Ухвала суду № 86576064, 24.12.2019, Ковпаківський районний суд м. Суми

Копія Справа № 592/957/18

Провадження № 1-кп/592/82/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 року м.Суми Ковпаківський районний суд міста Суми в складі:

головуючого – судді Катрич О.М.,

за участю секретаря – Коваленко В.В.,

з участю прокурора – Риженка О.С.,

захисника- Ковальової О.М.,

обвинуваченого- ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017200000000250 від 09.06.2017 року по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. 307 ч.2, ст. 263 ч.1 КК України,

в с т а н о в и в:

На розгляді у суді перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 307 ч.2, ст. 263 ч.1 КК України.

В порядку ст. 331 ч.3 КПК України до спливу продовженого строку тримання під вартою ОСОБА_1 від прокурора Риженка О.С. надійшло клопотання про продовження цього строку, так як завершити розглядати справи по суті не вдасться за можливе до закінчення дії попередньої ухвали, а ризики, про які він наголошував раніше і зазначені у ч.1 ст. 177 КПК України не зменшилися і існують на даний час.

Захисник та обвинувачений ОСОБА_1 заперечують проти задоволення клопотання, просять відмовити у його задоволенні, вказують, що він тривалий час знаходиться під вартою, прокурором не наведено жодних нових обставин, за яких його необхідно тримати під вартою, мети переховуватися немає, так як він має сім`ю, неповнолітню дитину, постійне місце проживання, крім цього раніше не був судимий, є учасником АТО, має мати-пенсіонера і тяжко хворого брата, а тому просять суд змінити запобіжний захід з тримання під вартою на нічний домашній арешт з носінням електронного браслету, щоб вдень він міг працювати і заробляти кошти.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування чи продовження запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час розгляду справи встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ст.177 КПК України. Разом з цим, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу суд враховує вимоги п.п.3,4,5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя, тяжкість вчиненого, не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Як слідує з ч.4 ст.194 КПК України суд при розгляді клопотання слідчого, вправі застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, якщо прокурор не доведе, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою є недостатньо для запобігання ризикам, зазначених у клопотанні.

ЄСПЛ наголосив, що пунктом 3 статті 5 Конвенції гарантовані загальні принципи щодо права на судовий розгляд протягом розумного строку або звільнення під час провадження. Зокрема, послався на практику застосування статті 5 Конвенції у рішення «Кудла проти Польщі» та «МакКей проти Сполученого Королівства». У вказаних рішеннях ЄСПЛ констатував, що основною метою статті 5 Конвенції є запобігання свавільному або необґрунтованому позбавленню свободи. Безперервне тримання під вартою є виправданим лише за умови, якщо у справі наявний значний суспільний інтерес, який переважає принцип поваги до особистої свободи. ЄСПЛ підкреслив, що саме на національні судові органи покладається обов`язок дотримання розумності строків досудового тримання під вартою та встановлення існування вказаного суспільного інтересу з одночасним врахуванням принципу презумпції невинуватості. Таким чином, враховуючи рішення ЄСПЛ “Подвезько проти України” та вирішуючи аргументи «за» і «проти» звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти суд доходить висновку, що аргументи “за звільнення” на даний час превалюють, оскільки раніше заявлений ризик, передбачений пунктом 3 ч.1 ст.177 КПК на теперішній час втратив свою актуальність, оскільки свідок ОСОБА_2 , відносно якого застосовано заходи безпеки був допитаний в минулому судовому засіданні, від допиту інших свідків обвинувачення прокурор відмовився, ОСОБА_1 з 10.11.2017 року, тобто понад 2 роки перебуває під вартою, а закінчити судовий розгляд неможливо, так як докази сторони захисту ще не досліджувалися і обвинувачений показання не надавав, що в сукупності не є підставою для продовження строків тримання під вартою на теперішній час. На підставі вищенаведених та проаналізованих фактів, суд доходить висновку про необхідність зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 на більш м`який -цілодобовий домашній арешт із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України строком на два місяці у виді: 1) прибувати до суду за першим викликом; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, та проживає чи перебуває, без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання; 4) носити електронний засіб контролю. Згідно частин 4 та 5 ст.181 КПК України орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю. Відповідно до п.1 ч.3 ст.202 КПК України у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинувачений, який був затриманий: 1) негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово.

Керуючись ст.ст.181, 194, 202, 331, 350 КПК України суд,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання прокурора Риженка О.С. щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 – відмовити за необґрунтованістю.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який – домашній арешт із забороною йому залишати цілодобово житло за адресою: АДРЕСА_1 з носінням електронного засобу контролю та покласти на нього обов`язки відповідно до ч.5 ст.194 КПК України строком на два місяці у виді:

1) прибувати до суду за першим викликом;2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, та проживає чи перебуває, без дозволу суду;3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;4) носити електронний засіб контролю.

Строк дії ухвали визначити в два місяці по 24.02.2020 року включно.

Покласти на Державну установу Сумський слідчий ізолятор та Сумський відділ поліції ГУНП в Сумській області обов`язок доставити обвинуваченого ОСОБА_1 до місця його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де звільнити його

з-під варти.

Ухвалу передати на виконання Сумському відділу поліції ГУНП в Сумській області для негайної постановки на облік та здійснення контролю про що повідомити суду.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі Сумського слідчого ізолятору.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення по суті справи.

Суддя О.М. Катрич

З оригіналом згідно: суддя О.М. Катрич