
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
12 листопада 2019 року Справа 160/11261/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренев А.О., перевіривши матеріали позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління державного архітектурного-будівельного контролю Дніпровської міської ради про скасування припису,
ВСТАНОВИВ:
11 листопада 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління державного архітектурного-будівельного контролю Дніпровської міської ради про скасування припису.
Перевіривши матеріали позовної заяви відповідно до вимог частини 1 статті 171 КАС України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, зважаючи на наступне.
Так, ч. 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно абзацу 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Позивачка надала до матеріалів позовної заяви клопотання про відстрочку судового збору, в якому посилалась на скрутне матеріальне становище. В обґрунтування клопотання зазначила, що Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцовим І.В. від 15.04.2019 року у зведеному виконавчому провадженні №58887476 накладено арешт на майно боржника, в тому числі і на розрахункові рахунки ФОП ОСОБА_1
Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судових витрат, а також дослідивши письмові докази, подані до заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав щодо її задоволення, з огляду на наступне.
Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовано ст.133 КАС України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 ст.8 Закону №3674-VІ.
Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати повністю або частково, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Зазначений переліки є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
З огляду на викладене, суд вважає, що позивачка не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору, тому повинен сплачувати судовий збір.
Приписами статті 129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Стаття 133 КАС України передбачає можливість зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.
Однак, з урахуванням наведених норм права, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є майновий стан заявника, тобто фізичної або юридичної особи (довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, податкова декларація про доходи, тощо).
У розумінні приписів ст.8 Закону №3674-VІ, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, позивач має довести існування фінансових труднощів.
Водночас, позивачем не надано до суду жодних доказів наявності обставин щодо відсутності коштів на оплату судового збору, як на підставу для звільнення від сплати судового збору.
Долучена до матеріалів справи постанова у зведеному виконавчому провадженні №58887476 та лист AT "Райффайзен Банк Аваль" від 17.10.2019 року №97-5-4/2392, не можуть бути розцінені як належний доказ на підтвердження скрутного матеріального становища, оскільки вказані докази не відображають майнове становище позивача станом на дату подання позовної заяви.
Крім того, ст.133 КАС України передбачено право, а не обов`язок суду щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Сплата ж судового збору за подання позовної заяви до суду, в силу положень ст.161 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з позовом.
Оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих письмових доказів в обґрунтування обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, підстави для звільнення від сплати судового збору, наведені у заяві не можуть бути визнані поважними, у зв`язку із чим клопотання задоволенню не підлягає.
З огляду на вказане, позивачу слід надати актуальні станом на дату подання позову відомості щодо розміру річного доходу за весь попередній календарний рік, або докази на підтвердження наявності інших обставин, визначених п.2 ч.1 ст.8 Закону №3674-VІ, або надати документ про сплату судового збору у встановленому законом порядку.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1921,00 грн., за наступними розрахунковими реквізитами для перерахування судового збору: отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989253; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: 34316206084014;код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про необхідність залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків, шляхом подання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору.
Керуючись ст.ст. 160, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління державного архітектурного-будівельного контролю Дніпровської міської ради про скасування припису - залишити без руху.
Надати позивачу 7-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення позивачем недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява буде повернута позивачу.
Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із адміністративним позовом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Коренев
Судове рішення № 86584982, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 12.11.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 160/11261/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: