Рішення № 86586684, 24.12.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 грудня 2019 року м. Рівне №460/3519/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискіна С.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі – відповідач), в якому просив:

- визнати протиправними дії щодо відмови зарахувати до страхового стажу період навчання ОСОБА_1 на підготовчому відділенні денної форми навчання у Ленінградському ордену Леніна електротехнічному інституті імені В.І. Ульянова (Леніна) з 01.11.1977 по 01.09.1978 та період роботи на посаді секретаря комітету комсомолу заводу "Імені 60-річчя Жовтня" з 15.12.1985 по 05.01.1989;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області включити ОСОБА_1 до страхового стажу для обчислення пенсії період навчання на підготовчому відділенні денної форми навчання у Ленінградському ордену Леніна електротехнічному інституті імені В.І.Ульянова (Леніна) з 01.11.1977 по 01.09.1978 та період роботи на посаді секретаря комітету комсомолу заводу "Імені 60-річчя Жовтня" з 15.12.1985 по 05.01.1989 та здійснити з 28.07.2019 перерахунок розміру пенсії (з моменту її призначення).

Мотивуючи вимоги позову зазначав, що пенсійний орган протиправно відмовив у зарахуванні до його страхового стажу період навчання на підготовчому відділенні денної форми навчання у Ленінградському ордену Леніна електротехнічному інституті імені В.І. Ульянова (Леніна) з 01.11.1977 по 01.09.1978 та період роботи на посаді секретаря комітету комсомолу заводу "Імені 60-річчя Жовтня", оскільки такі підтверджені відповідними записами в трудовій книжці. Крім того, вказував, що підготовчі відділення при вищих навчальних закладах були створені відповідно до Постанови ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР від 20.08.1969 №681 і Постанови ЦК КПРС та Ради Міністрів УРСР від 08.10.1969 №573. Відповідно до вказаних нормативно-правових документів розроблено Положення про підготовче відділення при вищому навчальному закладі, згідно з яким час навчання на підготовчому відділенні не перериває трудового стажу; особам, зарахованим на підготовче відділення видається квиток слухача; на слухачів підготовчого відділення поширюються права та обов`язки, встановлені для студентів вищого навчального закладу. Згідно чинного на період навчання позивача Порядку визначення трудового стажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 03.08.1972 №590, в загальний стаж роботи зараховується також період навчання у вищих навчальних закладах, середній спеціальних закладах, партійних школах, сов партшколах, школах профрухів, на робфаках, перебування в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі. Стаж зараховується при умові, якщо цим періодам передувала робота в якості робітника чи службовця, або служба в складі Військових сил СРСР. З огляду на вказане, а також враховуючи вимоги ч.4 ст.24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", позивач вважав, що час його навчання підлягає зарахуванню до трудового стажу. Поряд з цим, вказував, що поданими до пенсійного органу документами в повному обсязі підтверджується періоди його роботи в комсомолі Радянського союзу, у тому числі і в період з липня 1985 року по січень 1989 року, зокрема, сплатою членських внесків відповідно до профспілкового квитка та членських внесків відповідно до партійного білету. Наголошував, що Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України від 29.07.1993 №58, не могла використовуватися відповідачем, оскільки спірний період записів у трудовій книжці ОСОБА_1 стосується 1985-1989 років. Просив позов задовольнити повністю, а також зобов`язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду.

Ухвалою суду від 26.11.2019 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (письмове провадження).

