Вирок № 86575742, 20.12.2019, Миронівський районний суд Київської області

20.12.2019 Єдиний унікальний № 371/922/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2019 року м. Миронівка

ЄУН 371/922/18

Провадження № 1-кп/371/16/19

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участю:

секретаря судових засідань Семерей Л.М.,

прокурора Пастушенко М.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

потерпілого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12018110220000303, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 червня 2018 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Миронівка Київської області, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , не працевлаштованого, не одруженого, раніше не судимого на підставі ст. 89 КК України,

за ст. 185 ч. 1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До Миронівського районного суду Київської області направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018110220000303 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України.

ОСОБА_1 обвинувачується у тому, щоу липні 2015 року дізнався про те, що потерпілий ОСОБА_2 передав у тимчасове користування ОСОБА_3 належний йому бетонозмішувач з металевою чашею об`ємом 150 л та двигуном на 550 Вт., та вирішив викрасти вказане майно.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення таємного викрадення чужого майна, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, у липні 2015 року, точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 прибув до місця проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , який не усвідомлював його протиправних дій, обманним шляхом отримав доступ до бетонозмішувача та заволодів ним.

Викраденим майном ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд, забравши його до місця проживання.

Згідно з висновком № 2600, складеним за результатами проведення судової товарознавчої експертизи 12 липня 2018 року, вартість бетонозмішувача становить 2577 гривень 89 копійок.

Умисними протиправними діями ОСОБА_1 завдав потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на суму 2577 гривень 89 копійок.

Дії ОСОБА_1 , які полягали у таємному викраденні чужого майна, кваліфіковані за ст. 185 ч. 1 КК України.

Фактичні обставини злочину обвинувачений ОСОБА_1 не заперечив, погодився з кваліфікацією його дій та визнав себе винним у діянні, в якому звинувачується.

В ході розгляду кримінального провадження 27 травня 2019 року між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 укладена угода про примирення.

Угода скерована до суду 9 серпня 2019 року.

Укладена сторонами угода про примирення відповідає вимогам ст. 471 КПК України.

Згідно укладеної угоди про примирення потерпілий ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 185 ч. 1 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні.

Угодою сторони погодили покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 за ст. 185 ч. 1 КК України, у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

При вирішенні питання про затвердження угоди про примирення суд враховує такі обставини.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 1 ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України, який згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Після оголошення тексту угоди суд з`ясував у обвинуваченого, чи повністю він розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання й інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Обвинувачений у повній мірі розуміє права, надані йому ч. 5 ст. 474 КПК України, та наслідки укладення і затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд роз`яснив сторонам наслідки укладенні угоди. Переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України. Підстав для відмови у затвердженні угоди не встановлено.

З огляду на викладене, суд дійшов переконання про можливість затвердження угоди про примирення, укладеної між потерпілим та обвинуваченим, і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 368 КПК України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами; на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі; як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.

Застосовані ухвалою слідчого судді Миронівського районного суду Київської області від 23 червня 2018 року заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, що долучено до кримінально провадження як речовий доказ, підлягають скасуванню.

Питання про розподіл процесуальних витрат не виникли.

Долю речових доказів суд вирішує, керуючись правилами ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 368, 370, 373, 374, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про примирення, укладену 27 травня 2019 року потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12018110220000303 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ст. 185 ч. 1 КК України.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Штраф підлягає сплаті на розрахунковий рахунок (IBAN) UA978999980000031114106010424, код ЄДРПОУ 37870277, МФО 899998, отримувач коштів УК у Миронівському районі/м.Миронівка/ 21081100.

Скасувати арешт майна, застосований ухвалою слідчого судді Миронівського районного суду Київської області від 23 червня 2018 року.

Речові докази: бетонозмішувач кустарного виробництва з чашею на 150 л та електродвигуном на 550 Вт, який перебуває на зберіганні в Миронівському відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області,після набрання вироком чинності повернути ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України копія вироку підлягає негайному врученню засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений в Київський апеляційний суд через Миронівський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня його оголошення.

Вирок суду на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України:

обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п`ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз`яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;

прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Оскарження вироку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини не допускається.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя підпис Л.О.Капшук

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О.Капшук