Рішення № 86574208, 21.12.2019, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/1757/19

Провадження № 2/288/648/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2019 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань - Франчук Ю.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області, Відділу у Попільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання права на земельну частку (пай),

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до суду з позовом до Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області (далі – відповідач -1), Відділу у Попільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі – відповідач -2), Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області (далі – відповідач-3) про визнання права на земельну частку (пай), в якому вказує, що відповідно до Указу Президента України № 720/95 від 08 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам організаціям» у селі Миролюбівка, Попільнянського району, Житомирської області, було проведено паювання земель, які були передані у колективну власність Колективному сільськогосподарському підприємству «Зоря».

Відповідно до частини 2 вказаного Указу, право на земельну частку (паю) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються їх членами відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних частко (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Позивач була членом КСП «Зоря», яке у подальшому було реорганізовано у ПСП «Зоря» та було правонаступником Приватно – пайового підприємства (ППП) «Зоря», що підтверджується відомостями з трудової книжки НОМЕР_1 , з якої вбачається, що позивача 15 жовтня 1993 року було прийнято на роботу в колгосп «Зоря», а 09 січня 1997 року звільнено з членів КСП та з роботи.

Як вбачається з інформації, виданої Головним управління Держгеокадастру у Житомирській області, державний акт на право колективної власності на землю реформованому Колективному сільськогосподарському підприємству «Зоря» було видано 27 листопада 1995 року на підставі рішення Миролюбівської сільської ради № 3 від 09 червня 1995 року.

На день видачі державного акту на право колективної власності на землю КСП «Зоря», позивач залишалась його членом.

Видати позивачу сертифікат не має можливості, так як КСП «Зоря», правонаступником якого було ПСП «Зоря», припинило свою діяльність 13 лютого 2018 року, про що свідчить запис: 12971170016000002 з інформації про юридичну особу.

З метою отримання сертифікату на земельну частку (пай) позивач зверталась до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, проте їй було відмовлено.

Отже, право на земельну частку (пай) виникає в осіб, які на час видачі колективному сільськогосподарському підприємству державного акту на право колективної власності на землю були чи залишалися членами цього підприємства.

Розмір земельної частки (паю) по КСП «Зоря» село Миролюбівка, Попільнянського району, Житомирської області, становить 4,45 умовних кадастрових гектарах, а її вартість, згідно сертифікату, становить 19 730 гривень 00 копійок.

Позивач просить визнати за нею право на земельну частку (пай) члена реорганізованого Колективного сільськогосподарського підприємства «Зоря», село Миролюбівка, Попільнянського району, Житомирської області, в умовних кадастрових гектарах, що становить 4,45, без визначення меж в натурі (на місцевості), на території Попільнянської селищної ради (за межами села Миролюбівка, колишньої Миролюбівської сільської ради) Попільнянського району, Житомирської області.

Позивач в підготовче судове засідання не з`явилась, в позовній заяві просила справу розглядати без її участі.

Представник відповідача Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області в підготовче судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій просив справу розглядати без участі представника селищної ради, проти задоволення позовних вимог не заперечують.

Представник відповідача Відділу у Попільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в підготовче судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій просив провести розгляд справи за відсутності представника від відділу. Заперечень проти позову не мають.

Представник відповідача Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області в підготовче судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій просив слухання справи провести без участі їх представника. Проти задоволення позовних вимог не заперечують.

Відповідно до частини 3 статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з Трудової книжки серії НОМЕР_1 заповненої 27 січня 2001 року, ОСОБА_2 з 15 жовтня 1993 року прийнята на роботу в колгосп «Зоря комунізму» с. Миролюбівка Попільнянського району Житомирської області, дояркою. 09 січня 1997 року звільнена з членів КСП та з роботи за власним бажанням.

Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , виданого 13 квітня 2002 року Кам`янсько сільською радою Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 одружилась з ОСОБА_3 , після одруження прізвище дружини – « ОСОБА_4 », про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за № 3.

Відповідно до повідомлення № 6 – 0.31 – 1161/116-19 від 20 листопада 2019 року виданого Відділом у Попільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, державний акт на право колективної власності на землю реформованому Колективному сільськогосподарському підприємству «Зоря» с. Миролюбівка, Попільнянського району, Житомирської області, видано 28 листопада 1995 року, серія ЖТ 04-14-000016. Розмір земельної частки (паю) за даними сертифікату про право на земельну частку (пай) в умовних кадастрових гектарах становить 4,45 га. Вартість земельної частки (паю) на дату видачі сертифікату становила 19 730 гривень (без врахування коефіцієнтів індексації). ОСОБА_2 у список осіб – членів КСП «Зоря», що мають право на земельну частку (пай) не включена. Нормативна грошова оцінка 1 га ріллі по Житомирській області становить 21 411 гривень 00 копійок.

Згідно Розпорядження голови районної державної адміністрації № 35 від 10 лютого 1997 року «Про затвердження розрахунку вартості земельної частки (паю) та її розміру в умовних кадастрових гектарах по КСП «Зоря» с. Миролюбівка», затверджено кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай) - 515 чоловік, вартість земельної частки (паю) – 19 730 гривень, розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах – 4,45 га.

Довідкою № 372 від 22 серпня 2008 року Миролюбівської сільської ради Попільнянського району Житомирської області визначено, що колгосп «Зоря комунізму» перейменовано на приватно - пайове підприємство «Зоря», згідно рішення зборів уповноважених членів колгоспу. Протокол № 2 від 13.04.1994 року. ППП «Зоря» перейменовано на колективне сільськогосподарське підприємство «Зоря» згідно рішення зборів уповноважених членів ППП. Протокол № 1 від 07.02.1996 року. КСП «Зоря» перейменовано на приватне сільськогосподарське підприємство «Зоря» згідно рішення зборів власників земельних та майнових паїв. Протокол № 2 від 05.02.2000 року. Вказана інформація підтверджується також Протоколом звітно – виборних зборів уповноважених членів колгоспу та Статутом КСП «Зоря», виданих Архівним сектором Попільнянської РДА Житомирської області 20 березня 2017 року за № 04-04/84.

Як вбачається з Державного акту на право постійного користування землею серії ЖТ -04- 14 – 000016, виданого 27 листопада 1995 року, КСП «Зоря» с. Миролюбівка Попільнянського району Житомирської області, відповідно до рішення Миролюбівської сільської ради від 09 червня 1995 року № 3, передається у колективну власність 23 750 гектарів землі в межах згідно з планом, цільове призначення для сільськогосподарського використання. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 1.

Відповідно до детальної інформації про юридичну особу ПСП «Зоря», яке знаходиться за адресою: село Миролюбівка, вулиця Садова, 50, Попільнянського району, Житомирської області, 13 лютого 2018 року дане підприємство припинило свою діяльність. Запис № 12971170016000002.

Згідно повідомлення № 123-6-0.31 – 392/116-19 від 20 листопада 2019 року Відділу у Попільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, відповідно до списку осіб, що мають право на земельну частку (пай) реорганізованого Колективного сільськогосподарського підприємства «Зоря», що є додатком до державного акту на право колективної власності на землю, зареєстрованого за № 1 серії ЖТ 04-14-000016 від 28.11.1995 року ОСОБА_1 не була включена в список осіб, що мають право на земельну частку (пай).

Частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Статтею 131 Земельного Кодексу України вказано, що громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Згідно п. «а» ч. 3 статті 152 Земельного Кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Указом Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» визначено, що право на земельний пай мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами цього підприємства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Частина 5 даного Указу вказує, що видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Відповідно до Указу Президента України № 666/94 від 10.11.1994 року «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва», право на земельну частку (пай) є об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Кожному члену підприємства, кооперативу, товариства видається сертифікат на право приватної власності на земельну частку (пай) із зазначенням у ньому розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному вираженні.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05 червня 2003 року № 899-ІV, визначено, що право на земельну частку (пай) мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Як передбачено з вищевказаного Закону, в редакції чинній на даний час, головним тимчасовим розпорядником не витребуваних та нерозподілених земель є органи місцевого самоврядування.

Частиною 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. N 720/95 ( 720/95 ) «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Згідно абзацу 2 п.1 Перехідних положень Земельного Кодексу України від 25 жовтня 2001 року рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Відповідно до пунктів 16, 17 Перехідних положень Земельного Кодексу України, громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними прав вимоги на відведення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Згідно статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі - продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Стаття 5 вищевказаного Закону визначає, що сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

У відповідності до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається з частини першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином невнесення ОСОБА_1 до списку осіб, що мають право на земельну частку (пай) реорганізованого КСП «Зоря» на території Миролюбівської сільської ради, як члена КСП «Зоря», що додавався до Державного акту на право постійного користування землею серії ЖТ 04-14-000016 від 27.11.1995 року, не може позбавити її права на земельну частку (пай).

Зазначені обставини у їх системному зв`язку свідчать, що є всі підстави для визнання за позивачем ОСОБА_1 , права на земельну частку (пай) члена реорганізованого КСП «Зоря», село Миролюбівка, Попільнянського району, Житомирської області.

Керуючись Указом Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08 серпня 1995 року № 720/95; Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року № 7; Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05 червня 2003 року № 899-ІV; статтями 131, 152 Земельного Кодексу України; статтям 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 89, 128, 211, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області, Відділу у Попільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання права на земельну частку (пай) - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на земельну частку (пай) члена реорганізованого Колективного сільськогосподарського підприємства «Зоря», село Миролюбівка, Попільнянського району, Житомирської області, в умовних кадастрових гектарах, що становить 4,45, без визначення меж в натурі (на місцевості), на території Попільнянської селищної ради (за межами села Миролюбівка, колишньої Миролюбівської сільської ради) Попільнянського району, Житомирської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник