Вирок № 86577934, 23.12.2019, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кп/734/51/19 Справа № 734/3592/17

В И Р О К

іменем України

23 грудня 2019 року смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі: головуючого - судді Бараненка С.М.

за участю:

секретарів судових засідань – Москалюк О.Є. та Колоколуши Н.В.

прокурорів Деркач Г. І. та Бережняка В.В.

потерпілої ОСОБА_1 та її представника адвоката Лісовського Р.А.

обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника Войчука В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Козелець кримінальне провадження № 12014270000000252 від 12.04.2014 по обвинуваченню:

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 одруженого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

12.09.2014 об 11 год. 50 хв. ОСОБА_2 керуючи автомобілем KIA PRIDE GLXI реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою «Київ – Чернігів - Нові Яриловичі» зі сторони м. Києва в напрямку м. Чернігова, проявив неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, яка склалась, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, порушив вимоги дорожньої розмітки 1.3. та виїхав на смугу зустрічного руху, де біля будинку № 9 по вул. Магістрацькій в с. Кіпті Козелецького району Чернігівської області здійснив зіткнення з автомобілем DAIMLER CHRYSLER реєстраційний номер НОМЕР_2 -WA під керуванням Домановіч Владана.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля KIA PRIDE GLXI реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 загинули на місці події.

ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді забійних ран та саден на голові, переломів верхньої та нижньої щелеп, внутрішньочерепної травми, масивних забоїв медіо-базальних структур головного мозку з крововиливами в м`які мозкові оболонки, саден на передній поверхні шиї, лівій руці, правому колінному суглобі та правій гомілці, забійної рани в області лівої гомілки, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, і знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв`язку зі смертю останнього.

ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді саден та крововиливів в області голови, саден по зовнішній поверхні правої руки, тильних поверхнях кисті та передніх поверхнях гомілок, забійної рани області правого колінного суглобу, закритої травми грудної клітки та живота, переломів І-ІІ ребер зліва по середньо-ключичній лінії, розриву серцевої сорочки та серця з крововиливами в плевральні порожнини, розтрощення печінки з крововиливом в черевну порожнину, закритого перелому правої стегнової кістки в нижній третині, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, і знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв`язку зі смертю останнього.

В даній дорожній обстановці водій ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.3 (б) (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій забов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі), 10.1 (перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху), розділ 34 п.1.3 (горизонтальна розмітка має таке значення - 1.3 поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири і більше смуг руху, лінії 1.1. та 1.3 перетинати забороняється) Правил дорожнього руху України, що є причиною та умовою виникнення дорожньо-транспортної пригоди і знаходиться в прямому причинному зв`язку з наслідками, які наступили в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 286 КК КК України не визнав та дав показання, що він не знає, як так вийшло і як це доказати, так-як він нічого не пам`ятає, що було за місяць до події і після цього. Він зовсім нічого про подію не пам`ятає. Сам собі ставить питання і свою вину вбачає в тому, що залишився в живих. Він не пам`ятає, що було, що робили пасажири, чому він залишився живим і тому щодо своєї вини він нічого сказати не може. Про те, що він отримав травми в ДТП, дізнався десь через місяць. Після ДТП проходив лікування на виразку. В 1997 році він проходив лікування на виразку. Якби він міг вплинути, він зробив би усе, щоб не допустити такого зіткнення. ОСОБА_5 він не вживає, і тому не знає де взялися такі висновки, що він був у стані алкогольного сп`яніння, крім того довідка видана через 9 місяців після ДТП. Він просить суд зважити на його фізичний стан, адже він також постраждав у ДТП, йому зробили шість операцій і ще потрібно зробити десь 3-5 операцій. Він став інвалідом. Дуже шкодує, що так сталося і просить пробачення у матерів загиблих.

Не зважаючи на повне не визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 286 КК України обвинуваченим, його вина підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні доказами.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просить призначити обвинуваченому максимальну міру покарання. Обвинуваченим не доведено втрати пам`яті на час ДТП.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні дала показання, що вона як фельдшер виїжджала на місце ДТП. Коли вони приїхали, то двоє вже були не живі, а один на обочині лежав на боку і тримався руками за живіт, а рану було видно на коліні ноги. Він то включиться то виключиться і тому поговорити з ним було не можливо. Він тільки прошепотів, що в нього болить живіт та нога. Його відвезли швидкою допомогою до лікарні. Від нього вона запаху алкоголю не чула, це точно. Він весь час стогнав, внятно нічого не говорив, видно було, що в нього больовий шок.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні дав показання, що він є водієм швидкої допомоги. Коли приїхали на місце ДТП то він витягнув носилки, на які поклали потерпілого та повезли до лікарні. Все відбувалося дуже швидко і пройшов час, тому він всього не пам`ятає. Запаху алкоголю від пораненого він не чув.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні дав показання, що в судовому засіданні дав показання, що до лікарні був доставлений ОСОБА_9 з місця ДТП з численними травмами, він як лікар-травматолог оглядав його. Зі слів лікаря ОСОБА_10 була виявлена проривна виразка шлунку. Запаху алкоголю він від ОСОБА_11 не чув. Чи був він у стані алкогольного сп`яніння він не може не підтвердити не спростувати, так-як у нього порушення нюху і він на запахи особливої уваги не звертав. Не від кого не чув, що був у стані алкогольного сп`яніння. Проривна виразка це якщо не лікував, може ускладнюватися і в один момент може бути прорив і від болю може бути і втрата свідомості, больовий шок. Під час виразки шлунку людина може себе добре почувати і не відчувати болі.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні дав показання, що він працює хірургом з 1988 року. В той день він перебував на чергуванні. Десь в 16 годин йому сказали, що є пацієнт після ДТП з серйозними травмами. Він оглянув пацієнта, прощупав живіт і зрозумів, що потрібно оперувати. Під час операції виявив виразку і розрив кишечника. Була політравма різних органів, переломи. В шлунку був отвір і вміст шлунку був у черевній порожнині. Розрив відбувся, так-як прийшов час. Гістологічний матеріал не брався та не направлявся на дослідження, так-як стінки були рівні і це могло ускладнити стан пацієнта, так-як потрібно було б відрізати для дослідження тканини. Коли рветься виразка і тоді вміст шлунку потрапляє в черевну порожнину і виникає так званий «кинджальний біль», під час виникнення якого особа може втратити контроль на певний час. Діаметр був чітко виражений, він це зазначив у медичних документах. Він розповідає про все. як він бачив. Запаху алкоголю від пацієнта він не чув, пацієнт був у шоковому стані і нічого словами сказати не міг. Виразка не хронічна.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні дав показання, що коли він як працівник поліції приїхав на місце ДТП, то потерпілого вже не було. Його забрала швидка допомога. Водій фури сказав, що легковий автомобіль їхав у напрямку м. Чернігів і виїхав йому на зустрічну лоб у лоб. Версія була, що зіткнення відбулося внаслідок втоми водія легкового автомобіля. Водій фури також сказав, що водій легкового авто різко звернув, що він не встиг і загальмувати.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні дав показання, що 12.09.2014 року він працював інспектором ППС на посту № 3 в с. Кіпті. Максимум десь через 5 хвилин вони були на місці ДТП після того як воно сталося. Це був день і було сонячно. До закінчення оформлення ДТП, транспортні засоби не переставлялися. Вони самі перші приїхали на ДТП. Як зазначено на схемі ДТП, так все перебувало на місці. Тільки водій легкового автомобіля КІА був живий, а двоє пасажирів мертві. Зі слів водія вантажного автомобіля було встановлено, що водій КІА різко вискочив на зустрічну полосу руху. Ніяких запахів від водія КІА він не чув. Водій був в стані непридатному для спілкування.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні дала показання, що обвинувачений є її чоловіком. Вони одружені з 1995 року і в нього є проблема зі шлунком. В 1997 році він проходив гастроскопію. З сімен льону вона йому робила настій. В 2014 році в липні місяці коли вони перебували в селі, то чоловіку зробилося погано, говорив, що стоїть шлунок, а потім пройшло. В той ранок він підвіз її до роботи, а сам поїхав в справах. Потім в 16 годин вона не змогла йому дозвонитися і пізніше дізналася, що знаходиться в лікарні і прооперований по виразці, стабілізували ногу. Лікар їй говорив, що чоловік скаржився на біль в животі і коли розрізав то побачив виразку. Чоловік взагалі не вживає спиртні напої. Вона говорила слідчому, що є довідка, що чоловік хворів на виразку.

Судово-медичний експерт Лещенко Людмила Іванівна (доповідач по висновках експерта № 55/16 від 12.09.2016 р. та № 157/17 від 23.05.2107р.) в судовому засіданні дала показання, що вся комісія прийшла до такого висновку, який вони дали. Висновок на підставі всіє наданої медичної документації, враховуючи знання в галузі хірургії,спеціальну літературу. Щоб підтвердити чи була виразка або ні, потрібно було хірургом взяти зразки і тільки після дослідження можна сказати чи є виразка. Заключенням хірурга без дослідження не можна сказати що виразка, так-як потрібні мікроскопічне гістологічне дослідження і по правилам хірург повинен був взяти зразки для дослідження. Всі ушкодження не відповідають хронічній виразці шлунку і всі ушкодження могли утворитись під час ДТП. Згідно даних медичної документації говорити про виразку шлунку немає підстав. Чому лікар так писав , що він думав, вона не знає, лікар несе відповідальність за опис, вони не можуть робити ніяких здогадок. Вони завжди у комісійних експертизах відповідають, як у цьому висновку. Все, що було надано для проведення експертизи, все було вивчено. Право хірурга не погоджуватися з висновком.

Член експертної комісії по висновках експерта № 55/16 від 12.09.2016 р. та № 157/17 від 23.05.2107р., хірург вищої категорії ОСОБА_16 в судовому засіданні дав показання, що висновки зроблені всією комісією. В 1997 році у ОСОБА_11 знаходили виразку 12 палої кишки, а це зовсім інший орган. Єдине джерело, що то була виразка, це був хірург, він описав дефект, але таких дефектів було багато і на тонкій кишці. Його запросили в комісію, як консультанта фахівця. Він, як хірург робив операції на виразках шлунку і на даний час робить. Він оцінює те, що написано на папері, він не був присутнім під час операції. Вони комісією орієнтуються на те, що написано в протоколі операції, це є юридичним документом, переконливих доказів, що виразка шлунку не надано. Даний розрив міг відбутися під час ДТП (удар), все залежить від направленості, сили удару, інтенсивності. Експерти, що проводили разом з ним експертне дослідження є експертами фахівцями вищого ґатунку, вони можуть оцінити чи це є виразка чи дефект.

Згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 12.09.2014 року, схеми та фототаблиці до нього – було оглянуто та проведено фотографування автодороги в населеному пункті на автодорозі Київ-Чернігів-Н.-Яриловичі біля будинку № 9 по вул.. Магістральна с. Кіпті /а.с. 14-32 т.2/.

Згідно висновку експерта № 72 судово-медичної експертизи:

На підставі даних судово-медичної експертизи трупа гр.-на ОСОБА_4 , 1994 року народження, даних додаткових методів дослідження з урахуванням обставин справи та відповідно запитанням прихожу до підсумків:

1.1.При судово-медичній експертизі трупа гр.-на ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді саден та крововиливів в області голови, саден по зовнішній поверхні правої руки, тильних поверхнях кистів та передніх поверхнях гомілок, забійної рани області правого колінного суглобу, закритої травми грудної клітки та живота, переломів І-ІІ ребер зліва по середньо-ключичній лінії, розриву серцевої сорочки та серця з крововиливами в плевральні порожнини (справа - 1,5л, зліва - 800мл), розтрощення печінки з крововиливом в черевну порожнину (200мл), закритого перелому правої стегнової кістки в нижній третині, які виникли від дії тупих предметів, могли виникнути в термін та при обставинах вказаних в постанові, тобто 12.09.2014року при травмуванні пасажира легкового автомобіля при зіткненні з перешкодою, мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя та знаходяться у прямому причинному зв`язку зі смертю.

2-2.Смерть гр.-на ОСОБА_4 настала від отриманих тілесних ушкоджень, а саме внаслідок розриву серця практично миттєво.

3-3. Даний комплекс тілесних ушкоджень характерний для пасажира заднього сидіння легкового автомобіля при зіткненні з перешкодою.

4-4 При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа гр.-на ОСОБА_4 етиловий спирт не виявлений /а.с. 44-45 т.2/.

Згідно висновку експерта № 70 судово-медичної експертизи:

На підставі даних судово-медичної експертизи трупа гр.-на ОСОБА_3 , 1994 року народження, даних додаткових методів дослідження з урахуванням обставин справи та відповідно запитанням прихожу до підсумків:

1-1.При судово-медичній експертизі трупа гр.-на ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді забійних ран та саден на голові, переломів верхньої та нижньої щелеп, внутрішньочерепної травми, масивних забоїв медіо-базальних структур головного мозку з крововиливами в м`які мозкові оболонки, саден на передній поверхні шиї, лівій руці, правому колінному суглобі та правій гомілці, забійної рани в області лівої гомілки, які виникли від дії тупих предметів, могли виникнути в термін та при обставинах, вказаних в постанові, тобто 12.09.2014року внаслідок травмування пасажира в салоні легкового автомобіля при зіткненні з перешкодою, мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя.

2-2. Смерть гр-на ОСОБА_3 настала від отриманих тілесних ушкоджень, а саме внаслідок внутрішньочерепної травми, тяжкого забою медіо-базальних структур головного мозку з масивними крововиливами в м`які мозкові оболонки внаслідок посттравматичного набряку головного мозку через короткий проміжок часу, що вимірюється хвилинами та находиться з ними у прямому причинному зв`язку.

3-3.Даний комплекс тілесних ушкоджень характерний для пасажира переднього сидіння легкового автомобіля при зіткненні з перешкодою.

4-4 При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа гр.-на ОСОБА_3 ,, виявлений етиловии спирт в концентрації - 2,0%о, що при житті могло відповідати; алкогольному сп`янінню середнього ступеня /а.с. 47-48 т.2/.

Згідно висновку експерта № 442 від 18.09.2014 року:

1.Система рульового керування автомобіля „DAIMLER CHRYSLER” реєстраційний номер НОМЕР_3 на момент дослідження знаходилась в працездатному стані, в якій відсутні несправності, які могли б впливати на показники основних вихідних параметрів її задовільної роботи. Частина поставленого питання про те: „... якщо ні, то в чому полягає несправність і коли вона виникла?” втратила логічний сенс, тому експертом не вирішується.

2.Робоча гальмівна система автомобіля „DAIMLER CHRYSLER” реєстраційний номер НОМЕР_2 WA на момент дослідження знаходилась в працездатному стані, в якій відсутні несправності які могли б впливати на показники основних вихідних параметрів ії задовільної роботи. Частина поставленого питання про те:,,… якщо ні, то в чому полягає несправність і коли вона виникла?” втратила логічний сенс, тому експертом не вирішується.

3. Поставлене питання по причині викладеній в дослідницькій частині втратило логічний сенс, тому експертом не вирішується /а.с. 53-58 т. 2/.

Згідно висновку експерта № 443 від 14.10.2014:

1.На момент огляду система рульового керування автомобіля „КІА PRIDE GLXI” реєстраційний номер НОМЕР_1 через несправність яка полягає у деформації рульового колеса, рульової колонки, її значному зміщенні з штатного положення спільно з перегородкою кузову моторного відділення до якої рульова колонка кріпиться. Затисненні деформованими частинами кузову правого переднього колеса, через що відсутній відповідний вільний простір, колесо не повертається на повний кут повороту, знаходилась в відмовному стані. Несправність виникла під час події ДТП (докладніше дивись дослідницьку частину).

2.На момент огляду система робочого гальма автомобіля „КІА PRIDE GLXI” реєстраційний номер НОМЕР_1 через несправність яка полягає у руйнації отворів з`єднання бачка живлення головного гальмівного циліндра, знаходилась в відмовному стані, Несправність виникла під час події ДТП (докладніше дивись дослідницькучастину).

3.По причинам викладеним в дослідницькій частині відповісти на дане питання не є можливим /а.с. 63-68 т.2/.

Згідно висновку експерта № 441 від 15.10.2014:

1.Повздовжньо первинний контакт між автомобілем „КІА PRIDE GLXI" реєстраційний номер НОМЕР_1 і автомобілем „DAIMLER CHRYSLER реєстраційний номер НОМЕР_3 відбувся на ділянці від початку утворення осипу грунту який позначений позначкою „4” до лінії перебування передньої габаритної частини кабіни автомобіля „DAIMLER CHRYSLER", поперечно в крайній правій смузі яка призначена для руху транспорту в напрямку на м. Київ.

