Рішення № 86585468, 13.12.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2019 року м. Житомир справа № 240/374/19

категорія 102010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гуріна Д.М.,

секретар судового засідання Климчук К.О.,

за участю: представника позивача - Матюшенка О.М.,

представника третьої особи - Петрушевської Ю.В.,

представник відповідача у судове засідання не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Радомишльської міської ради Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Житомирська обласна державна адміністрація, про визнання протиправними та скасування рішень,

встановив:

25 січня 2019 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Радомишльської міської ради Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Житомирська обласна державна адміністрація, про визнання протиправними та скасування рішень №365 від 13 вересня 2018 року та №150 від 12 вересня 2018 року.

Підставою звернення до суду з позовом слугували протиправні, на переконання позивача, дії відповідача щодо перейменування вулиці Отамана Мордалевича на вулицю Вокзальну.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2019 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено (а.с.104-111, 155-157).

Постановою Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 березня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2019 року у справі №240/374/19 скасовано та направлено справу №240/374/19 на новий розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду.

Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно дослідити питання чи було проведено громадські слухання у відповідності до пунктів 4 - 6 Порядку №989, а саме: дослідити чи було дотримано відповідачем при оприлюдненні інформаційного повідомлення про проведення громадських обговорень підпункту 1 пункту 4 Порядку №989, чи зазначено у вказаному повідомленні найменування організатора громадського обговорення; суб`єктів, що внесли пропозицію щодо присвоєння юридичній особі імені фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події; поштову адресу та (або) адресу електронної пошти, номер телефону, строк і форму для подання пропозицій (зауважень); місцезнаходження та (або) адресу електронної пошти, номер телефону організатора громадського обговорення, за якими можна отримати консультації з питання, що винесено на громадське обговорення; прізвище та ім`я особи, визначеної відповідальною за проведення громадського обговорення; строк і спосіб оприлюднення результатів громадського обговорення. Також дослідити питання чи було дотримано відповідачем строк проведення громадського обговорення визначений пунктом 5 Порядку №989, та чи було дотримано відповідачем строк для подання учасниками громадського обговорення пропозиції (зауваження) визначений пунктом 6 Порядку №989.

29 жовтня 2019 року до Житомирського окружного адміністративного суду надійшла справа за позовом ОСОБА_1 до Радомишльської міської ради Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Житомирська обласна державна адміністрація про визнання протиправними та скасування рішень №365 від 13 вересня 2018 року та №150 від 12 вересня 2018 року.

Відповідно до витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 жовтня 2018 року головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №240/374/19 визначено суддю Гуріна Д.М.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 4 листопада 2019 року справу прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання та викликом (повідомленням) учасників справи на 27 листопада 2019 року на 12:00.

27 листопада 2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. Крім того, у клопотанні представник відповідача зазначив, що проти задоволення позовних вимог заперечує (а.с.212).

27 листопада 2019 року від позивача надійшла заява про виклик свідків (а.с.214-215).

У підготовчому засіданні суд ухвалою від 27 листопада 2019 року, постановленою у порядку статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України без виходу до нарадчої кімнати, відкладено підготовче засідання на 13 грудня 2019 року на 11:00 для витребування від відповідача додаткових доказів, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 27 листопада 2019 року (а.с.216-217).

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року витребувано від відповідача додаткові докази (а.с.218-220).

28 листопада 2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов вх. №27952/19 від 21 листопада 2019 року №01-22/3763. В якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначає, що позивач не надала жодних доказів, які б свідчили про її наміри брати участь в обговореннях до часу прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, оскільки протягом часу громадського обговорення і до часу прийняття оскаржуваних рішень, як від позивача так і від мешканців вулиці Отамана Мордалевича не надходило жодних пропозицій та зауважень.

Крім того, від представника відповідача 28 листопада 2019 року надійшли додаткові письмові пояснення вх. №27954/19 від 21 листопада 2019 року №01-22/3762.

12 грудня 2019 року на виконання ухвали суду про витребування доказів відповідачем надіслано пояснення від 5 грудня 2019 року №01-22/4066.

У підготовчому засіданні суд ухвалою від 13 грудня 2019 року, постановленою у порядку статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України без виходу до нарадчої кімнати, закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 13 грудня 2019 року.

У судове засідання, призначене на 13 грудня 2019 року позивач не прибула, надіслала на адресу суду заяву про розгляд справи без її участі, однак за участю її представника.

