Рішення № 86580437, 24.12.2019, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/1758/19

2/705/1539/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2019 року місто Умань Черкаської області

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді Кормана О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

До Уманського міськрайонного суду Черкаської області звернулося Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт № б/н від 05.11.2015 року ОСОБА_1 отримавкредит у розмірі 5610,21 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,01 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. У зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 11.03.2019 року має заборгованість 16815,02 грн., яка складається з наступного: 5610,21 грн. – заборгованість за кредитом; 1,90 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 8377,20 грн. – заборгованість за пенею та комісією; 2825,71 грн. – штраф відповідно до п.2.2 Генеральної угоди. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ КБ «Приватбанк».

На цих підставах просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 16815,02 грн. за кредитним договором № б/н від 05.11.2015 року, яка складається з наступного: 5610,21 грн. – заборгованість за кредитом; 1,90 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 8377,20 грн. – заборгованість за пенею та комісією; 2825,71 грн. – штраф відповідно до п.2.2 Генеральної угоди. Стягнути судові витрати у розмірі 1921,00 грн.

Ухвалою судді від 29.05.2019 року відкрито провадження у справі і справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а також роз`яснено відповідачу його право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Також суддею визначено строки для подання позивачем відповіді на відзив та подання відповідачем заперечень. Розгляд справи по суті вирішено було провести 15.07.2019 року без виклику сторін.

В подальшому ухвалами судді від 15.07.2019 року, 20.08.2019 року, 26.09.2019 року та 26.11.2019 року строк розгляду справи продовжувався, останній раз до 24.12.2019 року, так як у судді була відсутня інформація про належне повідомлення відповідача про дату розгляду справи та отримання ним ухвал судді і копії позовної заяви з додатками. Вказані документи повертались на адресу суду з відміткою на поштовому відправленні про закінчення терміну їх зберігання.

Ухвала судді про відкриття провадження у справі, а також копія позовної заяви з додатками та ухвала про продовження строку розгляду справи були направлені останній раз за зареєстрованою адресою місця проживання відповідача, проте повернуті оператором поштового зв`язку з відміткою про те, що адресат відсутній. У відповідності до вимог п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України вважається, що відповідач був належним чином повідомлений про дату розгляду справи.

Станом на день розгляду справи відповідач відзив на позовну заяву або зустрічну позовну заяву, у визначені суддею строки, не подав.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до таких висновків.

Судом, згідно наданих позивачем копій документів, встановлено, що 05.11.2015 року відповідачем було підписано Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт, в якій зазначено, що він згоден з тим, що підписана Генеральна угода разом з запропонованими АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Умовами та правилами, Тарифами складають між ним та банком кредитний договір.

Відповідно до п.2.1 Генеральної угоди Банк надав позичальнику кредит в сумі 5610,21 грн. на строк 6 місяців з 05.11.2015 року по 31.05.2016 року, шляхом встановлення кредитного ліміту на платіжну карту в сумі 5610,21 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,001 % в місяць на суму залишку заборгованості по кредиту.

Згідно розрахунків заборгованості за договором, доданих банком до позовної заяви, станом на 11.03.2019 року заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором складала 16815,02 грн., яка складається з наступного: 5610,21 грн. – заборгованість за кредитом; 1,90 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 8377,20 грн. – заборгованість за пенею та комісією; 2825,71 грн. – штраф відповідно до п.2.2 Генеральної угоди.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд уважає, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

У відповідності до вимог статей 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частина 2 статті 83 ЦПК України визначає, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

У відповідності до ст.212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як вбачається з тексту Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 05.11.2015 року сторони узгодили розмір кредиту та процентів за користування кредитом. Також, у п.2.2 передбачено штраф за порушення строку погашення заборгованості.

Тому, суд вважає, що в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом, заборгованості по процентам за користування кредитом та штрафу відповідно до п.2.2 Генеральної угоди, позов підлягає задоволенню.

В частині стягнення з відповідача заборгованості за пенею та комісією суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

У позовній заяві позивач взагалі не обґрунтовує, чим врегульовано право позивача на стягнення пені та комісії, якими саме умовами Генеральної угоди передбачено виплату таких коштів. До позовної заяви додано лише розрахунок заборгованості за кредитним договором, в якому зазначено суми заборгованості без детального розрахунку, яким чином такі суми були обраховані.

Генеральна угода, копія якої додана до позовної заяви, не містить посилань на суму комісії. При цьому, у п.2.8 Генеральної угоди лише наявне посилання на те, що при порушенні позичальником зобов`язань по погашенню кредиту позичальник сплачує Банку пеню, розмір якої вказаний в Умовах та правилах за кожен день прострочки.

При цьому, до позовної заяви не долучено текст Умов та правил, які були б підписані відповідачем, що свідчили б про узгодження сторонами розміру пені. Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, який долучений до позовної заяви, не містить підпису відповідача, тобто позивачем не доведено, що сторонами було узгоджено розмір пені.

Враховуючи те, що позов судом задовольняється частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі, пропорційній розміру задоволених позовних вимог, тобто в сумі 963 грн 96 коп.

Керуючись ст. 19, 141, 76-81, 258-259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором від 05 листопада 2015 року (без номера) у розмірі 8437 (вісім тисяч чотириста тридцять сім) гривень 82 копійки, яка складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 5610,21 гривень; заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 1,90 гривень; штрафу відповідно до п.2.2 Генеральної угоди в розмірі 2825,71 гривень.

Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованості за пенею та комісією в розмірі 8377,20 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» судовий збір в розмірі 963 гривні 96 копійок.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя О.В.Корман