Рішення № 86584812, 24.12.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 року ЛуцькСправа № 140/3406/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Денисюка Р.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання рішення неправомірним та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання неправомірним рішення про відмову у перерахунку пенсії та зобов`язання здійснити перерахунок розміру поновленої рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08.05.2019 позивачу пенсії за віком, починаючи з 11.03.2019 із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством, які відбулися з 01.06.2017.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та на підставі пункту 2 частини першої, частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово, у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (а. с. 1).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08.05.2019 зобов`язано відповідача поновити виплату раніше призначеної пенсії позивачу починаючи з 11.03.2019 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У відповідь на адвокатський запит відповідачем надано відповідь, що розмір поновленої пенсії ОСОБА_1 становить 4036,00 грн., що відповідає розміру пенсії станом на дату її припинення – 01.06.2017. також на звернення представника позивача відповідачем повідомлено, що рішенням суду від 08.05.2019 поновлено виплату пенсії позивачу в розмірі встановленому на дату припинення її виплати і, що зобов`язання щодо проведення в подальшому перерахунків її розміру вказане рішення не містить.

Позивач та його представник таку відмову вважають протиправною з тих підстав, що поновлюючи виплату пенсії позивачу відповідач повинен був здійснити перерахунок її розміру з урахуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених чинним законодавством України. Зокрема посилається на статтю 97 Закону України «Про пенсійне забезпечення», якою передбачено, що пенсії щороку підвищуються відповідно до індексації грошових доходів населення, але не менш як на 2 проценти заробітку, з якого обчислено пенсію.

Враховуючи наведене просить позов задовольнити.

Відповідач у відзиві на позов щодо заявлених позовних вимог заперечив та зазначив, що позивачем не дотримано вимоги Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій №22-1, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 за №22-1 (далі – Порядок №22-1), якими врегульовано питання щодо подання та оформлення документів для поновлення виплати пенсії, тому відповідач не мав законних підстав прийняти заяву до виконання про перерахунок пенсії.

Наголошує на тому, що представник позивача просить здійснити перерахунок пенсії із застосуванням усіх надбавок та доплат, не конкретизуючи яких саме. В свою чергу відповідач позбавлений можливості спростувати чи підтвердити чи є у ОСОБА_1 згідно з вимогами чинного законодавства право на ці доплати.

Щодо перерахунку пенсії позивача з врахуванням індексації грошових доходів відповідач посилаючись на статтю 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зазначає, що розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим статті 42 цього Закону.

Разом з тим, просить зменшити розмір витрат на правову допомогу, посилаючись на те, що дана справа є справою незначної складності, розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. При цьому, звертає увагу на те, що правова допомога може надаватися безоплатно відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу».

З урахуванням зазначеного просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відповіді на відзив від 23.12.2019 представник позивача аргументи наведені у відзиві на позов заперечив та просив позов задовольнити.

Дослідивши матеріали справи та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , є громадянином України, до травня 2017 року проживав на території України за адресою: АДРЕСА_1 та отримував пенсію.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08.05.2019, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано рішення Нововолинсько-Іваничівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області, викладене у формі листа від 15.03.2019 № 15/Р-01 та зобов`язано Нововолинсько-Іваничівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області поновити виплату раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 11.03.2019 (а.с. 5-8).

Таким чином, вбачається, що пенсія позивача поновлена з 11.03.2019.

На адвокатський запит від 14.08.2019 щодо розміру поновленої пенсії ОСОБА_1 відповідач листом від 20.08.2019 № 14132/02-39 повідомив, що з 11.03.2019 ОСОБА_1 пенсія поновлена та виплачується на виконання рішення суду, проведення перерахунків зазначеної пенсії рішенням суду від 08.05.2019 не передбачено. Розмір поновленої пенсії становить 4036,00 грн., що відповідає розміру на дату припинення виплати – 01.06.2017 (а.с. 11).

30.08.2019 представник позивача звернулася до відповідача із заявою про перерахунок поновленої ОСОБА_1 пенсії з 11.03.2019 із застосуванням усіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством (а.с. 12).