2.У момент первинного контакту кут між повздовжньою віссю автомобіля „КІА PRIDE GLXI” реєстраційний номер НОМЕР_1 і повздовжньою віссю автомобіля „DAIMLER CHRYSLER” реєстраційний номер НОМЕР_2 WA в первинний момент їх зіткнення приблизно складав в діапазоні 160°-170° (рисунок 2, додаток 1 рисунки 1.35-1.36).

3.В умовах місця події швидкість автомобіля „DAIMLER CHRYSLER" реєстраційний номер НОМЕР_2 -WA перед застосуванням водієм екстреного гальмування приблизно складала 51,5 км/г.

4. Автомобіль „DAIMLER CHRYSLER” реєстраційний номер НОМЕР_2 WA в момент удару був нерухомий, або рухався з дуже незначною швидкістю (докладніше дивись дослідницьку частину)/а.с. 72-82 т.2/.

Згідно висновку експерта № 542 від 11.11.2014:

1.В умовах місця події викладених в постанові за показами ОСОБА_17 (варіант 1) відповісти на поставлене питання не є можливим через технічну неспроможність комплексу його показів (докладніше дивись дослідницьку частину питання №1).

В умовах місця події за показами свідка ОСОБА_18 з моменту початку зміни напрямку руху автомобіля КІА в небезпечному напрямку, він не мав технічної можливості шляхом своєчасного нормативного застосування екстреного гальмування уникнути зіткнення з автомобілем КІА, тобто шляхом виконання вимог п. 12.3 ПДР.

2.В умовах місця події викладених в постанові, водій вантажного автопоїзду повинен був діяти в відповідності до вимог п. 12.3 (з урахуванням визначення терміну «небезпека для руху» п.1.10) ПДР.

В умовах місця події викладених в постанові водій автомобіля КІА повинен був діяти в відповідності до вимог дорожньої розмітки 1.3, п.10.1 ПДР.

3.В умовах місця події викладених в постанові за показами ОСОБА_17 (варіант 1) відповісти на поставлене питання не є можливим через технічну неспроможність комплексу його показів (докладніше дивись дослідницьку частину питання №1).

В умовах місця події викладених в постанові за показами свідка ОСОБА_19 в його діях щодо зупинки вантажного автопоїзду без зміни напрямку руху, не вбачається невідповідності технічним вимогам п. 12.3 ПДР, а в діях водія автомобіля КІА вбачається невідповідність вимогам дорожньої розмітки 1.3, п.10.1 ПДР.

4.В умовах місця події викладених в постанові за показами ОСОБА_17 (варіант 1) відповісти на поставлене питання не є можливим через технічну неспроможність комплексу його показів (докладніше дивись дослідницьку частину питання № 1).

В умовах місця події викладених в постанові за показами свідка ОСОБА_19 , як необхідною умовою виникнення події даної ДТП, так і причиною її виникнення, є дії водія автомобіля КІА щодо зміни напрямку руху, в яких вбачається невідповідність вимогам дорожньої розмітки 1.3, п.10.1 ПДР /а.с. 90-94 т.2/.

Згідно висновку експерта /експертиза за матеріалами справи/ № 11 від 19.02.2015:

На підставі даних викладених вище судово-медична експертна комісія приходить до наступних підсумків:

(1) Чи маються які-небудь тілесні ушкодження у гр. ОСОБА_2 .? Якщо так, то яка їх локалізація, час, механізм утворення та ступень тяжкості? Відповідно до даних наданої медичної документації у громадянина ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 мались тілесні ушкодження у вигляді полі травми, а саме: Закрита черепно-мозкова травма з забоєм головного мозку тяжкого ступеня, субдуральною гематомою над лівою лобною часткою головного мозку та субарахноідальним крововимівом, забійно-рваними ранами голови. Закрита травма грудної клітки з переломами 2-8 ребер справа. Закрита травма живота з розривом тонкої кишки то гематомами брижі тонкої та товстої кишки; Травма кісток тазу та кісток нижніх кінцівок - закритий перелом задньо-верхнього краю правої кульшової западини з вивихом стегна дозаду, відкритий перелом міжмищелкового підвищення правої великогомілкової кістки, перелом правої пателиці зі зміщенням уламків, внутрішньосуглобове ушкодження зв`язковоого апарату правого колінного суглобу з вивихом гомілки дозаду, закритий перелом трьохгранної кістки зі зміщенням уламків, вивих півмісяцевої кістки лівої кисті. Весь описаний вище комплекс тілесних ушкоджень утворився внаслідок дії тупих предметів за механізмами удару та струсу, зумовлений комплексом однієї травми в умовох дорожньо-транспотної пригоди, і за ступенем тяжкості, в сукупності, за ознакою небезпеки для життя в мить спричинення має ознаки тяжких тілесних ушкоджень.

Чи характерні тілесні ушкодження виявлені у гр. ОСОБА_2 для водія легкового автомобіля в результаті ДТП та чи могли вони утворитися при обставинах вказаних вище? Описаний вище комплекс тілесних ушкоджень, на думку членів експертної комісії, міг утворитись за обставин, вказаних в фабулі даної постанови, а саме під час дорожньо-транспортної пригоди, коли ОСОБА_2 знаходився за кермом автомобіля.

Чи знаходився ОСОБА_2 на момент ДТП в стані алкогольного, наркотичного сп`яніння, якщо так, то в якому ступені сп`яніння перебував? В наданій на експертизу медичній картці стаціонарного хворого відсутні результати дослідження його крові на алкоголь та наркотичні речовини.

