Рішення № 86583229, 04.11.2019, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

ун. № 759/2280/19

пр. № 2/759/3488/19

04 листопада 2019 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Миколаєць І.Ю. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) до Державного підприємства «Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва «Київдіпротранс» ( код ЄДРПОУ 04726917, адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 15) про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за дні невикористаної відпустки та середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

04.02.2019 р. позивач звернулася до суду з позовом до Державного підприємства «Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва «Київдіпротранс», у якому просила стягнути з відповідача свою на користь заборгованість із заробітної плати, компенсацію за невикористані дні відпустки у розмірі 25000 грн. 00 коп.

В ході судового розгляду позивач збільшила позовні вимоги та з урахуванням збільшення просила суд стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати у розмірі 3962 грн. 56 коп., а всього 28 962 грн. 56 коп.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на наступне.

З 15 вересня 2014 року по 01 червня 2017 року позивач працювала в Державному підприємстві «Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва «Київдіпротранс»

15 вересня 2014 року позивача було прийнято на посаду інженера 2 категорії відділу ПОБ із переведенням із Українського державного проектно-технологічного науково-дослідного інституту цивільної авіації «Украеропроект», відповідно до наказу №234/к від 10.09.2014 року.

01 травня 2016 року позивача було переведено на посаду інженера 1 категорії, відповідно до наказу № 55/к від 28 квітня 2016 року.

01 червня 2017 року позивача було звільнено з підприємства за згодою сторін відповідно до ст. 36 КЗпП України, відповідно до наказу № 83/к від 01 червня 2017 року.

Станом на день звернення до суду відповідач не виплатив позивачу заборгованість із нарахованої заробітної плати разом із компенсацією за невикористані дні відпустки в розмірі - 25 000 грн. 00 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Згідно до ухвали від 06 лютого 2019 р. відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, через канцелярію суду представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст. 223 ЦПК України).

Суд, керуючись вимогами ст. ст. 223, 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності Відповідача на підставі наявних в справі доказів, ухваливши заочне рішення, оскільки: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти заочного вирішення справи; підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, з З 15 вересня 2014 року по 01 червня 2017 року позивач працювала в Державному підприємстві «Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва «Київдіпротранс»

15 вересня 2014 року позивача було прийнято на посаду інженера 2 категорії відділу ПОБ із переведенням із Українського державного проектно-технологічного науково-дослідного інституту цивільної авіації «Украеропроект», відповідно до наказу №234/к від 10.09.2014 року.

01 травня 2016 року позивача було переведено на посаду інженера 1 категорії, відповідно до наказу № 55/к від 28 квітня 2016 року.

01 червня 2017 року позивача було звільнено з підприємства за згодою сторін відповідно до ст. 36 КЗпП України, відповідно до наказу № 83/к від 01 червня 2017 року.

Станом на день звернення до суду Відповідач не виплатив Позивачу заборгованість із нарахованої заробітної плати разом із компенсацією за невикористані дні відпустки в розмірі - 25 000 грн. 00 коп., що підтверджується матеріалами справи.

09 квітня 2019 року Представник Позивача подав до суду заяву про збільшення позовних вимог в якій просив Стягнути Відповідача користь Позивача заборгованість із заробітної плати разом з компенсацією за дні невикористаної відпустки у розмірі 25 000 грн. 00 коп. та середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати у розмірі 3962 грн. 56 коп., а всього 28 962 грн. 56 коп.

На обгрунтування заяви про збільшення розміру позовних вимог Представник Позивача надав свій розрахунок середнього заробітку за останні два місяці роботи Позивача, а саме за квітень - травень 2017 року, вказавши кількість днів прострочення за червень - липень 2018 року.

Згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 47 та ч. 1 ст. 83 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, в день звільнення Позивача Відповідач не провів з нею розрахунок по заробітній платі в сумі 25000 грн. 00 коп., а відтак з ДП «Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва «Київдіпротранс» на користь Позивача підлягає стягненню вищевказана сума.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 20 Постанови «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24 грудня 1999р. № 13, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Середній заробіток розраховується відповідно до Постанови кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати».

Відповідно до п.2 зазначеної Постанови середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата. Час, протягом якого працівники згідно із чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

У відповідності до Довідки за формою ОК-5 наданої Позивачем, середній заробіток за один день, за останні два місяці роботи Позивача, а саме квітень - травень 2017 року складає 64 грн. 96 коп.

Таким чином, середньоденна заробітна плата становить: 64, 96 (середній заробіток за 1 день) х 61 робочих дні (червень - липень 2018 року) = 3962 грн 56 коп.

З урахуванням вищенаведених положень законодавства, а також перевіривши у судовому засіданні розрахунки позивача, наведені у позовній заяві, суд, на підставі Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, вважає, що вимоги Позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку 3962 грн. 56 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

За умовами ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість та законність позовних вимог, а відтак поданий позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.

Керуючись ст. ст. 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 3,4,5,7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79,80, 81, 223, 258, 262, 264, 265, 268,273, 280-282, 352 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) до Державного підприємства «Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва «Київдіпротранс» ( код ЄДРПОУ 04726917, адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 15) про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за дні невикористаної відпустки та середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва «Київдіпротранс» (код ЄДРПОУ 04726917, адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 15) на користь ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) заборгованість по заробітній платі разом із компенсацією за дні невикористаної відпустки у розмірі 25 000 грн. 00 коп., середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати у розмірі 3962 грн. 56 коп., а всього 28 962 (двадцять вісім тисяч дев`ятсот шістдесят дві) гривні 56 коп.

Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва «Київдіпротранс» в дохід держави судовий збір 768 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Миколаєць І.Ю.