Рішення № 86585850 від 21.12.2019 , Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2019 року № 320/5156/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2018 № Ф-6858-23;

- стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачену суму по вимозі про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2018 № Ф-6858-23 у розмірі 15100,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про застосовування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску № 0082915206 від 30.07.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що в квітні 2019 року нею було отримано лист від Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області разом із постановою про відкриття виконавчого провадження, яка була винесена на підставі оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки). Позивач зазначає, що будучи відповідальним платником податків, отримавши лист з виконавчої служби, не розібралась та сплатила суму нарахованого боргу за вимогою та всі виконавчі платежі, однак після цього отримала рішення про застосовування штрафних санкцій та нарахування пенсі за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, яким їй було нараховано штраф на загальну суму 26716,31 грн. Позивач пояснює, що вона систематично, у встановлений законодавством строк сплачувала до бюджету єдиний соціальний внесок за 2017 - 2018 роки, в той час як за 2013-2016 роки подавала декларації згідно яких вбачається, що доходу від господарської діяльності не отримувала. Вважаючи такі дії контролюючого органу протиправними, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.11.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представник відповідача в письмовому відзиві поданому до суду, позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позову, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що податкова вимога зі сплати боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування винесена посадовими особами контролюючого органу на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, оскільки згідно з даними інтегрованої картки платника податків позивача за останнім обліковувалась податкова заборгованість по єдиному внеску. Водночас представник наголошував на тому, що оскільки позивачем зазначена заборгованість була погашена у повному обсязі, вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, а тому не може бути предметом позову та не підлягає скасуванню. Також представник зазначив, що оскільки суму боргу по єдиному внеску було сплачено позивачем з порушенням встановленого законодавством строку, то контролюючим органом було правомірно прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому зазначила, що відповідач у своєму відзиві не навів достатніх аргументів на доказ правомірності винесення оскаржуваних вимоги та рішення. Просила суд позов задовольнити.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Броварським МВ ГУ МВС України в Київській області 24.01.2002.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) зареєстрована як фізична особа-підприємець 29.12.2002 (запис про державну реєстрацію в ЄДР від 21.02.2005 №2 355 017 0000 001518) за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Основним видом діяльності позивача за КВЕД є: агентства нерухомості (код 68.31).

Позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку за ставкою 5% (3 група), що підтверджується копією свідоцтва платника єдиного податку серії А №083301.

Головним управлінням ДФС у Київській області виставлено та направлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2018 №Ф-6858-23, якою повідомлено позивача про наявність заборгованості з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування станом на 15.01.2019 у розмірі 15060,60 грн.

Як убачається з матеріалів справи, 21.01.2019 головним державним виконавцем Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №58142673 по примусовому стягненню з ОСОБА_1 на користь держави борг по єдиному соціальному внеску в сумі 15060,60 грн.

03.04.2019 позивачем було погашено суму боргу за вимогою від 12.11.2018 №Ф-6858-23 у розмірі 15100,00 грн., а також сплачено виконавчий збір у сумі 1506,00 грн. та витрати по ВП №58142673 у сумі 269,00 грн., що підтверджується квитанціями №№1213DF185C, 120202182E, 120AD31838.

У подальшому, державним виконавцем було винесено постанову про завершення виконавчого провадження.

30.07.2019 Головним управлінням ДФС у Київській області прийнято рішення №0082915206 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) застосовано штрафні санкції у розмірі: 583,14 грн. за період з 22.10.2013 до 21.10.2014; 5727,25 грн. за період з 21.10.2015 до 03.04.2019 та нараховано пеню у розмірі 20405,92 грн.

Вважаючи безпідставним нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування, а вимогу про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій такими, що підлягають скасуванню, позивач звернулась з даним позовом до суду.

З`ясовуючи фактичні підстави виникнення заборгованості, на суму якої відповідачем сформовано спірну вимогу, судом встановлено наступне.

Як убачається з наданого податковим органом до відзиву на позов розрахунку боргу по вимозі №Ф-6858-23 від 12.11.2018, заборгованість у розмірі 15060,60 грн. була нарахована контролюючим органом за наступні періоди:

- за I квартал 2017 року в розмірі 1353,06 грн. (граничний термін сплати 19.04.2017);

- за IІ квартал 2017 року в розмірі 2112,00 грн. (граничний термін сплати 19.07.2017);

- за IІІ квартал 2017 року в розмірі 2112,00 грн. (граничний термін сплати 19.10.2017);

- за IV квартал 2017 року в розмірі 2112,00 грн. (граничний термін сплати 19.01.2018);

- за I квартал 2018 року в розмірі 2457,18 грн. (граничний термін сплати 19.04.2018);

- за IІ квартал 2018 року в розмірі 2457,18 грн. (граничний термін сплати 19.07.2018);

- за IІІ квартал 2018 року в розмірі 2457,18 грн. (граничний термін сплати 19.10.2018).

Водночас, судом встановлено, що ОСОБА_1 було сплачено єдиний соціальний внесок за 2017 - 2018 роки, а саме:

28.03.2017 - за I квартал 2017 року в розмірі 2012,00 грн., що підтверджується квитанцією №120А6D1832;

30.06.2017 - за IІ квартал 2017 року в розмірі 2212,00 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.796812393.1;

28.09.2017 - за IІІ квартал 2017 року в розмірі 2112,00 грн., що підтверджується квитанцією №89;

14.12.2017 - за IV квартал 2017 року в розмірі 2100,00 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.915717482.1;

12.03.2018 - за I квартал 2018 року в розмірі 2500,00 грн., що підтверджується платіжним документом №ПНМ88863;

06.06.2018 - за IІ квартал 2018 року в розмірі 2500,00 грн., що підтверджується квитанцією №120АС51833;

28.09.2018 - за IІІ квартал 2018 року в розмірі 2500,00 грн., що підтверджується квитанцією №1-2408К;

28.12.2018 - за IV квартал 2018 року в розмірі 2500,00 грн., що підтверджується квитанцією №1-2343К.

