Рішення № 86577177, 09.12.2019, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа № 653/2705/16-ц

Провадження № 2/653/152/19

РІШЕННЯ

іменем України

09 грудня 2019 року м. Генічеськ

Генічеський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Крапівіна О.П.

при секретарі Гурковський В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Генічеську цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, що перебуває у спільній сумісній власності та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання нерухомого майна, що було придбане під час перебування у шлюбі особистою приватною власністю,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з первісним позовом до суду, мотивуючи тим, вони з відповідачем розірвали шлюб 28 лютого 2014 року. Після розірвання шлюбу залишилось майно, яке перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме земельна ділянка та будинок, за адресою: АДРЕСА_1 . Просить суд поділити спільне майно, яке перебуває у спільній сумісній власності.

ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , мотивуючи свої вимоги тим, що нею, під час шлюбу з відповідачем, за власні кошти було придбано земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , на якій було побудовано за власні кошти та введено в експлуатацію житловий будинок. ОСОБА_2 зазначає, що відповідач грошової участі в придбанні земельної ділянки та будівництві житлового будинку не приймав, оскільки не мав власних коштів та будь-якого доходу в цей час.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги первісного позову підтримав в повному обсязі, наполягає на його задоволенні. Зазначає, що житловий будинок він з відповідачем будували разом. Твердженню ОСОБА_2 про те, що він грошової участі в будуванні не приймав, заперечує, оскільки воно є необґрунтованим і безпідставним, та вказує, що особисто витратив значну кількість грошових коштів на зведення будинку, спочатку він працював та отримував високу заробітну плату, потім пенсію.Також пояснив, що він багато робив в селі робіт з електропостачання , люди платили йому кошти, які витрачав на будівництво. Потім, коли побудували декілька будівель, приймати відпочиваючиь, які сплачували кошти, які витрачали також на будівництво. Вже декілька років колишня дружина не допускають його до будинку, там проживає їх дочка зі своєю родиною, вона зробила там опалювання ще якісь роботи, але його про це ніхто не сповіщав.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 - захисник Бондарь В.Б. проти первісного позову заперечував та підтримав свої вимоги зустрічного позову з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд його задовольнити.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначила, що була сусідкою сторін та вказала, що вони мали постійний дохід та будували будинок спільно, даже стіни клали вдвох.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначила, що сторін знає з 2000 року та вказала, що вони купили спочатку земельну ділянку, а потім почали будувати будинок. ОСОБА_1 звертався до неї декілька разів з проханням зайняти гроші на будівництво, потім відпрацьовував своєю працею так як він є гарним елетриком.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначила, що була сусідкою сторін та вказала, що ОСОБА_1 працював електриком та постійно допомагав їй. Бачила як він будував свій будинок, постійно купував будматеріали, проводив електрику тощо собі та сусідам.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначив, що був сусідом сторін та вказав, що вони купили земельну ділянку, на якій збудували будівлі, які потім здавали в оренду. Згодом, добудували двоповерхову будівлю.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні зазначила, що сторони будували житловий будинок завжди разом, при цьому, за чиї кошти велось будівництво вона не знає. Декілька разів ОСОБА_1 займав у неї кошти на будівництво.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні заначила, що є донькою сторін. Вказує, що батьки будували дім разом, а потім, коли виник спір, вони розійшлись. З 2017 року вона почала проживати в будинку та зробила в ньому оздоблювальні роботи, які обійшлись близько 15 000 грн.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників судового процесу, суд вважає, що зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Так, дійсно, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки та житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , дата державної реєстрації – 11.06.2012 року.

При цьому, ОСОБА_2 набула право власності на вищевказане нерухоме майно перебуваючи в шлюбі з ОСОБА_1 .

Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя (тобто перелік юридичних фактів, які є підставами виникнення права спільної власності на майно подружжя) визначені у статті 60 СК України.

Крім того, суд враховує покази свідків, які пояснили суду, що ОСОБА_1 витрачав власні кошти на побудову вищевказаного будинку. Окрім того, особисто виконував деякі роботи, при побудові.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд не вбачає підстав для визнання нерухомого майна, а саме земельної ділянки та житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що було придбане під час перебування у шлюбі особистою приватною власністю ОСОБА_2 , а тому у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Що стосується первісного позову, то суд приходить до наступного.

Відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, 28 лютого 2014 року було розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки та житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , дата державної реєстрації – 11.06.2012 року.

Після розірвання шлюбу між позивачем та відповідачем виник спір щодо користування об`єктом спільної сумісної власності.