Чи повинні були виникнути у ОСОБА_2 які небудь прояви (симптоми) захворювання, за умови наявності в нього на момент ДТП перфорованої виразки шлунка? Відповідно до даних спеціальної медичної літератури (Клиническая хирургия: национальное руководство: в 3 т. / под редакцией ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , - М. ГОЭТАР-Медиа, 2009) під час перфорації (тобто наскрізного розриву) стінки шлунку хворі раптово відчувають надзвичайно різкий біль в ділянці живота, який за силою порівнюється з ударом ножем або хлистом, що на думку членів експертної комісії, не виключено, могло трапитись в даному випадку.

Який механізм виникнення і розвитку захворювання та скільки проходить часу з моменту виникнення до настання стадії перфоративної виразки шлунку (коли вміст шлунку виходить за його межі у черевну порожнину)? Після перфорації (розриву) стінки шлунку шлунковий вміст миттєво (тобто дуже швидко) потрапляє в черевну порожнину, що викликає описану вище клінічну картину.

Чи може період розвитку виразки шлунку до настання перфоративноі виразки проходити без проявів будь-яких ознак (симптомів) даної хвороби? Згідно статистичних даних, наведених у вказаному вище літературному джерелі перфоративна виразка шлунку у 10% хворих протікає на тлі повного благополуччя без будь-яких ознак наявності виразкової хвороби, тобто в даному випадку можливість саме такого перебігу не виключається.

Чи мались у ОСОБА_22 на момент ДТП захворювання, при яких можлива раптова втрата свідомості без попереднього прояву ознак (симптомів) даних хвороб? Відповідно результатів ендоскопічного дослідження, що маються в матеріалах наданого кримінального провадження, ОСОБА_2 08.04.1997 року був встановлений діагноз «Язва двенадцатиперстной кишки. Эрозивный бульбит. Поверхностный гастрит. Рубцовая деформация луковицы двенадцатиперстной кишки». Одним з ускладнень виразкового ураження шлунку та дванадцятипалої кишки може бути як перфорація виразки так і шлункова кровотеча, під час яких можлива раптова втрата свідомості Враховуючи те, що перша стадія перебігу перфоративної виразки шлунку супроводжується наявністю надзвичайно різкого болю в ділянці живота, який за силою порівнюється з ударом ножем або хлистом, та носить назву «абдомінального шоку» можливість того, що в момент настання цього розриву ОСОБА_2 , втратив свідомість не виключається.

Коли у ОСОБА_2 , о період лікування в Козелеиькій ЦРЛ виявлено перфоративну виразку шлунку?.Чи призначалось ОСОБА_2 у процесі його перебування в Козелеиькій ЦРЛ лікування щодо виявленого в нього перфоративної виразки шлунку. Якщо призначалось то яке (хірургічне втручання, лікування мед ОСОБА_23 препаратами тощо)?

Під час перебування ОСОБА_2 на лікуванні в Козелецькій ЦРЛ діагноз перфоративної виразки шлунку остаточно був встановлений йому під час проведення оперативного втручання, яке було почато 12.09.2014 року о 18.05. В процесі проведення останнього наявність перфорації було підтверджено візуально, виразку шлунку було ушито двохрядним швом та призначене, з наступним його проведенням, консервативне 1 лікування в післяопераційному періоді /а.с.98-101 т.2/.

Згідно висновку експерта/експертиза за матеріалами справи/ № 201 (додатковий до № 11 від 19.02.2015 р).:

На підставі даних викладених вище судово-медична експертна комісія приходить до наступних підсумків

1.Враховуючи ступінь алкогольного сп`яніння в концентрації 1.83 промілле г/л. у ОСОБА_2 на момент ДТП чи могло це спричинити загостренню захворювання у вигляді перфорованої виразку шлунку та спричинити її перфорацію ?

Відповідно до даних що маються в наданій медичній документації, у громадянина ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 12.09.2014 року, крім іншого, малась перфоративнм виразка препілоричного відділу шлунку з перфорацією, тобто розривом останньої. Оскільки етиловий спирт, що входить в склад алкогольних напоїв має значну подразнюючу дію на слизову оболонку шлунку комісія експертів не виключає того, що наявність останнього могла сприяти загостренню і відповідно розриву виразки.

2.Чи могла виникнути перфоративна виразка шлунку у ОСОБА_2 після вчинення ним ДТП? За наявними судово-медичними даними не можливо конкретно встановити коли саме (до, в момент, або після дорожньо-транспортної пригоди) виник розрив виразки препілоричного відділу шлунку, тобто в тому числі не виключається можливість виникнення такого розриву і після моменту настання дорожньо-транспортної пригоди.

3.Чи є в наданих медичних документах достовірні дані, які б могли стверджувати на втрату свідомості ОСОБА_2 безпосередньо перед ДТП у момент виникнення перфорованої виразки шлунку ? В наданих медичних документах відсутні будь-які дані, які б могли вказувати на те, що ОСОБА_2 безпосередньо перед настанням дорожньо-транспортної пригоди втратив свідомість, тобто дані за те, що він однозначно втратив свідомість - відсутні /а.с. 105-109 т.2/.

