.01.2013.
Відтак, ГУ ДПС у Тернопільській області вважає такі рішення про відмову протиправними, що стало причиною звернення до суду.
Ухвалою суду від 24.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено у справі судове засідання.
Від відповідача на адресу суду 12.11.2019 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позову не визнав, просив відмовити у його задоволенні (аркуші справи 52-55). В обґрунтування зазначив, що державний реєстратор прийняв оскаржувані рішення про відмову в державній реєстрації прав, оскільки наявні підстави для відмови в державній реєстрації прав, рішення містять вичерпний перелік обставин, що стали підставою для їх прийняття. Вважає посилання позивача на те, що дана податкова застава на об`єкти нерухомого майна була зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна тому, що Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна почав діяти з 01.01.2013 року) є безпідставною, оскільки обтяження на нерухоме майно реєструвалися в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (до 01.01.2013 року), а з 01.01.2013 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що при прийнятті оскаржуваних рішень державним реєстратором встановлено, що наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Вказує, що державним реєстратором були здійснені всі реєстраційні дії, передбачені чинним законодавством, а тому, в задоволенні позову слід відмовити.
Також, відповідач у відзиві просив проводити розгляд справи без участі його представника.
Представник позивача подав на адресу суду 04.12.2019 заяву, в якій надав додаткові пояснення по суті позову та зазначив, що повністю підтримує позовні вимоги (аркуші справи 70-71).
24 грудня 2019 від представника позивача надійшло клопотання, в якому він просить розглядати справу без його участі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження без виклику сторін. Представник відповідача підтримав зазначене клопотання (аркуш справи 86).
Враховуючи наявність передбачених приписами ч. 9 ст. 205 КАС України, підстав, та зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд перейшов до розгляду даної адміністративної справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Закрите акціонерне товариство “Агрокомбінат” (далі - ЗАТ “Агрокомбінат) (код ЄДРПОУ 31138298) зареєстроване як юридична особа 27.09.2000 року за місцезнаходженням: місто Тернопіль, вулиця Поліська, будинок 14 (аркуші справи 10-13).
Станом на 11.09.2019 у ЗАТ “Агрокомбінат” є податковий борг в сумі 922050,57 грн (аркуш справи 14).
Тернопільською об`єднаною державною податковою інспекцією Тернопільської області Державної податкової служби складено акт опису активів, на які поширюється право податкової застави і належать ЗАТ "Агрокомбінат" від 26.01.2010 року №3828/7/24-0143 (аркуші справи 41-43).
Відповідно до інформації, що міститься у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (аркуші справи 10-13) 22.05.2012 ЗАТ “Агрокомбінат” припинено шляхом реорганізації та 23.05.2012 зареєстровано юридичну особу правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю “Агрокомбінат - Тернопіль” (далі - ТОВ “Агрокомбінат-Тернопіль”) (код ЄДРПОУ 31138298) із місцезнаходженням юридичної особи: Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Промислова, будинок 5.
05 вересня 2012 року ТОВ “Агрокомбінат-Тернопіль” звернулося до Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції із заявою про заміну предмета податкової застави у зв`язку з необхідністю його відчуження (аркуші справи 37-40).
Тернопільською об`єднаною державною податковою інспекцією Тернопільської області Державної податкової служби 05.09.2012 складено акт опису майна ТОВ “Агрокомбінат-Тернопіль” №18472/7/19-43 щодо заміни предмета податкової застави (аркуші справи 35-36).
В даному акті зазначено, що з податкової застави звільняється нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 . Г. Сагайдачного 3, а також нежитлове приміщення крамниці по вул. Руській 19, натомість, до податкової застави, серед іншого, зокрема, рухомого майна, перелік якого міститься в додатках до акта, внесено приміщення по АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 . АДРЕСА_3 , набуте на підставі договору купівлі-продажу від 03.04.2003, будівлі по АДРЕСА_4 набуті згідно рішення виконкому Тернопільської міськради №826 від 23.09.2004, а також нерухоме майно, по АДРЕСА_4 14 набуте на підставі рішення господарського суду Тернопільської області від 13.10.2005.
Згідно з витягами про реєстрацію в Державному реєстрі рухомого майна №37893741 від 19.09.2012, №37692596 від 06.09.2012, №46305470 від 09.02.2015 внесено відповідні реєстраційні записи, а саме заміна предмета податкової застави згідно з актом опису майна ТОВ “Агрокомбінат-Тернопіль” №18472/7/19-43 від 05.09.2012 щодо заміни предмета податкової застави (аркуші справи 32-34).