У судовому засіданні 13 грудня 2019 року представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 13 грудня 2019 року, не прибув, раніше надсилав клопотання про розгляд справи без його участі, проти задоволення позовних вимог заперечував.

У судовому засіданні 13 грудня 2019 року представник третьої особи проти заявлених вимог заперечувала просила відмовити у їх задоволенні, заперечення проти позову відповідача підтримала.

Заслухавши пояснення та доводи представника позивача та представника третьої особи, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації №140 від 20 травня 2016 "Про перейменування топонімічних об`єктів та демонтаж пам`ятників та пам`ятних знаків у Житомирській області", на виконання статей 6, 39, 41, частини 2, 3 розділу VII Закону України "Про місцеві державні адміністрації", підпункту 5 пункту 2 статті 7 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", враховуючи пропозиції громадськості, рекомендації Українського інституту національної пам`яті та обласної комісії з топоніміки перейменувати топонімічні об`єкти у населених пунктах Житомирської області без зміни нумерації будівель згідно з додатком 1 (а.с.14).

Як вбачається з витягу із додатку 1 до розпорядження голови обласної державної адміністрації №140 від 20 травня 2016 року, вул. Котовського у м. Радомишль перейменовано на вул. Отамана Мордалевича у м. Радомишль (а.с.23).

Відповідно до «Інформаційного повідомлення про проведення громадського обговорення" розміщеного в мережі «Інтернет»: "26 липня 2018 року о 16-00 у залі засідань Радомишльської міської ради будуть проводитись громадські слухання по розгляду заяви мешканців вулиці Отамана Мордалевича, стосовно перейменування її на вулицю Вокзальна. Запрошуємо всіх бажаючих прийняти участь в обговоренні даного питання".

Згідно з протоколом громадських слухань від 26 липня 2018 року у порядку денному зазначено розгляд питання перейменування назви вулиця Отамана Мордалевича на вулицю Вокзальну. Присутні: члени топонімічної комісії Радомишльської міської ради, жителі вулиці Отамана Мордалевича, депутати міської ради, активісти, міський голова. За перейменування вулиці голосували: за перейменування - 17, проти перейменування - 4, утримались - 0.

Встановлено, що відповідно до статті 37 Закону України "Про місцеве самоврядування" від 21 травня 1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР), розглянувши звернення жителів вулиці Отамана Мордалевича, враховуючи результати громадських слухань, виконавчий комітет Радомишльської міської ради 12 вересня 2018 року прийняв рішення №150 "Про перейменування вулиці Отамана Мордалевича на вулицю Вокзальну".

На дев`ятій сесії VІІ скликання Радомишльської міської ради прийнято рішення від 13 вересня 2018 року №365 "Про перейменування вулиці Отамана Мордалевича на вулицю Вокзальну міста Радомишля".

Вважаючи такі рішення протиправними, позивач звернулась до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те що, не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з частиною 3 статті 24 Закону №280/97-ВР органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради України і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Щодо доводів позивача, що оскаржувані рішення винесені з перевищенням владних повноважень, прийняті з порушеннями норм законодавства та не враховують обставини існування попередньої назви перейменованої, прийнятої всупереч існуючих локальних нормативних актів, виданих іншими суб`єктами владних повноважень, а саме розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації від 20 травня 2016 року за №140 “Про перейменування топонімічних об`єктів та демонтаж пам`ятників та пам`ятних знаків у Житомирській області», суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

9 квітня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України №317-VIII "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" (далі - Закон №317-VIII), яким, зокрема, засуджено комуністичний та націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарні режими в Україні, визначено правові основи заборони пропаганди їх символіки та встановлено порядок ліквідації символів комуністичного тоталітарного режиму.

Строки та повноваження органів і посадових осіб місцевого самоврядування місцевих державних адміністрацій щодо здійснення в установленому порядку перейменування районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об`єктів топоніміки населених пунктів, а також інших географічних об`єктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму встановлено пунктом 6 статті 7 Прикінцеві та перехідні положення Закону №317-VIII.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №317-VIII Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним державним адміністраціям, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом в установленому порядку, зокрема, перейменувати райони у містах, сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, проспекти, площі, майдани, набережні, мости, інші об`єкти топоніміки населених пунктів, а також інші географічні об`єкти, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму.

У разі якщо протягом шестимісячного строку сільською, селищною, міською радою в установленому Законом порядку не прийнято рішення про перейменування об`єктів топоніміки населених пунктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму та не здійснено демонтаж пам`ятників, пам`ятних знаків, тощо таке рішення у формі розпорядження приймається відповідним сільським, селищним, міським головою (або особою, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) у тримісячний строк, що обчислюється з моменту закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту.

