Рішення № 86578919, 24.12.2019, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/1009/19

№ пров. 2/544/391/2019

Номер рядка звіту 38

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24 грудня 2019 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Ощинської Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Чеботарьової Л.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у м. Пирятин у приміщенні суду по вул. Ярмарковій, 17 цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в :

Позивач АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК"» (далі – АТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулося з позовом до суду до відповідача до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики. У позові вказує, що відповідно до укладеної генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та прав надання продукту кредитних карт б/н від 28.12.2012 ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 13410,46 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості здійснюється у наступному порядку: починаючи з «1» по «25» число кожного місяця відповідач надає банку кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом. Позичальник підтвердив свою згоду на те, що підписана Генеральна угода разом з запропонованими АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Умовами та правилами, Тарифами складають між ним та Банком Кредитний договір, підтверджується підписом у заяві. Банк свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Станом на 17.07.2019 відповідач не виконав свої зобов`язання, у зв`язку з чим виникла заборгованість у сумі 15857,14 грн. Тому позивач АТ КБ «ПРИВАТБАНК» вимушений звернутися до суду про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості.

Ухвалою від 23 серпня 2019 року відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, на адресу суду надіслав заяву у якій просив справу слухати у його відсутність, позов підтримує у повному обсязі, також зазначив, що у разі неявки у судове засідання відповідача, не заперечує проти розгляду справи з винесенням заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Згідно довідки Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області № 02-13/308 від 15.09.2019 ОСОБА_1 зареєстрований у АДРЕСА_1 .

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Статтями 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд, вивчивши позов, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» знайшли своє підтвердження та підлягають до часткового задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідно до укладеної генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та прав надання продукту кредитних карт б/н від 28.12.2012 ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 13410,46 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом . Погашення заборгованості здійснюється у наступному порядку: починаючи з «1» по «25» число кожного місяця відповідач надає банку кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом (а.с. 6).

Позичальник підтвердив свою згоду на те, що підписана нею заява, умови надання банківських послуг, правила користування платіжною карткою та тарифи банку складають договір між нею та банком, що підтверджується підписом у її заяві (а.с. 5).

Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 «Умов та правил надання банківських послуг», де зазначено, що відповідач при укладанні договору про надання банківських послуг дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку (а.с. 23).

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг,- позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором (а.с. 25).

Відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди, згідно зі ст. ст. 212,611,652 Цивільного кодексу України, при порушенні позичальником термінів погашення заборгованості вказаних у цій Генеральній угоді, Умовах та правилах більше ніж на 31 день за зобов`язаннями термін яких не настав сторони узгодили, що термін повернення кредиту вважається 32-й день з моменту виникнення порушення. Заборгованість за кредитом починається з 32-го дня порушення. вважається простроченою позичальник сплачує банку штраф у розмірі 2065,13 грн (а.с. 6).

В порушення умов договору відповідач взяті на себе зобов`язання не виконує, щомісячні внески згідно договору кредиту не проводяться, а тому заборгованість станом на 17.07.2019 становить 15857,14 грн, у тому числі:

заборгованість за кредитом – 4572,85 грн;

заборгованість по процентам за користування кредитом – 2761,71 грн;

заборгованість за пенею та комісією – 6457,45 грн;

а також штраф відповідно до п.2.2 Генеральної угоди – 2065,13 грн (а.с. 4).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки Відповідач порушив зобов`язання, встановлені договором, доказів своєчасної та повної оплати заборгованості за кредитним договором в матеріалах справи немає, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача, при цьому, суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованої банком неустойки до розміру заборгованості по самому кредиту, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ч. 2 ст. 616 ЦК України, суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов`язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Як роз`яснено у п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу. Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов`язання). Положення статті 616 ЦК передбачають право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Зазначене стосується цивільно-правової відповідальності боржника, а не сплати ним основного грошового боргу за кредитним договором, що суд на підставі вказаної норми закону змінити не може.

Щодо вирішення позовних вимог про стягнення штрафів (фіксованої частини та процентної складової) суд керується наступним.

Цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми; несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами спірного договору, передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

У той самий час, відповідно до Умов та правил надання банківських послуг передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов`язань по кредитному договору, процентів за користування кредитом, комісії за обслуговування.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов`язань за; кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15.

Враховуючи наведені норми та роз`яснення, а також з огляду на майновий стан боржника, який не має роботи, або будь-яких інших доходів та зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що позивач з часу початку порушення зобов`язань вживав заходів спрямованих на отримання від боржника прострочених сум, хоча б шляхом його повідомлення про існуючу заборгованість, суд вважає за необхідне зменшити нараховану банком неустойку до розміру заборгованості по основному зобов`язанню.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість у загальному розмірі 9099,66 грн, яка складається з:

- 4572,85 грн – заборгованість за кредитом;

- 2461,71 грн – заборгованість по процентам за користування кредитом;

- а також штраф відповідно до п.2.2 Генеральної угоди – 2065,13 грн.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд, у разі часткового задоволення позову, присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так як позов задоволено часткового, то судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (9099,66 х 1921/15857,14= 1102,37).

Керуючись ст.ст. 525, 548, 625, 1049 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 141, 224, 263, 280-281 ЦПК України, с у д

в и р і ш и в:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК заборгованість за кредитним договором у сумі 9099 (дев`ять тисяч дев`яносто дев`ять) гривень 66 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК судовий збір за розгляд справи у сумі 1102 (одна тисяча сто дві) гривні 37 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Пирятинський районний суд Полтавської області.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК", юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р № НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та мешканець АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Пирятинським РВ УМВС України в Полтавській області 05.01.2001, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Суддя Ю.О. Ощинська