Рішення № 86585639, 23.12.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 грудня 2019 року 11 год. 55 хв.Справа № 280/4211/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., за участю секретаря судового засідання Серебрянникової О.А., та сторін

від позивача: адвокат Бахмут Г.В.,

від відповідачів 1, 2: Бурденюк І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощенного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 )

до відповідача 1 - Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146)

до відповідача 2 - Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945)

про визнання протиправною та скасування вимоги від 13.06.2019 №Ф-2305-49 про сплату боргу (недоїмки)

ВСТАНОВИВ:

30 серпня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі по тексту – відповідач), в якому позивач з урахуванням уточнених позовних вимог від 19.09.2019 просить суд:

- визнати протиправним та скасувати вимогу відповідача від 13.06.2019 №Ф-2305-49 про сплату боргу (недоїмки) на суму 9004,10 грн;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №0109094907/827 від 11.09.2019 про застосування штрафних фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, про те, що відповідачем в порушення ч. 2 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», пов`язані між собою підставою виникнення, прийнята вимога № Ф-2305-49 від 13.06.2019 та рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №0109094907/827 від 11.09.2019. Зазначає, згідно свідоцтва №691 від 26.09.2008 позивач має право на заняття адвокатською діяльністю. Однак, його як фізичну особу-підприємця без його заяви та його повідомлення повторно зареєстрували в управлінні ГУ ДФС як особу, яка здійснює незалежну професійну діяльність - самозайнята особа. Позивач вважає, що орган державної фіскальної служби на своє міркування, безпідставно вирішив стягувати з позивача у подвійному розмірі єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування: як з фізичної особи- підприємця, яка проводить діяльності у сфері права (КВЕД 69.10) так і вдруге як із самозайнятої особи - адвоката. Також позивач вказав, що оскільки види його діяльності як фізичної особи-підприємця та особи, яка провадить незалежну професійну діяльність співпадають, то він не має обов`язку подання звітності як особи, яка провадить незалежну професійну діяльність з огляду на ті обставини, що фактично у даному випадку буде мати місце подвійний облік ідентичної господарської діяльності, а відповідно і подвійне оподаткування, що протирічить принципам податкового законодавства. Також позивач посилається на постанову Вищого адміністративного суду України від 21.01.2016 по справі №К/800/44702/14. З наведених підстав позивач звернувся до суду із позовом.

03.09.2019 ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 26 вересня 2019 року об 16 год. 00 хв.

26.09.2019 від представника відповідача через канцелярію суду (вх. №40081) надано відзив на уточнену позовну заяву, в яких відповідач позовні вимоги не визнав, зазначивши, що позивач є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, також є особою, яка провадить незалежну професійну діяльність. Позивачем не сплачувались обов`язкові зобов`язання з єдиного соціального внеску з осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а сплачувались лише зобов`язання, як фізичної особи-підприємця. Просить відмовити в задоволені позовної заяви.

Ухвалою суду від 26.09.2019 зупинено провадження для примирення сторін по справі до 23.12.2019.

17.10.2019 від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 23.12.2019 поновлено провадження по справі та призначено судове засідання на 23.12.2019 о/об 10 год. 30 хв.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

23.07.2009 ОСОБА_1 було видане свідоцтво про державну реєстрацію підприємницької діяльності за № 21030000000052511.

24.07.2009 ОСОБА_1 поставлено на облік у Державній податковій інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби, як платника податків по спрощеній системі оподаткування 3-ої групи. Видом господарської діяльності позивача, зокрема, є діяльність у сфері права, КВЕД ОСОБА_2 .

24.07.2009 позивача взято на облік як платника єдиного внеску та присвоєно реєстраційний номер платника єдиного внеску: 08/11-21042. Також згідно Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 691 позивач має право займатися адвокатською діяльністю.

У зв`язку із наявною сумою боргу (недоїмки), контролюючим органом прийнята вимога про сплату боргу №Ф-2305-49 від 13.06.2019 на суму 9004,10 грн та рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №0109094907/827 від 11.09.2019 про застосування штрафних фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Як вказується із самого рішення та вимог, їх винесено у відповідності до ст. 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон України № 2464) та на підставі даних Інформаційної системи органу доходів і зборів.

