Рішення № 86578791, 18.12.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 18.12.2019 Справа № 554/7634/19

Провадження №2/554/2518/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2019 року м. Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави в складі :

судді Блажко І.О.

при секретарі Хмельницькій М.Ю.

за участю представника позивача – ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння ,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння. В якій прохала: витребувати належне їй майно – автомобіль ВАЗ легковий універсал 217130, 2011 року виробництва, державний номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключі запалювання автомобіля у ОСОБА_2 , усунувши перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном. В порядку ст.141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 2 622,88 грн., з яких 1 592 грн. – оплата судового збору, оплата при прийомі платежів – 30 грн. 88 коп., 1000 грн. – витрати на професійну правничу допомогу. В обґрунтування позову зазначила, що 10.06.2011 у Київському відділі РАЦС Полтавського МУЮ Полтавської області ОСОБА_5 Б. зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 . Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 24.05.2019 шлюб між ними був розірваний. Майна, яке б підлягало розподілу між позивачем та відповідачем немає, тому спір про майно заявлений не був. Ще до розірвання шлюбу сторони припинили стосунки та стали проживати окремо. 15.03.2011 позивачем за особисті кошти був придбаний автомобіль ВАЗ легковий універсал 217130, 2011 року виробництва, державний номерний знак НОМЕР_1 . Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 15.06.2011 видане на ім`я ОСОБА_4 на підставі довідки-рахунку КІМ 444391 від 15.03.2011. Відповідач утримує належне позивачу майно, а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключі запалювання, користується ним в своїх цілях та відмовляється його віддати. Як вбачається з копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль був придбаний у березні 2011 року, тобто до моменту створення сім`ї як фактично, так і юридично, тобто є її особистою власністю. Утримуючи у себе без належної правової підстави автомобіль відповідач створює для позивача перешкоди у здійсненні нею права користуватися та розпоряджатися майном, через що звертається до суду з даним позовом. (а.с.2-4)

22 серпня 2019 року ухвалою судді відкрито провадження у справі. Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 15.30 годин 13 вересня 2019 року. (а.с.20).

30 вересня 2019 року до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_2 на позовну заяву. В якому зазначив, що у своїй позовній заяві позивач зазначає про те, що вона придбала легковий автомобіль ВАЗ 217130 універсал, д/н НОМЕР_1 , за свої особисті кошти, що не відповідає дійсності. У дійсності сторони спільно проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу і в цей період вели спільне господарство, мали спільний бюджет, а 15.03.2011 разом купили автомобіль за спільні кошти, при чому більша частина коштів була зароблена ним, так як він мав постійну роботу і високий заробіток, а позивач у свою чергу не мала такого заробітку, щоб мати можливість самостійно заощадити відповідну суму грошових коштів для придбання автомобіля. З огляду на те, що спірний автомобіль був набутий за час спільного проживання однією сім`єю без шлюбу і вони спільно брали участь у придбанні вищезазначеного автомобіля працею та коштами, вказаний автомобіль є спільною сумісною власністю. За таких обставин позовні вимоги щодо витребування автомобіля ВАЗ 217130 універсал д/н НОМЕР_1 , свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та ключів від автомобіля не підлягає задоволенню, так як вказаний автомобіль є спільною сумісною власністю, у зв`язку з чим прохає відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. (а.с.34)

18 жовтня 2019 року ухвалою суду клопотання відповідача ОСОБА_2 – задоволено. Посвідчено довіреність Кривобок О.М. на ім`я ОСОБА_6 . Викликано в судове засідання свідків : ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 Перейдено від розгляду в спрощеному до загального позовного провадження. Призначено судове засідання на 14.30 годин на 26 листопада 2019 року. (а.с.38-39).

26 листопада 2019 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у цивільній справі. Призначено справу до судового розгляду по суті на 15.30 годин на 18 грудня 2019 року. (а.с.46)

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 за ордером Дяченко М ОСОБА_9 В., позовні вимоги підтримала та прохала задовольнити у повному обсязі.

В судове засідання з`явилися відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача за ордером ОСОБА_3 . котрі відносно позову заперечували, та зазначили, що автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя.

Суд, заслухавши учасників процесу, свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову повністю.

