Рішення № 86584716, 21.12.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

21 грудня 2019 р. Справа № 120/2964/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

розглянувши у письмовому провадженні в місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг

про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2019 року покладено обов`язок на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг надати відповідь по суті зазначених у заяві від 27.11.2018 року запитань. Вказує, що листом №19311/15-12 від 28.08.2019 року підтверджується не виконання постанови суду, зокрема такий лист не підписано повноважною особою та визначені у заяві від 27.11.2018 року запитання не вирішені.

Відтак останній просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача та покласти на нього обов`язок упродовж 10-днів надати відповідь по суті заявлених запитань у заяві від 27.11.2018 року у відповідності до Закону України «Про інформацію». Крім того, просить суд постановити окрему ухвалу про порушення законодавства, що вміщує ознаки кримінального правопорушення.

Ухвалою від 18.09.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення виявлених у ній недоліків.

08.10.2019 року позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, якою недоліки позовної заяви були усунені в повному обсязі.

Ухвалою від 08.11.2019 року, після усунення недоліків, відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні). Даною ухвалою встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк, відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема, зазначає, що відповідно до довіреності від 28.08.2019 №6565/15 начальнику відділу ліцензування та нагляду за кредитними установами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг Мартощук Ользі Миколаївні на період виконання обов`язків директора департаменту регулювання та нагляду за кредитними установами надано право підписання документів, пов`язаних з розглядом звернення громадян відповідно до Закону України «Про звернення громадян», а саме листів-відповідей підготовлених департаментом регулювання та нагляду за кредитними установами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг за результатами розгляду первинних та дублетних звернень громадян. Таким чином, стверджує, що відповідь від 28.08.2019 за №19311/15-12 підписано належною на те особою. Також зазначає, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг об`єктивно, всебічно і вчасно перевірила скаргу позивача від 27.11.2018 року та надала обґрунтовану відповідь щодо питань зазначених у цій скарзі, про що письмово повідомила скаржника відповідно до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян».

При цьому, у відзиві на позов відповідач просить залишити позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду, оскільки питання правомірності відповіді Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 13317/15-12 від 26.12.2018 на заяву від 27.11.2018 було предметом розгляду судами першої та апеляційної інстанції у справі № 120/56/19.

Стосовно заявленого клопотання, суд зазначає наступне.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 238 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Так, встановлено, що рішення в адміністративній справі № 120/56/19-а прийняте між тими самими сторонами, втім суд зазначає, що предмет та підстави для звернення до суду інші. Відтак, підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду – відсутні.

Ухвалою суду від 05.11.2019 року у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом учасників справи відмовлено.

Суд, вивчивши матеріали справи та, оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, встановив наступні обставини.

27.11.2018 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про надання інформації до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Листом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 13317/15-12 від 26.12.2018 року позивачу була надана відповідь про результати розгляду звернення.

Однак, вважаючи що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг надала ОСОБА_1 відповідь не в повному обсязі, останній звернувся до суду.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12.04.2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2019 року рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12.04.2019 року скасовано та зобов`язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, надати ОСОБА_1 відповідь по суті зазначених в заяві від 27.11.2018 року запитань.

Листом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 19311/15-12 від 28.08.2019 року на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2019 року надано відповідь ОСОБА_1 по суті заявлених запитань визначених у заяві від 27.11.2018 року, та у заяві від 13.08.2019.

Разом із тим, позивач вважаючи, що відповідачем у листі №19311/15-12 від 28.08.2019 року зазначено неповну інформацію, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про звернення громадян" під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, посадові особи зобов`язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, зокрема, об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Оцінюючи відповідь Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, оформлену листом № 19311/15-12 від 28.08.2019 року, на предмет дотримання відповідачем обов`язку щодо об`єктивної, всебічної і вчасної перевірки заяви позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Як встановлено судом, у заяві від 27.11.2018 року позивач порушив питання, які стосуються наступного:

- надання пояснень щодо діяльності кредитної спілки "Злагода";

- надання пояснень щодо проведення перевірки діяльності кредитної спілки "Злагода";

- проведення службового розслідування щодо посадових осіб Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, які проводили перевірку кредитної спілки "Злагода".