Позиція відповідача щодо позовних вимог висловлена ним у відзиві на позовну заяву від 13.12.2019, відповідно до змісту якого він заперечував проти їхнього задоволення. Зазначав, що страховий стаж позивача становить 33 років 4 місяці. Підстави для зарахування до стажу період навчання на підготовчому відділенні з 01.11.1977 по 01.09.1978, а також період роботи на посаді секретаря комітету комсомолу з 15.12.1985 по 05.01.1989 відсутні. Вказував, що період навчання позивача з 01.09.1978 по 14.02.1984 на денній формі у Ленінградському ордену Леніна електротехнічному інституті імені В.Й. ОСОБА_2 зараховано до загального страхового стажу, а час перебування на підготовчих курсах та підготовчому відділенні при вищих навчальних закладах не є навчанням у вищому навчальному закладі, а тому не зараховується до стажу роботи для призначення пенсії. Крім того, зазначав, що враховуючи вимоги Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162, а також з огляду на наявність виправлення у записі №11 трудової книжки позивача та враховуючи відомості архівної довідки від 24.04.2019, до страхового стажу позивача зараховано періоди роботи з липня по грудень 1985 року та не враховано періоди з 1986 по 1989 рік. За таких обставин, просив повністю відмовити у задоволенні позову.

Враховуючи, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши адміністративний позов, відзив на позов, з`ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та з 28.07.2019 отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що підтверджується пенсійним посвідченням від 08.08.2019 №2175703732 (а.с.11).

Відповідно до розрахунку стажу для призначення пенсії ОСОБА_1 страховий стаж з урахуванням перетину періодів ОСОБА_1 становить 33 роки 4 місяці 0 днів. До страхового стажу позивача не враховано періоди з 01.11.1977 по 01.09.1978 та з 15.12.1985 по 05.01.1989 (а.с.14).

30.09.2019 позивач подав відповідачеві письмове звернення, в якому просив врахувати у його страховий стаж роботу в комсомолі з 04.07.1985 по 05.01.1989 перерахувати розмір пенсії з 27.07.2019 (а.с.12).

Листом від 29.10.2019 за №Ф-2278/07.1-59, розглянувши питання щодо можливості зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду його роботи на посаді секретаря комітету комсомолу, відповідач повідомив позивача, що у записі №11 його трудової книжки наявне виправлення у даті наказу на звільнення, що суперечить Інструкції про порядок введення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 №58. Вказав, що період роботи на посаді секретаря комітету комсомолу з липня 1985 року по грудень 1985 року зараховується до страхового стажу при обчисленні пенсії, з огляду на підтвердження архівною довідкою від 24.04.2019 №Ф-7/08-25. При цьому, зазначив, що період роботи на посаді секретаря комітету комсомолу з січня 1986 року по січень 1989 року потребує підтвердження відповідними документами (а.с.13).

Не погоджуючись з не врахуванням до страхового стажу при обчисленні пенсії період навчання на підготовчому відділенні денної форми навчання у Ленінградському ордену Леніна електротехнічному інституті імені В.І. Ульянова (Леніна) з 01.11.1977 по 01.09.1978 та період роботи на посаді секретаря комітету комсомолу заводу "Імені 60-річчя Жовтня" з 15.12.1985 по 05.01.1989, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі – Закон №1058-IV).

За приписами ст.8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з ч.2 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4 ст.24 Закону №1058-IV).

Згідно з ч.1 ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі – Закон №1788-ХІІ) в стаж роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору, а також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

Згідно із вимогами ст.48 Кодексу законів про працю України та ст.62 Закону України №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Тобто, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами тільки у випадках відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.

Відповідно до п."е" ст.3 Закону №1788-ХІІ право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема, вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти.

Пунктом "д" частини 3 статті 56 Закону №1788-ХІІ передбачено, що до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

На час навчання позивача порядок визначення трудового стажу, який давав право на пенсію за віком, регулювався постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 № 590 "Про затвердження положення про порядок призначення та виплати державних пенсій" (далі - Порядок).

Підпунктом "і" пункту 109 цього Порядку визначено, що крім роботи в якості робітника або службовця в загальний стаж роботи зараховується також навчання у вищих навчальних закладах, середніх спеціальних закладах (технікумах, педагогічних та медичних училищах і т.д.), партійних школах, совпартшколах, школах профрухів, на робфаках, перебування в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі. При призначенні пенсій по старості періоди вказані у підпункті "і" зараховуються в стаж при умові, що цим періодам передувала робота в якості робітника чи службовця, або служба в складі Збройних сил СРСР.