Згідно висновку експерта (експертиза за матеріалами справи № 55/16 від 12.09.2016:

Вивчивши матеріали кримінального провадження, медичну документацію на ім`я ОСОБА_2 , 1972 р.н., у відповідності до поставлених питань, комісія експертів прийшла до таких підсумків:

1-5.Згідно наданої медичної карти стаціонарного хворого №5350-305-771 Козелецької ЦРЛ ОСОБА_2 був госпіталізований до реанімаційного відділення 12.09.2014 р. о 13-15., куди був доставлений після ДТП. Хворий обстежений рентгенологічно. Проведені травматологічні операції. У хворого стали наростати болі в животі, слабкість. Після огляду хірургом виникла підозра за ушкодження внутрішніх органів черевної порожнини 12.09.14 р. проведена операція: "Верхнесрединная лапаротомия. Ушивание перфорации язвы желудка. Ушивание травматической перфорации тонкой кишки. Дренирование брюшной полости. Диагноз: Язвенная болезнь желудка. Язва пилорического отдела желудка, осложнена перфорацией. Травматическая перфорация тонкой кишки. Разлитой перитонит... При ревизии выявлено перфоративное отверстие на передней стенке препилорического отдела желудка 1 см в диаметре с мягкими краями, гематомы в сальнике поперечно-ободочной кишки, брыжейке сигмовидной кишки, надрывы висцеральной брюшины, брыжейки тонкой кишки, перфоративное отверстие в 1 см. от святки Трейца на стенке тонкой кишки до 1 см. В брюшной полости до 1 литра жидкости коричневого цвета (примеси желчи, крови). Другой патологии не выявлено".

В наданій меддокументації відсутні данні за те, що ОСОБА_2 до вказаних подій страждав на виразкову хворобу шлунку.

Враховуючи дані опису змін в ділянці шлунку та тонкого кишечника в протоколі операції, їх характер, комісія вважає, що у ОСОБА_2 мала місце закрита травма органів черевної порожнини з ушкодженнями стінки шлунка та тонкого кишечника, яка ускладнилася розлитим перитонітом. Дані які б свідчили за гостру або хронічну виразкову хворобу шлунка у ОСОБА_2 відсутні /а.с. 112-124 т.2/.

Згідно висновку експерта (експертиза за матеріалами справи № 157/17 від 23.05.2017:

Вивчивши матеріали кримінального провадження № 12014270000000252, надану медичну документацію на ім`я гр. ОСОБА_2 , 1972р.н., у відповідності до поставлених питань, комісія експертів прийшла до таких підсумків:

1-10. Враховуючи дані опису змін в ділянці шлунку та тонкого кишечника в протоколі операції, а саме: “перфоративное отверстие на передней стенке препилорического отдела желудка 1см. в диаметре с мягкими краями, гематомы в сальнике поперечно-ободочной кишки, брыжейке сигмовидной кишки, надрывы висцеральной брюшины, брыжейки тонкой кишки, перфоративное отверстие в 1см. от связки Трейца на стенке тонкой кишки до 1см. В брюшной полости до 1л.”, комісія вважає, що у ОСОБА_24 мала місце закрита травма органів черевної порожнини з ушкодженням стінки шлунка та тонкого кишечника, яка ускладнилася розлитим перитонітом та могла утворитись під час ДТП 12.09.14р.

Дані, які б свідчили за гостру або хронічну виразкову хворобу шлунка у ОСОБА_2 в наданій медичній документації відсутні /а.с. 128-176 т.2/.

Речовими доказами по справі /а.с. 37 т.2/.

Аргументи захисника обвинуваченого про недопустимість доказів в порядку ст. 89 КПК України, а саме історії хвороби стаціонарного хворого ОСОБА_2 № 5350/305/771 від 12.09.2014 р., медичних знімків грудної клітини ОСОБА_2 з відображенням ребер хворого, висновків експертів № 55/16 від 12.09.2016 р та № 157/17 від 23.05.2017 р. та доказів зазначених в клопотанні захисника про визнання доказів недопустимими /а.с. 246-250 т.2/. та /а.с. 84 т.4/ в промові в дебатах захисника (крім довідки про стан сп`яніння обвинуваченого) є безпідставними, так-як вказані докази здобуті відповідно до процесуальних правил та відповідає фактичним обставинам справи та узгоджується з іншими доказами по справі в їх сукупності.

Даючи оцінку показанням обвинуваченого ОСОБА_2 суд вважає, що не визнання своєї вини в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.286 КК України, направлена на ухилення від відповідальності за скоєний злочин та покращення свого процесуального становища, так-як він розуміючи, що скоїв злочин, за якій передбачено покарання, в тому числі і у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, дає в судовому засіданні показання, що він після ДТП втратив пам`ять на певний проміжок часу в тому числі на час коли відбулася дорожньо-транспортна пригода, але жодних доказів в підтвердження своїх показань суду не надано, що може свідчити на думку суду про намагання даючи такі показання уникнути відповідного покарання за скоєне та покращити своє процесуальне становище.

Також під час судового розгляду судом повно всебічно та об`єктивно досліджувалися всі докази по справі і за результатами їх дослідження, судом не встановлено переконливих доказів, що причиною ДТП могла стати виразкова хвороба шлунку, та, що в обвинуваченого на час ДТП взагалі була виразка шлунку. Показання свідка лікаря ОСОБА_12 , що він під час операції обвинуваченого, виявив виразку шлунку, в якій був розрив, не може слугувати для суду переконливим доказом, що ДТП сталося внаслідок розриву виразки в обвинуваченого, так-як достовірність даного факту жодним переконливим доказом по справі не підтверджується, а навпаки спростовується зокрема:

- висновками експертів № 55/16 від 12.09.2016 р та № 157/17 від 23.05.2017 р.;

- показаннями в судовому засіданні судово-медичного експерта ОСОБА_25 Людмили ОСОБА_26 (доповідач по висновках експерта № 55/16 від 12.09.2016 р. та № 157/17 від 23.05.2107р.), згідно показань якої , щоб підтвердити чи була виразка або ні, потрібно було хірургом взяти зразки і тільки після дослідження можна сказати чи є виразка. Заключенням хірурга без дослідження не можна сказати що виразка, так-як потрібні мікроскопічне гістологічне дослідження і по правилам хірург повинен був взяти зразки для дослідження. Всі ушкодження не відповідають хронічній виразці шлунку і всі ушкодження могли утворитись під час ДТП. Згідно даних медичної документації говорити про виразку шлунку немає підстав;

