Рішення № 86573022, 23.12.2019, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/2943/19

2/154/937/19

Копія.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

( з а о ч н е )

23 грудня 2019 року Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Лященка О.В.,

за участю секретаря Баранюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про стягнення сум сплаченого страхового відшкодування,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення сум сплаченого страхового відшкодування.

Позовні вимоги мотивує тим, що 25 березня 2016 року, близько 10 год. 50 хв. у напрямку м. Нововолинськ в районі с. Заріччя, Володимир-Волинського району, Волинської області по автомобільному мосту через річку Луга, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів «Мерседес Бенс Віто», номерний знак НОМЕР_1 , який знаходився під керуванням ОСОБА_1 та «Шкода Фаворит», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2

Вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 26.08.2016 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

На момент ДТП відповідальність ОСОБА_1 перед третіми особами була застрахована ПрАТ «СК «Уніка» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 30.11.2015 № АЕ № 5975286.

Внаслідок даного ДТП водій автомобіля «Шкода», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді травматичного розриву селезінки, струсу головного мозку, відкритого уламкового перелому лівого ліктевого паростка зі зміщенням, закритого перелому ІІІ-IV п`ястних кісток правої кисті, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 117 від 13.05.2016 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.

Потерпілий вчасно звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування від 28.09.2016 року, а тому позивачем на підставі наданих розрахункових документів, виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, складеного акту від 18.10.2019 року, Наказу № 00189770 від 18.10.2016 року йому було виплачено страхове відшкодування в розмірі 10140, 15 грн. ( 9657,29 грн. – витрати на лікування; 482,86 грн. – моральна шкода), що підтверджується платіжним дорученням про виплату страхового відшкодування.

Врегулювати спір в досудовому порядку з відповідачем не вдалося, а тому просить стягнути з відповідача суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 10140 грн. та сплачений судовий збір в сумі 1921 грн.

Ухвалою судді від 02.10.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 25.10.2019 року.

У судове засідання представник позивача не з`явився, пордав заяву про розгляд справи у його відсутності, зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю, проти проведення заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчать відповідні поштові повідомлення, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин неявки, не подав відзив.

В зв`язку з зазначеними обставинами, відповідно до ст. 280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 26.08.2016 року стверджується, що 25.03.2016 близько 10 год. 50 хв. на ділянці 58 км. + 600 м. автодороги Р-15 сполученням «Ковель-Жовква» у напрямку м. Нововолинськ, в районі с. Заріччя, Володимир - Волинського району, Волинської області, по автомобільному мосту через річку Луга, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу марки "Мерседес Бенс Віто", державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки "Шкода Фаворит", державний реєстраційний знак НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_3 , під керуванням ОСОБА_2 Зіткнення відбулося в результаті порушення відповідачем Правил дорожнього руху України.

У відповідності до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про право наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Як встановлено в судовому засіданні, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді травматичного розриву селезінки, струсу головного мозку, відкритого уламкового перелому лівого ліктевого паростка зі зміщенням, закритого перелому ІІІ-IV п`ястних кісток правої кисті, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 117 від 13.05.2016 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.

Унаслідок отриманих травм ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у Нововолинській ЦМЛ, а також перебував на стаціонарному лікуванні в Володимир-Волинському ТМО.

Згідно виписок із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 29.03.2016 року, від 28.04.2016 року № 54, від 28.04.2016 року № 55, від 26.05.2016 року № 863, копій фіскальних чеків на придбання ліків, ОСОБА_2 за період лікування за власні кошти придбав медикаменти на загальну суму 9898,32 грн.

Судом встановлено, що 30.11.2015 року між ОСОБА_4 та позивачем укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений полісом № АЕ/5975286. Забезпечений транспортний засіб «»Mercedes-Benz VITO 111 CDI» н.з. НОМЕР_1 . Строк дії полісу з 30.11.2015 року по 29.11.2016 року. Дана обставина стверджується копією вказаного полісу.

Згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеним між ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» та ОСОБА_4 , ліміт відповідальності за завдану шкоду життю або здоров`ю становить 100000,00 грн.

Як вбачається із копії заяви 28.09.2016 року власник автомобіля марки "Шкода Фаворит", державний реєстраційний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2 звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування за шкоду, заподіяну здоров`ю в розмірі 9898,31 грн.

Відповідно до наказу ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» № 00189770 від 18.10.2016 року у зв`язку з настанням страхового випадку з автомобілем Мерседес Бенс Віто», номерний знак НОМЕР_1 , в результаті якої третя особа – ОСОБА_2 зазнала шкоди здоров`ю, виплатила останньому страхове відшкодування (витрати на лікування) у розмірі 9657, 29 грн. та страхове відшкодування (моральна шкода) у розмірі 482,86 грн.

На виконання умов полісу страхування позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 10140,15 грн., що стверджується відповідним страховим актом 18.10.2016 року.

Також встановлено, що рішенням Володимир-Волинського міського суду від 05.07.2017 року позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про стягнення сум сплаченого страхового відшкодування задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70А, код ЄДРПОУ 20033533, 265061822, в АТ «Райффайзен Банк Аваль») суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 26710 грн.

Відповідно до ст.1188 ЦК України, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка.

Відповідно до п. в) п.п. 38.1.1 ст. 38 цього ж Закону Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він: після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Як вбачається із копії вироку Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 26.08.2016 року, відповідач ОСОБА_1 після скоєння ДТП, залишив його місце, не дочекавшись приїзду працівників поліції.

Відповідно дост. 1187 ЦК України, яка є спеціальною по відношенню до ст. ст.1166,1167 ЦК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст.. 26-1 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в"пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У відповідності до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, в силу вимог ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд звертає увагу на те, що з боку відповідача суду не надано будь-яких заперечень щодо позову та не надано доказів на спростування позовних вимог, зокрема, розміру виплаченого страхового відшкодування.

Беручи до уваги зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість поданих вимог позивача, а тому, задовольняє їх у повному обсязі.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача також понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1921 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-78, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, на підставі ст.ст.1188, 1191, 1195 ЦК України, Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд-

у х в а л и в :

Позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про стягнення сум сплаченого страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70А, код ЄДРПОУ 20033533, UA563808050000000000265061822, в АТ «Райффайзен Банк Аваль») суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 10140 (десять тисяч сто сорок) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» судовий збір в розмірі 1921 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду .

Головуючий /-/ підпис.

Згідно з оригіналом.

Суддя Володимир-Волинського

міського суду О.В. Лященко