Відповідно до положень Закону, сільським, селищним, міським радам населених пунктів надався час до 21 лютого 2016 року для здійснення перейменування топонімічних об`єктів, зображень, пам`ятників, пам`ятних знаків тощо які згідно із зазначеним Законом мали бути ліквідовані, як символи комуністичного тоталітарного режиму.

Разом з тим згідно з пунктом 6 статті 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону, якщо протягом трьохмісячного строку сільським, селищним, міським головою (або особою, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) в установленому порядку не прийнято рішення у формі розпорядження про перейменування об`єктів топоніміки населених пунктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму та не здійснено демонтаж пам`ятників, пам`ятних знаків, тощо таке перейменування здійснюється розпорядженням голови відповідної обласної державної адміністрації (або особи, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження).

Голова обласної державної адміністрації (або особа, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) зобов`язаний прийняти таке розпорядження у тримісячний строк, який обчислюється з моменту закінчення строку наданого головам сільської, селищної, міської ради. Таке розпорядження приймається з урахуванням вимог, встановлених Законом, статтею 3 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій", пропозицій громадськості, науковців та рекомендацій Українського інституту національної пам`яті.

Згідно з статтею 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, яке є обов`язковим для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Головою Житомирської обласної державної адміністрації було видано розпорядження від 20 травня 2016 року №140 «Про перейменування топонімічних об`єктів та демонтаж пам`ятників та пам`ятних знаків у Житомирській області», яким вирішено здійснити перейменування топонімічних об`єктів у населених пунктах Житомирської області без зміни нумерації будівель згідно з додатками, рекомендовано міським головам.

При цьому, органи місцевого самоврядування не позбавлені повноважень перейменовувати топонімічні об`єкти в населених пунктах, шляхом голосування на сесіях місцевих рад.

Зокрема статтею 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні” визначено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста — самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і Законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтерес територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні” громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні” місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної і матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим і іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Пунктом 41 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні” встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах порядку, визначених цим та іншими законами.

Відповідно до статті 37 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні” до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження: 1) підготовка і внесення на розгляд ради питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту; 2) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо питань адміністративно-територіального устрою в порядку межах повноважень, визначених законом.

Отже, на виконання вказаних норм Закону було прийнято рішення виконавчого комітету Радомишльської міської ради №150 від 12 вересня 2018 року «Про перейменування вулиці Отамана Мордалевича на вулицю Вокзальну м. Радомишля».

Таким чином, спростовуються доводи позивача, що стосуються прийнятого головою Житомирської обласної державної адміністрації розпорядження №140 від 20 травня 2016 року.

Також, позивач посилається на порушення відповідачем порядку та строків оприлюднення інформаційного повідомлення про проведення громадського обговорення, а саме: пунктів 4, 5, 6 Порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій врегульованих Порядком проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності, які за ними закріплені, об`єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 року №989 (далі — Порядок №989).

Суд не погоджується з даними твердженнями позивача.

За змістом пункту 1 Порядку №989 його дія поширюється на суб`єктів, що готують подання про присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, визначених статтею 7 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій".

Таким суб`єктом подання про присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події скверам, бульварам, вулицям, провулкам, узвозам, проїздам, проспектам, площам, майданам, набережним, мостам відповідно до пункту 7 частиною першою статті 7 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" є сільський, селищний, міський голова.

Відповідно до пункту 2 Порядку №989 громадське обговорення проводиться з метою залучення представників громадськості до розгляду пропозицій щодо присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій та врахування їх думки під час прийняття відповідного рішення.

Згідно з пунктом 3 Порядку №989 організатори громадського обговорення самостійно визначають форми його проведення (конференція, форум, громадські слухання, засідання за круглим столом, збори, зустрічі, теле- або радіодебати, Інтернет- конференція, електронна консультація) виходячи з необхідності залучення якомога більшої кількості заінтересованих учасників та власних організаційних можливостей.