Вважаючи дії відповідача щодо одночасного взяття на облік позивача як самозайнятої особи, яка проводить незалежну професійну діяльність та фізичної особи-підприємця, що здійснює діяльність у сфері права протиправними, а вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску такими, що належить до скасування як протиправні, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно достатті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до п.п. 14.1.226 п.14.1ст.14 ПК України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Згідно пунктів 63.1, 63.2 ст.63 ПК України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.

Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов`язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

Пунктом 63.5 ст. 63 ПК України визначено, що всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.

Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 65.2 ст. 65 ПК України, облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

При цьому, згідно п.п. 65.4.4 п. 65.4 ст. 65 ПК України, контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

Таким чином, ПК України передбачає обов`язок самозайнятих осіб стати на облік у контролюючому органі. При цьому, такий обов`язок передбачено у разі коли особа здійснює підприємницьку діяльність, а також у разі, коли особа здійснює незалежну професійну діяльність. Однак, слід зазначити, що Кодексом передбачено, що контролюючий орган відмовляє у повторному взятті на облік особи, яка вже взята на облік як самозайнята особа, тобто, якщо особа взята на облік як самозайнята особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, вона не повинна повторно ставати на облік та подавати документи як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

У свою чергу, відповідно до положень ч. 4 п. 6.7 Розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 № 1588 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 р. за № 1562/20300 (надалі - Порядок № 1588) якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

У такому разі фізична особа зобов`язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за формою № 5-ОПП з позначкою «Зміни» та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, визначеного у підпункті 1 цього пункту.

Відповідно до положень п. 178.1, п. 178.2 ст. 178 ПК України, особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов`язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу. Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Частина 3 статті 4 вказаного Закону передбачає, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

З системного аналізу положень Податкового кодексу України та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» випливає, що адвокатська діяльність підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, а доходи, отримані від здійснення такої діяльності підлягають оподаткування згідно ст. 178 ПК України у випадку, якщо така особа не зареєстрована як фізична особа-підприємець відповідно до вимог законодавства.

Як вбачається із копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснює діяльність за кодом 69.10 - Діяльність у сфері права.

Крім того, як вже встановлено судом, позивач також є адвокатом та відомості про нього внесені до Єдиного реєстру адвокатів України.

Таким чином, в даному випадку відсутні підстави вважати підприємницьку діяльність позивача відмінною від незалежної професійної діяльності.

Відповідно до п.16 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 435 від 14.04.2015, фізичні особи - підприємці, які мають ознаку незалежної професійної діяльності, формують та подають до органів доходів і зборів окремі Звіти.

Аналіз змісту даної норми у розрізі положень Податкового кодексу України дає підстави вважати, що необхідність подачі окремих Звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування виникає у разі якщо особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та одночасно є фізичною особою - підприємцем здійснює відмінні види діяльності.

Відповідно до п.п. 2 п. 297.1 ст. 297 ПК України платники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об`єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої - третьої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з цією главою.

З огляду на те, що види діяльності позивача як фізичної особи-підприємця та особи, яка провадить незалежну професійну діяльність співпадають, то він не має обов`язку подання звітності як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, оскільки у такому випадкубуде мати місце подвійний облік ідентичної господарської діяльності, а відповідно і подвійне оподаткування, що суперечить принципам податкового законодавства.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 1 Закону України № 2464-VI від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464); особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (п. 5 частини першої ст. 4 цього Закону № 2464).

Суд зазначає, що законодавець розмежовує фізичних осіб-підприємців, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, при цьому порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності Законом України № 2464 не передбачений.

Облік платників єдиного внеску здійснюється відповідно до ст. 5 Закону № 2464.

Так, згідно ч. 1 ст. 5 цього Закону облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - учасниками накопичувальної пенсійної системи), - з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом.

Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини першої статті 7 Закону № 2464).

Єдиний внесок для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону №2464).

Частина 4 ст. 5 Закону № 2464 передбачає, що обов`язки платників єдиного внеску виникають у осіб, зазначених в абзацах четвертому, шостому та сьомому пункту 1, пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - з початку провадження відповідної діяльності.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» розроблено Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який затвердженийнаказом Міністерства фінансів України 24.11.2014 № 1162, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 грудня 2014 р. за № 1553/26330 (далі - Порядок № 1162).

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу ІІІ Порядку № 1162 взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон № 755) контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1, заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) за формою № 12 - ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку.

Платники єдиного внеску, зазначені в пункті 5 частини першоїстатті 4 Закону, подають заяву за формою № 1 - ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.

