Рішення № 86586039, 24.12.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

24 грудня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/5286/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

16 грудня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі – позивач, ГУ ПФУ в Луганській області) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (далі – відповідач, УДВС ГТУЮ у Луганській області), в якій позивач просить суд скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Луганській області про накладення штрафу від 18.11.2019 у виконавчому провадженні № 58896171.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на примусовому виконанні у ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області знаходиться виконавчий лист № 360/3477/19, виданий 08.04.2019 про зобов`язання ГУ ПФУ в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, яка визначається відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІП «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку порушенням термінів їх виплати».

Листами від 11.06.2019 № 8666/03-01, від 18.07.2019 № 10954/03-01, від 19.08.2019 № 12426/03-02 та від 11.09.2019 № 13472/03-02 позивач повідомив відповідача, що на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019 по справі № 360/3477/18 позивачем проведено розрахунок компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії з 01.01.2016 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії.

Таким чином, позивач вважає, що в частині нарахування компенсації рішення виконано повністю.

Позивач вважає, що ОСОБА_1 компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії нарахована відповідно до Закону № 2262 та за рахунок коштів Державного бюджету України, що підтверджується витягом з Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, в якому обліковується інформація щодо виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019 року у справі № 360/3477/18, згідно з яким ОСОБА_1 нарахована компенсація втрати частини доходів.

Постановою головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області Галушкою М.В. від 18.11.2019 ВП № 58896171, на підставі статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» накладено штраф на ГУ ПФУ в Луганській області за невиконання судового рішення по справі № 360/3477/18 на користь держави в розмірі 5100,00 грн.

Позивач вважає дану постанову протиправною, оскільки поважними в розумінні статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення. Враховуючи, що в резолютивній частині рішення суду не зазначено порядку і способу виконання цього рішення, не йдеться про одноразову виплату (стягнення) заборгованості з пенсії, причини невиконання позивачем судового рішення є поважними, тому в межах спірних правовідносин відсутні підстави для накладення штрафу. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 13.10.2015 у справі № 21-2635а15, від 29.09.2015 у справі № 21-4535а15, від 23.03.2016 у справі № 21-4541а15, від 23.03.2016 у справі № 21-3961а15, від 30.03.2016 у справі № 21-5774а15, від 23.03.2016 у справі № 21-4542а15, від 22.11.2016 у справі № 21-1907а16, у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 757/29541/14-а.

Також Верховний Суд листом від 31.05.2019 № 1539/0/2-19 надав відповідь на лист ПФУ стосовно розгляду позовів органів ПФУ до органів ДВС про скасування постанов державних виконавців про накладення штрафу за невиконання судових рішень, та повідомив, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду своєю ухвалою від 16.07.2018 відмовив у відкритті провадження про розгляд відповідної справи як зразкової. У вказаній ухвалі зазначено: «Верховний Суд України у своїх постановах (справи № 21-1044а15, № 21-2630а15, № 21-5118а15, № 804-5081/13-а) неодноразово вказував, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів».

Ухвалою суду від 17.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі (арк.спр. 1-2).

Представник позивача у судове засідання не прибув, просив розглядати справу без його участі (арк. спр. …)

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав відзив на адміністративний позов від 20.12.2019 вх. № 62357/2019 (арк.спр. 20-24), у якому просив розглянути справу без його участі та заперечував проти позовних вимог з таких підстав.

На виконанні у ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області знаходиться виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду від 08.04.2019 № 360/3477/18 про зобов`язання ГУ ПФУ в Луганській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків пенсії з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, яка визначається відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку порушенням термінів їх виплати".

На адресу ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області надійшла відповідь від боржника з якої встановлено, що ГУ ПФУ в Луганській області нараховано компенсацію у сумі 169,27 грн та рішення буде виконуватися за окремою бюджетною програмою, затвердженою постановою Кабінетом Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649.

Рекомендованим листом від 25.04.2019 № 6420/03-02 ГУ ПФУ в Луганській області направлено до Пенсійного фонду України інформацію про нараховані суми пенсійних виплат на виконання рішення суду для розгляду питання їх погашення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649.