Листом від 04.10.2019 № 1039/Р-01 відповідач повідомив, що на виконання рішення суду, виплату пенсії ОСОБА_1 поновлено з 11.03.2019 в розмірі встановленому на дату припинення виплати пенсії (01.06.2017), тобто в сумі 4036,00 грн., з них: 1821,47 грн. – розмір пенсії за віком; 485,44 грн. – доплата за 37 років понаднормового стажу; 9,65 грн. – підвищення у зв`язку із зростанням середньої заробітної плати; 1619,44 грн. – доплата до пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»; 100,00 грн. – доплата з 01.05.2012 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 № 327. Вказане рішення суду не містить зобов`язання щодо проведення в подальшому перерахунків розміру пенсії ОСОБА_1 . Відтак, підстави для здійснення перерахунків пенсії останнього відсутні (а.с. 14).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з статтею 25 Конституції України Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.

Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом (стаття 33 Конституції України).

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Право на пенсію в Україні є конституційним правом громадянина України.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно з частиною другою статті 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Отже, кожен громадянин України, включаючи пенсіонерів, має право на вибір свого місця проживання, зі збереженням усіх конституційних прав.

Таким чином, позивач як громадянин України незалежно від проживання в Державі Ізраїль, вправі користуватися всіма своїми конституційними правами, в тому числі і на пенсійне забезпечення.

Відповідно до абзацу 3 частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Відповідно до частини другої – третьої статті 42 Закону № 1058-IV (в редакції, чинній на дату поновлення позивачу пенсії) для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону. Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

З 1 січня 2016 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а також у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов`язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму / мінімальної заробітної плати. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов`язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність / мінімальної заробітної плати, визначених законом на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.

Частиною четвертою цієї статті визначено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Дія цієї частини не поширюється на пенсіонерів, яким призначено пенсію за вислугу років на умовах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення", та які не досягли віку, встановленого статтею 26 цього Закону.

Отже, виходячи з вищенаведених положень законодавства пенсія не може бути меншою встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Пунктом 2.8. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 визначено, що поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

У випадку поновлення виплати пенсії особі, якій не було проведено перерахунок відповідно до статті 43 Закону, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до статті 40 Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсій, призначених до 2004 року.

При поновленні виплати пенсії та переведенні з одного виду пенсії на інший до наявних документів особа може додати: 1) документи про страховий стаж за період роботи до 01 січня 2004 року, який не врахований у пенсійній справі, у тому числі після призначення пенсії. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, відділ персоніфікованого обліку подає довідку із бази даних реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення, а у разі необхідності за формою згідно з додатком 3 до Положення; 2) довідку про заробітну плату відповідно до абзаців другого і третього підпункту 3 пункту 2.1 цього розділу; 3) документи про обставини, що впливають на розмір пенсії (наприклад, зміна кількості членів сім`ї, які перебували на утриманні пенсіонера чи померлого годувальника, виникнення (втрата) права на надбавку на непрацездатних членів сім`ї і надбавку на догляд за ними, визнання заявника одиноким і таким, що потребує сторонньої допомоги, визнання заявника особою з інвалідністю або учасником війни тощо).

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що розмір пенсії позивача, як станом на момент припинення її виплати - 01.06.2017, так і станом на момент поновлення її виплати – 11.03.2019 та по теперішній час складає 4036,00 грн.

Проте, в порушення наведених вище вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідачем після поновлення позивачу виплати пенсії не здійснюється підвищення розміру пенсії ОСОБА_1 для забезпечення індексації пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, а також у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а також у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Тобто, відповідачем взагалі не здійснюється перерахунок пенсії позивача після поновлення її виплати у відповідності до частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Суд зазначає, що стаття 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачає автоматичне підвищення та перерахунок пенсії.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено судом, позивач є громадянином України, а тому розмір його пенсії не повинен бути меншим, ніж установлено чинним законодавством України.

Таким чином, виконання вимог закону, в тому числі, щодо проведення підвищення та перерахунку пенсій є обов`язком відповідача.

При цьому, відповідач і не заперечує права позивача на перерахунок та підвищення пенсії, проте не проводить такого перерахунку та підвищення лише з тих підстав, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08.05.2019 не було покладено на відповідача такого обов`язку.

Проте, суд вважає такі доводи відповідача є безпідставними, оскільки відсутність у рішенні суду, яким зобов`язано пенсійний орган поновити пенсію за віком, зобов`язання здійснювати у подальшому перерахунок вказаної пенсії у відповідності до норм пенсійного законодавства України не може бути підставою для відмови позивачу у такому перерахунку.

