Ухвала суду № 86586917, 24.12.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

Справа № 500/2882/19

24 грудня 2019 рокум. Тернопіль Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Хрущ В.Л., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Тернопільського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про:

- визнання протиправними дій головного державного виконавця Тернопільського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Семенчук К.І. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №60717078 від 27.11.2019 року;

- скасування постанови головного державного виконавця Тернопільського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Семенчук К.І. про відкриття виконавчого провадження №60717078 від 27.11.2019 року;

- скасування постанови головного державного виконавця Тернопільського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи від 05.12.2019 року,-

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до вимог частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Разом з тим, вищезазначена позовна заява не відповідає вимогам, дотримання яких - є обов`язковими у разі звернення до суду з позовом.

Так, відповідно до положень частини 1 статті 160 КАС України - у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Крім того, згідно з пунктом 5 частини п`ятою статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Пунктом 9 частини 5 наведеної статті 160 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Разом з тим, згідно із частиною 4 статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як видно зі змісту позовної заяви, позивач, окрім іншого, заявляє вимогу про скасування постанови головного державного виконавця Тернопільського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи від 05.12.2019 року.

Однак, в порушення вказаних норм закону позивачем не подано до суду оскаржуваної ним постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи від 05.12.2019 року.

Не зазначив позивач і про те, з яких причин разом із позовною заявою вказана постанова - не може бути надана.

Вищезазначене свідчить про невиконання позивачем вимог чинного процесуального законодавства щодо подання доказу, а саме - постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи від 05.12.2019 року, яка є предметом оскарження, та, відповідно, не дозволяє суду встановити факт її реального існування і відкрити провадження у справі за вимогою про її оскарження.

Водночас, позивачем у позовній заяві, всупереч вимогам статті 160 КАС України, також не обґрунтовано і підстави для скасування вищезазначеної постанови із наведенням порушень саме цією постановою прав, свобод, інтересів позивача.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивач не надав копії оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, а також доказів для підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги в частині оскарження даної постанови.

Також суд зазначає, що подана позивачем фотокопія вимоги про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДФС у Тернопільській області, за якою, як стверджує позивач відкрито виконавче провадження, - є неякісною, містить відображення лише частини, не містить всього змісту такої вимоги, зокрема, не містить ані повного відображення дати її прийняття, ані повного визначення прізвища особи, ані ідентифікаційного коду особи, відносно якої вона винесена, так само як і інших даних.

Відтак, надана позивачем неналежні копія вимоги про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДФС у Тернопільській області, за якою, як стверджує позивач відкрито виконавче провадження, - не може бути прийнята судом до уваги як належний доказ для підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги в частині оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.11.2019 року.

Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно з частиною третьою статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, відповідно до закону.

Як видно із матеріалів справи, до позовної заяви додано квитанцію №34 від 18.12.2019 року про сплату судового збору на суму 768,40 грн.

Суд звертає увагу на те, що позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду із даним, як фізична особа, - а не як фізична особа-підприємець, як це зазначено в оскаржуваній постанові.

Відтак, визначаючись щодо розміру ставок судового збору, який підлягає сплаті за заявленими позивачем позовними вимогами, - необхідним є визначення дійсного статусу позивача та його адміністративної процесуальної дієздатності.

Згідно відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), пошук у якому здійснюється безкоштовно відповідно до статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», - встановлено, що відносно ОСОБА_1 за його ІПН - НОМЕР_1 , - у ЄДР містяться наступні відомості про дату та номер запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем: "Дата запису: 30.12.2016; Номер запису: 26460060004015626; Стан суб`єкта: припинено".

Таким чином, зважаючи на припинення підприємницької діяльності позивача з 30.12.2016 року, - звернення його до суду - реалізація адміністративної процесуальної дієздатності позивача можлива лише в єдиному статусі - статусі фізичної особи (а не фізичної особи-підприємця).

У зв`язку з наведеним, варто звернути увагу позивача на наступні положення чинного законодавства.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI із змінами та доповненнями (надалі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як видно зі змісту позовної заяви, позивач заявляє три вимоги, а саме про:

- визнання протиправними дій головного державного виконавця Тернопільського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Семенчук К.І. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №60717078 від 27.11.2019 року;

- скасування постанови головного державного виконавця Тернопільського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Семенчук К.І. про відкриття виконавчого провадження №60717078 від 27.11.2019 року;

- скасування постанови головного державного виконавця Тернопільського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи від 05.12.2019 року.

Окрім того, суд зазначає, що для визначення характеру позовних вимог (майнового чи немайнового),- слід враховувати Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України", з якого слідує, що за практикою Європейського суду з прав людини - вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна як фізичної, так і юридичної особи, та яким визначено суми відповідних стягнень податків, зборів, штрафних санкцій, пені тощо, - є майновою.

