Рішення № 86578979, 09.12.2019, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/992/18

номер провадження 2/546/300/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2019 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі

головуючої судді Лизенко І.В.,

за участі секретаря судового засідання Коваленка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в судовій залі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

19.09.2018 до Решетилівського районного суду Полтавської області надійшла вказана вище позовна заява, у якій позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 106095,89 грн заборгованості, що утворилася в результаті невиконання умов кредитного договору відповідачем, який був укладений між сторонами 12.04.2012 на підставі заяви відповідача про приєднання до «Умов і правил надання банківських послуг» та «Тарифів банку». Відповідно до вказаного договору відповідачеві було надано кредит у розмірі 7700 грн у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який відповідач зобов`язався повернути шляхом сплати щомісячних платежів, відсотків, комісій відповідно до тарифів, проте умови договору в цій частині не виконав, в результаті чого утворилася заборгованість.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, проведеного 19.09.2018, визначено склад суду із головуючим суддею Горульком О.М., який у визначеному ч. 6 ст. 187 ЦПК України порядку, відправив запит до реєструючого органу для з`ясування зареєстрованого місця проживання відповідача.

До отримання відповіді від органу реєстрації - 27.09.2018, суддю ОСОБА_2 звільнено у відставку, у зв`язку з чим провадження у справі не було відкрито.

19.10.2019 проведено повторний автоматизований розподіл справ між суддями, за результатами якого склад суду для розгляду справи не визначено, по причині відсутності необхідної кількості суддів.

За результатами повторно проведеного 19.02.2019 автоматизованого розподілу справ між суддями, справу передано на розгляд складу суду із головуючою Лизенко І.В. (відряджена до Решетилівського районного суду Полтавської області на підставі Рішення Вищої ради правосуддя від 22.01.2019 №175/о/15-19).

21.05.2019 справу прийнято до розгляду, ухвалено здійснювати розгляд повторно за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін і призначено відкрите судове засідання на 23.10.2019.

23.10.2019 розгляд справи відкладено у зв`язку з неявкою сторін до 09.12.2019.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду заяву, у якій просив розглядати справу без його участі, зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі і просить їх задовольнити, при цьому не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про час, дату і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Клопотання про розгляд справи за його відсутності чи інших заяв по суті або з процесуальних питань від відповідача до суду не надходило. Відповідач не надав заперечень проти зазначених у позові обставин, зокрема щодо укладення між ним та банком договору про надання кредиту, приєднання ним до Умов і Правил надання банківських послуг, визнання ним Тарифів банку.

Отже, за письмової згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

12.04.2012 між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК» укладено кредитний договір з відповідачем, згідно з умовами якого останній отримав кредит, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку (а.с. 10).

У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді (а.с. 10).

До кредитного договору банк додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/ (а.с. 11-16 ).

Таким чином, враховуючи відсутність заперечень відповідача та керуючись принципом диспозитивності, суд вважає встановленим, що 12.04.2012 між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання банківських послуг з використанням кредитної картки, шляхом приєднання, в порядку ст. 634 ЦК України, до умов запропонованих банком в письмових Умовах та Правилах надання банківських послуг, на підставі поданої відповідачем заяви (надалі - Заява), в якій міститься підпис зроблений від його імені про ознайомлення з цими Умовами та Правилами.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача (а.с. 8-9) вбачається, що за вищевказаним картковим рахунком відповідачем проводилися операції зі зняття готівкових коштів та внесення коштів на повернення отриманого кредиту, відсотків за користування ним та штрафних санкцій.

Таким чином, даючи правову оцінку укладеному між сторонами договору, суд доходить висновку, що між позивачем та відповідачем був укладений договір карткового рахунку, який в розумінні змісту ст. 1066 ЦК України, є різновидом договору банківського рахунку, умовами якого було передбачено кредитування відповідача у межах кредитного ліміту (ст.1069 ЦК України).

Відповідно до приписів ч.2 ст.1069 ЦК України права та обов`язки сторін, пов`язанні з кредитуванням рахунка, визначаються відповідними положеннями про позику та кредит (параграфи 1 та 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Згідно із ч.2 ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 ЦК України. Приписом ч. 1 ст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику, якщо такою є грошові кошти, у тій самій сумі, у строк та в порядку, що встановленні договором.

Відповідно до Заяви, підписаної відповідачем, він ознайомлений та згоден з Тарифами банку.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 31.07.2019 року становить 106 095,89 грн і складається із: заборгованості за тілом кредиту – 13 411,52 грн, заборгованості за відсотками – 404 212,75 грн, заборгованість за пенею та комісією – 5 150 грн (а.с. 8-9).

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 106 095,89 грн, що є заборгованістю по відсотках, які нараховані в період з 28.02.2018 по 31.07.2018.

Рішенням Решетилівського районного суду від 11.06.2015 із ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість за даним кредитним договором в загальній сумі 26 687,07 грн, у тому числі: заборгованість по кредиту – 13 411,52 грн, заборгованість по відсотках – 10 478,55 грн, пеня та комісія – 1050 грн, штрафи – 1747 грн (а.с. 6-7).

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказана правова позиція висловлена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 №444/9519/12.

Виходячи із правових висновків Верховного суду, у разі, якщо позивач реалізував своє право на стягнення боргу шляхом пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України або у разі спливу визначеного договором строку кредитування - він не має права нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом, оскільки у позичальника в цей момент виникає обов`язок погасити всю заборгованість повністю, а не щомісячними платежами, тому до даних правовідносин не можуть бути застосовані положення статті 599 та частини четвертої статті 631 ЦК України і у позикодавця виникає право на стягнення суми боргу, з урахуванням положень статті 625 ЦК України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що після звернення до суду з позовом, за яким ухвалено рішення Решетилівським районним судом від 11.06.2015, банк не мав право нараховувати відсотки позичальнику відповідно до умов договору.

Вимога про стягнення з позичальника відсотків та інфляційних втрат в порядку статті 625 ЦК України, на яку він наразі має право, банком не заявлена.

Отже, суд вважає необґрунтованою вимогу про стягнення боргу за відсотками у сумі 106 095,89 грн.

У зв`язку із тим, що суд відмовляє у задоволенні позову, виходячи з положень статті 141 ЦПК України, з відповідача не підлягає до стягнення понесений позивачем судовий збір.

На підставі викладеного, відповідно до ст. 61 Конституції України, ст. ст. ст. 526, 549, 611, 1049, 1054, 1066, ст.1069 ЦК України, керуючись ст. ст. 1-18, 81-82, 209-245, 259, 264, 265, 268, 280-281, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (розташоване в м. Київ по вулиці Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу за кредитним договором.

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, учасники мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Решетилівський районний суд Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. Лизенко