Разом з тим, суд зазначає, що предметом розгляду справи № 140/1060/19 було питання щодо наявності у позивача права на поновлення виплати пенсії. Судовим рішенням у вказаній, що набрало законної сили, визнано визнано протиправним та скасовано рішення Нововолинсько-Іваничівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області, викладене у формі листа від 15.03.2019 № 15/Р-01 та зобов`язано Нововолинсько-Іваничівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області поновити виплату раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 11.03.2019.

На виконання рішення суду від 08.05.2019 у справі № 140/1060/19 відповідачем з 11.03.2019 поновлено виплату пенсії позивачу в розмірі, встановленому на дату припинення виплати пенсії (01.06.2017), а саме: в сумі 4036,00 грн., з них: 1821,47 грн. – розмір пенсії за віком; 485,44 грн. – доплата за 37 років понаднормового стажу; 9,65 грн. – підвищення у зв`язку із зростанням середньої заробітної плати; 1619,44 грн. – доплата до пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»; 100,00 грн. – доплата з 01.05.2012 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 № 327.

Отже, суд зазначає, що з дня поновлення виплати пенсії позивач користується усіма правами на підвищення та перерахунок пенсії згідно з вимогами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», будь-яких обмежень його прав, як пенсіонера, якому поновлено виплату пенсії за рішенням суду наведеним Законом не встановлено. Разом з тим, пенсія за віком є основним джерелом існування та не може бути нижчою від прожиткового мінімуму.

Щодо твердження відповідача, що позивачем не дотримано вимоги Порядку №22-1, якими врегульовано питання щодо подання та оформлення документів для поновлення виплати пенсії, тому відповідач не мав законних підстав прийняти заяву до виконання про перерахунок пенсії, то вони є безпідставними, оскільки відмовляючи у проведенні перерахунку пенсії позивачу, відповідач про такі мотиви не вказав. При цьому, пунктом 2.8. Порядку №22-1 визначено, що поновлення виплати пенсії, здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Відтак, відповідач неправомірно відмовив позивачу в перерахунку пенсії, а тому виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України суду повноважень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 після поновлення її виплати рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08.05.2019 у справі № 140/1060/19 за його заявою від 30.08.2019 та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок розміру поновленої рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08.05.2019 у справі № 140/1060/19 ОСОБА_1 пенсії за віком починаючи з 11.03.2019 із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 768,40 грн., сплачений відповідно до квитанції № 80 від 18.11.2019 (а. с. 2).

При вирішенні клопотання представника позивача про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 3000,00 грн., суд зазначає, що воно підлягає до часткового задоволення, враховуючи наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається із доданих письмових доказів (ордеру на надання правової допомоги від 13.08.2019, розрахунку витрат на професійну правничу допомогу від 18.11.2019, квитанції до прибуткового касового ордера серії АС № 73 від 18.11.2019), позивач сплатив на рахунок адвоката Андрейчука С.В. 3000,00 грн. на оплату правової допомоги, яка складається з: вивчення законодавства, що регулює спірні правовідносини та судової практики – 100,00 грн.; надання консультацій – 300,00 грн.; написання та надіслання адвокатського запиту і заяви – 700,00 грн.; підготовка адміністративного позову – 1900,00 грн.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правовою допомогою адвоката, суд виходить з того, що дана справа є справою незначної складності, при цьому, вивчення законодавства, що регулює спірні правовідносини та судової практики (100,00 грн.), консультування (300,00 грн.), підготовка адвокатського запиту до (700,00 грн.) включається до витрат пов`язаних з підготовкою позовної заяви.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правову допомогу в сумі 1900,00 грн., що становить вартість послуг із складання позовної заяви. А, решту витрат у сумі 1100,00 грн. повинен понести позивач.

Керуючись статтями 243 - 246, 263, підпункту 15.5 пункту І розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 після поновлення її виплати рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08.05.2019 у справі № 140/1060/19 за його заявою від 30 серпня 2019 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок розміру поновленої рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08.05.2019 у справі № 140/1060/19 ОСОБА_1 пенсії за віком, починаючи з 11 березня 2019 року із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених чинним законодавством України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 1900,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, (43026, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Кравчука, 22-в, код ЄДРПОУ 13358826).

Суддя Р.С. Денисюк