Ухвалою Генічеського районного суду від 01.12.2016 року, було призначено будівельно-технічну експертизу в даній справі,

На розв`язання експерту були поставлені наступні питання:

1) Чи можливо реально виділити по 1/2 частині житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , із виділенням кожному з них належної частини вищевказаного житлового будинку або з незначним відхиленням від належних співвласникам часток, але з врахуванням при запропонованих варіантах поділу необхідності поділу господарських будівель та споруд, які належать до житлового будинку;

2) Чи можливо реально розділити по 1/2 частині земельної ділянки площею 1266,00 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Суд приходить до висновку, про необхідність затвердження варіанту № 5 даної експертизи, щодо поділу спільного майна подружжя, яке є об`єктом спільної сумісної власності, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В даному випадку суд враховує також бажання представника відповідача про те, що ОСОБА_9 залишилась частина де встановлено опалювальний котел, також суд вважає врахувати , що саме на цьому варіанті наполягає позивач, та згоден на несплату різниці в частці на його користь(відмовляється).

Відповідно до ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз`яснено, що при вирішенні спору про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з ч. 2, 3 ст. 70 СК України в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи.

Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» встановлено, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69 - 72 СК України та ст. 372 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 3 ст. 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

У постанові від 01 липня 2015 року судової палати у цивільних справах Верховного суду України, зазначено:

Норми СК України у статтях 57, 60 встановлюють загальні принципи нормативно-правового регулювання відносин подружжя з приводу належного їм майна, згідно з якими:

1) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної власності;

2) майно, набуте кожним із подружжя до шлюбу, є особистою приватною власністю кожного з них.

Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя (тобто перелік юридичних фактів, які є підставами виникнення права спільної власності на майно подружжя) визначені у статті 60 СК України.

За змістом цієї норми належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його за час шлюбу, але і спільністю участі подружжя коштами або працею в набутті майна.

Виходячи з наведеного для правильного застосування статті 60 СК України та визнання майна спільною сумісною власністю суд повинен установити не тільки факт набуття цього майна за час шлюбу, а й той факт, що джерелом його набуття є спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що первісний позов підлягає задоволенню в повному обсязі, зустрічний не підлягає задоволенню як безпідставний.

Керуючись ст..260, 264-266, 317 ЦПК України, ст. 57, 60, 69-72 СК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, що перебуває у спільній сумісній власності – задовольнити.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання нерухомого майна, що було придбане під час перебування у шлюбі особистою приватною власністю – відмовити.

Поділити спільне майно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яке є об`єктом спільної сумісної власності, у відповідності до варіанту № 5 висновку судово будівельно-технічної експертизи № 3 від 23 січня 2017 року, відповідно до якого:

ОСОБА_1 виділити у власність 1/2 частину житлового будинку, надвірних будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , яка складається з частин житлового будинку літ. «А» (перший поверх), а саме: житлової кімнати площею 11,4 кв.м, житлової кімнати площею 11,4 кв.м, комори площею 9,0 кв.м, комори площею 12,6 кв.м, коридору площею 13,7 кв.м., та надвірних будівель та споруд: літня кухня літ. «Б», сарай літ. «В», вбиральня літ. «Г», навіс літ. «Д», душ літ. «Є», навіс літ. «Ж», навіс літ. «І», навіс літ. «К», 1/2 частина огорожі літ. «№1», 1/2 частини водогону літ. «№3».

ОСОБА_2 виділити у власність 1/2 частину житлового будинку, надвірних будівель та споруд, що розташовані, за адресою: АДРЕСА_2 , яка складається з частин житлового будинку літ. «А» (перший поверх), а саме: кухні площею 11,9 кв.м., вбиральні площею 2,5 кв.м., житлової кімнати площею 10,7 кв.м., житлової кімнати площею 11,3 кв.м.; Частин житлового будинку літ. «А» (другий поверх), а саме: коридору площею 26,2 кв.м., кухні площею 11,0 кв.м., вбиральні площею 1,2 кв.м., коридору площею 14,5 кв.м., житлової кімнати площею 11,6 кв.м., житлової кімнати площею 8,4 кв.м., житлової кімнати площею 8,4 кв.м., житлової кімнати площею 8,5 кв.м., житлової кімнати площею 8,4 кв.м., житлової кімнати площею 8,4 кв.м. та надвірних будівель та споруд: навіс літ. «З», 1/2 частина огорожі літ. «№1», ворота літ. «№2», 1/2 частина водогону літ. «№3».

ОСОБА_1 виділити у власність 1/2 частину земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею 589 кв.м., з боку лівої бокової межі та фасадної межі, з існуючим входом (виходом) на АДРЕСА_3 .

ОСОБА_2 виділити у власність 1/2 частину земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею 589 кв.м, з боку фасадної межі, правої бокової межі, лівої бокової сежі та задньої межі з виходом (входом на улицю 50 років Перемоги.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виділити в сумісну власність частину земельної ділянки під будівлею літ. «А», над якою розташовані приміщення в двох рівнях та частину земельної ділянки для обслуговування вказаної частини будівлі, загальною площею 88 кв.м.

Рішення може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Генічеського районного суду О. П. Крапівіна