Рішення комісії Пенсійного Фонду України з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду ГУ ПФУ в Луганській області не отримувалось. Державним виконавцем відповідно до ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження”, направлено вимоги боржнику щодо стану виконання рішення суду та попереджено про наслідки невиконання рішення суду.

На адресу ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області надійшла відповідь від боржника, з якої встановлено, що рішення суду буде виконуватися за бюджетною програмою, затвердженою постановою Кабінетом Міністрів України від 22 серпня 2018 № 649. 18.11.2019 державним виконавцем, відповідно до ст. ст. 63, 75 Закону України “Про виконавче провадження”, винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5 100 грн. Копію постанови направлено боржнику для виконання.

У постанові Верховного Суду від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а (К/9901/1598) викладено правовий висновок, що невиконання судового рішення позивачем в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Разом з тим, в даному випадку УДВС ГТУЮ у Луганській області зазначає про неможливість застосування такої практики Верховного Суду, оскільки відсутність фінансування не доведена документально, не надано доказів вчинення будь-яких дій на отримання фінансування для виконання судового рішення на момент накладення штрафу на боржника.

Управління ПФУ відповідно до покладених на нього завдань: планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; забезпечує ведення бухгалтерського обліку з виконання доходів і видатків, кошторису видатків на утримання управління Фонду та своєчасно складає і в установленому порядку подає затверджену звітність головним управлінням Фонду; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 3, 5, 8 пункту 4 вказаного Положення).

Таким чином, позивачем не було вжито всіх можливих та необхідних заходів для виконання судового рішення в повному обсязі.

Отже, дії ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області є правомірними та не підлягають скасуванню відповідно до норм Закону України “Про виконавче провадження”.

Відповідач вважає, що жодних законних підстав для задоволення позовної заяви ГУ ПФУ в Луганській області не існує.

Враховуючи вищевикладене, представник відповідача з посиланням на норми Закону України “Про виконавче провадження” просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Згідно із частиною дев`ятою статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14.12.2018 у справі № 360/3477/18 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено (арк. спр. 47-52).

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2018 року у справі № 360/3477/18 – задоволено, рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2018 року у справі №360/3477/18 – скасовано, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено; визнано протиправною бездіяльність ГУПФУ в Луганській області щодо ненарахування та невиплати компенсації ОСОБА_1 по втраті частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, яка передбачена частиною другою статті 55 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Законом України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку порушенням термінів їх виплати»; зобов`язано ГУПФУ в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, яка визначається відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку порушенням термінів їх виплати» (арк. спр. 53-56).

Судове рішення у справі № 360/3477/18 набрало законної сили 06.03.2018.

08.04.2019 стягувачем отримано виконавчий лист № 360/3477/18 (арк. спр. 57-58).

15.04.2019 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про відкриття виконавчого провадження (арк. спр. 43-44)

Постановою від 16.04.2019 головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області відкрито виконавче провадження ВП № 58896171 з примусового виконання виконавчого листа № 360/3477/18, виданого 08.04.2019 Луганським окружним адміністративним судом про зобов`язання ГУ ПФУ в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, яка визначається відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку порушенням термінів їх виплати» (арк. спр. 42).

03.05.2019, 13.06.2019, 25.07.2019 на адресу ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області надійшла відповідь від боржника, з якої встановлено, що ГУ ПФУ в Луганській області нараховано компенсацію у сумі 169,27 грн та буде виконуватися за окремою бюджетною програмою, затвердженою постановою Кабінетом Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 (арк. спр. 31, 32, 35).

Листом від 25.04.2019 № 6420/03-02 Головним управління Пенсійного фонду України в Луганській області направлено до Пенсійного Фонду України інформацію про нараховані суми пенсійних виплат на виконання рішення суду для розгляду питання їх погашення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 (арк. спр. 36).

Рішення комісії Пенсійного Фонду України з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області не отримувалось.

Державним виконавцем боржнику направлено вимоги від 14.08.2019 № 5709 та від 07.06.2019 № 3201 щодо стану виконання рішення суду та попереджено про наслідки невиконання рішення суду (арк. спр. 29-30, 33-34).