Підготовчі відділення при вищих навчальних закладах були створені у відповідності до Постанови ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР "Про організацію підготовчих відділень при вищих навчальних закладах" від 20.08.1969 №681 та Постанови ЦК КПУ та Ради Міністрів УРСР від 08.10.1969 №573.

Відповідно до зазначених нормативно-правових актів було розроблено та затверджено Положення про підготовче відділення при вищому навчальному закладі (Накази Міністерства вищої та середньої освіти СРСР №712 від 26.09.1969; №394 від 17.05.1971; №468 від 31.05.1974 та №504 від 14.07.1987, згідно з яким: а) "час навчання на підготовчому відділенні не перериває трудового стажу" (пункт 21); в) "особам зарахованим на підготовче відділення видається квиток слухача", "на слухачів підготовчого відділення поширюються права та обов`язки, встановлені для студентів вищого навчального закладу" (пункт 9-10).

Згідно з записами трудової книжки позивача БТ-1 №1241830 №1-7 позивач з 02.07.1976 працював в Рівненському заводі газорозрядних приладів.

21.10.1977 – звільнений з роботи, у зв`язку з вступом на навчання до ВНЗ.

01.11.1977 позивач зарахований до складу слухачів підготовчого відділення денної форми навчання в Ленінградському ордену Леніна електротехнічному інституті імені В.І. Ульянова (Леніна).

01.09.1978 позивач зарахований до складу студентів першого курсу денного відділення Ленінградського ордену Леніна електротехнічного інституту імені В.І. Ульянова (Леніна).

01.03.1984 ОСОБА_1 відрахований з числа студентів, у зв`язку з закінченням університету.

Період навчання позивача з 01.09.1978 по 14.02.1984 зарахований до страхового стажу позивача.

Не зарахувавши до страхового стажу позивача період його навчання на підготовчих курсах, відповідач виходив з того, що можливість зарахування до трудового стажу часу навчання на підготовчому відділенні при вищих навчальних закладах, на підставі відповідного запису у трудовій книжці, Законом №1788-ХІІ не передбачена.

Проте, суд не погоджується з вказаними твердженнями відповідача, оскільки на час спірних періодів навчання та роботи позивача порядок ведення трудових книжок регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162 (далі – Інструкція №162).

Пункт 2.15 Інструкції №162 передбачав, що студентам, особам, які навчаються, аспірантам та клінічним ординаторам, що мають трудові книжки, учбовий заклад (науковий заклад) вносить запис про час навчання на денних відділеннях (в тому числі підготовчих) вищих і середніх спеціальних учбових закладах, в партійних школах і школах профруху. Підставою для таких записів є накази учбового закладу (науковий заклад) про зарахування або відрахування студента, особи, яка навчається, аспіранта, клінічного ординатора.

Відтак враховуючи те, що за нормами законодавства, що діяло на момент навчання позивача, час навчання у період з 01.11.1977 по 01.09.1978 на підготовчому відділенні за денною формою навчання не перериває трудового стажу, то він підлягає зарахуванню до трудового стажу.

Щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи на посаді секретаря комітету комсомолу заводу "Імені 60-річчя Жовтня" з 15.12.1985 по 05.01.1989, то суд зазначає таке.

З запису №10 трудової книжки позивача судом встановлено, що 04.07.1985 ОСОБА_1 затверджено на посаду секретаря комітету комсомолу заводу "Імені 60-річчя Жовтня" на підставі протоколу №5 від 09.07.1985.

Відповідно до запису №11 – 05.01.1989 позивач звільнений з займаної посади, у зв`язку з переводом в органи народного контролю на підставі протоколу №58 від 10.01.1989. Під вказаними записами міститься підпис секретаря міського комітету ЛКСМ України Власенка В. (а.с.15-16).

Як слідує з запису №11 та не заперечувалось сторонами, у даті підстави звільнення наявне виправлення, а саме: наявне виправлення в році, цифри "9". Поряд з цим в даті номеру запису виправлення відсутні.