В даному випадку позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець згідноЗакону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань`та здійснює діяльність на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується витягом з реєстру платників податків.

Враховуюче вищезазначене, позивач, перебуваючи на податковому обліку як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування, повинен перебувати на податковому обліку як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, та вести єдиний податковий облік та сплату податків саме як фізична особа-підприємець за видами діяльності 69.10.

Матеріалами справи встановлено, що 24.07.2009 ОСОБА_1 поставлено на облік у Державній податковій інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби. Основний вид діяльності за КВЕД 69.10 «Діяльність у сфері права». Перебуває на спрощеній системі оподаткування - платник податків 3-ої групи. 24.07.2009 позивача взято на облік як платника єдиного внеску та присвоєно реєстраційний номер платника єдиного внеску: 08/11-21042.

15.02.2019 у власному кабінеті Позивача, у сервісі «Електронний кабінет платника» у графі «стан розрахунків із бюджетом» знаходилася недоїмка у сумі 9005,92 грн по платежу 70 71040000 00, назва податку «ДЛЯ ФІЗ.ОСІБ - ПІДПР, У Т.Ч. ЯКІ ОБРАЛИ СПР. СИСТ. ОПОДАТК.ТА ОСІБ, ЯКІ ПРОВОДЯТЬ НЕЗАЛЕЖНУ ПРОФ. ДІ».

При цьому, заборгованості за попередні періоди зі сплати єдиного соціального внеску, як фізичної особи-підприємця, у позивача не було, з огляду на що, платник податків звернувся за відповідними роз`ясненнями до податкового органу із письмовим зверненням.

У відповідь, від Олександрівського управління у місті Запоріжжі Головного управління ДФС у Запорізькій області надійшов лист від 19.03.2019 №4595/14/08-01- «про надання відповіді». В листі було зазначено наступне:

«Згідно даних АІС «Податковий Блок» ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п 2819810952) 23.07.2009 внесено запис щодо державної реєстрації підприємницької діяльності.

Таким чином, з 12.02.2018 ОСОБА_3 0. обліковується, як діюча фізична особа- підприємець та як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю.

За результатами проведеної інвентаризації Публічного реєстру та на виконання п.п. 2 п.13 Розділу XIII Порядку №1588, до ІС «Податковий блок» 12.02.2018 по ОСОБА_1 внесено «Відомості відповідних реєстрів про реєстрацію (для обліку за основним місцем) з ознакою «платник не подав заяви для взяття на облік». Нарахування в інтегрованої картки платника єдиного внеску проведені відповідно вимог чинного законодавства (і як підприємцю, і як адвокату):

За 1 квартал 2018 року по строку 19.04.2018 - 2457,18 грн, як приватному підприємцю, -1638,12 грн, як особі, яка провадить незалежну професійну діяльність (зареєстровано 12.02.2018); сплату здійснено 18.04.2018 у сумі 2457,18 грн.

За 2 квартал 2018 року по строку 19.07.2018 - 2457,18 грн, як приватному підприємцю,

- 2457,18 грн, як особі, яка провадить незалежну професійну діяльність; сплату здійснено 13.07.2018 у сумі 2457,18 грн.

За 3 квартал 2018 року по строку 19.10.2018 - 2457,18 грн, як приватному підприємцю, -2457,18 грн, як особі, яка провадить незалежну професійну діяльність; сплату здійснено 17.10.2018 у сумі 2457,18 грн.

За 4 квартал 2018 року по строку 21.01,2019 - 2457,18 грн, як приватному підприємцю -2457,18 грн, як особі яка провадить незалежну професійну діяльність; сплату здійснено 17.01.2019 у сумі 2460,00 грн.

За І півріччя 2019 року - нарахування по строку 19.04.2019 - 2754,18 грн та 19.07.2019 2754,18 грн.

Таким чином, ФОП та адвокату Гусельникову М.О. у 2018 та 2019 роках нараховано до сплати єдиного соціального внеску в загальній сумі 26458,74 грн.

Олександрівське управління м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області 07.06.2018 ФОП та адвокату Гусельникову М.О., на підставі п.11 ст.25 Закону, було винесено Рішення пр застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасн сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальн страхування № 0074764902/827 від 07.06.2018 за період з 20.01.2017 до 06.02.2018 на загальну суму 797,07 грн, а саме: штрафна санкція у загальній сумі 754,60 грн та пеня в сумі 42,47 грн.