20.08.2019 за вх. № 4037 на адресу ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області надійшла відповідь боржника від 19.08.2019 № 12426/03-02 з зазначенням, що рішення суду буде виконуватися за бюджетною програмою, затвердженою постановою Кабінетом Міністрів України від 22 серпня 2018 № 649 (арк. спр. 28).

18.11.2019 державним виконавцем відповідно до статей 63, 75 Закону України “Про виконавче провадження” винесено постанову ВП № 58896171 про накладення штрафу на боржника у розмірі 5 100 грн (арк. спр. 27).

Постанову від 18.11.2019 отримано позивачем 05.12.2019 (арк.спр. 7) та 16.12.2019 позов надійшов поштою до суду.

Вирішуючи справу по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Надаючи оцінку доводам позивача про те, що відсутня можливість виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати в повному обсязі через відсутність фінансування, суд зазначає таке.

Положеннями статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини другої статті 74 Закону України “Про виконавче провадження” рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно зі статтею 75 Закону України “Про виконавче провадження” у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону України “Про виконавче провадження”, зокрема, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

З аналізу викладеної норми слідує, що негативні наслідки у вигляді накладення штрафу за невиконання в обумовлений строк відповідного рішення настають за умови його невиконання без поважних причин.

Приписами абзацу другого пункту 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 40/26485 визначено, що Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаними управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: планує у відповідному регіоні доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами) (підпункти 2, 4 пункту 4 вказаного Положення).

Отже, невиконання судового рішення позивачем в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу, у такому випадку, жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Даний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а (К/9901/1598/18).

Щодо доводів відповідача про неможливість застосування такої практики Верховного Суду, оскільки відсутність фінансування не доведена документально, суд зауважує, що листами від 11.06.2019 № 8666/03-01, від 18.07.2019 № 10954/03-01, від 19.08.2019 № 12426/03-02 та від 11.09.2019 № 13472/03-02 позивач повідомив відділ примусового виконання рішень, що головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області проведено розрахунок компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії з 01.01.2016 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії (арк. спр. 10-12).

Також відповідачем надано витяг з реєстру рішень суду, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, ОСОБА_1 проведено розрахунок компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії з 01.01.2016 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії у сумі 169,27 грн (арк. спр. 14).

Відтак, позивач вчинив, всі залежні від нього дії для забезпечення виплати перерахованих пенсій.

Крім того, суд зазначає, що Верховним Судом направлено лист від 31.05.2019 Голові Правління ПФУ Капустіну Є.В. у відповідь на звернення від 27.02.2019 № 6104/06-10 щодо судової практики стосовно розгляду адміністративних позовів органів ПФУ до органів державної виконавчої служби про визнання протиправними та скасування постанов державних виконавців про накладення штрафу за невиконання судових рішень. Зазначено, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду своєю ухвалою від 16.07.2018 відмовив у відкритті провадження про розгляд відповідної справи як зразкової.

У вказаній ухвалі Верховний Суд зазначив: «Верховний Суд України у своїх постановах (справи № 21-1044а15, № 21-2630а15, № 21-5118а15, № 804/5081/13-а) неодноразово вказував, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів».

Ураховуючи вказане та зважаючи на те, що правову позицію щодо обгрунтованості накладення штрафу за невиконання судового рішення за обставин, наведених у Вашому листі, сформульовано Верховним Судом України та застосовано Верховним Судом узагальнення практики та надання методичної допомоги не є необхідним (арк.спр. 13).

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При вказаних обставинах, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1921,00 грн згідно з платіжним дорученням від 13.12.2019 № 16322 (арк.спр. 3).

В межах спірних правовідносин суб`єктом владних повноважень є відповідач, правомірність рішення якого оскаржено позивачем – учасником виконавчого провадження.

Таким чином, витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГТУЮ у Луганській області, структурним підрозділом якого є відповідач.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 18 листопада 2019 року про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 грн за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні ВП № 58896171.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Луганській області (код ЄДРПОУ 34941884, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, 22) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461, місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, 9) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.Г. Секірська