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.11.2019 року встановлено, що відповідь Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №13317/15-12 від 26.12.2018 року має узагальнений характер та не в повному обсязі відповідає на поставлені позивачем запитання, крім того не містить відомостей про те, які з поставлених позивачем запитань не належать до його компетенції.

Зокрема, встановлено, що відповідач не надав відповідь на клопотання позивача щодо проведення службового розслідування відносно посадових осіб Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, які проводили перевірку кредитної спілки "Злагода" та в частині надання пояснень щодо проведення перевірки діяльності кредитної спілки "Злагода".

Відтак, Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг зобов`язано надати ОСОБА_1 відповідь по суті зазначених в заяві від 27.11.2018 року запитань.

Із листа відповідача «Щодо надання відповіді на заяву» № 19311/15-12 від 28.08.2019 року, судом встановлено, що на запитання «надання пояснень щодо діяльності кредитної спілки "Злагода"» зазначила, що у зв`язку із втратою статусу фінансової установи з 11.07.2017 року у Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг відсутні повноваження щодо здійснення нагляду за діяльністю спілки.

Стосовно питання ОСОБА_1 «надання пояснень щодо проведення перевірки діяльності кредитної спілки "Злагода"» відповідач відповів, що враховуючи факт виключення спілки з Державного реєстру фінансових установ, та втрату статусу фінансової установи з 11.07.2017 року у Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг відсутні повноваження щодо проведення позапланової виїзної перевірки з питань дотримання кредитною спілкою "Злагода" вимог чинного законодавства у сфері фінансових послуг. Також зазначив, що до компетенції Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг не віднесено питання щодо прийняття рішень про припинення діяльності кредитної спілки "Злагода".

Щодо запитання позивача про «проведення службового розслідування щодо посадових осіб Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, які проводили перевірку кредитної спілки "Злагода"» у листі № 19311/15-12 від 28.08.2019 року зазначив, що відповідно до статті 71 Закону України «Про державну службу» службове розслідування може проводитися з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку. Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності відповідно до статті 65 Закону України «Про державну службу» є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

При цьому вказав, що постановою Вінницького апеляційного суду від 07.09.2016 року у справі № 802/551/16-а судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що під час проведення перевірки посадовими особами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг в повній мірі було досліджено інформацію щодо об`єкта перевірки, вчинені всі необхідні дії в рамках наданих їм повноважень, в тому числі обґрунтовано складено акт від 29.03.2016 про не допуск до проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), в зв`язку з відсутністю керівника КС "Злагода", або уповноваженої ним особи, під час проведення перевірки у період з 16.03.2016 по 18.03.2016, про що також було повідомлено як слідчі органи, так і Вінницький міський суд Вінницької області. Зазначена постанова, залишена в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.10.2016 та набрала чинності 07.09.2016.

Отже, суд, дослідивши зміст листа №19311/15-12 від 28.08.2019 року, вважає, що відповідачем надано повні та обґрунтовані відповіді стосовно поставлених питань.

При цьому варто наголосити, що незгода позивача із повнотою відповіді та наданою інформацією є суб`єктивним сприйняттям позивача.

Водночас, щодо позовної вимоги про надання відповіді на заяву упродовж 10 денного строку, суд зазначає таке.

Частиною 1 ст. 20 Закону України "Про звернення громадян" встановлено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання.

З урахуванням поставлених в заяві позивача від 27.11.2018 року запитань суд дійшов висновку про те, що підстави для зобов`язання відповідача розглянути звернення позивача протягом 10 днів, тобто у скорочений строк, відсутні.

За приписами вимог пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Також позивач просить постановити окрему ухвалу, однак суд дійшов висновку про відсутність підстав для її постановлення , виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

Однак слід зазначити, що це є правом, а не обов`язком суду. Окрім того, позивачем не обґрунтовано які саме порушення законодавства є підставою для постановлення окремої ухвали.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Враховуючи відсутність судових витрат у даній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Крапівницька Н. Л.