- показаннями в судовому засіданні члена експертної комісії по висновках експерта № 55/16 від 12.09.2016 р. та № 157/17 від 23.05.2107р., хірург вищої категорії ОСОБА_16 , згідно показань якого, в 1997 році у ОСОБА_11 знаходили виразку 12 палої кишки, а це зовсім інший орган. Єдине джерело, що то була виразка, це був хірург, він описав дефект, але таких дефектів було багато і на тонкій кишці. Його запросили в комісію, як консультанта фахівця. Він, як хірург робив операції на виразках шлунку і на даний час робить. Він оцінює те, що написано на папері, він не був присутнім під час операції. Вони комісією орієнтуються на те, що написано в протоколі операції, це є юридичним документом, переконливих доказів, що виразка шлунку не надано. Даний розрив міг відбутися під час ДТП (удар), все залежить від направленості, сили удару, інтенсивності. Експерти, що проводили разом з ним експертне дослідження є експертами фахівцями вищого ґатунку, вони можуть оцінити чи це є виразка чи дефект.

До вказаних доказів суд відноситься, як правдивих та таких, що відповідають фактичним обставинам справи, і крім того свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні дав показання, що гістологічний матеріал з виразки шлунку не брався та на дослідження не направлявся.

Показання в судовому засіданні свідка ОСОБА_15 жодним чином не спростовують вину обвинуваченого, так-як вона свідком ДТП не була, а про виразку шлунку обвинуваченого, виявлену під час операції, знає зі слів лікаря, так-як даний свідок є дружиною обвинуваченого і суду зрозуміло його намагання покращити його процесуальне становище . Її показання спростовуються іншими доказами по справі, до яких суд відноситься, як до правдивих та таких, що відповідають фактичним обставинам справи.

Всебічно, повно та неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого знайшла своє підтвердження в судовому засіданні під час розгляду справи. Докази, покладені судом в обгрунтування вироку, отримані у відповідності до діючих процесуальних правил.

Таким чином, наявні у справі докази, повністю і детально між собою узгоджуючись, викривають обвинуваченого у скоєнні інкримінованого йому злочину. Докази, покладені судом в обгрунтування вироку, отримані у відповідності до діючих процесуальних правил.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 286 КК України доведена повністю, його дії органом досудового розслідування правильно кваліфіковано як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили загибель кількох осіб, а саме потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного і обставини, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність.

Обставин, які згідно ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому судом не встановлено

Обставиною, яка згідно ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченому в обвинувальному акті зазначено вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Дослідивши надані докази стороною обвинувачення в підтвердження даної обтяжуючої обставини суд приходить до наступних висновків.

Згідно копії результату токсикологічного дослідження № 1149, яка була видана 23.10.2017 року, зазначено, що аналіз проводився 19.09.2014 року за біологічним матеріалам (кров), яка відбиралася в ОСОБА_2 і виявлено етанол в крові 1,83 проміле /а.с.180 т.2/.

В зазначеній копії довідки зазначено, що потрібно зазначати П. ОСОБА_27 Б., рік народження особи, яку обстежують, але в копії довідки зазначено тільки ОСОБА_28 особи, що ставить під сумнів, що це результати дослідження саме обвинуваченого.

Крім того суду надана лише копія довідки, а не оригінал, яка видана 23.10.2017 року, і не надано доказів, звідки взяті вихідні дані вказані в копії довідки, тому виходячи із вказаного суд критично ставиться до вказаного доказу, оскільки його зміст та форма викликають сумніви щодо його достовірності.

В судовому засіданні жодний зі свідків, який контактував з обвинуваченим через незначний проміжок часу, дав суду показання, в тому числі і лікар-хірург ОСОБА_12 що оперував обвинуваченого через незначний час після ДТП, що запаху алкоголю від обвинуваченого не чули. Інших доказів, крім копії зазначеної довідки, перебування обвинуваченого на час ДТП в стані алкогольного сп`яніння суду не надано.

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України - обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ч.1 ст. 89 КПК України - суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Аналізуючи в сукупності вище викладене суд визнає копію результату токсикологічного дослідження № 1149, яка була видана 23.10.2017 року, в якій зазначено, що аналіз проводився 19.09.2014 року за біологічним матеріалам (кров), яка відбиралася в ОСОБА_2 і виявлено етанол в крові 1,83 проміле /а.с.180 т.2/.- недопустимим доказом і невизнає зазначену в обвинувальному акті, як обтяжуючу обставину скоєння обвинуваченим злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно досудової доповіді на обвинуваченого, складеного інспектором Козелецького РС з питань пробації, вивчалась особистість обвинуваченого, так ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній. Ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як низький.

Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, спосіб життя, історію правопорушень, також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства ( у т.ч. окремих осіб).

На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умови нагляду та застосування соціально – виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.

У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покласти на правопорушника обов`язки відповідно до ст.. 76 КК України.

З урахуванням зазначених обставин, відповідно до вимог кримінального закону і передбачених цих законом санкцій, суд вважає за необхідне призначити основне покарання обвинуваченому пов`язане з позбавленням волі, яке буде необхідне та достатнє для його виправлення і запобіганню вчинення нових злочинів, та додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на три роки.

Строк відбуття покарання обвинуваченому рахувати з часу затримання.

Що стосується заявленого цивільного позову потерпілою ОСОБА_1 до обвинуваченого про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином то позов в частині відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином в сумі 12765,04 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі у відповідності до вимог ч.1 ст. 1166 та ч.1 ст. 1195 ЦК України, так-як підтверджується наданими доказами /а.с.46-51 т.1/.