Разом із тим, як випливає із інформаційних довідок №175249169 від 26.07.2019 та №180679831 від 12.09.2019 в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державний реєстрі Іпотек, Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ТОВ “Агрокомбінат-Тернопіль” не внесено записів про обтяження нерухомого майна, що описане актом опису майна №18472/7/19-43 від 05.09.2012 (аркуші справи 18-31).
02 серпня 2019 року Головне управління ДФС у Тернопільській області звернулося до відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради з заявою про реєстрацію у податкову заставу майна ТОВ “Агрокомбінат-Тернопіль” згідно з актом опису майна від 05.09.2012 року №18472/7/19-43 (аркуш справи 17).
За результатами розгляду заяви Головного управління ДФС у Тернопільській області державним реєстратором прав на нерухоме майно Тернопільської міської ради прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 14.08.2019 №48232036 та від 16.08.2019 №48264624 (аркуші справи 15-16).
Зокрема, в рішенні від 14.08.2019 №48232036 встановлено, що подані документи не відповідають вимогам, визначеним Законом та наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
В рішенні від 16.08.2019 №48264624 встановлено, що подані документи не відповідають вимогам, встановленим Законом; наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем.
Не погоджуючись з рішеннями відповідача від 16.08.2019 №48264624 та від 14.08.2019 №48232036, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.,
Відповідно до п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.
Згідно з п. 89.7 ст. 89 Податкового кодексу України заміна предмета застави може здійснюватися тільки за згодою контролюючого органу.
Відповідно до п. 89.8. ст. 89 Податкового кодексу України Контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.
Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин (далі – Закон №1952-IV).
Відповідно до приписів ч.1 ст.2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження є засадою державної реєстрації прав (п.1 ч.1 ст.3 Закону №1952-IV ).
Згідно з п.4 ч.1 ст. 4 Закону №1952-IV державній реєстрації прав підлягає заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
За приписами п.1 ч.3 ст.10 Закону №1952-IV державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:
відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;
відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;
відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;
наявність обтяжень прав на нерухоме майно;
наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.
Державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення (п. 2 ч. 3 ст. 10 Закону №1952-IV ).
Згідно зі ст.18 Закону №1952-IV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Згідно з ч. 4 ст.18 Закону №1952-IV державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.
Документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 22 Закону №1952-IV ).
Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону № 1952-ІV, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:
1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;
2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;
3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;
4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;
5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;
6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;
7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;
8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;
9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;
10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;
11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;
12) заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.
Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону №1952-ІV за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Зміст наведених правових норм вказує, що за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державний реєстратор може прийняти одне із рішень: про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або про відмову в державній реєстрації.
В свою чергу, рішення про державну реєстрацію прав приймається за умови подання заявником достатніх та належним чином оформлених документів, відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, а також підстав для відмови у державній реєстрації.
Також, умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону №1952-ІV державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначає Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (надалі – Порядок №1127), затверджений постановою Кабінету Міністрів України за №1127 від 25.12.2015 року.
Відповідно до абз.2 п.12 Порядку №1127 під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено законодавством, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів.
Механізм застосування податкової застави контролюючими органами визначає Порядок застосування податкової застави контролюючими органами розроблений відповідно до статей 88 - 90, 92, 93 та 100 глави 9 розділу II Податкового кодексу України та затверджений Наказом Міністерства фінансів України №586 від 16.06.2017 (далі – Порядок №586).
Відповідно до п. 1, 2 Порядку №586 контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі у п`ятиденний строк з дня складення акта опису майна.
Зокрема, як встановлено судом, заяву про реєстрацію у податкову заяву майна ТОВ “Агрокомбінат – Тернопіль” позивачем подано до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради 02.08.2019 згідно акта опису майна від 05.09.2012. Тобто, з пропущенням встановленого Порядком №586 п`ятиденного строку.
Разом із тим, судом встановлено, що державним реєстратором внесено відповідні реєстраційні записи, а саме, заміна предмета податкової застави згідно з актом опису майна ТОВ “Агрокомбінат-Тернопіль” №18472/7/19-43 від 05.09.2012 щодо заміни предмета податкової застави, що підтверджується наявними в матеріалах справи витягами про реєстрацію в Державному реєстрі рухомого майна №37893741 від 19.09.2012, №37692596 від 06.09.2012, №46305470 від 09.02.2015.