Таким чином, позовна вимога про скасування постанови головного державного виконавця Тернопільського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи від 05.12.2019 року, за якою звернення стягнення на доходи позивача (як боржника у виконавчому провадженні) має відбуватись у межах суми, визначеної для стягнення за виконавчим документом (в даному випадку ця сума становить 14134,85 грн. за вимогою ГУ ДФС у Тернопільській області), - є вимогою майнового характеру, так як стосується майнових прав позивача

Відтак, зважаючи на визначення та об`єднання в одній позовній заяві позивачем, позовних вимог як немайнового характеру так і вимог майнового характеру - необхідним є врахування розмірів ставок судового збору, визначені у статті 4 Закону України "Про судовий збір" для таких вимог, об`єднаних в одній позовній заяві.

Отже, у разі визначення позивачем самостійних (непохідних) позовних вимог майнового характеру, які стосуються його майнових прав та наслідком яких може стати зміна складу майна позивача, та/або вимог немайнового характеру - йому потрібно врахувати в розміри ставок судового збору, визначені у статті 4 Закону України "Про судовий збір", та, у разі недостатньо сплачених сум судового збору - здійснити його доплату.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" для фізичних осіб передбачено наступні ставки судового збору:

- за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру , - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1921 грн.

Таким чином, 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - становить 768,40 грн. (1921 грн.*0,4).

Відтак, зважаючи на приписи частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" загальна сума судового збору за подання ОСОБА_1 до суду даної позовної заяви має становити 2305,20 грн., а саме:

- за кожною з двох вимог немайнового характеру, об`єднаними в одній позовній заяві (про визнання протиправними дій та про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №60717078 від 27.11.2019 року) - по 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто, по 768,40 грн. (загалом за обидві вимоги 768,40*2= 1536,80 грн.).

- за вимогою майнового характеру (про скасування постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи від 05.12.2019 року) - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто, 768,40 грн. (1% від визначеної виконавчим документом суми стягнення у 14134,85 грн. - становить 141,35 грн., тому сплаті підлягає судовий збір у розмірі не 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Отже, у разі залишення незмінними позовних вимог, - позивачу, з урахуванням вже сплаченого судового збору у розмірі 768,40 грн., - слід доплатити судовий збір у розмірі 1536,80 грн.

Також, у відповідності до пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Стаття 122 КАС України встановлює строк звернення до адміністративного суду.

Частиною 1 вказаної статті встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Відповідно до положень частини 1 даної статті - учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

При цьому, частиною 2 вказаної статті 287 КАС України встановлено спеціальні строки звернення до суду у справах такої категорії та визначено, що позовну заяву може бути подано до суду:

1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;

2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Тобто, процесуальний закон - передбачає початок перебігу строку звернення до суду - саме із дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Статтею 120 КАС України врегульовано питання обчислення процесуального строку.

Так, згідно з положеннями частини 1 вказаної статті встановлено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Позовна заява підписана позивачем та подана до суду 18.12.2019 року.

Як видно зі змісту позовної заяви, позивач посилається на те, що оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60717078 від 27.12.2019 року - він отримав поштою 12.12.2019 року.

Проте, жодних доказів на підтвердження отримання оскаржуваної постанови (в тому числі і конверту, в якому надійшла вказана постанова), так само як і будь-яких інших доказів, які б дозволяли суду встановити перебіг поштової кореспонденції, та, відповідно встановити строк, з якого позивач ознайомився із даною постановою, - суду разом із позовом не подано.

Водночас, як видно із матеріалів позовної заяви, позивачем, всупереч положенням частини 6 статті 161 КАС України, - не додано до адміністративного позову і обов`язкової в такому випадку заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Відсутність вищезазначеної заяви, викладеної окремо, навіть незважаючи на посилання на отримання оскаржуваної постанови 12.12.2019 року, - не свідчить про наявність обставин, які з певних причин унеможливили подачу даного позову у 10-денний строк, та, в силу вищенаведених положень чинного процесуального законодавства, - позбавляє суд можливості вирішити питання про поновлення пропущеного строку через достатність підстав для визнання причин пропуску звернення до суду поважними та такими, що не залежали від позивача, та, відповідно вирішити питання про відкриття провадження у справі.

У відповідності до частини 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Усі вищезазначені недоліки позовної заяви, свідчать про її невідповідність вимогам КАС України, дотримання яких є обов`язковими при подачі позовної заяви, а, відтак, - позбавляють суд можливості прийняти таку позовну заяву до розгляду та відкрити за нею провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (пункт 2 частини другої статті 169 КАС України).

Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків шляхом:

- подання належних доказів існування/належним чином завіреної копії оскаржуваної постанови головного державного виконавця Тернопільського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи від 05.12.2019 року;

- наведення обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та обґрунтувань позовних вимог про скасування постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи від 05.12.2019 року;

- у разі незмінності позовних вимог - доплати судового збору у розмірі 1536,80 грн. та подання суду доказів такої сплати або оплати відповідних сум судового збору у розмірах, визначених і описаних судом вище, - у разі зміни (зменшення, збільшення, уточнення) позовних вимог;

- подачі до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для його поновлення та долученням належних доказів на підтвердження відповідних обставин.

Судовий збір слід сплачувати за такими платіжними реквізитами: отримувач коштів УК у місті Тернополі, код отримувача 37977726, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача UA16899998000003431120608, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

2. Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви до 10 (десяти) днів з моменту вручення даної ухвали.

3. Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

4. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Хрущ В.Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В.Л.