Вирок № 86580137, 24.12.2019, Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/8537/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді – Михальченко Ю.В.;

за участю:

секретаря судового засідання – Василенко О.Г.

прокурора – Барбаш О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019251010004676 від 23.08.2019 року, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, депутатом, учасником бойових дій, учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС не являється, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , індекс АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-28.05.2008 вироком Соснівського районного суду міста Черкаси, за ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 76, ч. 3 ст. 76, ч. 4 ст. 76 КК України, до 2 років позбавлення волі, з відбуттям покарання умовно терміном 1 рік;

-11.07.2011 вироком Соснівського районного суду міста Черкаси, за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 76, ч. 3 ст. 76, ч. 4 ст. 76 КК України, до 4 років позбавлення волі, з відбуттям покарання умовно терміном 2 роки;

-01.08.2013 вироком Соснівського районного суду міста Черкаси, за ч. 2 ст. 125, ч. 2 ст. 186, 70 КК України, до 4 років 1 місяця позбавлення волі; рішенням Апеляційного суду вирок відмінений та провадження направлено на новий судовий розгляд;

-04.12.2013 року вироком Соснівського районного суду міста Черкаси, за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 125 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі; Звільнився 23.03.2017 з ВК № 62 м. Черкаси, по відбуттю строку призначеного покарання

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,

із участю в судовому розгляді:

обвинуваченого – ОСОБА_1

потерпілої – ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення корисливих майнових кримінальних правопорушень, останній раз 04.12.2013 року вироком Соснівського районного суду міста Черкаси, за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 125 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, звільнившись 23.03.2017 з ВК № 62 м. Черкаси, по відбуттю строку призначеного покарання, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та скоїв аналогічне за складом кримінальне правопорушення, за наступних обставин:

Так, 20 серпня 2019 приблизно о 18.00 год. ОСОБА_1 перебуваючи в приміщенні грального закладу «Національна Лотерея», який розташований за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 470, переслідуючи злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, повторно, з корисливих мотивів, звернувся до працівниці вищевказаного закладу, раніше знайомої ОСОБА_2 та попросив в останньої належний їй мобільний телефон марки «Самсунг А 7» ІМЕІ НОМЕР_1 , ніби то для здійснення дзвінка. Потерпіла ОСОБА_2 не підозрюючи злочинних намірів ОСОБА_1 та будучи переконаною в добросовісності намірів останнього, передала належний їй мобільний телефон.

В подальшому ОСОБА_1 отримавши вищевказаним шляхом мобільний телефон марки «Самсунг А 7» ІМЕІ НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, повторно, зімітував здійснення ним дзвінка та покинув межі грального закладу та в подальшому розпорядився мобільним телефоном на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 4900 грн.

Суд вважає, що пред`явлене обвинувачення в ході судового розгляду доведено у повній мірі і дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав в повному обсязі, визнав всі фактичні обставини, які йому пред`явлено у обвинуваченні. Щиро розкаюється в скоєному, просить суворо не карати та від дачі показів відмовився.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Частина четверта даної статті вказує, що допит обвинуваченого здійснюється обов`язково, крім випадку, якщо він відмовився від давання показань. Однак дана стаття не зобов`язує сторону обвинувачення надавати докази в кримінальному провадженні, якщо суд за згодою всіх учасників кримінального провадження визнав недоцільним дослідження наявних доказів, які таким чином повністю визнаються в судовому засіданні сторонами провадження. Тому визнання вини та відмова обвинуваченого від детальних показів в судовому засіданні не перешкоджає розглядати дане кримінальне провадження у відповідності до положень ч.3 ст.349 КПК України, що чітко узгоджується із нормами вказаної статті та позбавляє необхідності доведення фактичних обставин посилаючись на зібрані в справі докази. Дане положення виключно стосується необхідності та порядку дослідження доказів, іншого тлумачення та поняття не містить.

Заперечень з приводу оголошених фактичних обставин, встановлених в ході досудового розслідування в кримінальному проваджені, від сторін судового засідання, не надійшло, учасники погодилися із кваліфікацією вчинених діянь, будь-які заперечення відсутні.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджується доказами, які були зібрані органами досудового розслідування і які він визнав в судовому засіданні, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд, згідно з вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, межі, установлені санкцією статті КК України.

Згідно ст.66 КК України, пом`якшуючою його відповідальність обставиною, суд визнає щире каяття у вчиненому.

Згідно ст.67 КК України, обтяжуючих відповідальність обставин не встановлено.

Суд, обираючи вид покарання ОСОБА_1 враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ч.3 ст.12 КК України є злочином середнього ступеня тяжкості, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, раніше неодноразово судимого за умисні злочини, перебуває на обліку в нарколога, висновки досудової доповіді, характеризується посередньо та відповідну санкцію інкримінованої статті, думку сторони обвинувачення щодо застосування до обвинуваченого покарання пов`язаного із позбавленням його волі, відсутність претензій у потерпілої, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_1 до покарання у вигляді позбавлення волі в максимальному розмірі визначеному санкцією ч.2 ст.190 КК України, при цьому враховано обставини вчинення кримінального правопорушення та відношення останнього до вчиненого.

Беручи до уваги встановлені фактичні дані в судовому засіданні, наявність пом`якшуючої обставини та відсутність обтяжуючої обставини, та повне визнання вини та розкаяння обвинуваченого, поведінку після вчинення злочину, що значно знижує рівень суспільної небезпечності винного та вказує на повне усвідомлення вчиненого, суд обґрунтовує необхідне, обираючи міру покарання, застосувати ст.75 КК України звільнивши від реального відбування призначеного покарання з випробуванням з покладанням на нього обов`язків передбачених ч.1 ст.76 цього Кодексу.

Підстав для застосування положень ст. 69 КК України суд не знаходить, враховуючи, що всю сукупність встановлених обставин судом було аргументовано наведено для призначення мінімального розміру покарання для виховання обвинуваченого.

Суд вважає таке покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, що повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Дана позиція також викладена уПостанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».

Запобіжний захід не обирався.

Цивільний позов не заявлений. Судові витрати в сумі 628,04 грн. стягнути з обвинуваченого.

Доля речових доказів повинна бути вирішена на підставі ст.100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.100, 325, 368-371, 374 КПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки, зобов`язавши ОСОБА_1 у відповідності до ч.1 ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи (висновок експерта № 8/584 від 19.09.2019) в сумі 628 грн. 04 коп.

Підстав для обрання запобіжного заходу суд не вбачає.

Речові докази, а саме:

?мобільний телефон марки «Самсунг А 7» ІМЕІ НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_2 залишити останній за належністю;

?копія документів на мобільний телефон марки «Самсунг А 7» ІМЕІ НОМЕР_1 , які знаходяться в матеріалах кримінального провадження – повернути ОСОБА_2

?квитанцію про викуп мобільного телефону потерпілою з ломбарду та бирка ломбарду, які знаходяться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження – залишити при матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м.Черкаси протягом 30 днів - учасниками процесу з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Головуючий: Ю.В.Михальченко