Пунктом 4 Порядку №989 визначено, що громадське обговорення передбачає: оприлюднення інформаційного повідомлення про проведення громадського обговорення, що містить відомості про: найменування організатора громадського обговорення; найменування юридичної особи, якій пропонується присвоїти ім`я фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події; ім`я фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події, що пропонується присвоїти юридичній особі, та обґрунтування такої пропозиції; суб`єктів, що внесли пропозицію щодо присвоєння юридичній особі імені фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події; строк, місце, час проведення заходів з громадського обговорення, акредитації представників засобів масової інформації, реєстрації учасників; поштову адресу та (або) адресу електронної пошти, номер телефону, строк і форму для подання пропозицій (зауважень); місцезнаходження та (або) адресу електронної пошти, номер телефону організатора громадського обговорення, за якими можна отримати консультації з питання, що винесено на громадське обговорення; прізвище та ім`я особи, визначеної відповідальною за проведення громадського обговорення; строк і спосіб оприлюднення результатів громадського обговорення; опрацювання організаторами громадського обговорення висловлених пропозицій (зауважень) щодо присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій та проведення аналізу поданих пропозицій (зауважень); узагальнення та оприлюднення результатів громадського обговорення.

Відповідно до пункту 5 Порядку №989 рішення про проведення громадського обговорення приймається його організатором з урахуванням вимог, установлених Законом України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій", і повинно містити питання, що виноситься на громадське обговорення, строк його проведення, перелік заходів, які планується здійснити у рамках такого обговорення, та відповідальних осіб.

Строк проведення громадського обговорення обчислюється з дня оприлюднення відповідного інформаційного повідомлення і повинен становити не менш як два місяці.

Інформаційне повідомлення про проведення громадського обговорення органами державної влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим оприлюднюється ними на власному офіційному веб-сайті.

Інформаційне повідомлення про проведення громадського обговорення іншими суб`єктами оприлюднюється ними на власному офіційному веб-сайті або в інший прийнятний спосіб.

Згідно з пунктом 6 Порядку №989 пропозиції (зауваження) учасників громадського обговорення подаються у письмовій чи усній формі, надсилаються електронною поштою із зазначенням прізвища, імені, по батькові та адреси особи, яка їх подає, у строк, передбачений в інформаційному повідомленні про проведення громадського обговорення, але не менш як протягом 30 днів з дати опублікування повідомлення про його проведення.

В силу частини 10 статті 59 Закону №280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що вирішення питання щодо перейменування географічних об`єктів повинно здійснюватися після проведення громадських слухань з цього питання.

З наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що в мережі "Інтернет", а саме на офіційному сайті Радомишльської міської ради за веб адресою: https://radmr.gov.ua/news/1530772290/ було розміщено "Інформаційне повідомлення про проведення громадського обговорення" наступного змісту: "26 липня 2018 року о 16-00 у залі засідань Радомишльської міської ради будуть проводитись громадські слухання по розгляду заяви мешканців вулиці Отамана Мордалевича, стосовно перейменування її на вулицю Вокзальна. Запрошуємо всіх бажаючих прийняти участь в обговоренні даного питання" (а.с.246).

Крім того, у матеріалах справи міститься Протокол громадських слухань від 26 липня 2018 року у порядку денного якого зазначено розгляд питання перейменування назви вулиці Отамана Мордалевича на вулицю Вокзальна у м. Радомишль. Присутні: члени топонімічної комісії Радомишльської міської ради, жителі вул. Отамана Мордалевича, депутати міської ради, активісти, міський голова. За перейменування вулиці голосували: за перейменування -17. проти перейменування - 4, утримались — 0 (а.с.47-48).

Під час громадських слухань вирішено: звернутись з роз`ясненням до Житомирської обласної державної адміністрації щодо можливого перейменування вулиці Отамана Мордалевича (раніше вулиця Котовського) на запропоновану вулицю Вокзальну; рекомендувати виконавчому комітету підготувати і внести на розгляд міської ради питання щодо перейменування вулиці Отамана Мордалевича на вулицю Вокзальна, яка розташована на території Радомишльської міської ради.

Як вбачається з відповіді Житомирської обласної державної адміністрації від 28 серпня 2018 року, звернення стосовно перейменованої вулиці розглянуто, зазначено: "Враховуючи звернення громадян про перейменування вулиці Отамана Мордалевича на вулицю Вокзальну та зважаючи на те, що вирішення даного питання належить виключно до компетенції органів місцевого самоврядування, міська рада має право винести дане питання на обговорення громадськості з подальшим прийняттям відповідного рішення".

На дев`ятій сесії VII скликання Радомишльської міської ради прийнято рішення №365 від 13 вересня 2018 року "Про перейменування вулиці Отамана Мордалевича та вулицю Вокзальну м. Радомишля".

З огляду на зазначене, можна встановити, що громадськість була обізнана та приймала участь щодо перейменування вулиць Отамана Мордалевича на вулицю Вокзальна, а позивач не був обмежений у свої правах вносити пропозиції стосовно перейменування вулиці та бути присутнім на громадському обговоренні, подавати запити на інформацію, бути на прийомі у посадових осіб органів місцевого самоврядування, збирати підписи в підтримку своєї пропозиції щодо нової назви вулиці.

Позивачем не зазначено, які негативні юридичні наслідки мали місце через проведення громадського обговорення щодо перейменування вулиці Отамана Мордалевича на вулицю Вокзальна 26 липня 2018 року, враховуючи відсутність жодного звернення протягом вказаного в оголошенні періоду від мешканців вулиці Отамана Мордалевича з пропозиціями або зауваженнями.

Представником позивача в обґрунтування позовних вимог пояснено, що до позивача, як де депутата Радомишльської міської ради звертались виборці з приводу незрозумілого перейменування вулиці національного героя на вулицю з назвою, яка містить неправдиву інформацію, оскільки на вулиці, яку назвали "Вокзальна" не знаходиться ніякого вокзалу.

Однак, матеріали справи не містять жодних належних доказів звернень громадян до позивача, отже твердження позивача, що він звертається в інтересах виборців не підтверджено документально.

Окрім цього, слід звернути увагу на те, що правовий статус депутата місцевої ради, як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого органу та рівноправного члена місцевої ради, а також гарантії депутатської діяльності визначені та встановлені Конституцією України, Законом України від 2 травня 1997 року №280-97/ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України від 11 липня 2002 року №93-ІV «Про статус депутатів місцевих рад».

Відповідно до зазначених положень законів депутат місцевої ради має право реалізувати свої права щодо внесення пропозицій для розгляду їх радою та її органами, пропозицій і зауважень до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті, на розгляд ради та її органів пропозицій з питань, пов`язаних з його депутатською діяльністю.

Саме у такий спосіб депутат місцевої ради реалізує своє право на участь у діяльності ради та у прийнятті радою відповідних рішень.

Отже, підсумовуючи вищенаведене, можна дійти висновку, що депутат ради законодавчо не наділений правом здійснювати представництво інтересів територіальної громади у судах. Нормами чинного законодавства для депутатів встановлений особливий спосіб впливу, як на прийняття рішень органом місцевого самоврядування, так і на життя мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Враховуючи вищевикладене, слід зазначити що матеріали справи не містять жодних доказів щодо намірів або участі позивача у таких обговореннях до часу прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, оскільки протягом часу громадського обговорення і до часу прийняття оскаржуваних рішень, як від позивача, так і від мешканців вулиці Отамана Мордалевича не надходило жодних пропозицій чи зауважень.

З огляду на зазначене, оскаржувані рішення жодним чином не порушують права позивача.

Також судом встановлено, що позивач не ініціювала збір підписів щодо перейменування вулиці Вокзальної серед її мешканців та не подавала відповідне звернення до Радомишльської міської ради.

Стосовно процедури проведення громадського обговорення з питання зміни назви вулиці у відповідності до пунктів 4-6 Порядку №989, а саме: чи було проведено громадські слухання у відповідності до пунктів 4-6 Порядку №989, а саме: чи було дотримано відповідачем при оприлюдненні інформаційного повідомлення про проведення громадських обговорень Порядку №989; Чи зазначено у вказаному повідомленні найменування організатора громадського обговорення; суб`єктів, що внесли пропозицію щодо присвоєння юридичній особі імені фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події; поштову адресу та (або) адресу електронної пошти, номер телефону, строк і форму для подання пропозицій (зауважень); місцезнаходження та (або) адресу електронної пошти, номер телефону організатора громадського обговорення, за якими можна отримати консультації з питання, що винесено на громадське обговорення; прізвище та ім`я особи, визначеної відповідальною за проведення громадського обговорення; строк і спосіб оприлюднення результатів громадського обговорення; Чи було дотримано Радомишльською міською радою Житомирської області строк проведення громадського обговорення, визначений пунктом 5 Порядку №989 та чи було дотримано Радомишльською міською радою Житомирської області строк для подання учасниками громадського обговорення пропозиції (зауваження) визначений пунктом б Порядку №989.