Що стосується заявленого цивільного позову потерпілою ОСОБА_1 до обвинуваченого про відшкодування моральної шкоди завданої злочином то суд приходить до наступних висновків.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової психологічної експертизи № 10319/18-61 від 22.02.2019:

Ситуація, що пов`язана з загибеллю єдиного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок ДТП 12.09.2014 р., є психотравмуючою для його матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 За ступенем психотравмуючого впливу ситуація, яка розглядається в матеріалах справи, має ознаки тяжкого ступеню психологічного ураження та тривалої дії на особистість ОСОБА_1 , яка спричинила: вплив на вольову регуляцію поведінки, зниження пізнавальної активності, зниження настрою, негативні тривалі переживання, пролонгованість у часі дії травмуючої ситуації.

Дана ситуація була психотравмуючою, та нанесла ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , з психологічної точки зору значну моральну шкоду.

Орієнтовний еквівалент компенсації завданої ОСОБА_1 моральної шкоди в результаті ситуації, що досліджується за справою. складатиме 243 мінімальних заробітних плат, установлених на момент розгляду справи судом /а.с. 166-171 т.3/.

Отже вирішуючи питання про розмір стягнення моральної шкоди, суд виходить з вимог ст. 23 та ч.1 ст. 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Суд приймає до уваги доводи позивача про заподіяння їй моральної шкоди, оскільки спричинення позивачу моральних страждань, порушення його звичного способу життя, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд бере до уваги те, що внаслідок протиправної дій відповідача позивач втратила єдиного рідного сина, цим враховує характер, обсяг, тривалість фізичних і моральних страждань, істотність і наслідки вимушених змін у її життєвих стосунках, а також враховує висновок експерта за результатами проведення судової психологічної експертизи № 10319/18-61 від 22.02.2019.

Відповідно до положень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках.

В зв`язку з цим суд вважає за необхідне, виходячи з принципів розумності, справедливості та доцільності вимоги щодо відшкодування моральної шкоди задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача 90 мінімальних заробітних плат, що на час ухвалення вироку становить в грошовому еквіваленті 375570 грн. (розмір мінімальної заробітної плати на час ухвалення вироку становить 4173 грн.), вважаючи, що відшкодування шкоди в такому розмірі відповідає суті позовних вимог, характеру діяння відповідача та характеру і глибині моральних страждань позивача. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Позов потерпілої ОСОБА_29 в частині задоволення позовних вимог про стягнення з обвинуваченого на її користь 12765,04 грн. відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином, задоволенню не підлягає, так-як не підтверджується жодним доказом зі сторони позивача.

Що стосується цивільного позову в частині стягнення з обвинуваченого на її користь моральної шкоди, то суд виходить з вимог ст. 23 та ч.1 ст. 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Суд приймає до уваги доводи позивача про заподіяння їй моральної шкоди, оскільки спричинення позивачу моральних страждань, порушення його звичного способу життя, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд бере до уваги те, що внаслідок протиправної дій відповідача позивач втратила рідного сина, цим враховує характер, обсяг, тривалість фізичних і моральних страждань, істотність і наслідки вимушених змін у її життєвих стосунках.

Відповідно до положень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках.

В зв`язку з цим суд вважає за необхідне, виходячи з принципів розумності, справедливості та доцільності вимоги щодо відшкодування моральної шкоди задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача 90 мінімальних заробітних плат, що на час ухвалення вироку становить в грошовому еквіваленті 375570 грн. (розмір мінімальної заробітної плати на час ухвалення вироку становить 4173 грн.), вважаючи, що відшкодування шкоди в такому розмірі відповідає суті позовних вимог, характеру діяння відповідача та характеру і глибині моральних страждань позивача. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Згідно п.1 ч.1 ст. 118 КПК України, процесуальні витрати складаються з витрат на правову допомогу.

Згідно ч.1 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

За наведених вище обставин з обвинуваченого необхідно стягнути на користь потерпілої ОСОБА_1 документально підтверджених 111301,6 грн. процесуальних витрат на правову допомогу /а.с 205-208 т.3, 216-218 т.3, 7-9 т.4/.

Керуючись ч. 2 ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне процесуальні витрати в розмірі 4089,12 грн. на залучення експертів стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Вирішуючи питання про долю речових доказів, які були надані суду, суд керується правилами, викладеними в ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 323-324 КПК України, суд-

УХВАЛИВ :

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з часу затримання.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_4 ) 12765,04 грн.( дванадцять тисяч сімсот шістдесят п`ять гривень) 04 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 375570 грн. (триста сімдесят п`ять тисяч п`ятсот сімдесят гривень) в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої злочином.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_29 (особистий номер НОМЕР_5 ) 375570 грн. (триста сімдесят п`ять тисяч п`ятсот сімдесят гривень) в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої злочином.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Речові докази по справі:

-автомобіль KIA PRIDE GLXI реєстраційний номер НОМЕР_1 , що є власністю ОСОБА_15 та перебуває в неї на відповідальному зберіганні, залишити в її розпорядженні, як законного власника після набрання вироком законної сили;

- автомобіль DAIMLER CHRYSLER реєстраційний номер НОМЕР_2 -WA, що перебуває на відповідальному зберіганні в Домановіч Владана, залишити в його розпорядженні після набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_4 ) 111301,6 грн. (сто одинадцять тисяч триста одну гивню) 60 коп. процесуальних витрат на правову допомогу.

Процесуальні витрати по справі в розмірі 4089,12 грн. на залучення експертів стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів із моменту проголошення, у разі не подання апеляції.

Вирок може бути оскаржений із підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Чернігівського апеляційного суду через Козелецький районний суд Чернігівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів із дня проголошення, а особою, що перебуває під вартою з дня отримання копії вироку.

Суддя Козелецького районного суду С.М. Бараненко