При цьому, робота в комсомолі у вказаний період також підтверджується партійним білетом від 27.08.1986 №23211550, обліковою карткою №23211550 члена КПРС, профспілковим квитком від 06.04.1984 №01614747 (а.с.17-19).

Відповідно до партійного білету від 27.08.1986 №23211550, виданого Рівненським міським комітетом Комуністичної партії України, членські внески з липня 1986 по липень 1991 року включно ОСОБА_1 сплачено в повному обсязі.

Згідно профспілкового квитка від 06.04.1984 №01614747, виданого Профспілковим комітетом ВО "Газотрон", членські внески сплачено з 1984 року по 1990 рік.

Також облікова картка №23211550 члена КПРС ОСОБА_1 містить інформацію про періоди роботи у комсомолі Радянського союзу, в тому числі період з липня 1985 року по січень 1989 року.

Поряд з цим, судом встановлено, що у трудовій книжці позивача наявний запис про те, що 21.11.1988 позивач нагороджувався відзнакою Центрального Комітету комсомолу України за підписом секретаря міського комітету комсомолу Власенка В. (а.с.16).

Окрім того, на переконання суду, запис №12 трудової книжки про прийняття позивача на роботу 05.01.1989 по переводу до Рівненського міського комітету народного контролю також підтверджує достовірність інформації, зазначеної в записі №11, яка теж датована 05.01.1989, як дата звільнення перед переводом на іншу роботу.

Відтак, вказаним доказами повністю підтверджується період роботи позивача на посаді секретаря комітету комсомолу заводу "Імені 60-річчя Жовтня" з 15.12.1985 по 05.01.1989, а тому підстави не зарахування його до страхового стажу відсутні.

Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача – суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З системного аналізу вказаних положень ст.245 КАС України можна дійти висновку, що суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення на користь позивача.

Тобто, такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.

Верховний Суд України у своєму рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Таким чином, враховуючи всі обставини, встановлені під час розгляду даної справи, суд також дійшов висновку про необхідність зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області включити ОСОБА_1 до страхового стажу для обчислення пенсії період навчання на підготовчому відділенні денної форми навчання у Ленінградському ордену Леніна електротехнічному інституті імені В.І.Ульянова (Леніна) з 01.11.1977 по 01.09.1978 та період роботи на посаді секретаря комітету комсомолу заводу "Імені 60-річчя Жовтня" з 15.12.1985 по 05.01.1989 та здійснити з 28.07.2019 перерахунок розміру пенсії (з моменту її призначення).

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не обґрунтував обставини щодо правомірності його дій та прийнятих рішень, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Щодо вимоги позивача зобов`язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду, то суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Поряд з цим суд враховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.

Приймаючи до уваги обставини даної справи, підстави зобов`язувати суб`єкта владних повноважень подавати звіт про виконання судового рішення відсутні.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оригінал квитанції про сплату судового збору знаходиться в матеріалах справи (а.с.3).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 21084076) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії щодо відмови зарахувати до страхового стажу період навчання ОСОБА_1 на підготовчому відділенні денної форми навчання у Ленінградському ордену Леніна електротехнічному інституті імені В.І. Ульянова (Леніна) з 01.11.1977 по 01.09.1978 та період роботи на посаді секретаря комітету комсомолу заводу "Імені 60-річчя Жовтня" з 15.12.1985 по 05.01.1989.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області включити ОСОБА_1 до страхового стажу для обчислення пенсії період навчання на підготовчому відділенні денної форми навчання у Ленінградському ордену Леніна електротехнічному інституті імені В.І.Ульянова (Леніна) з 01.11.1977 по 01.09.1978 та період роботи на посаді секретаря комітету комсомолу заводу "Імені 60-річчя Жовтня" з 15.12.1985 по 05.01.1989 та здійснити з 28.07.2019 перерахунок розміру пенсії (з моменту її призначення).

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 24 грудня 2019 року.

Суддя Борискін С.А.