Фактично ФОП/адвокатом Гусельниковим М.О. (з урахуванням переплати станом на 01.01.2018 - 554,99 грн) сплачено у 2018 р. та 2019 р. єдиного внеску в загальній сумі 18251,71 грн, а саме: 06.02.2018 - 2300,00 грн, 18.04.2018 - 2457,18 грн, 11.06.2018 - 55,00 грн, 13.07.2018 - 2457,18 грн, 17.10.2018 - 2457,18 грн, 17.01.2019 - 2460,00 грн, 12.04.2019 -2756,00 грн, 15.07.2019 - 2754,18 грн.

Сума боргу зазначена у вимозі № Ф-23205-49 від 13.06.2019 про сплату боргу (недоїмки) дорівнює нарахуванням до сплати єдиного внеску у 2018-2019 роках в загальній сумі 26458,74 грн суми штрафних санкцій і пені за Рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені з несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску н загальнообов`язкове державне соціальне страхування в загальній сумі 797,07 грн за мінусом фактич» сплачених сум єдиного внеску у 2018-2019 роках з урахуванням переплати в сумі 18251,71 грн становить 9004,10 грн.

Олександрівське управління м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області 11.09.2019 ФОП/адвокату Гусельникову М.О., на підставі п.11 ст. 25 Закону, було винесено Рішення пр застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасн сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальн страхування № 0109094907 від 11.09.2019 за період з 20.04.2018 до 15.07.2019 на загальну суму 4021,83 грн, а саме: штрафна санкція у загальній сумі 2264,50 грн та пеня в сумі 1757,33 грн.

Суд зазначає, що необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої діяльності. При цьому, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є підставою та доказом здійснення адвокатської діяльності.

Саме такий висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 28 березня 2019 року по справі №820/6324/17 провадження №К/9901/51065/18, №К/9901/50934/18.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Варто відзначити, шо Позивач у 2018 році доходу від адвокатської діяльності не одержав. Контролюючий орган факт отримання такого доходу не тільки не встанолював, але й не перевіряв.

Таким чином, нарахування до сплати єдиного соціального внеску протиправне, оскільки Позивач не одержав доходу від здійснення адвокатської діяльності.

Як зазначено у постанові Вищого адміністративного суду України у постанові від 21.01.2016 №К/800/44702/14 у справі №808/7758/13-а за заявленим ОСОБА_1 позовом:

«Відповідно до пункту 297.1 статті 297 ПК України платники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об`єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності фізичної особи та оподатковані згідно з цією главою.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач, який перебуває на обліку в органі Державної податкової служби як фізична особа – підприємець не потребує додаткової реєстрації як самозайнята особа, а його доходи, отримані від адвокатської діяльності в період перебування на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності в силу вимог статті 6 Указу №727/98 та пункту 297.1 статті 297 ПК України звільняються від оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Таким чином, висновок попередніх судових інстанцій у справі, яка розглядається, про необхідність ФОП ОСОБА_1 за наведених обставин зареєструватись як самозайнята особа та оподатковувати доходи, отримані від адвокатської діяльності, за правилами статті 178 ПК України не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права».

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписамиг частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зазначена стаття визначає, як розподіляються обов`язки щодо доказування і подання доказів між особами, які беруть участь у справі, та передбачає активну роль суду у процесі доказування та спрямована на забезпечення повного з`ясування обставин у справі на основі поєднання принципів змагальності та офіційності.

Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов`язок відсутній, якщо відповідач визнає позов.

Презумпція винуватості суб`єкта владних повноважень-відповідача означає припущення, що повідомлені позивачем обставини у справі про рішення, дії, бездіяльність відповідача і про порушення права, свободи чи інтересу відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує на основі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваних рішень, у зв`язку з чим позовні підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи встановлено факт сплати судового збору у розмірі 768,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 29.08.2019.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправною та скасування вимоги від 13.06.2019 №Ф-2305-49 про сплату боргу (недоїмки) - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 13.06.2019 №Ф-23205-49 про сплату боргу (недоїмки) ОСОБА_1 у сумі 9004,10 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №0109094907/827 від 11.09.2019 про застосування штрафних фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі виготовлено та підписане суддею 24.12.2019.

Суддя Р.В. Сацький