Судом встановлено, що 24.05.2019 рішенням Октябрького районного суду м. Полтави у цивільній справі №554/205/19 позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено повністю. Рішення набрало законної сили 25 червня 2019 року. (а.с.9)

Відповідно ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як слідує із рішення ОСОБА_4 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі з 10 червня 2011 року. Спір про майно між сторонами не заявлено.

Таким чином, сторони перебували у шлюбі з 10.06.2011 по 25 червня 2019 року.

Суд віднісся критично до пояснень ОСОБА_2 , про те що він спільно проживав однією сім`єю з позивачем без реєстрації шлюбу до 10 червня 2011 року. При цьому суду не надано рішення суду про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу між сторонами.

Крім того, ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_10 з 21.04.1993 року по 07 березня 2011 року, що слідує із копії паспорта на ім`я ОСОБА_2 (а.с.8).

Відповідно до довідки-рахунку КІМ-444391 від 15 березня 2011 року, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 15 червня 2011 року автомобіль ВАЗ НОМЕР_3 ЗНГ, легковий універсал 2011 року випуску на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва. (а.с.10-11)

Згідно ст.57 СУ України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним до шлюбу.

Як встановлено у судовому засіданні, автомобіль був придбаний у 15.03.2011, тобто до моменту створення сім`ї з відповідачем як фактично, так і юридично, тобто є особистою власністю ОСОБА_4 .

Таким чином автомобіль належить на праві приватної власності ОСОБА_4 .

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України встановлено, що власникові належать право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_2 будучи колишнім чоловіком позивача користується спірним автомобілем, чим перешкоджає власнику ОСОБА_4 користуватися належним їй на праві власності автомобілем.

У відповідності до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Для застосування ст. 387 ЦК України необхідною умовою є доведеність позивачем того факту, що він є власником рухомого майна і таке право власності підтверджене правовстановлюючими документами; особа, яка звернулась до суду з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що перебуває у володінні відповідача.

У пункті 19 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначено, що застосовуючи положення статті 387 ЦК, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і, в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. Позов про витребування майна, пред`явлений до особи, у незаконному володінні якої це майно знаходилось, але на момент розгляду справи в суді у неї відсутнє, не може бути задоволений.

Пунктом 23 Постанови визначено, що відповідно до статті 387 ЦК особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача. При цьому, суди повинні мати на увазі, що право власності на рухоме майно доводиться за допомогою будь-яких передбачених процесуальним законодавством доказів, що підтверджують виникнення такого права у позивача.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про задоволення позову. Витребувати належне ОСОБА_4 майно – автомобіль ВАЗ легковий універсал 217130, 2011 року виробництва, державний номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключі запалювання автомобіля у ОСОБА_2 , усунувши перешкоди у здійсненні ОСОБА_4 права користування та розпорядженням своїм майном.

Згідно ст. 1 ЗУ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» : розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб`єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_2 підлягають стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 6 500 грн.

Судові витрати по справі сплачені позивачем складають : судовий збір у розмірі 1 592 грн., комісія при прийомі платежів – 30 грн. 88 коп. (а.с.1).

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Також стягнути з ОСОБА_2 судові витрати сплачені позивачем при подачі позову.

Керуючись ст.ст.12, 81, 130, 131, 141, 229, 263, 281-285, 354 ЦПК України, суд ,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння – задовольнити повністю.

Витребувати належне ОСОБА_4 майно – автомобіль ВАЗ легковий універсал 217130, 2011 року виробництва, державний номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключі запалювання автомобіля у ОСОБА_2 , усунувши перешкоди у здійсненні ОСОБА_4 права користування та розпорядженням своїм майном.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 1 592 (одна тисяча п`ятсот дев`яносто дві) грн., комісія при прийомі платежів – 30 (тридцять) грн. 88 (вісімдесят вісім) коп., 6 500 (шість тисяч п`ятсот) грн. – витрати на професійну правничу допомогу.

Складання поновного тексту відкладено на 7 (сім) днів 24 грудня 2019 року.

Позивач – громадянка України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована - АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .

Відповідач – громадянин України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований - АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 .

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, визначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом 30 днів з дня проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікацйної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після спливу строку на подачу апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана.

Учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі на офіційному вебпорталі судової влади України за веб-адресоюhttp://court.gov.ua/sud1622/з зазначенням індивідуального номеру провадження.

Суддя І.О.Блажко