Ухвала суду № 86585701, 23.12.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

23 грудня 2019 року Справа № 280/6284/19 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Конишева О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову

за позовом Приватного підприємства «Магістр» (72355, Запорізька область, Мелітопольський район, с.Семенівка, вул.Півничний переїзд; код ЄДРПОУ 25485464),

поданої представником – адвокатом Дудою Сергієм Володимировичем,

до Головного управління ДФС в Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146)

про скасування податкового-повідомлення рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства “Магістр” (далі - позивач), подана представником – адвокатом Дудою С.В., до Головного управління ДФС в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд скасувати прийняте Мелітопольською ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення №0000202205 від 30.04.2015 про нарахування суми грошового зобов`язання на суму 894740,66 грн. за платежем (код платежу:21081000) пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної як протиправне та незаконне.

Відповідно до ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 ст.160 КАС України встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно ч. 1 ст.55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ч.4 ст.59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Враховуючи викладене, сторона у справі має право на звернення до суду через адвоката лише на підставі довіреності або ордеру.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Згідно з пп. 15.4 п.15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 року № 36, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI.

Рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41 затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції і водночас надано дозвіл адвокатам України в строк до 01.01.2022 використовувати Типову форму ордера, виготовлену друкарським способом на замовлення ради адвокатів регіону відповідно до Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 №36.

При цьому, пп.12.4 п.12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41, також встановлено, що ордер повинен містити реквізити щодо назви органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».

Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм процесуального права викладена в ухвалах Верховного Суду від 06.09.2019 року у справі №320/1376/19, від 29.07.2019 року у справі №620/4113/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №9901/847/18.

Судом встановлено, що в матеріалах позовної зави наявний ордер серії АР №1005580 від 11.11.2019 про надання правової допомоги Приватному підприємству «Магістр» адвокатом Дуда С.В. у адміністративних судах всіх інстанції.

Однак, в ордері не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, а тому такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги позивачу у Запорізькому окружному адміністративному суді.

Відтак, позивачу (представнику позивача) необхідно надати до суду оригінал або належним чином засвідчену копію ордеру на надання правової допомоги позивачу із зазначенням у в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» - Запорізький окружний адміністративний суд.

Крім того, на підтвердження своїх повноважень діяти від імені та в інтересах Приватного підприємства «Магістр» представником до матеріалів позовної заяви додано копію довіреності від 03.07.2019.

Суд зазначає, що згідно п. 5.27 ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року №55 відмітка про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що представник не має права завіряти копію довіреності, яка йому видана довірителем, з наступних підстав.

Так, згідно з частиною першою статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до частин першої, третьої статті 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Довіреність є правочином і, як будь-який правочин, повинна відповідати вимогам, встановленим законодавством до правочинів. Так, довіреність може бути видана тільки на виконання правомірних юридичних дій. Воля довірителя повинна відповідати його волевиявленню.

Отже, суд виходить з потреби перевірки саме наявності волевиявлення особи, яка видала довіреність.

Копія довіреності, що завірена особою, якій така довіреність видана, не може бути належним доказом дійсної волі довірителя на уповноваження представника діяти в його інтересах.

Копія довіреності повинна бути завірена таким чином, щоб виключати будь-які сумніви стосовно її справжності.

Довіреність може бути посвідчена суддею, нотаріусом або посадовими особами, зазначеними в статті 245 Цивільного кодексу України.

Матеріали позовної заяви не містять оригіналу довіреності, або копії, засвідченої у визначеному законом порядку, що суперечить вимогам частини шостої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, в матеріалах справи відсутній оформлений належним чином документ про повноваження особи, яка підписала позовну заяву.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалах від 14.06.2018 у справі № 826/11314/17, від 11.06.2018 у справі № 804/4063/17.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк давності для оскарження в суді платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, який, з урахуванням змісту статті 102 ПК України, становить 1095 днів після отримання такого рішення.

Позивач оскаржує податкове повідомлення рішення – 0000202205 від 30.04.2015, однак, даний адміністративний позов подано до суду лише 17.12.2019, тобто більше ніж через чотири роки після прийняття оскаржуваного податкового-повідомлення рішення.

Частиною 6 ст.161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

До матеріалів справи заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не подано.

Позивач у прохальній частині позовної заяви просить поновити строк звернення до суду, однак така форма звернення до суду з даного питання нормами КАС України не передбачена.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин та наданням доказів поважності причин його пропуску.

Частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, який повинен сплачуватися позивачем при зверненні до адміністративного суду із даним позовом становить 13421,10 грн.

Суд вважає за необхідне зазначити, що документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. Документ про сплату судового збору подається до суду в оригіналі, тому є недопустимим надання ксерокопії платіжного доручення як доказу сплати судового збору.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 26.12.2018 року у справі № 821/920/18.

Позивачем до матеріалів позовної заяви додано копію платіжного доручення №1948 від 12.11.2019 про сплату судового збору в сумі 13421,12 грн., що є недопустимим, оскільки даний документ не може бути належним доказом сплати судового збору.

Відтак, позивачу необхідно надати оригінал платіжного доручення про сплату судового збору.

Такі обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам КАС України, а тому, згідно з ч.1 ст.169 КАС України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суддя-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства «Магістр» до Головного управління ДФС в Запорізькій області- залишити без руху

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду:

оригіналу або належним чином засвідченої копії ордеру на надання правової допомоги Приватному Підприємству «Магістр» із зазначенням у в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» - Запорізький окружний адміністративний суд;

оригіналу або копію, засвідчену у визначеному законом порядку, довіреності на підтвердження повноважень діяти від імені та в інтересах Приватного підприємства «Магістр»;

заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин та наданням доказів поважності причин його пропуску;

доказів сплати судового збору у розмірі 13421,10 грн., оформленого відповідно до вимог законодавства.

Коію ухвали надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.

Суддя О.В.Конишева