Ухвала суду № 86579460, 23.12.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/23010/19

1-кс/569/9875/19

УХВАЛА

23 грудня 2019 року м. Рівне

Рівненський міський суд в особі слідчого судді Сидорука Є.І., при секретарі судового засідання Григорчук В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області капітана поліції Подшивайлова О.С. про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області капітан поліції Подшивайлов О.С. у рамках кримінального провадження № 12015180010008052 від 31 грудня 2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 296 КК України, звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором Рівненської місцевої прокуратури Урбановичем Р.М. у якому просить накласти арешт шляхом заборони відчуження на нерухоме майно, що на праві приватної власності належить ОСОБА_1 .

Досудовим розслідуванням встановлено, що 31 грудня 2015 року, приблизно о 12 год. 00 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи у громадському місці – приміщенні бару-ресторану «Jazz & Blues», що по вул. 16-го Липня, 7 у м. Рівне, з мотивів явної неповаги до суспільства та існуючих загальновизнаних правил поведінки і моральності, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх публічність, проявивши особливу зухвалість, умисно наніс потерпілому ОСОБА_2 не менше трьох ударів руками та ногами в область голови, у результаті чого заподіяв останньому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани верхньої губи, крововиливів у м`які тканини правої очниці, склеру правого ока, гематоми повік зліва, осаднення виличної ділянки зліва, чим грубо порушив громадський порядок, а саме спокій та звичайний уклад життя потерпілого ОСОБА_2 , а також завдав останньому фізичної шкоди.

Також, ОСОБА_1 , маючи дозвіл № П-277 від 04.09.2014 виданий відділом превенції Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області на носіння та зберігання пістолета марки «ФОРТ 12R» із серійним номером НОМЕР_1 , калібру 45 Rubber, порушуючи вимоги Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів №576 від 12.10.1992, та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і вихолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядження гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998, не маючи відповідного передбаченого законом дозволу на придбання та зберігання бойових припасів, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, в невстановлений час та дату, незаконно придбав 44 (сорок чотири) предмети, які відповідно до висновку експерта №1.2-403/19 від 03.12.2019 виготовлені по типу пістолетних патронів, шляхом використання патронів «ФОРТ-Т 45 RUBBER» калібру 45 RUBBER, що споряджені еластичними снарядами несмертельної травматичної дії з внесеними саморобним способом змінами в конструкцію: в вершини куль вкручені саморізи, внаслідок чого зазначені патрони являються бойовими припасами. Дані патрони до стрільби придатні.

В подальшому, вказані бойові припаси, ОСОБА_1 , незаконно, без передбаченого законом дозволу, з моменту придбання зберігав за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1 , до моменту проведення працівниками СБУ в Рівненській області санкціонованого обшуку 29 березня 2019 року.

Крім того, 16 грудня 2019 року, приблизно о 00:25 год., ОСОБА_1 , володіючи інформацією про місце знаходження автомобіля марки «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який знаходився на прибудинковій території будинку АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , достовірно знаючи про перебування вказаного автомобіля у користуванні ОСОБА_3 , незаконно проник на прибудинкову територію зазначеного домоволодіння та діючи умисно, з невстановлених досудовим слідством мотивів, з метою знищення майна потерпілого, за допомогою нафтопродукту не встановленого походження, який останнім був заздалегідь підготовлений, шляхом облиття передньої частини автомобіля підпалив належний на праві власності ПП Фірма «Алкон» автомобіль марки «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на момент вчинення злочину перебував у користуванні ОСОБА_4 та не маючи можливості контролювати подальше поширення полум`я створив реальну загрозу життю чи здоров`ю людей, які перебували у будинку АДРЕСА_3 та проживають поруч, а також знищенню чи пошкодженню, як цього майна, так і майна інших фізичних та юридичних осіб.

В результаті злочинних дій ОСОБА_1 потерпілому завдано майнову шкоду в загальному розмірі 340 000 гривень.

16.12.2019 ОСОБА_1 було затримано (час фактичного затримання 02 год. 00 хв. 16.12.2019) за підозрою у вчиненні злочину.

16.12.2019 ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру, а саме про те, що він підозрівається у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України.

18.12.2019 ОСОБА_1 вручено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194, ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 296 КК України.

19 грудня 2019 року в СВ Рівненського ВП Головного управління Національної поліції в Рівненській області надійшов цивільний позов від приватного підприємства - фірма "Алком" в якому зазначено суму майнового збитку, що було спричинено в результаті вчиненого кримінального правопорушення.

Під час досудового розслідування встановлено, що у приватній власності підозрюваного ОСОБА_1 , перебуває земельна ділянка, для ведення індивідуального садівництва (реєстраційний номер об`єкта нерхомиого майна 13244656246, кадастровий номер 5624687000:04:001:0400), площею 0,1116 га. за адресою: с/рада Новоукраїнка, Рівненського району, Рівненської області; квартира за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 725506), будівля гуртожитку за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер 3464163, номер запису: 49-539 в книзі: 6) у частці 8/1000, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 193916572 від 19.12.2019.

З метою всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального правопорушення відшкодування шкоди, завданої діяннями підозрюваного ОСОБА_1 , виникла необхідність у накладенні арешту на майно, а також з метою забезпечення поданого у кримінальному провадженні цивільного позову.

Слідчий в судове засідання не з`явився, подав суду заяву про розгляд клопотання у його відсутності, та задоволити з підстав викладених у ньому.

Дослідивши надані матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

З урахуванням заяви слідчого відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Згідно ч. 2 ст. 172 КПК України з метою забезпечення арешту майна клопотання слідчого розглядається без повідомлення власника майна.

Судом встановлено, що СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженні № 12015180010008052 від 31 грудня 2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 296 КК України.

18.12.2019 ОСОБА_1 вручено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194, ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 296 КК України.

19 грудня 2019 року у даному кримінальному провадженні надійшов цивільний позов від приватного підприємства - фірма "Алком" в якому зазначено суму майнового збитку, що було спричинено в результаті вчиненого кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальнення вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із видів забезпечення кримінального провадження. Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і в клопотанні слідчого (прокурора), який звертається з проханням про арешт майна, оскільки згідно зі статтею Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно з частиною першою статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною третьою статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст.. 171 КПК України з клопотанням пор арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову – також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

При цьому тільки у випадку, передбаченому п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу («матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення»), тобто має ознаки речового доказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, а решт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, та відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, необхідно накласти арешт на нерухоме майно, що на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , оскільки незастосування вказаних заходів може призвести до знищення, відчуження відповідного майна, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, суд вважає клопотання слідчого є обґрунтованим, наведені у ньому обставини свідчать про наявність усіх підстави для його задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173,395 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання задоволити.

Накласти арешт шляхом заборони відчуження на наступне нерухоме майно, що на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , а саме:

-земельну ділянку, для ведення індивідуального садівництва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 13244656246, кадастровий номер 5624687000:04:001:0400), площею 0,1116 га за адресою: с/рада Новоукраїнка, Рівненського району, Рівненської області;

-квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 725506);

-будівлю гуртожитку за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер 3464163, номер запису: 49-539 в книзі: 6).

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути скасована судом, що накладав арешт.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слічдий суддя Є.І. Сидорук