Копії всіх вищевказаних квитанцій про сплату позивачем єдиного соціального внеску за 2017 - 2018 роки наявні в матеріалах справи.

Крім того, суд зазначає, що факт оплати ОСОБА_1 сум єдиного соціального внеску за 2017 - 2018 роки та зарахування сплачених сум, згідно квитанцій від 28.03.2017 №120А6D1832, від 30.06.2017 №0.0.796812393.1, від 28.09.2017 №89, від 14.12.2017 №0.0.915717482.1, від 12.03.2018 №ПНМ88863, від 06.06.2018 №120АС51833, від 28.09.2018 №1-2408К та від 28.12.2018 №1-2343К, до бюджету підтверджується відомостями інтегрованої картки платника по коду класифікації доходів бюджету 71040000 "для фізичних осіб підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність" найменування юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи ОСОБА_1 , копія якої була надана податковим органом до відзиву на позов.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) та Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Законом №2464-VI визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Вимогами п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI встановлено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Частиною 4 статті 8 Закону №2464-VI встановлено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Облік нарахованих і сплачених сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування здійснюється контролюючим органом в інтегрованій картці платника, що відкривається за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками.

Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або несплачена у строки, встановлені цим законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів Державною фіскальною службою України та її територіальними органами встановлена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 №449 (надалі по тексту - Інструкція)

Згідно з вимогами Закону №2464-VI та Інструкції №449 на платника покладено обов`язок щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Законом України від 06 грудня 2016 року №1774 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до Закону №2464-VI, що діють з 1 січня 2017 року, зокрема щодо обов`язковості визначення бази нарахування єдиного внеску у разі неотримання доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року.

Фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування нараховують єдиний внесок на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VI);

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VI).

Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Таким чином, фізичні особи-підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування, сплачують єдиний соціальний внесок за періоди, в яких вони були платниками єдиного податку, незалежно від того, отримували вони дохід у цей період чи ні.

Законом України від 21.12.2016 №1801-VIII "Про Державний бюджет України на 2017 рік", установлено щомісячний розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2017 - 3200,00 грн., з 1 січня 2018 року - 3723,00 грн.

Частиною п`ятою статті 8 Закону №2464-VI для зазначеної категорії платників встановлена обов`язкова ставка єдиного внеску, що дорівнює 22% бази нарахування.

Також, нарахування платнику єдиного внеску здійснюється автоматично на рівні ДФС України поквартально в розмірі мінімального страхового внеску, що відображається в інтегрованій картці платника.

Крім того, з прийняттям Закону України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" внесені зміни до Закону №2464-VI, що діють з 01.01.2018, зокрема щодо строків сплати зобов`язань фізичними особами-підприємцями.

Так, з 01.01.2018 всі фізичні особи-підприємці (незалежно від обраної системи оподаткування), крім звільненої статтею 4 Закону №2464-VI категорії страхувальників, зобов`язані сплачувати за себе єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону №2464-VI).

Законом України від 07.12.2017 №2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік" установлено щомісячний розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2018 - 3723,00 грн.

Відповідно, щоквартальний платіж складає 2457,18 грн. (3723,00*3*22%), поквартально:

до 19.04.2018 - за 1 квартал 2018 року - 2457,18 грн.

до 19.07.2018 - за 2 квартал 2018 року - 2457,18 грн.

до 19.10.2018 - за 3 квартал 2018 року - 2457,18 грн.

до 21.01.2019 - за 4 квартал 2018 року - 2457, 18 грн.

Статтею 6 Закону №2464-VI визначено обов`язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п.п. 6, 7 ст. 13 Закону №2464-VI та розділу VI Інструкції №449, органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Приписами статті 25 Закону №2464-VI та пункту 3 Розділу VI Інструкції №449 визначено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом (п. 3 Розділу VI Інструкції).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Враховуючи вищевикладене, на підставі Закону №2464-VI та Інструкції №449, контролюючим органом нараховано позивачу недоїмку зі сплати єдиного соціального внеску, яка станом на 15.01.2019 становить 15060,60 грн., оформлену вимогою від 12.11.2018 №Ф-6858-23.

Відповідно до розрахунку, наявного в матеріалах справи до оскаржуваної вимоги увійшли:

- єдиний внесок за I квартал 2017 року в розмірі 1353,06 грн. (граничний термін сплати 19.04.2017);

- єдиний внесок за IІ квартал 2017 року в розмірі 2112,00 грн. (граничний термін сплати 19.07.2017);

- єдиний внесок за IІІ квартал 2017 року в розмірі 2112,00 грн. (граничний термін сплати 19.10.2017);

- єдиний внесок за IV квартал 2017 року в розмірі 2112,00 грн. (граничний термін сплати 19.01.2018);

- єдиний внесок за I квартал 2018 року в розмірі 2457,18 грн. (граничний термін сплати 19.04.2018);

- єдиний внесок за IІ квартал 2018 року в розмірі 2457,18 грн. (граничний термін сплати 19.07.2018);

- єдиний внесок за IІІ квартал 2018 року в розмірі 2457,18 грн. (граничний термін сплати 19.10.2018).

Судом встановлено, що позивачем суми єдиного внеску у необхідному розмірі та своєчасно сплачені, а саме: