Вирок № 86574639, 23.12.2019, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/10994/19

Провадження № 1-кп/359/630/2019

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2019 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі судового засідання Пугач Д.О.,

за участю прокурора Каліновської М.О., обвинувачуваної ОСОБА_1 та представника потерпілого Опанасюка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження №12019110100001852, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.11.2019 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Бортничі Бориспільського району Київської області, з середньою освітою, розлученої, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 , -

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

розглянувши угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 вчинила злочин, передбачений ч.1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за наступних обставин.

Так, 12.11.2019 року, близько 9 години 00 хвилин, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_1 перебувала в приміщенні магазину «Фора», що належить ТОВ «Фора», розташованого в с. Гора Бориспільського району Київської області, вул. Калинова, 2, де в неї виник умисел направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, що належить ТОВ «Фора», з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, підійшовши до м`ясного відділу у магазині «Фора», за зазначеною вище адресою, та переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає та її дії носять таємний характер, з торгових полиць таємно викрала свинячий биток масою 2,5 кг, вартістю 27 грн. 55 коп., та поклавши його до поліетиленового пакету направилася до виходу із магазину «Фора».

У подальшому ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію свого умислу направленого на таємне викрадення чужого майна, тримаючи свинячий биток в поліетиленовому пакеті, оплативши на розрахунковій касі інший товар, створивши у продавців хибне уявлення про законність своїх дій, покинула приміщення магазину «Фора», розпорядившись викраденим майном за власним розсудом, завдавши ТОВ «Фора» майнової шкоди на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинила умисні дії, що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), тобто скоїла злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України.

Крім того, 21.12.2019 року в даному кримінальному провадженні між представником потерпілої сторони ТОВ «Фора» Опанасюком Р.В. та обвинуваченою ОСОБА_1 укладено угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченою відповідно до вимог ст. 468 КПК України.

В угоді про примирення між потерпілим та обвинуваченим, сторони виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч.1 ст.185 КК України, які ніким не оспорюються, зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини. Згідно угоди про примирення між потерпілим та ОСОБА_1 , остання під час досудового розслідування повністю визнала свою винуватість у вчиненні зазначеного злочину.

В угоді про примирення між потерпілою та обвинуваченою, сторони узгодили призначення обвинуваченій покарання за ч.1 ст.185 КК України у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Суд вважає, що згідно вимог ч.2 та ч. 5 ст.65 КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченої та попередження скоєння нею нових злочинів, зважаючи на особу обвинуваченої та вартість викраденого майна, відношення останньої до скоєного.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою провину в скоєнні злочину, який їй інкримінується, і передбачений ч.1 ст. 185 КК України, визнала повністю, щиро розкаялася. Угоду про примирення підтримала та просила її затвердити.

Представник потерпілої сторони Опанасюк Р.В. угоду про примирення підтримав та просив її також затвердити, оскільки вони примирились з обвинуваченою, а завдана шкода відшкодована в повному обсязі, у зв`язую з чим претензій до ОСОБА_1 у ТОВ «Фора» немає.

Прокурор в судовому засіданні просила угоду про примирення затвердити і призначити обвинуваченій узгоджене в угоді покарання, оскільки при укладенні угоди про примирення вимоги та правила КПК України та КК України.

Судом з`ясовано, що обвинувачена цілком розуміє свої права, передбачені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, визначені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї в разі затвердження угоди судом.

Судом з`ясовано, що представник потерпілого цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, визначені п.2 ч.1 ст.473 КПК України.

В судовому засіданні суд переконався у тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Так, злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 згідно ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, оскільки санкція ч.1 ст.185 КК України передбачає покарання до трьох років позбавлення волі, що дає можливість підписання даної угоди. Зміст угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченою відповідає вимогам ст. 471 КПК України.

Згідно ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним, чи обвинуваченим.

Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним, чи обвинуваченим, може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 , відповідно ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, що також визнано сторонами.

Обставин, які обтяжують відповідно ст. 67 КК України покарання ОСОБА_1 при проведенні досудового розслідування та судового розгляду не встановлено.

При перевірці угоди про примирення між потерпілою стороною та обвинуваченою на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, судом встановлено, що угода у повному обсязі відповідає вимогам вказаного законодавства, дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 185 КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, обвинувачена спроможна виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання та санкції кримінального закону.

Вид покарання узгоджується з характеризуючими матеріалами щодо обвинуваченої та пом`якшуючими обставинами, якими є щиро каяття, сприяння органам досудового слідства у розкритті злочину.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що укладена угода про примирення і призначення обвинуваченій, узгодженого сторонами, покарання, - підлягає затвердженню.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України. Процесуальних витрат не встановлено, про них не зазначив і прокурор.

Запобіжний захід не обирався, підстав для обрання судом не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 122, 124, 126, 318, 322, 342-351, 358, 363-368, 473-475 КПК України, суд

у х в а л и в :

Затвердити угоду про примирення між потерпілою стороною ТОВ «Фора» в особі представника Опанасюка Романа Вікторовича та обвинуваченою ОСОБА_1 від 21.12.2019 року, підписану в кримінальному провадженні №12019110100001852, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.11.2019 року.

ОСОБА_1 визнати винною у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Засуджена ОСОБА_1 зобов`язана сплатити суму штрафу на рахунок Державного бюджету України (Одержувач: Держбюджет м. Бориспіль. ЄДРПОУ: 38007070, Банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, КБК: 21081100, р/р 31114106010004, призначення платежу: адміністративний штраф та інші санкції), - в місячний строк з моменту набрання вироком суду законної сили.

Речовий доказ після набрання вироком суду законної сили, а саме: СD-R диск на якому міститься запис події крадіжки, - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження №12019110100001852.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги, в порядку визначеному КПК України, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку — після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Копія вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя С.М.Вознюк