Стосовно дотримання відповідачем пункту 4 Порядку №989, судом встановлено, що інформаційне повідомлення про проведення громадського обговорення, згідно підпункту 1 пункту 4 Порядку №989 містило відомості про: найменування організатора громадського обговорення, оскільки було оприлюднене на офіційній інтернет сторінці Радомишльської міської ради; найменування вулиці якій пропонується присвоїти назву; назву, що пропонується присвоїти вулиці, та обґрунтування такої пропозиції; суб`єктів, що внесли пропозицію щодо присвоєння назви - жителі вулиці; місце, час проведення заходів з громадського обговорення.

Інформаційне повідомлення не містить поштову адресу та (або) адресу електронної пошти, номер телефону, строк і форму для подання пропозицій (зауважень); та щодо отримання консультації з питання, що винесено на громадське обговорення; прізвище та ім`я особи, визначеної відповідальною за проведення громадського обговорення; строк і спосіб оприлюднення результатів громадського обговорення.

Стосовно відсутності поштової адреси та адреси електронної пошти, номера телефону щодо отримання консультації з питання, що винесено на громадське обговорення у повідомленні, то на сайті відповідача, де було оприлюднено повідомлення про проведення громадських обговорень, міститься розділ контакти у якому зазначається необхідна інформація.

При цьому, згідно позиції висловленої колегією суддів Касаційного адміністративного суду у постанові Верховного Суду України від 2 травня 2018 року у справі №712/9022/16а, порушення процедури громадського обговорення, саме по собі, не може бути підставою для скасування рішення, прийнятого за наслідками такого обговорення, якщо це не призвело до порушення індивідуальних прав позивача та не могло призвести, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, недоліки, що має інформаційне повідомлення від 05.07.2018 не є суттєвими та не можуть бути самі по собі підставою для скасування рішення про перейменування вулиці.

Стосовно пунктів 5, 6 Порядку №989 про дотримання встановлених строків подання пропозицій (зауважень) учасників громадського обговорення, то судом встановлено, що повідомлення про проведення громадських обговорень було оприлюднене 5 липня 2018 року на сайті Радомишльської міської ради, з огляду на те, що Порядком №989 на подання пропозицій встановлено 30 днів, тобто до 5 серпня 2018 року, а рішення про зміну назви вулиці було прийнято 13 вересня 2018 року, то відповідачем було дотримано строк на отримання пропозицій чи зауважень від учасників громадського обговорення.

Громадські слухання у відповідності до пункту 5 Порядку №989 тривали не менше двох місяців, а саме: з дня оприлюднення інформаційного повідомлення - 5 липня 2018 року до дня прийняття рішення про перейменування - 13 вересня 2018 року пройшло більше двох місяців.

Судом встановлено, що з наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що в мережі "Інтернет", а саме на офіційному сайті Радомишльської міської ради за веб-адресою: https://radmr.gov.ua/news/1530772290/ було розміщено "Інформаційне повідомлення про проведення громадського обговорення" наступного змісту: "26 липня 2018 року о 16-00 у залі засідань Радомишльської міської ради будуть проводитись громадські слухання по розгляду заяви мешканців вулиці Отамана Мордалевича, стосовно перейменування її на вулицю Вокзальна. Запрошуємо всіх бажаючих прийняти участь в обговоренні даного питання" (а.с.246).

Також, у матеріалах справи міститься Протокол громадських слухань від 26 липня 2018 у порядку денного якого зазначено розгляд питання перейменування назви вул. Отамана Мордалевича на вул. Вокзальна у м. Радомишль. Присутні: члени топонімічної комісії Радомишльської міської ради, жителі вул. Отамана Мордалевича, депутати міської ради, активісти, міський голова. За перейменування вулиці голосували: за перейменування - 17, проти перейменування - 4, утримались — 0 (а.с.47-48).

У даному випадку є всі належні докази, що думка громадськості була взята до уваги, та їх пропозиції стали основою для прийняття оскаржуваних рішень, що підтверджене Протоколом громадського обговорення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Радомишльською міською радою було проведено громадські слухання у відповідності до пунктів 4-6 Порядку №989.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (частина 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень діяв правомірно, у порядку, визначеному чинним законодавством України, з огляду на що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Відмовити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у задоволенні адміністративного позову до Радомишльської міської ради Житомирської області (вул. Мала Житомирська, 12, м. Радомишль, Житомирська область, 12200, код ЄДРПОУ 25923935), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Житомирська обласна державна адміністрація (майдан С.П.Корольова, 1, м. Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 00022489), про визнання протиправними та скасування рішень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складене 23 грудня 2019 року.

Головуючий суддя Д.М. Гурін