Станом на час вирішення справи зазначені записи містяться в Державному реєстрі рухомого майна.
Між тим, зі змісту оскаржуваного рішення відповідача від 14.08.2019 №48232036 випливає, що підставою для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень на нерухоме майно стало те, що подані документи не відповідають вимогам, визначеним Законом та наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
Відповідно до Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.10.2011 №1141 державний реєстратор під час розгляду заяви використовує відомості Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та/або Державного реєстру іпотек, які є невід`ємною архівною складовою Реєстру речових прав. Такі відомості використовуються для встановлення наявності (відсутності) записів про державну реєстрацію прав, їх обтяжень, у тому числі з метою їх перенесення до Державного реєстру прав.
Слід зазначити, що підставою для прийняття рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №48232036 від 14.08.2019 стали встановлені наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Відповідно до акту опису майна, у податкову заставу вносяться будівлі по АДРЕСА_1 . АДРЕСА_4 , і належить ТОВ “Агрокомбінат-Тернопіль” на підставі рішення виконкому Тернопільської міської ради №826 від 23.09.2004 року та нерухоме майно по вул. Поліська АДРЕСА_4 , і належить ТОВ “Агрокомбінат-Тернопіль” на підставі рішення господарського суду Тернопільської області від 13.10.2005 року.
Однак, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень право власності за ЗАТ “Агрокомбінат” зареєстровано на підставі свідоцтва про право власності від 15.11.2004 року без номера.
Згідно із рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №48264624 від 16.08.2019 підставою для його прийняття стали наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
Зокрема, відповідно до акту опису майна у податкову заставу вносяться приміщення по вул. И. Сліпого, 1. і належить ТОВ “Агрокомбінат-Тернопіль” на підставі договору купівлі-продажу від 03.04.2003 року. Однак, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень розділ на даний об`єкт нерухомого майна було закрито 18.02.2015 у зв`язку з його поділом. Відповідно, такого об`єкта нерухомого майна як приміщення по вул. Й. Сліпого, 1, і який належить на праві власності ТОВ “Агрокомбінат-Тернопіль” не має, натомість, існують два інші об`єкти нерухомого майна за вказаною адресою.
Отже, відповідачем згідно із Законом №1952-ІV встановлено невідповідність заявлених прав і отриманих документів вимогам законодавства, а також виявлено наявність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. В зв`язку із цим прийнято рішення про відмову в державній реєстрації.
За таких обставин, системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим, оскільки відповідачем доведено правомірність вчинення дій та прийняття рішень.
Викладене спростовує твердження позивача, наведені у позовній заяві, та додаткових письмових поясненнях.
Що стосується перенесення відомостей які містяться у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна до Державного реєстру прав, суд зазначає, що предметом розгляду в даній справі є правомірність рішень державного реєстратора щодо відмови у державній реєстрації обтяжень на підставі поданих позивачем заяв про їх реєстрацію, а не щодо їх перенесення з іншого реєстру.
Крім цього, слід зазначити, що відповідно до п.1 ч.3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними, якщо реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.
Оскільки реєстрація податкової застави вказаного нерухомого майна (будівлі по АДРЕСА_4 , та нежитлового приміщення по вул. Й. Сліпого, 1) відбулась у 2012 році у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (аркуші справи 33, 34), відповідно до чинного на той час законодавства, то таке обтяження, в силу положень п.1 ч.3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є дійсним, поки не буде зняте у встановленому законом порядку.
Повторна реєстрація такого обтяження щодо одного й того ж нерухомого майна і з тих самих підстав (на підставі того ж рішення, акту...) законодавством не передбачена.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак, беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Тернопільській області до Тернопільської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора Тернопільської міської ради про відмову у державній реєстрації від 16.08.2019 №48264624 та від 14.08.2019 №48232036 та зобов`язання Тернопільської міської ради вчинити певні дії не обґрунтовані, документально не підтверджені, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, отже задоволенню не підлягають.
У зв`язку з тим, що у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача, відповідно до положень ст.139 КАС України.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Реквізити сторін:
Позивач: Головне управління ДПС у Тернопільській області, вулиця Білецька, 1, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46003, код ЄДРПОУ 43142763;
Відповідач: Тернопільська міська рада, вулиця Листопадова, 5, місто Тернопіль, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 34334305.
Головуючий суддя Баб`юк П.М.
копія вірна
Суддя Баб`юк П.М.
Судове рішення № 86586933, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 24.12.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 500/2438/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: