Рішення № 86581556, 12.12.2019, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/667/19

Єдиний унікальний № 742/1145/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2019 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого-судді Циганка М.О., за участю секретаря судового засідання Чміль С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

встановив:

Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилася спадщина, в тому числі й на транспортний засіб DAEWO LANOS TF69Y 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , який за життя був зареєстрований на ОСОБА_4 23 травня 2017 року позивач отримала Свідоцтво про право власності на Ѕ частину у праві власності на даний автомобіль як переживша дружина на частку спільної сумісної власності подружжя та Свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/12 частку вказаного автомобіля в порядку спадкування після смерті чоловіка, тобто отримала 7/12 часток у праві власності на автомобіль. Отримавши відповідні свідоцтва позивач мала намір користуватися даним автомобілем, проте їй стало відомо, що відповідач ОСОБА_2 передав належний їй автомобіль у платне користування своєму знайомому ОСОБА_5 , при цьому вона як власник автомобіля не приймала жодних рішень щодо передачі автомобіля відповідачеві. Рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 30 серпня 2018 року у цивільному провадженні №2/742/939/18 (єдиний унікальний №742/2165/18), було витребувано в ОСОБА_5 автомобіль марки DAEWO LANOS TF69Y 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , з ключами, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу з передачею їх ОСОБА_1 . Постановою Чернігівського апеляційного суду від 30 листопада 2018 року дане рішення суду залишено без змін. В ході виконавчого провадження спірний автомобіль в березні 2019 року був повернутий позивачу. Оскільки, за час експлуатації автомобіля ОСОБА_5 з лютого 2015 року до теперішнього часу оціночна вартість автомобіля стала нижче на 1092 у.о., що становить 30 303 грн., а вартість належної їй частини автомобіля знизилася на 637 у.о., що відповідає 17681 грн., та підтверджується відповідними висновками експертиз, тому позивачем і подано до суду позов про стягнення з відповідача на її користь матеріальної шкоди в розмірі 17 681 грн., моральну шкоду в розмірі 10000 грн. та судових витрат у справі.

Позивач та її представник адвокат Кантур О.А. заявлені позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 , син покійного ОСОБА_4 в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечив в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у відзиві (а.с.37-40).

Третя особа ОСОБА_3 , дочка покійного ОСОБА_4 в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог категорично заперечила, мотивуючи їх безпідставністю.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, показання свідка, дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав:

Судом встановлено, що 11 жовтня 1996 року ОСОБА_4 та ОСОБА_1 уклали шлюб, що підтверджується копією Свідоцтва про укладення шлюбу від 11 жовтня 1996 року серії НОМЕР_2 (а.с.8).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер (а.с.9).

Згідно копії Облікової картки приватного ТЗ та Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, вбачається, що транспортний засіб DAEWO LANOS TF69Y 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 було зареєстровано за ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як вбачається з копії Свідоцтва про право на спадщину за законом від 23 травня 2017 року, ОСОБА_1 видано свідоцтво на 1/12 частину автомобіля маркиDAEWO LANOS TF69Y 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до копії Свідоцтва про право власності від 23 травня 2017 року, ОСОБА_1 є пережившою дружиною ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та їй належить Ѕ частка у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу. Спільне сумісне майно подружжя, право власності на яке в указаній частці посвідчується цим свідоцтвом, складається з автомобіля марки DAEWO LANOS TF69Y 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 .

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 30 серпня 2018 року у цивільному провадженні №2/742/939/18 (єдиний унікальний №742/2165/18), задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_5 ., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння. Витребувано в ОСОБА_5 автомобіль марки DAEWO LANOS TF69Y 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , з ключами, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу з передачею їх ОСОБА_1

30 листопада 2018 року постановою Чернігівського апеляційного суду залишено без змін рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30 серпня 2018 року.

В березні 2019 року спірний транспортний засіб DAEWO LANOS TF69Y 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , витребувано у ОСОБА_5 .

При цьому, судом встановлено, що в ході розгляду Прилуцьким міськрайонним судом цивільного провадження за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про поділ майна, що є у спільній частковій власності, між сторонами було досягнуто домовленості щодо сплати ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 39 367 грн. в рахунок вартості 7/12 частин транспортного засобу DAEWO LANOS TF69Y 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , а ОСОБА_1 відповідно відмовляється від своєї частки на спірний автомобіль, про що надано відповідну розписку. Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду від 10 травня 2019 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 .

У відповідності до копії Договору 6153/19/2862 купівлі –продажу транспортного засобу від 08 травня 2019 року та Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 продали ОСОБА_2 транспортний засіб DAEWO LANOS TF69Y 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 .

Як вбачається з копії Постанови слідчого відділення Прилуцького відділу поліції про закриття кримінального провадження від 23 травня 2018 року, «..Допитана в якості потерпілого ОСОБА_1 показала, що до самої смерті покійний чоловік не узгоджував з нею питань продажу автомобіля третім особам, хоча стосунки між ними довірливі. Тому ОСОБА_1 вважала, що син від першого шлюбу її чоловіка ОСОБА_2 продав автомобіль DAEWO LANOS TF69Y 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 після смерті свого батька, не маючи на нього ніякого права. Під час досудового розслідування було допитано в якості свідка ОСОБА_5 , який показав, що покійний чоловік потерпілої ОСОБА_1 являвся його давнім другом, саме тому, коли останній тяжко захворів, то сам зателефонував до свідка з проханням придбати у нього автомобіль в лютому 2015 року, на що ОСОБА_5 погодився, щоб фінансово допомогти хворому другу – нині покійному ОСОБА_4 ….».

Крім того, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 дав показання, що на початку 2015 року ОСОБА_2 зателефонував йому та попросив допомогти в продажі належного його батькові автомобіля. Погодившись, ОСОБА_2 приїхав до свідка та вони разом поїхали до ОСОБА_1 , дружини власника авто, та мали намір її забрати з собою, але вона відмовилася їхати за станом здоров`я. ОСОБА_1 сама винесла технічний паспорт на автомобіль, два комплекти ключів від авто та ключі від гаража. Поїхавши в гараж, покупці оглянули авто, в якого колеса були спущені, оскільки, акумулятор не працював, покупці привезли свій. При цьому, покупець телефонував до власника авто ОСОБА_4 , узгоджував умови продажу та суму. Кошти від продажу віддали ОСОБА_2 .

За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Зокрема, ч.1,2 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Крім того, ст.23 ЦК України, визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У відповідності до вимог ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються стронами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, оскільки судом встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_2 , син чоловіка позивача, за життя батька ОСОБА_4 , який був власникомтранспортного засобу DAEWO LANOS TF69Y 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , в зв`язку з його хворобою та перебуванням на лікуванні, для чого потрібні були значні кошти, та за його погодженням, передав у користування за грошові кошти даний автомобіль ОСОБА_5 ; при цьому, позивач по справі ОСОБА_1 була повідомлена про передачу автомобіля, тобто враховуючи норми ст.ст.1166, 1167 ЦК України, встановлено відсутність вини ОСОБА_2 щодо передачі майна та відповідно підстав для стягнення на користь позивача матеріальної шкоди в розмірі 17 681 грн. і 10 000 грн. в рахунок відшкодування моральних збитків, тому в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Щодо вирішення судових витрат між сторонами, суд враховує, що згідно ч.1, п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача, тому враховуючи, що в задоволенні позову відмовлено, тому, судові витрати по справі, слід покласти на позивача.

Керуючись вищевикладеним, на підставі ст. ст.12, 13, 81, 258-259, 263, 264, 265, 352, 354, 355, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд, –

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М.О.Циганко