Рішення № 86584994, 03.12.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 року Справа № 804/7542/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , третя особа – Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

14 листопада 2017 року Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного з позовом до ОСОБА_1 , третя особа – Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області в якому просить:

- стягнути на користь державного бюджету суму податкового боргу у розмірі 25000,00 грн. з фізичної особи ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в інтегрованій картці платника податків станом на 24.07.2017 року рахується податковий борг з транспортного податку на загальну суму 25000,00 грн., який виник в результаті несплати в установлені терміни суми грошового зобов`язання, згідно податкового повідомлення – рішення від 18.07.2016 року № 256-13 на суму 25000,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 27 грудня 2017 року о 11 годині 30 хвилин, яке було відкладено на 31 січня 2018 року на 09 годину 30 хвилин.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2018 року провадження у справі №804/7542/17 було зупинено до набрання законної сили рішенням у справі №804/407/18 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.07.2016 року № 256-13.

15 грудня 2017 року набрав чинність Закон України № 2147-VIII від 03.10.2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів, яким Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Тобто, починаючи з 15.12.2017 року адміністративні справи підлягають розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, що є чинною з 15.12.2017 року.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Ухвалою суду від 04.10.2019 року поновлено провадження у справі №804/7542/17 за позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , третя особа – Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості.

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у відповідності до положень ст. 260 КАС України.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України).

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється власником легкового автомобіля LEXUS LX, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 з об`ємом двигуна 56663 куб. см.

Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області (правонаступником якої є Головне управління ДФС у Дніпропетровській області) прийнято податкове повідомлення – рішення форми «Ф» № 256-13 від 18.07.2016 року, згідно з яким ОСОБА_1 у відповідності до положень п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України визначено до сплати суму податкового зобов`язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб за 2016 рік» в розмірі 25000,00 грн.

Податкове повідомлення – рішення форми «Ф» № 256-13 від 18.07.2016 року було направлено засобами поштового зв`язку на адресу ОСОБА_1 та було повернуто на адресу податкового органу з відміткою пошти: «за закінченням терміну зберігання».

Судом також встановлено, що 21.12.2016 року, у зв`язку із несплатою відповідачем суми грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні – рішенні форми «Ф» №256-13 від 18.07.2016 року, ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області було сформовано податкову вимогу № 3680-17 на суму 25000,00 грн., яку засобами поштового зв`язку було направлено на адресу ОСОБА_1 .

Згідно інтегрованої картки платника податку та довідки про стан розрахунків з бюджетом, наявних в матеріалах справи, станом на 24.07.2017 року за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 25000,00 грн. з транспортного податку.

У зв`язку із несплатою грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні- рішенні форми «Ф» № 256-13 від 18.07.2016 року у розмірі 25000,00 грн. за платежем «транспортний податок з фізичних осіб за 2016 рік» в установлений термін, вважаючи податковий борг узгодженим, позивач звернувся до суду із даним позовом та просив стягнути з відповідача на користь державного бюджету суму заборгованості.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов`язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI (далі – ПК України).

Згідно з п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, податкове повідомлення – рішення форми «Ф» № 256-13 від 18.07.2016 року вважається врученим відповідачу.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У відповідності до положень п. 56.1 ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п. 56.18 ст. 56 ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

З системного аналізу наведених норм Закону судом зроблено висновок про те, що сума грошового зобов`язання, визначена податковим повідомленням – рішенням, яке оскаржене в судовому порядку, буває статусу податкового боргу лише у тому випадку, коли судовим рішенням підтверджено правомірність винесення контролюючим органом такого рішення.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з абзацом 1 пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Матеріалами справи підтверджено, що податкова вимога була повернута на адресу контролюючого органу з відміткою пошти: «за закінченням строку зберігання» та вважається врученою відповідачу у відповідності до положень п. 4.8 Розділу IV Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 576 (чинного на момент виникнення спірних відносин).

Доказів оскарження податкової вимоги суду не надано, а судом у відповідності до положень ст. 9 КАС України, не встановлено.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Судом встановлено, що 10.01.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.07.2016 року №256-13 зі сплати транспортного податку за 2016 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року по справі №804/407/18 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.07.2016 року № 256-13 зі сплати транспортного податку позивачем за 2016 року - відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2019 року у справі №804/407/18 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року в адміністративній справі №804/407/18 скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.07.2016 року №256-13, прийняте Центральною державною податковою інспекцією Правобережного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Таким чином, рішення контролюючого органу про визначення податкового зобов`язання з транспортного податку, скасовано, що свідчить про відсутність податкового боргу у відповідача в сумі 25000,00 грн.

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.

Оскільки, в ході розгляду справи позивачем не було доведено про наявність у відповідача податкового боргу, відсутні підстави для задоволення позову.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, м. Дніпро, вул. Сімферопольська буд. 17-А) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), третя особа – Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул.Княгині Ольги, буд. 22, м.Дніпро, 49000; код ЄДРПОУ 39533006) про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева