Рішення № 86572343, 24.12.2019, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа № 485/1519/19

Провадження № 2/485/758/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 року м.Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Квєтка І.А.,

секретар судового засідання Семенака А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Снігурівка цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

У вересні 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» (далі-Банк) звернулося до суду з вищевказаним позовом. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 01 жовтня 2013 року між Банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н, за умовами якого відповідачка отримала кредит у розмірі 700,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідачка порушила зобов`язання за кредитним договором, допустила заборгованість, яка станом на 29 серпня 2019 року складає 12367,70грн., з яких: 1142,69грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 7709,88грн. - нарахована пеня за прострочене зобов`язання, 2450,00грн. - заборгованість за нарахованою пенею та несвоєчасність сплати боргу на суму від 100грн., а також штрафи - 500,00грн. (фіксована частина) та 565,13грн. (процентна складова). Просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи в його відсутність, у якій позов підтримав та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, хоча про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином шляхом направлення за місцем реєстрації судового виклику рекомендованим листом з повідомленням, яке вручено члену сім`ї. Причини неявки суду невідомі. Відзив на позов не надійшов.

За наявності умов, визначених у ч.1 ст.280 ЦПК, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.

У зв"язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 01 жовтня 2013 року між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір б/н шляхом підписання сторонами анкети - заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, за умовами якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 700,00грн. на платіжну картку.

Факт отримання кредитних коштів відповідачкою підтверджено випискою по рахунку.

З розрахунку заборгованості (а.с.6-7) слідує, що відповідачка отримувала кредитні кошти до 12.06.2017р.

Строк дії кредитної картки - до 08/20.

У заяві позичальника нарахування процентів, пені та штрафу не зазначено.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідачки перед Банком за вказаним кредитним договором станом 29 серпня 2019 року складає 12367,70грн., з яких: 1142,69грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 7709,88грн. - нарахована пеня за прострочене зобов`язання, 2450,00грн. - заборгованість за нарахованою пенею та несвоєчасність сплати боргу на суму від 100грн., а також штрафи - 500,00грн. (фіксована частина) та 565,13грн. (процентна складова).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, то повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі статтями 1046, 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору неустойка поділяється на встановлену законом (розмір та підстави стягнення якої визначається актами законодавства) та договірну (розмір та підстави стягнення якої визначається сторонами в самому договорі.

Як вбачається з Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витягу з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які надані на підтвердження позовних вимог позивачем, останні не містять підпису відповідачки, а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19).

Ураховуючи викладене, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору у формі сплати процентів за користування кредитними коштами та відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань, анкета-заява на отримання кредитної картки не містить посилання на конкретні умови кредитування, порядок повернення кредиту, що за відсутності належних доказів, які б достовірно підтверджували прийняття представлених банком умов та тарифів відповідачем та приєднання до них як другої сторони до запропонованого договору, є підставою для відмови у стягненні з відповідачки 7709,88грн. - пені за прострочене зобов`язання, 2450,00грн. - заборгованості за нарахованою пенею та несвоєчасність сплати боргу на суму від 100грн., а також штрафів - 500,00грн. (фіксована частина) та 565,13грн. (процентна складова), оскільки такі є недоведеними.

Крім того, враховуючи, що за рахунок кредиту відбувалося погашення процентів на загальну суму 262,69грн., сплату яких не передбачено договором, заборгованість, що підлягає стягненню за тілом кредиту становить 880,00грн. (1142,69-262,69).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, а саме в частині стягнення заборгованості за тілом кредита у розмірі 880,00грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 76-78, 81, 141, 247, 263-265, 280 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, розрахунковий рахунок НОМЕР_2 , заборгованість за кредитним договором від 01 жовтня 2013 року станом на 29 серпня 2019 року в сумі 880,00грн. (вісімсот вісімдесят грн. 00коп.) та 136,69грн. (сто тридцять шість грн. 69коп.) судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Снігурівський районний суд, який відраховується з дати складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення - 24.12.2019р.

Суддя